STELLEN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. staluga «будь-яка підставка з планок, дерев’яних дрючків; триніжок, штатив, козли» виводиться від нім. Stellage «риштовання, стелаж», похідного (з романським суфіксом -age) від основи дієслова stellen «ставити»;

р. [стелю́га] «козли для штукатурів і малярів», бр. сталю́га «козли (для розпилювання колод); [верстат]»;

гол. stellage «тс.» утворене за допомогою романської кінцівки -age від дієслова stellen «ставити, вставляти», спорідненого з дангл. stellian, двн. stellan, нвн. stellen «тс.», прус. stallit «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;

нім. Stelláge «стелаж» запозичене з голландської мови;

запозичення з німецької мови;

р. стелла́ж, бр. стэла́ж, п. stelaż, ч. steláž, šteláž, слц. šteláž, šteláža, steláž, steláža, болг. стела́ж, схв. стèлāж (чол. р.), стела́жа (жін. р.), слн. steláža;

через польське посередництво запозичено з німецької мови;

нвн. Stellwage «тс.» складається з основ слів Stelle «місце; насад воза», пов’язаного з stellen «ставити», спорідненим з дінд. sthálati «стоїть твердо», прус. stalīt «стояти», і Wage (Waage) «вага, ваги; стельвага» (пор. того ж походження укр. [вага] «стельвага» НикНикТЛ, [ваги тж, ва́ґа МСБГ] «тс.»);

бр. стальва́га, п. stelwaga, sztelwaga «тс.»;

первісне значення слова «те, що ставиться (уставляється) у віз»;

н. Stellwagen, (заст.) [Stellwaga] «штельвага» є складним словом, перший компонент якого (Stell-) пов’язаний зі stellen «ставити», а другий – з Wagen «віз», спорідненим із псл. vozъ, укр. віз;

запозичене з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);

п. stelwaga, sztelwaga, [stylwaga, sztylwaga];

запозичення з польської мови;

п. sztaluga виникло на основі н. stellen «ставити» або Gestell «стояк» під впливом іменників типу żegluga «навігація»;

н. stellen споріднене з гр. στέλλειν «замовляти, посилати», дінд. sthū́ṇā (‹ sthulṇā) «колона», sthálati «(міцно) стоїть», вірм. stełem «ставлю», прус. stalīt «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;

п. sztaluga, (заст.) staluga (мн. stalugi);

запозичення з німецької мови;

свн. stolle «штольня; стовп, підпора» походить від stellen «ставити», спорідненого з гр. στέλλω «шикую, готую», дінд. sthū́ṇā (‹ *sthulṇā) «колона, стовп», вірм. stełem «ставлю», прус. stalīt «стояти»;

певний сумнів, однак, викликає нехарактерний для запозичень з німецької мови наголос на кінцевому складі слова;

п. ст. sztoła «підкоп», stola «тс.», ч. štola «штольня», слц. (заст.) štóla «тс.»;