MERINO — ЕТИМОЛОГІЯ
мерино́с «порода овець з довгою і тонкою вовною; шерсть такої вівці; тканина з неї»
через посередництво російської та французької мов (фр. mérinos «тонкорунна вівця; тканина з її шерсті») запозичено з іспанської;
ісп. merino (МН. merinos) «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
р. болг. мерино́с, бр. мерыно́с, п. merynos, ч. слц. merina «вівця-меринос», м. мерино, схв. мèрина, слн. meríno «меринос»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мерыно́с | білоруська |
| мерино́с | болгарська |
| merino «тс.» | іспанська |
| merinos | іспанська |
| merinos | іспанська |
| мерино | македонська |
| merynos | польська |
| мерино́с | російська |
| мèрина | сербохорватська |
| merina «вівця-меринос» | словацька |
| meríno «меринос» | словенська |
| mérinos | французька |
| merina «вівця-меринос» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України