HERD — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької (і французької) мови;

цім. Krematorium, Kremation (фр. crémation) походять від нлат. crematorium, crematio, пов’язаних з лат. cremo «спалюю», спорідненим з carbo «вугілля», двн. hërd «вогнище», нвн. Herd «тс.; піч»;

р. кремато́рий, бр. крэмато́рый, п. ч. krematorium, слц. krematórium, вл. krematorij, болг. кремато́рий, кремато́риум, м. крематориум, схв. кремàтōриј(ум), слн. krematorij;

суфіксальне книжно-наукове утворення, паралельне до сульфі́д, бромі́д, хлори́д і под., від лат. carbo «вугілля», спорідненого з гот. haúri «вугілля», двн. herd «вогнище», лит. kùrti «запалювати вогонь, топити», псл. kuriti, укр. кури́ти;

р. болг. карби́д, бр. карбі́д, п. ч. слц. karbid, м. карбид, схв. кàрбӣд, слн. karbíd;

н. Sparherd «плита», (букв.) «ощадна піч» є складним словом, утвореним від дієслова sparen «економити, заощаджувати», спорідненого з укр. спо́рий «швидкий; великий», та іменника Herd «вогнище, піч, плита», що споріднене з укр. че́рі́нь «дно, низ печі»;

запозичення з німецької мови;

ч. розм. špárherd, šparherd, šporherd «піч (плита)», м. шпорет, схв. šporet, šparhed;

псл. *čеrda ( *kerdā);

споріднене з прус. kērdan (зн. в. одн.) «час ( черга)», лит. ker̃dc̦ius «пастух» ( *kerdà «череда»), дінд. śárdhaḥ «стадо, натовп», гот. haírda «стадо», ірл. crod «худоба, багатство», кімр. cordd «група, натовп», гр. ϰόρϑυς «купа», двн. hërta «зміна, черговість», н. Herde «стадо (волів)», англ. herd «стадо, гурт»;

ймовірний зв’язок з індоєвропейським коренем *ker- «різати», бо саме вирізанням рисок на паличці у давнину позначалася як кількість худоби, так і порядок (черговість, час) її випасання;

помилкова думка про германське запозичення (Bern. I 144);

р. череда́ «черга, [стадо]», бр. чарада́ «стадо, зграя, гурт», др. череда «черга», п. trzoda «череда», ст. czrzoda, czereda «юрба» (з укр.), каш. [střòda] «тс.», ч. třída «клас, розряд», střída «зміна, чергування», слц. črieda «череда, отара, табун», вл. črjîda «купа, гурт», болг. черда́, (заст.) чреда́ «череда», схв. (заст.) чре́да «черга», слн. čréda «стадо, отара, табун», стсл. чрѣда «розряд; загін»;