AQUA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
аквамари́н (мін.)
запозичення з німецької мови;
н. Aquamarín утворено на основі виразу лат. aqua marīna «морська вода»;
лат. aqua «вода» споріднене з гот. aƕa «річка», двн. aha, нвн. Ache «тс.», р. Ока́, лат. marīnus «морський» пов’язане з mare «мо́ре», спорідненим з псл. more, укр. море;
р. болг. аквамари́н, бр. аквамары́н, п. akwamaryn(a), ч. слц. слн. akvamarín, вл. akwamarin, схв. аквамàрūн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аквамари́нный
аквамари́новий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аквамары́н | білоруська |
аквамари́н | болгарська |
akwamarin | верхньолужицька |
aƕa «річка» | готська |
aha | давньоверхньонімецька |
aqua marīna «морська вода» | латинська |
aqua «вода» | латинська |
marīnus «морський» | латинська |
Aquamarín | німецька |
Ache «тс.» | нововерхньонімецька |
akwamaryn(a) | польська |
more | праслов’янська |
Ока́ | російська |
аквамари́н | російська |
аквамàрūн | сербохорватська |
akvamarín | словацька |
akvamarín | словенська |
море | українська |
akvamarín | чеська |
mare «мо́ре» | ? |
акваре́ль
запозичено з французької мови у двох варіантах через російську і польську мови;
фр. aquarelle «акварель» походить від іт. acquerelle, acquerello, пов’язаного з acqua «вода», яке походить від лат. aqua «тс.»;
р. акваре́ль, бр. акварэ́ль, n. akwarela, ч. akvarel, akvarela, слц. akvarel, вл. akwarel, болг. м. акваре́л, схв. аквàрел, слн. akvarél ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
акварелі́ст
акваре́ля
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
акварэ́ль | білоруська |
акваре́л | болгарська |
akwarel | верхньолужицька |
acquerelle | італійська |
aqua «тс.» | латинська |
акваре́л | македонська |
акваре́ль | російська |
аквàрел | сербохорватська |
akvarel | словацька |
akvarél | словенська |
aquarelle «акварель» | французька |
akvarel | чеська |
akvarela | чеська |
acquerello | ? |
acqua «вода» | ? |
аква́ріум
нове запозичення з латинської мови;
лат. aquārium «водойма» є похідним від aqua «вода»;
р. болг. м. аква́риум, бр. аква́рыум, п. akwarium, ч. akvarium, слц. akvárium, вл. akwarij, схв. àква ријум, слн. akvárij;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аква́рыум | білоруська |
аква́риум | болгарська |
akwarij | верхньолужицька |
aquārium «водойма» | латинська |
аква́риум | македонська |
akwarium | польська |
аква́риум | російська |
àква ријум | сербохорватська |
akvárium | словацька |
akvárij | словенська |
akvarium | чеська |
aqua «вода» | ? |
Архи́п
гр. Ἀρχίππος (букв. «старший конюх») складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший», пов’язаного з ἀρχαĩος «старий», і ἵππος «кінь», спорідненого з дінд. ásva, лат. equus «тс.», лит. ešva «кобила» (від. іє. *ekuos «кінь»), можливо, пов’язаного також з лат. aqua «вода», гот. aƕa «тс.» як первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є»);
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
р. болг. Архи́п, бр. Архи́п, п. Archipp, ч. Archip, стсл. Архипъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Архіппъ
«начальникъ коній, конюшїй, або княжя, або преложоны(й) на(д) ко(н)ми»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Архи́п | білоруська |
Архи́п | болгарська |
aƕa «тс.» | готська |
Ἀρχίππος складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший» (букв. «старший конюх») | грецька |
ásva | давньоіндійська |
equus «тс.» | латинська |
aqua «вода» | латинська |
ešva «кобила» (від. іє. *e$k$uos «кінь») | литовська |
Archipp | польська |
Архи́п | російська |
Архипъ | старослов’янська |
Archip | чеська |
ἀρχαĩος «старий» | ? |
ἵππος «кінь» | ? |
первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є») | ? |
голубки́ «орлики, Aquilegia vulgaris L.» (бот.)
