FIND — ЕТИМОЛОГІЯ

вус

псл. *(v)ǫsъ;
не зовсім ясне;
вважалося спорідненим з прус. wanso «перша борода», дірл. fés «борода», find «волосся», двн. wint- (у wintbrāwa «вія»), гр. ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу);
іє. *uondh=/uendh- (Фасмер IV 169–170; Machek ESJČ 697; БЕР І 214–215; Младенов 94; Brückner 604– 605; Trautmann 341; Frisk I 730);
виводиться також (Трубачев Этимология 1970, 13–14) від іє. *omsos «плече» як назва волосся, що росте до плечей (пор. схв. брк «вус», п. barki «плечі»);
р. ус, бр. вус, др. усъ, п. wąs, ч. vous, fous, слц. fúz, вл. wusy, полаб. vǫs «борода», болг. въс, слн. vôs;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуса́нь
вуса́рь
вуса́тий
вуса́ч
ву́сик
наву́сся
ус
уса́нь
уса́тий
уса́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вус білоруська
въс болгарська
wusy верхньолужицька
ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу) грецька
wint- (у wintbrāwa «вія») давньоверхньонімецька
fés «борода» давньоірландська
усъ давньоруська
*uondh=/uendh- індоєвропейська
*omsos «плече» індоєвропейська
vǫs «борода» полабська
wąs польська
*(v)ǫsъ праслов’янська
wanso «перша борода» прусська
ус російська
fúz словацька
vôs словенська
vous чеська
fous чеська
find «волосся» ?

пінгві́н «Spheniscus Brisson» (орн.)

запозичене, можливо, через німецьке посередництво (н. Pinguin) з англійської мови;
помилкове виведення слов’янських і західноєвропейських назв пінгвіна (СІС2 648; ССРЛЯ 9, 1197; Holub–Lyer 373; Младенов 423; Byjаклиjа 721) від лат. pinguis «товстий, жирний, гладкий»;
первісно словом penguin називали велику гагарку (Plantus impennis), зовні дуже схожу на пінгвіна;
англ. pеnguin «пінгвін», мабуть, утворене з етимологічно неясного вал. pеn (pеnn) «голова» і gwyn «білий», спорідненого з брет. gwenn, корн. guyn, дірл. find, ірл. fionn, гал. vindo- «тс.»;
р. болг. пингви́н, бр. пінгві́н, п. pingwin, ч. слц. вл. pinguin, м. пингвин, схв. пѝнгвūн, слн. pingvín;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pеnguin «пінгвін» англійська
пінгві́н білоруська
пингви́н болгарська
gwenn бретонська
pеn «голова» (pеnn) валлійська
gwyn «білий» валлійська
pinguin верхньолужицька
vindo- «тс.» галльська
find давньоірландська
fionn ірландська
guyn корнська
pinguis «товстий, жирний, гладкий» латинська
пингвин македонська
Pinguin німецька
pingwin польська
пингви́н російська
пѝнгвūн сербохорватська
pinguin словацька
pingvín словенська
pinguin чеська

путь

псл. pǫtь;
споріднене з прус. pintis (‹pt-), лат. pons (род. в. pontis) «міст; дощаний настил (через болото)», гр. πάτος «крок, рух; стежка, дорога», вірм. hun «брід», перс. paϑi- «дорога», ос. fandag, faendaeg «тс.», дінд. pánthāḥ «стежка, дорога, путь», ав. pantā˚ (pantan-, paϑ-), можливо, також гот. finþan «знаходити; пізнавати», двн. fandōn «карати, випробувати», нвн. finden «знаходити», англ. find «тс.»;
іє. *pont- «дорога, брід, міст», пов’язане чергуванням голосних з *pent- «ступати, йти»;
р. путь, бр. пуць, др. путь «путь; похід», п. pąć, ч. pout, слц. pút’, вл. puć, нл. puś, полаб. pǫt, болг. път, м. пат, схв. пу̑т, слн. pót, стсл. пѫть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безпу́тиця «погана дорога, бездоріжжя»
безпу́тний
безпу́тник
безпу́тство
безпу́ття
зне́путити «збити з дороги, збити з пантелику; збитися з дороги; зіпсувати»
напути́ти
напуті́ння
напу́тливий
напу́тник
напу́тниця «наставниця; [провідниця; попутниця Ж]»
напу́тній
напу́ття
напу́чувати
напу́чувач
не́путити «заважати, перешкоджати; збивати з дороги, непокоїти, хвилювати; псувати, розбещувати»
непу́тство «відхилення; розпуста, провина, проступок»
непу́тствувати «бути безладним, неохайним; гуляти, вести безладне життя»
не́путь «мерзотник, негідник»
нерозпу́тний «бездоріжній, непрохідний, численний»
обезпу́титися «стати слабким, незначним»
перепу́тє «перепуття; дім на дорозі»
перепу́ття
попу́тний
попу́тник «попутчик; [(бот.) подорожник, Plantago major L.]»
попу́тництво
попу́тчик
припу́тник «подорожник, Plantago major L.; краснюк (гриб), Boletus species?» (бот.)
припу́чений «улаштований, навернений»
пропу́тчик «першовідкривач, новатор, ініціатор»
пут «путь»
пути́вець «польова дорога, путівець»
пу́тик (зменш. від путь)
пути́на «путь»
пути́чка «стежка»
пути́ще «польова дорога»
путі́вець
путі́вка
путівни́к
путі́єць
пу́тник «подорожній»
пу́тній
пуття́
путува́ти «їздити, подорожувати, мандрувати»
путьови́й
путьо́вка
путя́чий «путній»
путя́щий
розпу́ття
спу́тник «супутник, попутник»
супу́тє «сухопуття»
супу́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pantā˚ (pantan-, paϑ-) авестійська
find «тс.» англійська
пуць білоруська
път болгарська
puć верхньолужицька
hun «брід» вірменська
finþan «знаходити; пізнавати» готська
πάτος «крок, рух; стежка, дорога» грецька
fandōn «карати, випробувати» давньоверхньонімецька
pánthāḥ «стежка, дорога, путь» давньоіндійська
путь «путь; похід» давньоруська
*pont- «дорога, брід, міст» індоєвропейська
*pent- «ступати, йти» індоєвропейська
pons «міст; дощаний настил (через болото)» (род. в. pontis) латинська
пат македонська
puś нижньолужицька
finden «знаходити» нововерхньонімецька
fandag осетинська
faendaeg «тс.» осетинська
paϑi- «дорога» перська
pǫt полабська
pąć польська
pǫtь праслов’янська
pintis (‹pt-) прусська
путь російська
пу̑т сербохорватська
pút' словацька
pót словенська
пѫть старослов’янська
pout чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України