IL — ЕТИМОЛОГІЯ

плюс «математичний знак для позначення дії додавання; позитивна сторона; перевага, вигода»

запозичення з латинської мови;
лат. plūs «більше» споріднене з гр. πολύς «численний; великий, значний», πλείων «численніший, великий», πλέων «тс.», дінд. purúḥ «багато», ав. pouru-, дперс. paru- «тс.», дірл. il «численний», гот. двн. днн. filu «численний, багато», свн. vil, нвн. viel, дфриз. fёlo, fёl(e), дангл. fela, feаla, feola, дісл. fjǫl- «тс.», псл. *pьl̥nъ «повний»;
р. бр. болг. плюс, п. вл. ч. слц. plus, м. плус, схв. плу̏с, слн. plús «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

приплюсува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pouru- авестійська
плюс білоруська
плюс болгарська
plus верхньолужицька
filu «численний, багато» готська
πολύς «численний; великий, значний» грецька
πλείων «численніший, великий» грецька
πλέων «тс.» грецька
fela давньоанглійська
feаla давньоанглійська
feola давньоанглійська
filu «численний, багато» давньоверхньонімецька
purúḥ «багато» давньоіндійська
il «численний» давньоірландська
fjǫl- «тс.» давньоісландська
filu «численний, багато» давньонижньонімецька
paru- «тс.» давньоперська
fёlo давньофризька
fёl(e) давньофризька
plūs «більше» латинська
плус македонська
viel нововерхньонімецька
plus польська
*p<SUP>ь</SUP>l̥nъ «повний» праслов’янська
плюс російська
плу̏с сербохорватська
vil середньоверхньнімецька
plus словацька
plús «тс.» словенська
plus чеська

ил «глина; мул»

псл. іlъ;
споріднене з лтс. īls «дуже темний», гр. īλυς «мул, багно, гуща», εἰλά «дуже темний, чорний»;
р. болг. ил «мул», бр. іл, др. илъ, п. ił, [jił, jeł], ч. jíl, слц. il «тс.», схв. ȕловача «глина», слн. íl, стсл. илъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ила́к «сланцювата глина»
илова́на «суглинок»
илова́тий «мулистий»
иля́к «намульна муха» (ент.)
иля́нка «вислокрилка, Sіаlis» (ент.)
їлова́тка «глина, глинозем»
ілува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іл білоруська
ил «мул» болгарська
īλυς «мул, багно, гуща» грецька
εἰλά «дуже темний, чорний» грецька
илъ давньоруська
īls «дуже темний» латиська
польська
jił польська
jeł польська
іlъ праслов’янська
ил «мул» російська
ȕловача «глина» сербохорватська
il «тс.» словацька
íl словенська
илъ старослов’янська
jíl чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України