FACE — ЕТИМОЛОГІЯ
фас «вид спереду»
запозичення з французької мови;
фр. face «обличчя» походить від нар.-лат. *facia ‹ лат. faciе̄s «обличчя, зовнішній вигляд», пов’язаного з facio «роблю»;
р. бр. болг. фас;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фас | білоруська |
фас | болгарська |
faciе̄s «обличчя, зовнішній вигляд» | латинська |
facio «роблю» | латинська |
*facia | народнолатинська |
фас | російська |
face «обличчя» | французька |
фасе́т «скошена бічна грань чого-небудь»
запозичення з французької мови;
(форма фаце́т через нім. Facétte);
фр. facette «грань» є похідним від face «обличчя»;
р. бр. болг. фасе́т, фасе́тка, п. ч. faseta, слц. fazeta, схв. фасета «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фасе́тка
фасе́тковий
фасе́тний
фасе́точний
фаце́т
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фасе́т | білоруська |
фасе́тка | білоруська |
фасе́т | болгарська |
фасе́тка | болгарська |
Facétte | німецька |
faseta | польська |
фасе́т | російська |
фасе́тка | російська |
фасета «тс.» | сербохорватська |
fazeta | словацька |
фаце́т | українська |
facette «грань» | французька |
face «обличчя» | французька |
faseta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України