SEPTIC — ЕТИМОЛОГІЯ
септи́чний «гнилісний»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. séptisch, фр. septique, англ. septic походять від лат. sēpticus, яке зводиться до гр. σηπτιϰός «такий, що викликає нагноєння», пов’язаного з ση̃ѱις «гниття»;
р. септи́ческий, бр. септы́чны, п. septyczny, ч. слц. septickó, вл. septiski, болг. септи́чен, септи́чески, м. септичен, схв. сèптичан, слн. séptičen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| septic | англійська |
| септы́чны | білоруська |
| септи́чен | болгарська |
| септи́чески | болгарська |
| septiski | верхньолужицька |
| σηπτιϰός «такий, що викликає нагноєння» | грецька |
| ση̃ѱις «гниття» | грецька |
| sēpticus | латинська |
| септичен | македонська |
| séptisch | німецька |
| septyczny | польська |
| септи́ческий | російська |
| сèптичан | сербохорватська |
| septický | словацька |
| séptičen | словенська |
| septique | французька |
| septický | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України