NU — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ни́ні
псл. nyně «нині, тепер»;
споріднене з лит. nù «нині, тепер», nū˘n, nūnaĩ, лтс. nù, дінд. nū, nu, nūnám, ав. nū, дперс. nūram, тох. nu, хет. nuwa «ще», гр. νύ «тепер», νύν, лат. nunc, гот. nu, двн. свн. nū, nu, нвн. nun, дангл. nū, англ. now «тс.»;
іє. *nū˘-, *nū˘-n- «тс.», пов’язане з *neu̯o- «новий»;
р. ны́не «нині, тепер», бр. [ні́нешній] «нинішній, теперішній», др. нынѣ «нині, тепер», ныня, нынѣча, нынѣчю, нынѣче, нынѣчи, нынѣчь, нинечи, п. [ninie, ninia, nynie, nynia], ст. ninie, ч. nyní, ст. nynie «тс.», слц. nynejší «нинішній, теперішній», полаб. nenă, nină, болг. ни́не, стсл. нынѣ, нынга, нынѣчоу, нынгачоу «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відни́ні
дони́ні
не́ні
не́ньки
«тс.»
ни́нечка
«нині»
ни́нечки
ни́ний
«нинішній»
ни́ніка
ни́нікалі
ни́нікаль
ни́нішній
ни́ночки
ни́нька
ни́ньки
однині
пони́ні
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nū | авестійська |
| now «тс.» | англійська |
| ні́нешній «нинішній, теперішній» | білоруська |
| ни́не | болгарська |
| nu | готська |
| νύ «тепер» | грецька |
| νύνũ | грецька |
| nū | давньоанглійська |
| nū | давньоверхньонімецька |
| nu | давньоверхньонімецька |
| nū | давньоіндійська |
| nu | давньоіндійська |
| nūnám | давньоіндійська |
| nūram | давньоперська |
| нынѣ «нині, тепер» | давньоруська |
| ныня | давньоруська |
| нынѣча | давньоруська |
| нынѣчю | давньоруська |
| нынѣче | давньоруська |
| нынѣчи | давньоруська |
| нынѣчь | давньоруська |
| нинечи | давньоруська |
| *nū˘- | індоєвропейська |
| *n-n- «тс.» | індоєвропейська |
| *neu̯o- «новий» | індоєвропейська |
| nunc | латинська |
| nù | латиська |
| nù «нині, тепер» | литовська |
| nū˘n | литовська |
| nun | нововерхньонімецька |
| nenă | полабська |
| nină | полабська |
| ninie | польська |
| ninia | польська |
| nynie | польська |
| nynia | польська |
| ninie | польська |
| nyně «нині, тепер» | праслов’янська |
| ны́не «нині, тепер» | російська |
| nū | середньоверхньнімецька |
| *nū˘ «тс.» | середньоверхньнімецька |
| *nū˘-n- «тс.» | середньоверхньнімецька |
| nynejší «нинішній, теперішній» | словацька |
| нынѣ | старослов’янська |
| нынга | старослов’янська |
| нынѣчоу | старослов’янська |
| нынгачоу «тс.» | старослов’янська |
| nuwa «ще» | хетська |
| nyní | чеська |
| nynie «тс.» | чеська |
| nūnaĩ | ? |
| nu | ? |
но «але (спол.), лишень (обмежувальна, видільна і спонукальна частка)»
менш обґрунтованим є виведення (Meillet BSL 20, 91) з *nom і пов’язання з лат. num «(ще) тепер»;
вважається також первісним індоєвропейським вигуком (Schuster-Šewc 1017);
псл. nъ, no, пов’язане з novъ «новий», nyně «нині, тепер», і-no «тільки, лише»;
споріднене з лит. лтс. nù «нині, тепер», гот. тох. nu, дінд. двн. свн. nū, nu, нвн. nun, ав. дангл. nū, англ. now, лат. nunс, гр. νύ, νυ̃ν, хет. nuwa;
іє. *nū˘ «тс.»;
р. бр. діал. но «але», др. но «але; тільки», нъ «тс.», п. вл. no (частка), слц. no «але», болг. м. но, схв. но, слн. nò, стсл. нъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
-но
(спонукальна частка)
-ну
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nū | авестійська |
| now | англійська |
| но «але» | білоруська |
| но | болгарська |
| no (частка) | верхньолужицька |
| nu | готська |
| νύ | грецька |
| νυ̃ν | грецька |
| nū | давньоанглійська |
| nū | давньоверхньонімецька |
| nu | давньоверхньонімецька |
| nū | давньоіндійська |
| nu | давньоіндійська |
| но «але; тільки» | давньоруська |
| нъ «тс.» | давньоруська |
| *nū˘ «тс.» | індоєвропейська |
| num «(ще) тепер» | латинська |
| nunс | латинська |
| nù «нині, тепер» | латиська |
| nù «нині, тепер» | литовська |
| но | македонська |
| nun | нововерхньонімецька |
| no (частка) | польська |
| *nom | праслов’янська |
| nъ | праслов’янська |
| no | праслов’янська |
| novъ «новий» | праслов’янська |
| nyně «нині, тепер» | праслов’янська |
| і-no «тільки, лише» | праслов’янська |
| но «але» | російська |
| но | сербохорватська |
| nū | середньоверхньнімецька |
| nu | середньоверхньнімецька |
| no «але» | словацька |
| nò | словенська |
| нъ «тс.» | старослов’янська |
| nuwa | хетська |
| nu | ? |
ну (виг., частка)
