STELLEN — ЕТИМОЛОГІЯ

сталю́га «козли для подовжнього розпилювання колод на дошки»

запозичення з польської мови;
п. staluga «будь-яка підставка з планок, дерев’яних дрючків; триніжок, штатив, козли» виводиться від нім. Stellage «риштовання, стелаж», похідного (з романським суфіксом -age) від основи дієслова stellen «ставити»;
р. [стелю́га] «козли для штукатурів і малярів», бр. сталю́га «козли (для розпилювання колод); [верстат]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стелю́га «станок для вправлення спиць в обід колеса; валок, по якому перекочують колоди Л; (мн.) козли для поздовжнього розпилювання колод»
столю́га «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сталю́га «козли (для розпилювання колод); [верстат]» білоруська
Stellage «риштовання, стелаж» німецька
stellen «ставити» німецька
staluga «будь-яка підставка з планок, дерев’яних дрючків; триніжок, штатив, козли» польська
стелю́га «козли для штукатурів і малярів» російська

стела́ж «ряд полиць, розташованих одна над одною»

гол. stellage «тс.» утворене за допомогою романської кінцівки -age від дієслова stellen «ставити, вставляти», спорідненого з дангл. stellian, двн. stellan, нвн. stellen «тс.», прус. stallit «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;
нім. Stelláge «стелаж» запозичене з голландської мови;
запозичення з німецької мови;
р. стелла́ж, бр. стэла́ж, п. stelaż, ч. steláž, šteláž, слц. šteláž, šteláža, steláž, steláža, болг. стела́ж, схв. стèлāж (чол. р.), стела́жа (жін. р.), слн. steláža;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стэла́ж білоруська
стела́ж болгарська
stellage «тс.» голландська
stellen «ставити, вставляти» голландська
stellian давньоанглійська
stellan давньоверхньонімецька
Stelláge «стелаж» німецька
stellen «тс.» нововерхньонімецька
stelaż польська
stati праслов’янська
stallit «стояти» прусська
стелла́ж російська
стèлāж (чол. р.) сербохорватська
стела́жа (жін. р.) сербохорватська
šteláž словацька
šteláža словацька
steláž словацька
steláža словацька
steláža словенська
ста́ти українська
steláž чеська
šteláž чеська

стельва́га «поперечний брус у воза, плуга, до якого приєднується упряжка»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Stellwage «тс.» складається з основ слів Stelle «місце; насад воза», пов’язаного з stellen «ставити», спорідненим з дінд. sthálati «стоїть твердо», прус. stalīt «стояти», і Wage (Waage) «вага, ваги; стельвага» (пор. того ж походження укр. [вага] «стельвага» НикНикТЛ, [ваги тж, ва́ґа МСБГ] «тс.»);
бр. стальва́га, п. stelwaga, sztelwaga «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стальва́га
станва́га
штельва́га
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стальва́га білоруська
sthálati «стоїть твердо» давньоіндійська
Stellwage «тс.» нововерхньонімецька
Stelle «місце; насад воза» нововерхньонімецька
stellen «ставити» нововерхньонімецька
Wage нововерхньонімецька
Waage нововерхньонімецька
stelwaga «тс.» польська
sztelwaga «тс.» польська
stalīt «стояти» прусська
вага українська
ваги українська
ва́ґа українська

штельва́га «передня частина воза, екіпажа»

первісне значення слова «те, що ставиться (уставляється) у віз»;
н. Stellwagen, (заст.) [Stellwaga] «штельвага» є складним словом, перший компонент якого (Stell-) пов’язаний зі stellen «ставити», а другий – з Wagen «віз», спорідненим із псл. vozъ, укр. віз;
запозичене з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);
п. stelwaga, sztelwaga, [stylwaga, sztylwaga];
Фонетичні та словотвірні варіанти

стальва́га
стельва́га «тс.»
штелва́га
ште́львaг «штельвага»
штивля́га
штильва́га
штільва́га
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Stellwagen німецька
Stellwaga «штельвага» німецька
stellen «ставити» німецька
Wagen «віз» німецька
stelwaga польська
sztelwaga польська
stylwaga польська
sztylwaga польська
vozъ праслов’янська
віз українська

штелю́га «мольберт»

запозичення з польської мови;
п. sztaluga виникло на основі н. stellen «ставити» або Gestell «стояк» під впливом іменників типу żegluga «навігація»;
н. stellen споріднене з гр. στέλλειν «замовляти, посилати», дінд. sthū́ṇā (‹ sthulṇā) «колона», sthálati «(міцно) стоїть», вірм. stełem «ставлю», прус. stalīt «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;
п. sztaluga, (заст.) staluga (мн. stalugi);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stełem «ставлю» вірменська
στέλλειν «замовляти, посилати» грецька
sthū́ṇā «колона» (‹ sthulṇā) давньоіндійська
sthálati «(міцно) стоїть» давньоіндійська
sthulṇā давньоіндійська
stellen «ставити» німецька
Gestell «стояк» німецька
żegluga «навігація» німецька
sztaluga (заст.)(мн. stalugi) польська
staluga (заст.)(мн. stalugi) польська
stati праслов’янська
stalīt «стояти» прусська
ста́ти українська

што́ла́ «глибока западина в скелі; скеля»

запозичення з німецької мови;
свн. stolle «штольня; стовп, підпора» походить від stellen «ставити», спорідненого з гр. στέλλω «шикую, готую», дінд. sthū́ṇā (‹ *sthulṇā) «колона, стовп», вірм. stełem «ставлю», прус. stalīt «стояти»;
певний сумнів, однак, викликає нехарактерний для запозичень з німецької мови наголос на кінцевому складі слова;
п. ст. sztoła «підкоп», stola «тс.», ч. štola «штольня», слц. (заст.) štóla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

што́лє «велике каміння» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stełem «ставлю» вірменська
στέλλω «шикую, готую» грецька
sthū́ṇā «колона, стовп» (‹ *sthulṇā) давньоіндійська
*sthulṇā давньоіндійська
sztoła «підкоп»«тс.» (ст.) польська
stola «підкоп»«тс.» (ст.) польська
stalīt «стояти» прусська
stolle «штольня; стовп, підпора» середньоверхньнімецька
stellen «ставити» середньоверхньнімецька
štóla «тс.» (заст.) словацька
štola «штольня» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України