CE — ЕТИМОЛОГІЯ

сей «цей»

псл. sь(jь), si(ja), se, si(ji);
споріднене з литовським šìs «цей», šì «ця», лтс. šіs, šī, прус. schis «цей», лат. cis «по цей бік», гот. hina «цього», гр. ἐ-ϰετ «там», вірм. ki- «цей», ірл. сé «тс.»;
іє. *k’is/k’o-/k’e-;
р. сей, др. сь, си, се, п. ст. si, sie, ч. ст. sen, si, se, схв. ст. cа̑j, ca, ce, слн. ст. sej, стсл. сь (сии), си (сиа), се, сии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пре́дсій «колишній»
се «це»
се́є «тс.»
се́се́ (редупліковане)
сесі́ «тс.»
сесь (редупліковане)
сеся́ (редупліковане)
сі «ці»
ся «ця»
ся́я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ki- «цей» вірменська
hina «цього» готська
ἐ-ϰετ «там» грецька
сь давньоруська
си давньоруська
се давньоруська
*k'is/k'o-/k'e- індоєвропейська
сé «тс.» ірландська
cis «по цей бік» латинська
šіs латиська
šī латиська
šìs «цей» литовська
šì «ця» литовська
si польська
sie польська
sь(jь) праслов’янська
si(ja) праслов’янська
se праслов’янська
si(ji) праслов’янська
schis «цей» прусська
сей російська
cа̑j сербохорватська
ca сербохорватська
ce сербохорватська
sej словенська
сь (сии) старослов’янська
си (си$а) старослов’янська
се старослов’янська
сии старослов’янська
сии старослов’янська
сиѩ старослов’янська
sen чеська
si чеська
se чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України