BAI — ЕТИМОЛОГІЯ
боя́ри́н
загальноприйнятої етимології не має;
виводилось від дтюрк. bai «знатний, багатий», baiär «знатна людина» з заміною бой- на боль- під впливом болий «більший» (Малов ИАН ОЛЯ 5, 132, 137 і далі; RÉS 23, 189; 41, 33; Младенов 40; Machek ESJČ 59–60; Räsänen AfSlPh 20, 448–449);
більше прихильників мало виведення від дтюрк. boilа «благородний, знатний», від якого походить і сгр. βοɩλãς, βοηλãς, βoλιάδες (Mikl. TEl І 266; Брандт РФВ 21, 210; Brückner 34–35; KZ 43, 324; 48, 175; БЕР І 66), але при цьому залишаються нез’ясованими фонетичні невідповідності (пор. закономірне стсл. былга, др. быль, быля з дтюрк. boila, buila – Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Mikl. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla äri (Marquart Kum. 26);
є думка (Sadn.– Aitz. VWb. I 384–386), що звукові форми болгариɴъ (стсл.) і бояринъ (др.) були запозичені незалежно одна від одної з різних тюркських джерел;
не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schachmatov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. boearmen «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44);
висловлюється також припущення про походження псл. *bojаrіnъ від *bojarь, утвореного від *bоjь «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181–102; Даль І 121; Linde І 142);
останнім часам Трубачов (ЭИРЯ IV 160–163) висунув досить переконливе пояснення як результату видозміни давньобулгарського етноніма bulγar (›*bülүär › *bölүär);
р. боя́рин, бр. бая́рын, др. бояринъ, п. bojarzyn, bojar, ч. bojar, bojarin, [bojařín], болг. боля́рин, боля́рка, схв. бòљарин, бòљāр, слн. boljár, стсл. болгариɴъ, болѣриɴъ, (мн.) болгаре;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бояре
«особи вищої служилої верстви»
(мн.)(1375)
боя́рий
боярина
(XV ст.)
бояринува́ти
боя́ри́ня
боя́ришня
боя́рство
боя́рський
боя́рчик
боя́рщина
бояръ
(1388)
буярин
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бая́рын | білоруська |
боля́рин | болгарська |
bó-aire | давньоірландська |
бояринъ «дружинник» | давньоруська |
бояринъ | давньоруська |
bai «знатний, багатий» | давньотюркська |
boilа «благородний, знатний» | давньотюркська |
boearmen «знатна людина» | ісландська |
bojar «боєць, воїн» | польська |
bojarzyn | польська |
bojar | польська |
*bojаrіnъ | праслов’янська |
бòљарин | сербохорватська |
βοɩλãς | середньогрецька |
boljár | словенська |
болгариɴъ | старослов’янська |
*bojla äri | тюркські |
bojařín | українська |
боля́рка | українська |
бòљāр | українська |
болѣриɴъ (мн.) | українська |
болгаре (мн.) | українська |
bojar | чеська |
bojarin | чеська |
бой- на боль- під впливом болий «більший» | ? |
βοηλãς | ? |
βoλιάδες | ? |
бояринъ (др.) | ? |
bó «корова» | ? |
aire «господар» | ? |
*bоjь «битва, бій» | ? |
bojar «боєць, воїн» | ? |
bojarz «тс.» | ? |
боя́рин | ? |
ва́є «свячена гілка верби»
гр. βάιον «пальмова гілка» походить від копт. bai;
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
р. ва́йя, ва́ия «гілка папороті, пальми», др. ваие «пальмова гілка», болг. ва́я, стсл. ваиѥ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ва́я | болгарська |
βάιον «пальмова гілка» | грецька |
ваие «пальмова гілка» | давньоруська |
bai | коптська |
ва́йя | російська |
ваиѥ «тс.» | старослов’янська |
ва́ия «гілка папороті, пальми» | українська |
о́ба́
псл. oba, obě;
споріднене з лит. abù «обидва», abì «обидві», лтс. abi «обидва», прус. abbai, лат. ambō, гр. ἄμφω, дінд. ubhā, ubhāu, ubhē, ав. uwa, ubē, гот. bai, ba, тох. А āmpi, āmpe, B ant-api «тс.»;
іє. *ambhō(u) «обидва»;
утворилось, очевидно, з префікса *ambh- (‹*ambhi) «навколо» та *bhō(u) «обидва», відбитого в гот. bai «обидва», нвн. beide, англ. both «тс.»;
недостатньо переконливим є зведення (Machek ESJČ 404) до форми типу іє. *ambhi-duvō «обидва»;
р. болг. діал. о́ба, о́бе, бр. або́е, др. оба, обѣ, п. obа, obaj, obie, oboje, ч. oba, obě, oboje, obojí, слц. oba, obaja, obe, вл. wobaj, wobě, нл. wobej, hobej (dwa), hobej (dwě), полаб. vübë, м. обаjцата «обидва, обоє», схв. о̏ба, о̏б(j)e, слн. obá, obé, стсл. оба, обѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вобі́
«обидві»
обе́
«обоє»
о́бі́
обі́йко
обі́йний
«двоякий»
обо́є
обо́йко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
uwa | авестійська |
both «тс.» | англійська |
або́е | білоруська |
о́ба | болгарська |
wobaj | верхньолужицька |
wobě | верхньолужицька |
bai | готська |
bai «обидва» | готська |
ἄμφω | грецька |
ubhā | давньоіндійська |
оба | давньоруська |
*ambhō(u) «обидва» | індоєвропейська |
*ambhi-duvō «обидва» | індоєвропейська |
ambō | латинська |
abi «обидва» | латиська |
abù «обидва» | литовська |
обаjцата «обидва, обоє» | македонська |
wobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
hobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
beide | нововерхньонімецька |
vübë | полабська |
obа | польська |
obaj | польська |
obie | польська |
oboje | польська |
oba | праслов’янська |
abbai | прусська |
о́ба | російська |
ба | сербохорватська |
oba | словацька |
obaja | словацька |
obe | словацька |
obá | словенська |
obé | словенська |
оба | старослов’янська |
о́бе | українська |
обѣ | українська |
б | українська |
обѣ | українська |
oba | чеська |
obě | чеська |
oboje | чеська |
obojí | чеська |
obě | ? |
abì «обидві» | ? |
ubhāu | ? |
ubhē | ? |
ubē | ? |
ba | ? |
А | ? |
āmpe | ? |
ant-api «тс.» | ? |
*ambh- «навколо» (‹*ambhi) | ? |
*bhō(u) «обидва» | ? |
о́ба | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України