ESSEN — ЕТИМОЛОГІЯ

фрас «злість, гнів Г, Нед, Куз, Шейк, Она; хвороба, погибель ВеУг; чорт, біс; лихо О»

запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти;
однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»);
п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прасу́нок
просу́нок
фрасова́ти «хворіти, журитися»
фрасува́тися «турбуватися, журитися»
фрасу́нок «журба, турботи, клопіт»
фрасунокъ (XVI ст.)
фрац «чорт, біс; лихо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
eat англійська
itan готська
еdō «їм» латинська
фрас «страх, переляк» македонська
fressen «їсти, пожирати» німецька
essen «їсти» німецька
fras «турбота, клопіт, піклування» польська
frasunk «горе, сум, скорбота» польська
fresunk «горе, сум, скорбота» польська
*per- праслов’янська
jasti праслов’янська
*per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьр$а «суперечка») праслов’янська
пра̏с «крик, галас» сербохорватська
фрȃс «конвульсії» сербохорватська
ver-ёӡӡen «тс.» середньоверхньнімецька
fresovat'sa «тс.» словацька
пьра старослов’янська
ї́сти українська
фрас українська
прас «лупка, прочухан» українська
поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти» українська
fresovati sе «клопотатися, турбуватися» чеська

ї́сти

псл. jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) ‹*ēsti ‹*ēd-ti;
споріднене з прус. īst «їсти», лит. ėˊsti «їсти» (про тварин), лтс.êst «тс.», дінд. ádmi «їм», лат. edo, гр. ἔδω, хет. etmi «тс.», гот. itan «їсти», дісл. eta, двн. eʒʒan, нвн. essen «тс.», кімр. esu (‹*et-tu-) «пожирати»;
іє. *ed- «їсти»;
р. есть, бр. есць, др. ѣсти, п. jeść, ч. jísti, слц. jesť, вл. нл. jěsć, полаб. jest, болг. ям, м. jade, схв. jȅcmu, слн. jésti, стсл. асти, сънѣсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'їда́ти «сваритися»
в'ї́дливий
доїда́ти «досаждати»
дої́дливий
з'ї́день «пожирання»
з'їджь «витрата їжі»
з'ї́ди «недоїдене сіно, солома»
з'ї́дини «тс.»
з'ї́дища «місце, де лежать залишки худоби, пожертої звірами»
з'ї́дливий «в’їдливий»
з'їду́щий
з'їжа «їжа; витрата їжі»
з'їжь «витрата їжі»
за'ї́жка «тс.»
заїда́тися «сваритися»
за́їди «виразки в куточках рота»
заї́дливий
за́їдник «жовторотий»
заїдня́ «сварка»
заї́док «закуска»
заї́лий «злий»
ззі́жа «витрата їжі; ненажера»
їда́
їда́к «їдець»
їдаки́ «зуби»
їда́ло «шлунок; рот Я»
їда́льний «їстівний»
їда́льня
їда́ти
їде́ння «їжа»
їде́ць
їдже́ння «їжа»
їди́ме
їди́мий
їді́ння
їдки́й
ї́дло́ «тс.»«сварка»
їдови́тий «невибагливий до їжі»
їдо́к «їдець»
їдо́м (у виразі ї. їсти «лаяти»)
їдо́мий «тс.»
їду́н «тс.»
їду́ха «охоча поїсти»
їдце́м
їдьма́ «тс.»
їдю́чий «кусливий» (про муху)
ї́жа
ї́живо «їжа»
ї́жно «ситно, достатньо їжі»
їство́
їстивне́
їсти́вни́й «їстівний»
ї́стиво «тс.»
їстинли́вий «охочий до їди, ненажерливий»
ї́стися «сваритися»
їстівне́
їстівни́й
ї́стки
їстни́й
їстови́тий «тс. Ж; їстівний Я»
їстовни́й «тс.»
їсто́вни́й «тс.»
ї́стоньки
ї́сточки
їсту́н «їдець»
їсту́ні
ї́ці (дит.)(Me)
надої́да
надоїда́ти
надої́дливий
надої́сти
наї́дений
наї́джений
на́ї́док «їда; ситість»
недоїда́ти
недо́їдок
об'їда́ло
об'ї́док
об'їсни́й «ненажерливий»
обі́д
обі́дальник
обі́дати
обі́дішній
обі́дній
обі́дня
пeредобі́дній
передобі́ддя
передобі́док «передобідня закуска; передобідній час»
пере́їди «з’їди; об’їдки»
підобі́д
підобі́дати
підобі́дній
пої́дка «кількість їжі, споживаної за один раз»
пої́дливий «нищівний»
по́їдом
приїда́тися «набридати»
сніда́нок
сні́дати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
есць білоруська
ям болгарська
jěsć верхньолужицька
itan «їсти» готська
ἔδω грецька
eʒʒan давньоверхньонімецька
ádmi «їм» давньоіндійська
eta давньоісландська
ѣсти давньоруська
*ed- «їсти» індоєвропейська
esu «пожирати» (‹*et-tu-) кімрська
*et-tu- кімрська
edo латинська
ėˊsti «їсти» (про тварин) литовська
êst «тс.» литовська
jade македонська
jěsć нижньолужицька
essen «тс.» нововерхньонімецька
jest полабська
jeść польська
jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) праслов’янська
*ēsti праслов’янська
*ēd-ti праслов’янська
īst «їсти» прусська
есть російська
jȅcmu сербохорватська
jesť словацька
jésti словенська
асти старослов’янська
сънѣсти старослов’янська
etmi «тс.» хетська
jísti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України