POST — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́здір «зідране лико або костриця»
псл. pazderú, pozderъ, утворене за допомогою префіксів paz- (‹ іє. *pōz-) i poz- (‹ іє. *pōz), наявних в утвореннях типу paznogъtь «суглоб пальця, на якому росте ніготь» і споріднених з дінд. paścāt «позаду, назад», paścā́ «ззаду», ав. pasča «тс.», тох. В postam «після», лат. post «після», лит. pás «біля, до, у», від кореня der-, того самого, що в derǫ «деру»;
сумнівною здається реконструкція (Schuster-Šewc 1053) основи псл. *pazd-(erь) як розширеного варіанта основи pazъ (‹ іє. *pag̑-), до якої зводиться й укр. паз;
р. [па́здер] «стебла хлібних рослин; костриця», [па́здерие] «тс.», др. паздеръ «солома», п. paździerz «костриця», paździerze, [paździor, paździoro], ч. pazdeří, слц. pazderie, вл. pazdźer, нл. pazdźeŕ, pazdźera, болг. па́зде́р, схв. пòздер, пòздēрка, слн. pazdér, стсл. паздеръ, поздеръ, поздериѥ, поздърье «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паздери́стий
«розтрісканий; щепистий»
па́здери́ти
«очищати від костриці»
паздеро́
«тс.»
па́здирити
«міцно бити»
пазді́р'я
«костриця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasča «тс.» | авестійська |
| па́зде́р | болгарська |
| pazdźer | верхньолужицька |
| paścāt «позаду, назад» | давньоіндійська |
| paścā́ «ззаду» | давньоіндійська |
| паздеръ «солома» | давньоруська |
| post «після» | латинська |
| pás «біля, до, у» | литовська |
| pazdźeŕ | нижньолужицька |
| pazdźera | нижньолужицька |
| paździerz «костриця» | польська |
| paździerze «костриця» | польська |
| paździor | польська |
| paździoro | польська |
| pazderъ | праслов’янська |
| pozderъ | праслов’янська |
| paznogъtь «суглоб пальця, на якому росте ніготь» | праслов’янська |
| derǫ «деру» | праслов’янська |
| *pazd-(erь) (‹ іє. *pag̑-) | праслов’янська |
| па́здер «стебла хлібних рослин; костриця» | російська |
| па́здерие «тс.» | російська |
| пòздер | сербохорватська |
| пòздēрка | сербохорватська |
| pazderie | словацька |
| pazdér | словенська |
| паздеръ | старослов’янська |
| поздеръ | старослов’янська |
| поздериѥ | старослов’янська |
| поздърье «тс.» | старослов’янська |
| паз | українська |
| pazdeří | чеська |
| postam «після» | ? |
пі́зній
псл. pozdъ;
споріднене з лит. pas «при, біля, до», pãskui «потім, услід», pãstaras «останній», лат. post «після, потім», дінд. paścā́ «ззаду, після», ав. pasča «потім, услід», алб. pas «після», гр. ὄπισϑεν «ззаду, позаду; після», вірм. ǝst «після, потім», тох. В posṭa̱ṃ «тс.»;
іє. *pos-;
кінцеве -dъ того самого походження, що і в nadъ «над»;
р. по́здний, бр. по́зні, др. поздьный, п. późny, ч. pоzdní, слц. pozdný, вл. pozdźe «пізно», pózdni, нл. pozdźe, pózny, полаб. püznü, болг. [по́зден], м. позен, схв. пȍзан, слн. pôzen, стсл. поздѣ «пізно», поздьнъ «пізній», поздъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
допі́зна
запізни́тися
запі́зній
запізні́лий
на́дпізь
«запізно»
опізни́лець
«пізно народжений; невіглас, обскурант»
опізни́ти
«затримати (в часі)»
опозди́ти
«тс.»
