MIAOW — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальні утворення, очевидно, успадковані вже з праслов’янської мови;

пор. нвн. miauen, mauen «нявкати», дангл. mawen, англ. mew, miaow, фр. miauler, гол. mauwen, норв. дат. mjaue, перс. maw;

в неіндоєвропейських мовах: тур. maw-, mijaw-, mijavla«нявкати», кит. miau «кіт»;

р. [ма́врить] «тс.», мя́у, мяу́кать, мя́вкать, бр. мя́ўкаць, п. miau, miauczyć, ч. miau, mňau, mňoukati, ст. maukati, mňaukati, слц. mňau, mavčiť, mňaučať, mňaukať, вл. mjawkać, mjawnyć, нл. mijaw, mjawcaś, mjawkaś, болг. мяу́кам, схв. мȁӯ, мȁу, мȁŷк, маỳкати, слн. mávkati, mijávkati;