MA — ЕТИМОЛОГІЯ
ма «мама, мати (у звертанні та у лайливих виразах)»
результат скорочення в розмовній мові іменника ма́ма (клична форма ма́мо);
пор. аналогічні утворення дінд. mā- «мати», гр. (дор.) μα (у словосполученні μα γα «о мати земле»), англ. ma (дит.) «мама»;
болг. м. ма (звертання до матері, до жінки), схв. мȃ «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ma «мама» (дит.) | англійська |
| ма (звертання до матері, до жінки) | болгарська |
| μα̃ | грецька |
| μα̃ γα̃ | грецька |
| mā- «мати» | давньоіндійська |
| ма (звертання до матері, до жінки) | македонська |
| мȃ «тс.» | сербохорватська |
| ма́ма (клична форма ма́мо) | українська |
| ма́мо клична форма | українська |
ма «моя, моє»
результат стягнення займенникових форм моя, моє в розмовній мові;
р. [ма] «моя», п. ma, ч. ma, схв. mȃ «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ma | польська |
| ма «моя» | російська |
| mȃ «тс.» | сербохорватська |
| моя | українська |
| моє | українська |
| má | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України