пізне́нький
пі́зний
«пізній»
пізни́тися
«запізнюватися»
пі́зні
«пізно ввечері»
пізнюрки́
«дуже пізній виводок курчат»
пізня́к
«відсталий; пізно народжений Куз; особа, що запізнилася О»
припі́знення
припі́зний
«запізнілий»
припі́знювач
«швидкісна кінокамера (для уповільненого показу руху)»
спізни́ти
«запізнитися»
спізні́лий
спізні́ти
«стемніти»
спі́знюватися
упазджа́тися
«запізнюватися»
упазди́тися
«запізнитися»
упозди́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasča «потім, услід» | авестійська |
| pas «після» | албанська |
| по́зні | білоруська |
| по́зден | болгарська |
| pozdźe «пізно» | верхньолужицька |
| pózdni «пізно» | верхньолужицька |
| ǝst «після, потім» | вірменська |
| ὄπισϑεν «ззаду, позаду; після» | грецька |
| paścā́ «ззаду, після» | давньоіндійська |
| поздьный | давньоруська |
| *pos- | індоєвропейська |
| post «після, потім» | латинська |
| pas «при, біля, до» | литовська |
| pãskui «потім, услід» | литовська |
| pãstaras «останній» | литовська |
| позен | македонська |
| pozdźe | нижньолужицька |
| pózny | нижньолужицька |
| püznü | полабська |
| późny | польська |
| pozdъ | праслов’янська |
| nadъ «над» | праслов’янська |
| по́здний | російська |
| пȍзан | сербохорватська |
| pozdný | словацька |
| pôzen | словенська |
| поздѣ «пізно» | старослов’янська |
| поздьнъ «пізній» | старослов’янська |
| поздъ «тс.» | старослов’янська |
| pоzdní | чеська |
| posṭa̱ṃ «тс.» | ? |
піст «невживання скоромної їжі»
двн. fasto «піст», fastа «тс.» разом із спорідненими дієслівними формами двн. fastēn, гот. (ga)fastаn, дангл. fæstan, дісл. fasta з первісним значенням «тримати міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з двн. днн. festi «міцний, твердий; стійкий, сталий», дфриз. fest, дангл. fæst, fasta, дісл. fastr «тс.» відповідають вірм. hast «тс.», дінд. pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»;
необґрунтоване припущення (Младенов 496; Berneker IF 9, 364) про давню спорідненість псл. postъ і двн. fasto;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
пізнє псл. postъ «піст»;
р. бр. болг. м. пост, др. постъ, п. post, ч. půst, слц. pо̑st, вл. póst, нл. spоt (‹ *póst), схв. по̑ст, слн. pòst, стсл. постъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випістніка́ти
«випостити»
пі́сни́й
пі́сник
«той, хто поститься»
пісника́ти
пісникува́ти
пісни́на
«пісна їжа»
пісни́ха
«пісниця»
пісни́ця
«неврожайна земля»
пісні́ти
«бліднути»
пі́снічати
«поститися»
пісно́та
«тс.»
піснюва́ти
«постити»
пісня́к
«пісник»
пісня́кати
пістни́ця
(п’ятниця-п. «пісна п’ятниця»)
по́сти́ти(ся)
по́стник
«тс.»
по́стникати
постникува́ти
постни́чество
«піст»
по́стувати
«тс.»
по́ступки
«тс.»
