BUND — ЕТИМОЛОГІЯ

через польське посередництво запозичено з німецької мови;

н. Bund «в’язка, зв’язок» пов’язане з дієсловом binden «в’язати»;

п. bunt «підпора; поперечна балка; корабельна шпонка»;

давнє запозичення з польської мови;

п. bunt «союз, змова, заворушення, заколот, повстання», [bat, buńt], ст. bónt, як і ч. bund, bunt, слц. bunt, схв. бунт, слн. pùnt «тс.», походить від свн. bunt «союз», спорідненого з нвн. binden «зв’язувати»;

р. бр. болг. м. бунт;

нвн. Bund «в’язка, вузол, пучок» пов’язане з дієсловом binden «в’язати»;

можливо, через польське посередництво запозичено з німецької мови;

р. бр. бунт «в’язка; купа; [мішки з борошном]», п. bunt «в’язка, вузол, пучок», схв. бунд «в’язка, моток, вузол»;

через польське і словацьке посередництво запозичено з німецької мови;

н. Búndschuh «в’язаний черевик; легке, в’язане шнурами аж до колін селянське взуття», австр. [puntschuch], свн. buntschuoch «тс.» утворені з основ Bund «в’язка, в’язанка, моток», пов’язаного з binden «в’язати, плести», і Schuh (свн. schuoch, двн. scuoh) «черевик, взуття», спорідненого з днн. skōh, дісл. skōr, дат. шв. sko, гот. skōhs «тс.»;

р. [панчо́ха, па́нчехи], бр. панчо́ха, п. pończocha, ч. punčocha, слц. pančucha, вл. punčoch;