RAHMEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́ма «оправа»
очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця»;
р. бр. ра́ма, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обра́мити
обрамка
«облямівка; кайма, обшивка»
обра́млення
обрамля́ти
обрамо́вувати
обра́мок
обрамува́ти
обря́мок
обрямува́ти
«облямувати»
підра́мник
рам'я
«віконна рама»
(мн. ра́мена)] Нед
рама
(ХVII ст.)
ра́мена
«віконні рами»
(мн.)
рами́на
«рама»
ра́мина
«віконна рама ВеУг; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка Бі»
рамля́
«рамка»
ра́мник
ра́мо
«рама»
ра́мці
ра́мця
ремена́
«тс.»
ря́ма
«рама»
ря́мено
«віконна рама»
рямина́
«рея»
ря́мина
«тс.; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка»
ря́мка
«рамка»
ря́мо
«рама»
ря́мці
ря́мця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ма | білоруська |
ра́мка «рама, рамка, оправа» | болгарська |
rambhá- «підпірка; палиця» | давньоіндійська |
рама «в’язь, обв’язка, рама?» | давньоруська |
rem̃ti «підпирати» | литовська |
rаm̃tis «підпірка, кріплення» | литовська |
рам «тс.» | македонська |
ram | нижньолужицька |
Rahmen | нововерхньонімецька |
ramka | полабська |
rama | польська |
ра́ма | російська |
ра̑м «рама, рамка» | сербохорватська |
ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») | середньоверхньнімецька |
rám | словацька |
rám | чеська |
рант
запозичення з німецької мови;
нвн. Rand «край; рант; поля (книги)», свн. rant(d) «обшивка; край щита», двн. rant(t) «тс.» споріднене з днн. rand «щит», дангл. rand «тс.», дісл. rǫnd «край, грань; щит», крим.-гот. rintsch «гора», дірл. rinde (‹ кельт. *rendiā), дангл. rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід»), далі з нвн. Rahmen «рама, рамка»;
р. бр. рант, п. rant, ч. rantl, rantlik;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rim | англійська |
рант | білоруська |
rand «тс.» | давньоанглійська |
rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід») | давньоанглійська |
rant(t) «тс.» | давньоверхньонімецька |
rinde (‹ кельт. *rendiā) | давньоірландська |
rǫnd «край, грань; щит» | давньоісландська |
rand «щит» | давньонижньонімецька |
*rendiā | кельтські |
Rand «край; рант; поля (книги)» | нововерхньонімецька |
Rahmen «рама, рамка» | нововерхньонімецька |
rant | польська |
рант | російська |
rant(d) «обшивка; край щита» | середньоверхньнімецька |
rantl | чеська |
rantlik | чеська |
rintsch «гора» | ? |
фраму́га «верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється»
запозичення з польської мови;
п. framuga, framboga – складні слова, утворені з компонентів, які надійної етимології не мають;
перший компонент зіставляють (Фасмер IV 205) з н. Rahmen «рама», двн. rama «тс.» (‹*hrama), другий – з н. Bogen «дуга, арка, лук», двн. bogo, свн. boge «тс.» (Фасмер IV 205; Sławski I 236; Brückner 127), які пов’язані з biegen «гнути, згинати, нахиляти», спорідненим із свн. biegen, двн. biogan, гот. biugan, іє. *bheugh- «тс.», звідки, можливо, псл. *bъgati, укр. бга́ти;
менш імовірні припущення про зв’язок з н. Brandbogen «дуга, арка в кам’яній стіні» через асиміляцію b – b ≥ f – b (Sł. wyr. obcych 233; Bern. I 283) або зі шв. frambog «згин; плече, лопатка», frambyggnad «ванькир» (Matzenauer 160; Karłowicz SWO 169; SW I 771);
р. бр. фраму́га, п. framuga, заст. frambuga, framboga, [farmuga], ч. frambouch;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фарму́ґа
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фраму́га | білоруська |
biugan | готська |
rama «тс.» (‹*hrama) | давньоверхньонімецька |
bogo | давньоверхньонімецька |
biogan | давньоверхньонімецька |
*bheugh- «тс.» | індоєвропейська |
Rahmen «рама» | німецька |
Bogen «дуга, арка, лук» | німецька |
biegen «гнути, згинати, нахиляти» | німецька |
Brandbogen «дуга, арка в кам’яній стіні» | німецька |
framuga | польська |
framboga | польська |
framuga | польська |
frambuga | польська |
framboga | польська |
farmuga | польська |
*bъgati | праслов’янська |
фраму́га | російська |
boge «тс.» | середньоверхньнімецька |
biegen | середньоверхньнімецька |
бга́ти | українська |
frambouch | чеська |
frambog «згин; плече, лопатка» | шведська |
frambyggnad «ванькир» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України