MARK — ЕТИМОЛОГІЯ

припущення про походження від нім. Krume «м’якушка», свн. krume, снн. krome «тс.» (Karłowicz S WO 314), від герм. *morkā, нвн. Mark «кордон, рубіж: прикордонна зона», лат. margō «границя; грань, круг, облямування» (Machek Sborník FFBrU 2/2–4, 13) або про спорідненість слов’янських форм (з метатезою приголосних) з цими ж германськими формами (Machek ESJČ 294) сумнівні;

псл. kroma «обрізаний край чогось»;

очевидно, споріднене з лит. krimsti «гризти», лтс. krimst «тс.», свн. schram «рана, шрам; тріщина у скелі, діра», schramen «відірвати, відкрити», дісл. skrāma «рана, рубець, шрам», сірл. screm «шкіра»;

іє. *(s)krēm-/(s)krəm- – розширений варіант кореня *(s)ker- «різати, відокремлювати»;

р. [крома́] «край, бік чогось», кро́мка «край чогось; вузька смужка по краю тканини», п. kromka «скибка, шматок», вл. kroma «крап, рант, борт; кромка; шкварка», нл. kšoma «край, кромка, облямівка, обшивка», полаб. krümkӑ «окраєць хліба»;

запозичення з німецької мови;

нвн. Márke «тс.», merken «значи́ти, позначати», двн. merken, merсһen «звертати увагу, помічати», снн. mẹrken «тс.», свн. marc «знак» споріднені з гол. merk «марка, позначка, тавро», дфриз. merke «знак, ознака», дангл. meark, англ. дісл. mark «тс.», дфриз. mẹrkia «помічати», дангл. mearkian, дісл. mẹrkja, дат. mẹrke, шв. märka «тс.» і пов’язані з нвн. Mark «кордон, прикордонна область», двн. marc(h)a «кордон, межа», дфриз. mẹrke, дангл. mearc «тс.», дісл. mark «прикордонний ліс», спорідненими з перс. marz «місцевість, кордон», лат. margo «край, межа»;

р. бр. болг. м. ма́рка, п. ч. слц. вл. нл. marka, схв. мȁрка, слн. márka;

запозичення з німецької мови;

нвн. Mark «тс.» походить від свн. marc «знак, тавро; металевий зливок з офіційним тавром на ньому; зливок срібла певної ваги», mark(e) «півфунта срібла» (пор. дісл. marc «тс.»);

р. бр. болг. м. ма́рка, п. ч. слц. вл. нл. marka, слн. márka, схв. мȁрка;

фр. marquis «тс.» походить від пізньолат. marchensis «начальник марки (прикордонної області)», пов’язаного з *marca «прикордонна область», що зводиться до двн. marc(h)a, спорідненого з днн. гот. marka, снн. mark, дангл. mearс «тс.», лат. margō «край, межа, кордон»;

запозичення з французької мови;

р. болг. марки́з, бр. маркі́з, п. вл. markiz, ч. markýz, слц. слн. markíz, м. маркиз, схв. маркӣз;

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. Μάρκος походить від лат. Mārcus, можливо, пов’язаного з Mārtius «березневий», Mārs «Марс» ( ‹*Mārt(i)cos) або з marceo «бути в’ялим, слабким»;

р. Марк, бр. Марк, Ма́рка, др. Маръкъ, п. ч. Marek, ст. Marcus, слц. Marek, Marko, вл. Mark, нл. Marcus, болг. м. Μάρκο, схв. Мȃрко, слн. Marko, стсл. Мар(ъ)къ;

н. Márkscheider «маркшейдер» є складним словом, утвореним з іменника Mark «межа» і основи дієслова scheiden «відокремлювати», що походить від двн. sceidan «тс.», спорідненого з дангл. scēadan, дфриз. skētha, гот. skaidan, далі з лит. skíedžiu, skíesti «тс.», псл. cěditi, укр. ціди́ти;

запозичення з німецької мови;

р. маркше́йдер, бр. маркшэ́йдэр, п. markszajder, болг. ма́ркшайдер;

псл. mozgъ, очевидно, пов’язане з mezga «м’язга»;

споріднене з прус. muzgeno «кістковий мозок», лит. smãgenys (мн.) «мозок», лтс. smadzenes «тс.», ав. mazga- «кістковий мозок», дангл. mearg, двн. marg. нвн. Mark «ТС.»;

менш обґрунтовані зіставлення з лит. mazgóti «мити», дінд. májjati «поринає» (Kluge–Götze 377), а також з р. [мзга] «гниль» (Zubatý AfSlPh 16, 400);

р. бр. мозг, др. мо́згъ, п. mózg, ч. mozek, [mozg], слц. mozog, вл. moz(h)y (мн.), нл. morzgi, болг. мо́зък, м. мозок, схв. мȍзак, слн. mózeg «кістковий мозок», стсл. мозгъ;