FICKEN — ЕТИМОЛОГІЯ
фіку-фіку (імітація проколювання чимось гострим)
можливо, звуконаслідувальне утворення;
пор. п. fik, що виражає падіння предметів, fikać «швидко рухатися, перевертатися», а також нім. ficken «швидко терти, скребти; futuere», взаємний стосунок яких неясний;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ficken «швидко терти, скребти; futuere» | німецька |
| fik | польська |
| fikać «швидко рухатися, перевертатися» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України