LUST — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́сий «смачний, принадний; охочий, жадібний»
псл. пн. lasъ «ласий»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
зіставлялося також з лит. lasýti «збирати дзьобом», lèsti «дзьобати», гот. lisan «збирати», дангл. lesan «тс.» (Mikl. EW 161; Matzenauer LF 9, 190; Pedersen IF 5, 47);
можливо, зводиться до того самого первісного кореня з рухомим s- *l-s-/(s-)l-, що й лаз;
р. [ла́сый], бр. ла́сы, п. łasy;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зала́сний
«чарівний»
зала́сся
«захоплення, потяг»
лас
«смак, бажання»
ласа́ч
«ласун»
ла́сити
«вабити»
ла́ситися
«прагнути»
ла́сівка
«час, коли є багато ласощів»
ласі́й
«ласун»
ласни́й
«смачний»
ласо́та
«ласолюб, розпусник »
ласо́ха
«хтива жінка»
ласощі
ла́сува́ти
«їсти що-небудь смачне»
ласуватися
«тс. ласитися»
ласу́н
ласу́нка
ласу́ха
«ласунка; [хтива жінка ЖЬ, [ласько́] «ласун»
ла́цний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́сы | білоруська |
| lustus «бажання» | готська |
| lisan «збирати» | готська |
| λιλαίομαι «палко бажаю, жадаю» (‹ *λιλάσιομαι) | грецька |
| *λιλάσιομαι | грецька |
| lesan «тс.» | давньоанглійська |
| lust | давньоверхньонімецька |
| lаṣati «бажає» ( ‹ *lalsati) | давньоіндійська |
| lālasaḥ «жадібний, жадаючий» | давньоіндійська |
| abhi-laṣaḥ «бажання» | давньоіндійська |
| *lalsati | давньоіндійська |
| lainn «жадібний» (‹*lasni) | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *las-/ l̥s- «бажати» | індоєвропейська |
| lascīvus «пустотливий, похітливий» | латинська |
| lasýti «збирати дзьобом» | литовська |
| lèsti «дзьобати» | литовська |
| Lust «тс.» | нововерхньонімецька |
| łasy | польська |
| lasъ «ласий» (пн.) | праслов’янська |
| *l-s-/(s-)l- | праслов’янська |
| ла́сый | російська |
| лаз | українська |
люштикува́ти «весело жити»
запозичення з польської мови;
п. заст. lusztykować «бавитися, гуляти, бенкетувати», lostować «тс.» пов’язані з lusztyk «бенкет, гулянка, забава, бесіда», [luśtyk] «тс.», яке походить від нвн. lustig «веселий», пов’язаного з Lust «радість» (свн. двн. lust «тс.»), спорідненим з днн. гол. шв. lust, дангл. lust, англ. lust, дісл. lyst, losti, дат. lyst, гот. lustus «тс.», псл. lasъ, укр. ла́сий «охочий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
люштик
«тс.»
лю́штик
«розвага»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lust | англійська |
| lust | голландська |
| lustus «тс.» | готська |
| lust | давньоанглійська |
| lust | давньоверхньонімецька |
| lyst | давньоісландська |
| losti | давньоісландська |
| lust | давньонижньонімецька |
| lyst | датська |
| lustig «веселий» | нововерхньонімецька |
| Lust «радість» (свн. двн. lust «тс.») | нововерхньонімецька |
| lusztykować «бавитися, гуляти, бенкетувати» | польська |
| lostować «тс.» (заст.) | польська |
| lusztyk «бенкет, гулянка, забава, бесіда» (заст.) | польська |
| luśtyk «тс.» | польська |
| lasъ | праслов’янська |
| lust | середньоверхньнімецька |
| ла́сий «охочий» | українська |
| lust | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України