STOCK — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вісьта́к «чинбарська палиця»
запозичення з німецької мови;
нвн. Wíndestock (Wéndestock) «палка для вивертання шкіри чи шкіряних виробів» утворене з основ дієслова wenden «перевертати, лицювати», пов’язаного з winden «вити, плести», та іменника Stock «палиця», спорідненого з двн. свн. stoc «тс.», лит. stúgti «стирчати, здійматися, підноситися»;
п. [wiśtaka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вьнштакъ
«качалка (у гарбарів)»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stoc «тс.» | давньоверхньонімецька |
| stúgti «стирчати, здійматися, підноситися» | литовська |
| Wíndestock «палка для вивертання шкіри чи шкіряних виробів» | нововерхньонімецька |
| wiśtaka «тс.» | польська |
| stoc «тс.» | середньоверхньнімецька |
| wenden «перевертати, лицювати» | ? |
| winden «вити, плести» | ? |
| Stock «палиця» | ? |
ришта́к «водостічна труба; металевий жолоб конвеєра, який застосовується у гірничій справі»
через російське і польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. Rinnstock «жолоб, канава, водостік; риштак» утворено з основ іменників Rinn «жолоб, канава, водостік» і Stock «ціпок, жердина; стрижень, шток»;
р. решта́к «риштак», бр. рышто́к, п. rynsztok «стік», [rysztok, ryśtok] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ри́ншто́к
«риштак»
ринштокъ
(XVII ст.)
ри́штик
«бурчак, рівчак з протічною водою»
ришті́к
«риштак, невеликий струмок»
ришто́к
«тс.»
рішта́к
«канавка для стікання води»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рышто́к | білоруська |
| Rinnstock «жолоб, канава, водостік; риштак» | німецька |
| Rinn «жолоб, канава, водостік» | німецька |
| Stock «ціпок, жердина; стрижень, шток» | німецька |
| rynsztok «стік» | польська |
| rysztok «тс.» | польська |
| ryśtok «тс.» | польська |
| решта́к «риштак» | російська |
флагшто́к «вертикальна жердина для підіймання прапора»
гол. vlággestok є складним словом, утвореним з іменників vlag «прапор» і stok «жердина», спорідненого з н. Stock, дісл. stokkr, дат. stok «тс.», а також із лит. stùgti «виступати, видаватися», stùngis «ручка ножа», дінд. tujáti, tu(ñ)játi «тиснути, штовхати», які зводяться до іє. *(s)teug;
через посередництво російської мови запозичене з голландської (у російській мові з XVIII ст.);
р. бр. флагшто́к, п. flagsztok;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флагшто́к | білоруська |
| vlággestok | голландська |
| vlag «прапор» | голландська |
| stok «жердина» | голландська |
| tujáti | давньоіндійська |
| tu(ñ)játi «тиснути, штовхати» | давньоіндійська |
| stokkr | давньоісландська |
| stok «тс.» | датська |
| *(s)teug | індоєвропейська |
| stùgti «виступати, видаватися» | литовська |
| stùngis «ручка ножа» | литовська |
| Stock | німецька |
| flagsztok | польська |
| флагшто́к | російська |
ля́шток «частина ткацького верстата (пруток, який вставляється в канавку навою)»
запозичення з польської мови;
п. [lasztok, ladsztok] «тс.» походить від нім. Ládstock «тс.», утвореного з основ іменників Lade «ляда» і Stock «палка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ládstock «тс.» | німецька |
| Lade «ляда» | німецька |
| Stock «палка» | німецька |
| lasztok «тс.» | польська |
| ladsztok | польська |
ту́за́ти «штовхати, бити»
зіставляється також з лит. tūzgénti «стукати», tūzgėˊti «глухо хлопати», дінд. tṓhati «б’є», tuñjati «тс.», нвн. Stock «палка»;
можливо, похідне від туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря»);
не зовсім ясне;
р. тузи́ть «бити кулаками», бр. ту́заць «смикати, термосити, шарпати», п. tuzać «бити, шарпати», tuzować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стус
«штовхан»
стуса́к
«тс.»
стуса́н
стусани́на
сту́сати
сту́сень
сту́сну́ти
стусо́ну́ти
стусува́ти
тасину́ти
«стусонути»
туз
«удар, поштовх»
ту́затися
«битися, штовхатися; [возитися, боротися, сперечатися]»
тузи́ло
«охочий до бійки»
тузи́ти
«тс.»
