LIST — ЕТИМОЛОГІЯ

лесть «лестощі; хитрість, лукавство, обман Ж»

припущення про зв’язок з лиза́ти, лит. laižýti, лтс. làizît «тс.», lišķis «облесник, лестун, підлабузник» (Mühl. – Endz. Il 475) менш обґрунтоване;
допускається також давня спорідненість слов’янських і германських слів (Младенов 78; Kiparsky GLG 207; Stang 33);
семантичний перехід «борозна» → «слід, колія» → «учення (= указания шляху)» має місце тільки в германських мовах, пор. гот. laists «слід, колія», двн. leist «тс.» і гот. lais «я знаю» («напав на слід»), laisjan «учити», дангл. læran «тс.»;
пгерм. *дшs-ti(гот. lists «хитрість, підступи», двн. дісл. дангл. list «тс.») споріднене з лат. līra (‹*leisā) «грядка, борозна», лит. lýsė, lýsvė «грядка», стсл. лѣха «грядка, борозна», укр. [ляха́] «грядка»;
псл. lьstь «хитрість, підступність», запозичене з прагерманської (або готської) мови;
р. лесть «лестощі», бр. лёсткі «тс.», др. льсть (лесть) «обман, хитрість; лестощі; зло, єресь, змова», п. ст. leść «підступ; лицемірство, хитрість; зрада; наклеп», ч. lest «підступ, лукавство, хитрість», слц. lesť «хитрість», вл. lesć «хитрість, лукавство», нл. lasć «тс.», болг. лест «лестощі», лъст «тс.», схв. lȃst «обман, хитрощі, лукавство», слн. lèst «хитрість, підступність», стсл. льсть «обман»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зале́сливий «підлесливий, лестивий»
лесли́вий «улесливий, облесливий»
ле́сний «тс.»
лест (у виразі [лестом заходити] «обманювати за допомогою хитрощів»)
лесте́ць «підлесник; хитрун, обманщик Ж»
лести́вець «тс.»
лести́вий
лести́ти «нещиро вихваляти, говорити приємності; давати насолоду»
лести́тися «ластитися; лестощами намагатися привернути увагу або замаскувати свої наміри»
ле́стка «лестощі; хитрість, лукавство, обман Ж»
ле́стни́й «улесливий, облесливий, обманливий»
ле́стник «хитрун, обманщик»
ле́стовочки «хитрість, лукавство, обман»
ле́стощі
лесту́н
лесту́нство «улесливість, облесливість»
обле́сливий
обле́сний
обле́сник
облестити «спокусити, підманити; перехитрити Ж»
обле́щувати
переле́сник
переле́сниця
підле́сливий
підле́сний
підле́сник
підлести́ти (ся)
підлещати
підле́щувати (ся)
польсти́тися «спокуситися»
приле́сний «обманливий, облудний»
прилести́тися
прилеща́тися
приле́щуватися
уле́сливий
улести́ти
улеща́ти
уле́щувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лёсткі «тс.» білоруська
лест «лестощі» болгарська
лъст «тс.» болгарська
lesć «хитрість, лукавство» верхньолужицька
laists «слід, колія» готська
lais «я знаю» («напав на слід») готська
laisjan «учити» готська
lists «хитрість, підступи»«тс.» готська
lǣran «тс.» давньоанглійська
list давньоанглійська
leist «тс.» давньоверхньонімецька
list давньоверхньонімецька
list давньоісландська
льсть «обман, хитрість; лестощі; зло, єресь, змова» (лесть) давньоруська
лесть давньоруська
лесть давньоруська
līra «грядка, борозна» (‹*leisā) латинська
*leisā латинська
làizît «тс.» латиська
lišķis «облесник, лестун, підлабузник» латиська
laižýti литовська
lýsė литовська
lýsvė «грядка» литовська
lasć «тс.» нижньолужицька
leść «підступ; лицемірство, хитрість; зрада; наклеп» (ст.) польська
s-ti «хитрість, підступи»«тс.» прагерманська
lьstь «хитрість, підступність» праслов’янська
лесть «лестощі» російська
lȃst «обман, хитрощі, лукавство» сербохорватська
lesť «хитрість» словацька
lèst «хитрість, підступність» словенська
лѣха «грядка, борозна» старослов’янська
льсть «обман» старослов’янська
лиза́ти українська
ляха́ «грядка» українська
lest «підступ, лукавство, хитрість» чеська

лист «орган рослини; шматок тонкого матеріалу; письмова кореспонденція»

