RELATIVE — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. relatív «релятивний», фр. relatif, англ. relative «тс.» походять від слат. relatīvus «відносний», пов’язаного з relātio «несіння назад; повідомлення; передача; відношення», похідним від дієприкметника relatum, утвореного з префікса re- і дієприкметника lātum (<*telǝtom) від дієслова tol-lo «піднімаю», спорідненого з гр. τλη̃ναι «терпіти, переносити», ἀνατέλλω «піднімаюсь», дінд. tulayati «піднімає, зважує», гот. þulan «переносити, терпіти», нвн. dulden «тс.»;

р. реляти́вный, бр. рэляты́ўны, п. relatywny, ч. relativní, слц. relatívny, вл. relatіwny, болг. м. релати́вен, схв. релатӣван, слн. relatíven;