DRAG — ЕТИМОЛОГІЯ
дра́га «землечерпальний агрегат»
запозичено з англійської мови через французьку (фр. drague «черпак, трал, землечерпальна машина», початково «сітка», dragueur «механік на землечерпалці, тральщик») і російську;
англ. drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка», to drag тягти, волочити, чистити» споріднене з дангл. днн. dragan «тягти», дфриз. draga, drega, дісл. traga «тс.», двн. tragan «нести», свн. нвн. tragen «тс.», а також, можливо, з псл. *dorga «дорога», укр. доро́га;
р. бр. болг. дра́га, п. draga «драга; вид якоря», м. драг «довга палиця, багор», схв. дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дра́гер
«робітник на дразі»
драгі́рувати
«добувати драгою; поглиблювати драгою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка» | англійська |
дра́га | білоруська |
дра́га | болгарська |
dragan «тягти» | давньоанглійська |
tragan «нести» | давньоверхньонімецька |
traga «тс.» | давньоісландська |
dragan «тягти» | давньонижньонімецька |
draga | давньофризька |
драг «довга палиця, багор» | македонська |
tragen «тс.» | нововерхньонімецька |
draga «драга; вид якоря» | польська |
*dorga «дорога» | праслов’янська |
дра́га | російська |
дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка» | сербохорватська |
tragen «тс.» | середньоверхньнімецька |
доро́га | українська |
drega | ? |
терх «в’юк на верховому коні»
запозичене з угорської мови (частково через посередництво румунської, пор. рум. tărhát «вантаж, тягар, багаж, барахло»);
уг. teher ([terh(e)]) «ноша, вантаж, тягар» походить з баварсько-австрійського діалекту німецької мови;
бав.-австр. [trächt] «ноша» відповідає нвн. Tracht «оберемок, в’язанка», пов’язаному з tragen «нести», спорідненим з дісл. draga «тягти», англ. drag «тс., волочити»;
п. [terch] «продовольство»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вте́рхати
«нав’ючити»
(коня́)] Ж
отерха́ти
«тс.»
ро́зтирх
«розв’ючування»
розти́рханий
«розтріпаний; розв’ючений»
розти́рхати
«розв’ючити»
терха́ти
«нав’ючувати»
терха́ч
«наглядач за багажем»
терхі́вка
«в’юк на верховому коні»
терхъ
«товар»
(1408)
тирх
«в’юк, укладка; велика кількість чогось накиданого як попало»
ти́рхати
«розкидати»
тирха́тий
«(про дерево) розкидистий; розторсаний, неохайний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drag «тс., волочити» | англійська |
draga «тягти» | давньоісландська |
Tracht «оберемок, в’язанка» | нововерхньонімецька |
tragen «нести» | нововерхньонімецька |
terch «продовольство» | польська |
tărhát | румунська |
teher «ноша, вантаж, тягар» ([terh(e)]) | угорська |
terh(e) | угорська |
trächt «ноша» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України