KICK — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. skiksować «узяти фальшивий звук; схибити в грі у м’яча або в більярд», kiksować «тс.», як і пізніше укр. кіксува́ти «зробити невдалий удар у грі в більярд», кікс «невдалий удар у грі в більярд», р. киксова́ть, бр. кіксава́ць, ч. kiksat «хибити; фальшивити», слц. kiksovat’ «тс.», болг. кикс «невдалий удар у грі в більярд», схв. кикс «фальшива нота; помилка», через посередництво німецької мови (н. Kicks «промах у більярді», kicksen «кіксувати») зводиться до англ. kicks «промах», пов’язаного з kick «бити ногою», етимологічно неясного;

неясне;

можливо, пов’язане з англ. kick «бити ногою»;