HIRSCH — ЕТИМОЛОГІЯ

и́рха «вичинена овеча чи козяча шкіра; кант у чоботях, де зшиваються половинки халяви»

р. [и́рга, и́рκа] «замша, дублена овеча чи козяча шкіра», бр. і́рха «хутряна облямівка», п. ircha «вид замші», ст. irzcha, jirzcha, giercha, ч. jiгсһа, слц. ircha, jercha, вл. jěrcha, jircha, схв. ѝpa, ȕpa, ст. ѝpxa, ȕpxa, слн. írh, írha, jérha, jérh, jérih «тс.»;
запозичено через посередництво польської мови з німецької;
свн. irch, irh, ereh, erich, двн. irah «козел; козлина шкіра; тонко вичинена шкіра» походить від лат. hircus, ircus «козел», очевидно, пов’язаного з ēr (‹hēr) «їжак» і спорідненого з гр. χήρ «тс.», χορος «свиня», вірм. jar «кінська грива»;
непереконливо пов’язується (Holub–Kop. 154) з свн. hirsch «олень»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ирхо́вий
и́рша́ний
ирша́нки «шкіряні штани»
иршли́ця «облямівка на кожусі із смушка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
і́рха білоруська
jěrcha верхньолужицька
jircha верхньолужицька
jar «кінська грива» вірменська
χήρ «тс.» грецька
χορος «свиня» грецька
irah «козел; козлина шкіра; тонко вичинена шкіра» давньоверхньонімецька
hircus латинська
ircus «козел» латинська
ircha польська
irzcha польська
jirzcha польська
giercha польська
и́рга російська
и́рка російська
ùра сербохорватська
üра сербохорватська
ùрха сербохорватська
üрха сербохорватська
irch середньоверхньнімецька
irh середньоверхньнімецька
ereh середньоверхньнімецька
erich середньоверхньнімецька
hirsch «олень» середньоверхньнімецька
ircha словацька
jercha словацька
írh словенська
írha словенська
jérha словенська
jérh словенська
jérih словенська
jircha чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України