FACE — ЕТИМОЛОГІЯ

фас «вид спереду»

запозичення з французької мови;
фр. face «обличчя» походить від нар.-лат. *facia ‹ лат. faciе̄s «обличчя, зовнішній вигляд», пов’язаного з facio «роблю»;
р. бр. болг. фас;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фас білоруська
фас болгарська
faciе̄s «обличчя, зовнішній вигляд» латинська
facio «роблю» латинська
*facia народнолатинська
фас російська
face «обличчя» французька

фасе́т «скошена бічна грань чого-небудь»

запозичення з французької мови;
(форма фаце́т через нім. Facétte);
фр. facette «грань» є похідним від face «обличчя»;
р. бр. болг. фасе́т, фасе́тка, п. ч. faseta, слц. fazeta, схв. фасета «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фасе́тка
фасе́тковий
фасе́тний
фасе́точний
фаце́т «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фасе́т білоруська
фасе́тка білоруська
фасе́т болгарська
фасе́тка болгарська
Facétte німецька
faseta польська
фасе́т російська
фасе́тка російська
фасета «тс.» сербохорватська
fazeta словацька
фаце́т українська
facette «грань» французька
face «обличчя» французька
faseta чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України