LUPIN — ЕТИМОЛОГІЯ
люпи́н «Lupinus L.» (бот.)
засвоєна латинська наукова назва рослини;
лат. lupīnus (букв. «вовчий») утворене від lupus «вовк», спорідненого з псл. *ѵьl̥kъ, укр. вовк;
назва пояснюється, очевидно, тим, що плоди люпину неїстівні;
пор. інші його назви;
укр. [вовки́ня], р. [волчан], п. [wilczy bób], ст. wilczy groch, ч. vlčí bob, ст. vlčí hrách, слц. vlčí bôb, схв. [вучика, вучји боб], нім. Wolfsbohne, що є, очевидно, кальками латинського терміна;
латинська назва пояснювалася також здатністю люпину рости на поганих грунтах (Пліній у Симоновича 282);
р. люпи́н, бр. лу́бін, п. łubin, ст. lupin, болг. лупи́на, схв. лỳпина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лупен
«тс.»
люпиніза́ція
«підвищення родючості грунтів за допомогою вирощування на них люпину як зеленого добрива»
лю́плянище
«поле, з якого зібрано люпин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лу́бін | білоруська |
| лупи́на | болгарська |
| lupīnus «вовк» (букв. «вовчий») | латинська |
| lupus | латинська |
| Wolfsbohne | німецька |
| wilczy bób | польська |
| wilczy groch (ст.) | польська |
| łubin | польська |
| lupin (ст.) | польська |
| *ѵ<SUP>ь</SUP>l̥kъ | праслов’янська |
| волчан | російська |
| люпи́н | російська |
| вучика | сербохорватська |
| вучји боб | сербохорватська |
| лỳпина | сербохорватська |
| vlčí bôb | словацька |
| вовк | українська |
| вовки́ня | українська |
| vlčí bob | чеська |
| vlčí hrách (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України