припущення (Berneker IF 10, 153; Hofmann 216; Walde–Hofm. II 189; Klein 1063) про спорідненість стсл. ноукати «спонукати» з гр. νεύω «киваю», лат. nuō «тс.», дінд. návatē «обертається», nāuti «тс.» є помилковим, як і пов’язання (Rudn. II 863) з іє. *neu-o- «новий»;
псл. nu, no, очевидно, того самого походження, що й no «але; тільки» (іє.*nū˘);
р. бр. ну, др. нукнути «крикнути (підганяючи)», п. nu, nuże, nuż, ч. nu, nuže, слц. nuž, вл. no, nó, нл. no, [nu], схв. нy̏, слн. nò «ну», nù «гаразд», стсл. ноукати «спонукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ну́кати
нум
ну́мо
ну́мте
ну́те
пону́ка
«заохо-чування, підбурювання Г; спонука; згода Нед»
понука́ти
«підганяти»
понука́ч
«підбурювач»
пону́кнути
«кивнути головою, через силу поступитися, згодитися Нед; заохотити, підбурити Г»
понукти́
«кивнути головою, через силу поступитися, згодитися»
пону́кувати
прину́ка
спону́ка
спонука́льний
спонука́ти
спону́ка́ч
спону́кливий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ну | білоруська |
| no | верхньолужицька |
| nó | верхньолужицька |
| νεύω «киваю» | грецька |
| návatē «обертається» | давньоіндійська |
| nāuti «тс.» | давньоіндійська |
| нукнути «крикнути (підганяючи)» | давньоруська |
| *neu-o- «новий» | індоєвропейська |
| nū˘ «але; тільки» (іє.*nū˘) | індоєвропейська |
| nuō «тс.» | латинська |
| no | нижньолужицька |
| nu | нижньолужицька |
| nu | польська |
| nuże | польська |
| nuż | польська |
| nu | праслов’янська |
| no | праслов’янська |
| ну | російська |
| нy̏ | сербохорватська |
| nuž | словацька |
| nò «ну»«гаразд» | словенська |
| nù «ну»«гаразд» | словенська |
| ноукати «спонукати» | старослов’янська |
| ноукати «спонукати» | старослов’янська |
| nu | чеська |
| nuže | чеська |
ли «або, чи» (спол.)
псл. И (‹ *lei) «або», (енкл.) li...li «чи...чи», споріднене з le «тільки»;
функція розділового сполучника розвинулась у праслов’янський період на основі повторюваного енклітичного вживання li як питальної частки (пор. р. розм. Куда итти? Сюда ли, туда ли?), що, в свою чергу, ґрунтується на її функціонуванні як виділювальної, узагальнюючої і підсилювальної частки;
пор. підсилювальні частки лит. -li (nùli «тепер», nù «тс.»), лтс. -lei (nulei «аж тепер», nu «тепер»);
р. енкл. ли... ли (ль...ль) «чи... чи», др. ли (спол.) «або», ли...ли «чи...чи», стсл. ли, ли...ли «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли «або» (спол.) | давньоруська |
| ли...ли «чи...чи» | давньоруська |
| -lei (nulei «аж тепер», nu «тепер») | латиська |
| nulei | латиська |
| nu | латиська |
| -li (nùli «тепер», nù «тс.») | литовська |
| nùli | литовська |
| nù | литовська |
| li «або» (‹ *lei) | праслов’янська |
| li...li «чи...чи» | праслов’янська |
| le «тільки» | праслов’янська |
| *lei | праслов’янська |
| Куда итти? р-зм. | російська |
| Сюда ли, туда ли? р-зм. | російська |
| ли...ли «чи... чи» (ль...ль) (енкл.) | російська |
| ль...ль «чи... чи» (ль...ль) (енкл.) | російська |
| ли | старослов’янська |
| ли...ли «тс.» | старослов’янська |
сно́ха «невістка, синова»
псл. snъxa «тс.»;
споріднене з дінд. snuṣā́, гр. νυός «тс.», лат. nurus «тс.; молода жінка», вірм. nu «невістка», двн. snur, нвн. Schnur, дангл. snoru «тс.», алб. nuse «наречена», що, очевидно, зводяться до іє. *sneu- «в’язати», звідки походить також псл. snovati «снувати», др. сновати;
зближення слов’янських форм з псл. synъ «син» (Младенов 597; Machek ESJČ 563; Pedersen BB 19, 297–298; Kretschmer Glotta 1, 36) недостатньо обґрунтоване;
р. сноха́, др. снъха, п. [sneszka], ст. snecha, ч. snacha (з схв.), болг. снъха́, схв. сна̀ха, слн. snáha, [snéha], стсл. снъха;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nuse «наречена» | албанська |
| снъха́ | болгарська |
| nu «невістка» | вірменська |
| νυός «тс.» | грецька |
| snoru «тс.» | давньоанглійська |
| snur | давньоверхньонімецька |
| snuṣā́ | давньоіндійська |
| сновати | давньоруська |
| снъха | давньоруська |
| *sneu- «в’язати» | індоєвропейська |
| nurus «тс.; молода жінка» | латинська |
| Schnur | нововерхньонімецька |
| sneszka | польська |
| snъxa «тс.» | праслов’янська |
| snovati «снувати» | праслов’янська |
| synъ «син» | праслов’янська |
| сноха́ | російська |
| сна̀ха | сербохорватська |
| snáha | словенська |
| снъха | старослов’янська |
| snéha | українська |
| snacha (з схв.) | чеська |
| snecha | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України