KLEBEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ліпа́р «повзик звичайний, Sitta europaea L.» (орн.)
похідне утворення від ліпи́ти;
назва зумовлена тим, що повзики обліплюють глиною вхід у дупло, в якому висиджують пташенят;
пор. нім. Kleiber «повзик» від kleben «клеїти, липнути »;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Kleiber «повзик» | німецька |
| kleben «клеїти, липнути » | німецька |
| ліпи́ти | українська |
кле́вер «конюшина»
запозичення з нижньонімецької мови;
нн. klēver «конюшина» споріднене з гол. klaver (‹снідерл. clāver(e)) і англ. clover (‹дангл. clǣfre, clāfre), що зводяться до пгерм. *klaibr(i)ōn «тс.», можливо, пов’язаного з *kleib- (нвн. kleben, англ. cleave) «клеїти; липнути» на підставі клейкості соку;
пов’язання з шв. klöver (Miklosich 119) або дат. kløver (Matzenauer 205) недостатньо обгрунтовані;
р. кле́ер, п. [klewer];
Фонетичні та словотвірні варіанти
клевери́ще
«конюшинище»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| clover (‹дангл. clǣfre, clāfre) | англійська |
| cleave | англійська |
| klaver (‹снідерл. clāver(e)) | голландська |
| clǣfre | давньоанглійська |
| clāfre | давньоанглійська |
| kløver | датська |
| klēver «конюшина» | нижньонімецька |
| kleben | нововерхньонімецька |
| klewer | польська |
| *klaibr(i)ōn «тс.» | прагерманська |
| *kleib- «клеїти; липнути» (нвн. kleben, англ. cleave) | прагерманська |
| кле́ер | російська |
| clāver(e) | середньонідерландська |
| klöver | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України