ELM — ЕТИМОЛОГІЯ

ільм «в’яз шорсткий, Ulmus scabra Mill. (U. montana With.)» (бот.)

псл. *jьlmъ;
споріднене з лат. ulmus «в’яз», двн. elme, elm, ilme, свн. ilme, дісл. almr, англ, elm;
виводиться від іє. *el- «рвати» (ЭССЯ 8, 222–223);
існує думка про запозичення з свн. ilme, ilmpaum «в’яз» (Bern. I 424–425; Moszyński PZJP 288; JP 37, 1957);
р. ильм, бр. лём, др. илемъ, ильмъ, п. ilm, ilma, ст. ilem, ч. jilm, ст. jilem, нл. lom, полаб. jelm, слн, [lim];
Фонетичні та словотвірні варіанти

илем «тс.; берест, Ulmus campestrisL.»
илим «берест; в’яз гладенький, Ulmus pedunculata Tong.»
ильм
ильма «тс.»
ильмак «в’яз наростовий, Ulmus suberosa Ehrh.»
і́лем
ільм
ільма
ільма́к
ільми́на
ільня́к
льом «в’яз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
elm англійська
лём білоруська
elme давньоверхньонімецька
elm давньоверхньонімецька
ilme давньоверхньонімецька
almr давньоісландська
илемъ давньоруська
ильмъ давньоруська
*u̯el- «рвати» індоєвропейська
ulmus «в’яз» латинська
lom нижньолужицька
jelm полабська
ilm польська
ilma польська
ilem польська
*jьlmъ праслов’янська
ильм російська
ilme середньоверхньнімецька
ilme середньоверхньнімецька
ilmpaum «в’яз» середньоверхньнімецька
lim словенська
jilm чеська
jilem чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України