псл. listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ);
найближче споріднене з лит. laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція», лтс. laiska «лист на стеблі льону», laiksne «латаття»;
дальші зв’язки непевні;
зіставлялося з дінд. liśáti, riśáti «щипає, відриває», lēṣṭuḥ «грудка землі», ос. list «тріска» (Pedersen IF 5, 79; Petersson Ar. Arm. St. 91 – 92), з лит. lýsti (лтс. liẽst) «худнути» (Vaillant Gr. comp. II 1, 120);
р. болг. м. лист, бр. ліст, др. листъ «лист рослини, книги; грамота», п. liść «лист рослини», list «письмова кореспонденція», ст. list «тс.; картка; лист рослини», ч. слц. вл. нл. слн. list, полаб. lai̯st, схв. лȗст, стсл. листъ (рослини; для писання);
Фонетичні та словотвірні варіанти

безли́стий
збезли́стити
збезли́стілий
збезли́стіти
ли́ставий «листяний»
листа́ж
листа́ти
листа́тий
листа́ч «якась кімнатна рослина»
листв'яκ
листв'яник
листва́
ли́ственик «листяний ліс»
листви́тися «лежати шарами, слоїтися»
листвя́ни́й
листико́вий «листяний»
листина «лист»
листи́стий «пластинкоподібний; листяний»
листі́вка
листкова́тий «листоподібний, листяний»
листко́вий «тс.; (кул.) який ділиться на окремі тонкі шари» (про тісто)
листова́тий «з листям»
листове́ «плата за лист»
листо́ви́й
листови́нє «листоподібні органи деяких живих організмів»
листо́вний
листо́вно
листо́вня «зібрання листів, портфель»
листо́к
листува́ння
ли́стя
листяни́й
листя́ник
листя́нка «те. »
листя́стий «листяний»
при́ли́сток
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ліст білоруська
лист болгарська
list верхньолужицька
liśáti давньоіндійська
riśáti «щипає, відриває» давньоіндійська
lēṣṭuḥ «грудка землі» давньоіндійська
листъ «лист рослини, книги; грамота» давньоруська
laiska «лист на стеблі льону» латиська
laiksne «латаття» латиська
liẽst латиська
laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція» литовська
lýsti «худнути» (лтс. liẽst)(Vaillant Gr. comp. II 1, 120) литовська
лист македонська
list нижньолужицька
list «тріска» осетинська
lai̯st полабська
liść «лист рослини»«письмова кореспонденція» польська
list «лист рослини»«письмова кореспонденція» польська
list «тс.; картка; лист рослини» (ст.) польська
listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ) праслов’янська
*leistu- праслов’янська
*leistu- праслов’янська
*leistu- праслов’янська
*leistu- праслов’янська
лист російська
лȗст сербохорватська
list словацька
list словенська
листвьѥ старослов’янська
листвьѥ старослов’янська
листвьѥ старослов’янська
листвьѥ старослов’янська
листъ (рослини; для писання) старослов’янська
листвьнъ церковнослов’янська
листвьнъ церковнослов’янська
листвьнъ церковнослов’янська
list чеська

ли́штва «вишивка у вигляді прямої гладі; кайма; обшивка одягу (звичайно його нижньої частини); планка на прорізі вікна або дверей, наличник; [бокова планка на віці скрині]»

свн. līste (нвн. Leiste) «край, борт, рубець» споріднене з дісл. līsta, снн. дангл. līste, англ. list «межа, бар’єр, перегородка, край», далі з алб. l’еө «піднятий край ділянки землі»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [лиштва́] «планка; підкладка під поділ плаття; вишивка на кінцях виробу», бр. лі́штва «накладна планка; підшивка», п. listwa «планка; тасьма; виступ, край», [lisztwa] «тасьма», ч. слц. lišta «планка; багет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

залишто́вник «залізна смуга, що охоплює лиштву на скрині»
ли́ства «обшивка нижньої частини спідниці зсередини» (Ме)
лиштвува́ти «підшивати лиштву»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
l'еө «піднятий край ділянки землі» албанська
list «межа, бар’єр, перегородка, край» англійська
лі́штва «накладна планка; підшивка» білоруська
līste давньоанглійська
līsta давньоісландська
Leiste нововерхньонімецька
Leiste нововерхньонімецька
listwa «планка; тасьма; виступ, край» польська
lisztwa «тасьма» польська
лиштва́ «планка; підкладка під поділ плаття; вишивка на кінцях виробу» російська
līste «край, борт, рубець» (нвн. Leiste) середньоверхньнімецька
līste середньонижньонімецька
lišta «планка; багет» словацька
lišta «планка; багет» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України