PINSEL — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́нзель
запозичення з польської мови;
п. pę-dzel «пензель», pęzel «тс.» походить від свн. pensel (нвн. Pinsel) «тс.», яке, можливо, через фр. ст. pincel «тс.» зводиться до нар.-лат. *pēnicellus, що виникло з лат. pēnicillus «тс.», пов’язаного з pēniculus «хвостик», зменш. від pēnis (‹ *pes-nis) «хвіст; membrum virile», спорідненого з дінд. pásaḥ «membrum virile», гр. πέος «тс.»;
бр. пэ́ндзаль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пендзель
пензелькова́тий
«пензлеподібний»
пе́нзіль
пензльо́ваний
«мальований олійними фарбами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пэ́ндзаль | білоруська |
| πέος «тс.» | грецька |
| pásaḥ «membrum virile» | давньоіндійська |
| pēnicillus «тс.» | латинська |
| pēniculus «хвостик» | латинська |
| pēnis «хвіст; membrum virile» (‹ *pes-nis) | латинська |
| *pēnicellus | народнолатинська |
| Pinsel | нововерхньонімецька |
| pędzel «пензель» | польська |
| pęzel «тс.» | польська |
| pensel «тс.» (нвн. Pinsel) | середньоверхньнімецька |
| pincel «тс.» (ст.) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України