SCHATZ — ЕТИМОЛОГІЯ

скот

псл. skotъ;
загальноприйнятого пояснення не має;
здебільшого вважається запозиченням з германських мов і пов’язується з гот. skatts (назва грошової одиниці), дісл. skattr «податок», днн. scat «монета, майно», двн. skaz «тс.», нвн. Schatz «скарб» (Kiparsky GLG 186–188; Brückner 495–496; Janko WuS I 103–105; Stender-Petersen 309–310; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491);
існують також думки про власне слов’янське походження слова skotъ, зокрема про його зв’язок з псл. ščetina «щетина», з kotiti sę «котитися, плодитися» чи з схв. сто̏ка «майно, худоба» і про запозичення з праслов’янської мови в германські (Ильинский РФВ 73, 283–284; Jakobson IJSLP 1/2, 271; Мартынов Сл.-герм. взаимод. 183–187; ВЯ 1961/3, 55; Преобр. II 310; Machek ESJČ 548; Jagić AfSlPh 23, 536; Brückner AfSlPh 23, 626; Schrader IF 17, 30) або про первісну спорідненість слов’янського і германського слів (Младенов 585; Matzenаuer 74);
р. болг. м. скот, бр. [скот], скаці́на, др. скотъ, п. ч. нл. skot, вл. skót, полаб. st’öt, схв. ско̏т, слн. skа̏t, стсл. скотъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оскоти́ніти
скіт «скот»
скітни́й «скотячий»
скітни́к «шкуродерня»
скітня́ «дорога для худоби»
скота́р
скота́рити
скота́рник
скота́рня
скота́рство
скотарча́ «малий пастух»
скотарчу́к «тс.»
скотарюва́ти
скотені́ти «ставати подібним до скотини»
скоти́на
скотиню́ка
скотиня́ка
скоти́нячий
скоти́чити «пасти худобу»
ско́тник «пастух корів»
ско́тство «скотське життя»
скотя́ «скот»
скотя́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скот білоруська
скот болгарська
skót верхньолужицька
skatts (назва грошової одиниці) готська
skaz «тс.» давньоверхньонімецька
skattr «податок» давньоісландська
scat «монета, майно» давньонижньонімецька
скотъ давньоруська
скот македонська
skot нижньолужицька
Schatz «скарб» нововерхньонімецька
st'öt полабська
skot польська
skotъ праслов’янська
ščetina «щетина» праслов’янська
kotiti sę «котитися, плодитися» праслов’янська
скот російська
сто̏ка «майно, худоба» сербохорватська
ско̏т сербохорватська
skòt словенська
скотъ старослов’янська
скаці́на українська
skot чеська

шацува́ти «цінити, розцінювати; шанувати»

запозичене, можливо, через польське посередництво з німецької мови;
н. schätzen «цінувати» пов’язане з двн. skaz «монета; сила; майно», днн. scat «монета; володіння, майно; худоба», дангл. sceatt, дісл. skattr, дат. skat, гот. skatts «багатство; гроші», нвн. Schatz «скарб», псл. skotъ «худоба», укр. скот;
п. szacować «цінувати, шанувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша́ца «ціна, цінність»
шацу́нок «оцінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skatts «багатство; гроші» готська
sceatt давньоанглійська
skaz «монета; сила; майно» давньоверхньонімецька
skattr давньоісландська
scat «монета; володіння, майно; худоба» давньонижньонімецька
skat датська
schätzen «цінувати» німецька
Schatz «скарб» нововерхньонімецька
szacować «цінувати, шанувати» польська
skotъ «худоба» праслов’янська
скот українська

шілцувати «ділити» (?)

не зовсім ясне;
можливо, запозичення з польської мови;
пор. п. szacować «оцінювати», що походить з н. schätzen «тс.», пов’язаного з Schatz «скарб» (двн. skaz «гроші, монета; майно»), спорідненого з дангл. sceatt, дісл. scattr «податок, багатство, гроші», гот. skatts «гроші, монета»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skatts «гроші, монета» готська
sceatt давньоанглійська
skaz «гроші, монета; майно» давньоверхньонімецька
scattr «податок, багатство, гроші» давньоісландська
schätzen «тс.» німецька
Schatz «скарб» (двн. skaz «гроші, монета; майно») німецька
szacować «оцінювати» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України