спости́тися
спо́щуватися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пост | білоруська |
| пост | болгарська |
| póst | верхньолужицька |
| hast «тс.» | вірменська |
| (ga)fastаn | готська |
| fæstan | давньоанглійська |
| fæst | давньоанглійська |
| fasta | давньоанглійська |
| fasto «піст» | давньоверхньонімецька |
| fastа «тс.» | давньоверхньонімецька |
| fastēn | давньоверхньонімецька |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньоверхньонімецька |
| fasto | давньоверхньонімецька |
| pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть» | давньоіндійська |
| fasta «тримати міцно, держатися стійко» | давньоісландська |
| fastr «тс.» | давньоісландська |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньонижньонімецька |
| постъ | давньоруська |
| fest | давньофризька |
| пост | македонська |
| spоt (‹ *póst) | нижньолужицька |
| post | польська |
| postъ | праслов’янська |
| postъ «піст» | праслов’янська |
| пост | російська |
| по̑ст | сербохорватська |
| pо̑st | словацька |
| pòst | словенська |
| постъ | старослов’янська |
| půst | чеська |
| переносним «утримуватися від їжі» | ? |
пост
запозичення з французької мови;
фр. poste «пост» походить від іт. posto «місце; пост», пов’язаного з дієсловом porre «ставити, класти; висувати», що продовжує лат. pōnere (pōno) «класти, ставити»;
р. бр. болг. м. пост, п. ч. слц. post;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постови́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пост | білоруська |
| пост | болгарська |
| posto «місце; пост» | італійська |
| porre «ставити, класти; висувати» | італійська |
| pōnere «класти, ставити» (pōno) | латинська |
| пост | македонська |
| post | польська |
| пост | російська |
| post | словацька |
| poste «пост» | французька |
| post | чеська |
по́шта
іт. posta «пошта» походить від слат. posta «тс.», букв. «місце для пересилання гінців або листів», яке виникло з лат. (mānsiō) posita «установлене (місце перепочинку)» (там міняли коней), пов’язаного з дієсловом pōno «кладу; ставлю; установлюю»;
очевидно, через польське посередництво запозичено з італійської мови;
р. по́чта, бр. м. по́шта, п. poczta, ст. poszta, ч. pošta, [počta], слц. pošta, вл. póst, нл. post, болг. по́ща, схв. по̏шта, слн. póšta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́чта
почта́р
«тс.; завідувач пошти»
почта́рство
«поштова справа»
почтиліо́н
«поштар»
пошта́р
«листоноша; візник на пошті»
поштарня
«пошта»
поштарюва́ти
поштівни́чий
«поштовий»
пошто́вець
«поштовий службовець»
поштови́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́шта | білоруська |
| по́ща | болгарська |
| póst | верхньолужицька |
| posta «пошта» | італійська |
| posita «установлене (місце перепочинку)» (mānsiō)(там міняли коней) | латинська |
| pōno «кладу; ставлю; установлюю» | латинська |
| по́шта | македонська |
| post | нижньолужицька |
| poczta | польська |
| по́чта | російська |
| по̏шта | сербохорватська |
| posta «тс.» | середньолатинська |
| pošta | словацька |
| póšta | словенська |
| pošta | чеська |
| počta | чеська |
пошта́мт «установа, яка обслуговує населення різними видами зв’язку»
запозичене, очевидно, за посередництвом російської або польської мови з німецької;
н. Postamt «поштамт» (в українській мові слово змінило свою форму відповідно до пошта) є складним утворенням з іменників Post «пошта» й Amt «посада; установа» (‹ двн. ampaht(i) ‹ пгерм. *ambahtja), слова, очевидно, давньо-кельтського походження;
пор. дкельт. (гал.) ambacti «слуги» (букв. «ті, що рухаються навколо (пана)»), яке складається з префікса amb(-), спорідненого з нвн. um «навколо, об», дінд. abhí «тс.», псл. ob-, укр. об-, і дієприслівникового -acti, спорідненого з двн. ahsa «вісь», лат. axis «тс.», псл. osь, укр. вісь;
р. почта́мт, бр. пашта́мт, п. заст. poсztamt, postamt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пашта́мт | білоруська |
| ampaht(i) | давньоверхньонімецька |
| ahsa «вісь» | давньоверхньонімецька |
| abhí «тс.» | давньоіндійська |
| axis «тс.» | латинська |
| Postamt «поштамт»«пошта»«посада; установа» (в українській мові слово змінило свою форму відповідно до пошта)(‹ двн. ampaht(i) | німецька |
| Post | німецька |
| Amt | німецька |
| um «навколо, об» | нововерхньонімецька |
| *ambahtja | прагерманська |
| ob- | праслов’янська |
| osь | праслов’янська |
| почта́мт | російська |
| об- | українська |
| вісь | українська |
| ambacti «слуги» (гал.)(букв. «ті, що рухаються навколо (пана) | ? |
| -acti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України