похідне утворення від го́луб;
назва пояснюється подібністю квітки рослини до птаха;
пор. іншу назву тієї самої рослини о́рлики, р. [о́рлики], бр. [во́рлікі, го́рлікі] «тс.», п. orlik, orlica, ч. слц. orlíček, слн. orlica, orliček;
пор. також нім. Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»);
останній ряд назв зумовлений впливом лат. Aquilegia «тс.», сприйнятого як дериват від aquila «орел», хоча воно, очевидно, утворене з основ іменника aqua «вода» і дієслова lego «збираю», пор. р. водосбо́р «тс.»;
заміна назви о́рлики на голубки́ могла бути повʼязана з голубим кольором квітів одного з різновидів рослини;
р. голубо́к, голубки́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́рлікі, го́рлікі «тс.» | білоруська |
Aquilegia «тс.» | латинська |
Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка») | німецька |
orlik | польська |
о́рлики | російська |
водосбо́р «тс.» | російська |
orlíček | словацька |
orlica | словенська |
голубки́ «тс.» | українська |
orlíček | чеська |
го́луб | ? |
іншу | ? |
orlica | ? |
orliček | ? |
також | ? |
aquila «орел» | ? |
aqua «вода» | ? |
lego «збираю» | ? |
водосбо́р «тс.» | ? |
о́рлики | ? |
голубки́ | ? |
голубо́к | ? |
гуа́ш «вид фарб; живопис такими фарбами»
фр. gouache походить від іт. guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа», яке зводиться до лат. aquātio «добування води; водопій; калюжі», похідного від aqua «вода»;
через російську мову запозичено з французької;
р. гуа́шь, бр. болг. гуа́ш, п. gwasz, guasz, ч. gouache, kvaš, слц. gvaš, болг. гваш, схв. гваш;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гуа́ш | білоруська |
гуа́ш | болгарська |
гваш | болгарська |
guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа» | італійська |
aquātio «добування води; водопій; калюжі» | латинська |
gwasz | польська |
guasz | польська |
гуа́шь | російська |
гваш | сербохорватська |
gvaš | словацька |
gouache | французька |
gouache | чеська |
kvaš | чеська |
aqua «вода» | ? |
одеколо́н
запозичення з французької мови;
фр. eau de Cologne «одеколон», букв. «вода з Кельну, кельнська вода», утворено з іменника eau «вода», що зводиться до лат. aqua, і назви міста Cologne «Кельн», де у XVIII ст. було винайдено одеколон;
р. болг. одеколо́н, бр. адэкало́н, слн. eau de Cologne;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одеколо́нити
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
адэкало́н | білоруська |
одеколо́н | болгарська |
aqua | латинська |
одеколо́н | російська |
eau de | словенська |
eau de Cologne «одеколон» | французька |
eau «вода» | ? |
Cologne «Кельн» | ? |
було | ? |
окови́та «міцна горілка високого ґатунку»
запозичено із середньолатинської мови, можливо, через посередництво польської;
слат. aqua vitae «горілка», букв. «вода життя» складається з лат. aqua «вода» і vīta (род. в. vītaе) «життя»;
р. [окови́тка, акави́тая], бр. акаві́та, акаві́тка, п. okowita, okowitka, ч. akvavit, слц. okovitka, слн. akvavita;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аквавита
оковита
(XVII ст.)
окови́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
акаві́та | білоруська |
aqua «вода» | латинська |
okowita | польська |
okowitka | польська |
окови́тка | російська |
aqua vitae «горілка» | середньолатинська |
okovitka | словацька |
akvavita | словенська |
акави́тая | українська |
акаві́тка | українська |
akvavit | чеська |
vītaе «життя» | ? |
о́рлики «Aquilegia L.» (бот.)
не виключена можливість калькування етимологічно неясної наукової назви лат. Aquilegia, яка інколи роз-глядається як похідна від aquila «орел», хоча припускається також, що вона може складатися з основ aqua «вода» і lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia»);
пор. [голубки́, яструбец] «тс.»;
похідне утворення від оре́л;
назва пояснюється будовою квітки орликів, пелюстки якої із загнутими вниз шпорцями нагадують кігті хижого птаха або голову хижого птаха із загнутим дзьобом;
р. о́рлик «орлики», [орлики] «герань лучна, Geranium pratense L.», бр. во́рлікі «орлики», [горлікі], п. orlik, [orlica], ч. слц. orlíček, слн. orlíca, [orliček, vorlica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ворліки
«орлики звичайні»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́рлікі «орлики» | білоруська |
Aquilegia | латинська |
orlik | польська |
о́рлик «орлики» | російська |
orlíček | словацька |
orlíca | словенська |
орлики «герань лучна, Geranium pratense L.» | українська |
горлікі | українська |
orlica | українська |
orliček «тс.» | українська |
vorlica «тс.» | українська |
orlíček | чеська |
aquila «орел» | ? |
aqua «вода» | ? |
lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia») | ? |
голубки́, яструбец «тс.» | ? |
оре́л | ? |
офо́рт «гравірування на металі за допомогою кислот»
запозичення з французької мови;
фр. eau-forte «азотна кислота» (якою витравлюють малюнок на металі) утворене з компонентів eau «вода», що походить від лат. aqua «тс.», і fort(e) «сильний, дужий, стійкий, міцний»;
р. болг. офо́рт, бр. афо́рт, слц. eaufort;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
афо́рт | білоруська |
офо́рт | болгарська |
aqua «тс.» | латинська |
офо́рт | російська |
eaufort | словацька |
eau-forte «азотна кислота» (якою витравлюють малюнок на металі) | французька |
eau «вода» | ? |
fort(e) «сильний, дужий, стійкий, міцний» | ? |
Кили́на (розм.)
через церковно-словʼянське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. ʼΑκυλĩνα походить від лат. Aquilīna (букв. «орлина»), повʼязаного з лат. aquila «орел», можливо, похідного від aqua «вода»;
р. Акили́на, (розм.) Акули́на, бр. Акулі́на, (розм.) Кулі́на, п. Akwilina, ч. Akvilina, болг. Акули́на, м. Акилина, схв. слн. Akilina, стсл. Акоунига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Кали́на
(рідк.)
Кли́на
Куля́ха
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Акулі́на (розм.) | білоруська |
Акули́на | болгарська |
ʼΑκυλĩνα | грецька |
Aquilīna (букв. «орлина») | латинська |
aquila «орел» | латинська |
aqua «вода» | латинська |
Акилина | македонська |
Akwilina | польська |
Акили́на (розм.) | російська |
Akilina | сербохорватська |
Akilina | словенська |
Акоунига | старослов’янська |
Akvilina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України