SERVUS — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, тотожне із сере́бщина (заст.) «податки на військові потреби; податок на землю»;

може бути пов’язане і з [сербува́ти] «служити у війську»;

пов’язання з лат. servus «слуга» (Бі 325) необґрунтоване;

запозичення з французької мови;

фр. servante «невеликий буфет» пов’язане із servir «служити, користуватися; подавати на стіл», що походить від лат. servīre «служити», пов’язаного із servus «слуга, раб», мабуть, запозиченого з етруської мови;

р. бр. болг. серва́нт, п. serwantka «тс.», ч. servantka «пристрій для ховання предметів (у цирку)»;

запозичення з французької мови;

фр. service «сервіз, обслужування; служба» походить від лат. servitium «рабство; служба», пов’язаного з servus «слуга, раб»;

значення «сервіз» розвинулось у французькій мові під впливом servir «служити; користуватися; подавати на стіл»;

р. болг. серви́з, бр. серві́з, п. serwis, ч. слц. servis, м. сервис, схв. сèрвūс, сèрвūз, слн. servís;