тузи́тися
«сперечатися, сваритися; лізти в бійку»
тузува́ти
«термосити»
туса́н
«стусан»
туса́ти
«штовхати, товкти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́заць «смикати, термосити, шарпати» | білоруська |
| tṓhati «б’є» | давньоіндійська |
| tuñjati «тс.» | давньоіндійська |
| tūzgénti «стукати» | литовська |
| tūzgėˊti «глухо хлопати» | литовська |
| Stock «палка» | нововерхньонімецька |
| tuzać «бити, шарпати»«тс.» | польська |
| tuzować «бити, шарпати»«тс.» | польська |
| тузи́ть «бити кулаками» | російська |
| туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря») | українська |
| тузи́ти | українська |
шрі́пстак «лещата»
запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
н. Schraubstock «лещата», (букв.) «палиця для загвинчування» (пор. пізнє свн. schrūbe «гвинт») є складним словом, перший компонент якого (Schraub-) пов’язаний з дієсловом schrauben «загвинчувати», другий із Stock «палиця; шток; стрижень»;
п. śrubsztak, (заст.) szrubsztak;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шрубстак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Schraubstock «лещата» | німецька |
| schrauben «загвинчувати» | німецька |
| Stock «палиця; шток; стрижень» | німецька |
| Schraub- | німецька |
| śrubsztak (заст.) | польська |
| szrubsztak (заст.) | польська |
| schrūbe «гвинт» | середньоверхньнімецька |
шту́ка «частина чогось, шматок; витівка; [мистецтво Г; м’ясо Шух; нова сітка, яку пришивають до невода замість зіпсованої Мо]»
запозичене з німецької мови, можливо, частково за посередництвом польської;
свн. stücke (‹ двн. stucki) «штука, шматок; п’єса» споріднене з днн. stukki, н. Stück, снідерл. stuc(ke), дангл. stycce, дісл. stykki, лит. stū́gti «здійматися вгору», stùngis «держак ножа», дінд. tu(ñ)játi «відтискує, штовхає»;
свн. stücke пов’язане також із свн. двн. нвн. Stock «палиця»;
обидва слова первісно означали «щось відрубaне»;
р. шту́ка «річ; частина чогось; витівка», бр. шту́ка «тс.; [п’єса]», п. sztuka «штука; п’єса; фокус; мистецтво», ч. (розм.) štuka «штукатурна ліпна прикраса», слц. štuka «тс.», вл. štuka «штука, шматок», štucka «вірш, тур (танцю); шибеник», нл. štuka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник», stucka «пісня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пошту́чний
штука
«шматок (1525); мистецтво (XVIII ст.)»
штука́р
штука́рити
штука́рство
штуке́нція
штуке́рія
штуко́вина
штукува́льник
штукува́ти
«складати предмет з окремих шматків; [жартувати Г; пришивати вздовж невода нову сітку, щоб зробити невід ширшим Мо]»
шту́чка
шту́чний
шту́чник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шту́ка «тс.; [п’єса]» | білоруська |
| štuka «штука, шматок»«вірш, тур (танцю); шибеник» | верхньолужицька |
| štucka «штука, шматок»«вірш, тур (танцю); шибеник» | верхньолужицька |
| stycce | давньоанглійська |
| stucki | давньоверхньонімецька |
| Stock «палиця» | давньоверхньонімецька |
| tu(ñ)játi «відтискує, штовхає» | давньоіндійська |
| stykki | давньоісландська |
| stukki | давньонижньонімецька |
| stū́gti «здійматися вгору» | литовська |
| stùngis «держак ножа» | литовська |
| štuka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник»«пісня» | нижньолужицька |
| stucka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник»«пісня» | нижньолужицька |
| Stück | німецька |
| Stock «палиця» | нововерхньонімецька |
| sztuka «штука; п’єса; фокус; мистецтво» | польська |
| шту́ка «річ; частина чогось; витівка» | російська |
| stücke «штука, шматок; п’єса» (‹ двн. stucki) | середньоверхньнімецька |
| stücke | середньоверхньнімецька |
| Stock «палиця» | середньоверхньнімецька |
| stuc(ke) | середньонідерландська |
| štuka «тс.» | словацька |
| štuka «штукатурна ліпна прикраса» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України