LUNGE — ЕТИМОЛОГІЯ

леге́ня

псл. [*lьgъko-je] «легеня», субстантивований прикметник lьgъkъ «легкий» у формі с. р. (легені легші від інших нутрощів, зокрема серця та печінки);
мотивація назви, очевидно, успадкована з праіндоєвропейського періоду;
пор. гр. πλευμων «легені» з πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю», нвн. Lunge «легеня» : двн. lungar «легкий», англ. lights (мн.) «легені (деяких тварин, як їжа)» : light «легкий», ірл. scaman «легені; легкий», ісп. livianos (мн.) «легені тварин»: liviano «легкий», порт. leves «легені» : leve «легкий»;
р. лёгкое, бр. лёгкае, п. [lekkie, letkie] (мн.) «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи», ст. lekie, ч. [l’ehčiny] «тс.», слц. l’ahčina «тельбухи», нл. lažke «легені, тельбухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́гке «легеня»
легкой
легку́ша «язик, дихальне горло, легені, серце і печінка разом»
легу́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lights «легені (деяких тварин, як їжа)» (мн.) англійська
light «легкий» англійська
лёгкае білоруська
πλεὑμων «легені» грецька
πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю» грецька
lungar «легкий» давньоверхньонімецька
scaman «легені; легкий» ірландська
livianos «легені тварин» (мн.) іспанська
liviano «легкий» іспанська
lažke «легені, тельбухи» нижньолужицька
Lunge «легеня» нововерхньонімецька
lekkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) польська
letkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) польська
lekie (ст.) польська
leves «легені» португальська
leve «легкий» португальська
*lьgъko-je «легеня» праслов’янська
lьgъkъ «легкий» праслов’янська
лёгкое російська
l'ahčina «тельбухи» словацька
l'ehčiny «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України