AQUA — ЕТИМОЛОГІЯ

аквамари́н (мін.)

запозичення з німецької мови;
н. Aquamarín утворено на основі виразу лат. aqua marīna «морська вода»;
лат. aqua «вода» споріднене з гот. aƕa «річка», двн. aha, нвн. Ache «тс.», р. Ока́, лат. marīnus «морський» пов’язане з mare «мо́ре», спорідненим з псл. more, укр. море;
р. болг. аквамари́н, бр. аквамары́н, п. akwamaryn(a), ч. слц. слн. akvamarín, вл. akwamarin, схв. аквамàрūн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аквамари́нный
аквамари́новий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аквамары́н білоруська
аквамари́н болгарська
akwamarin верхньолужицька
aƕa «річка» готська
aha давньоверхньонімецька
aqua marīna «морська вода» латинська
aqua «вода» латинська
marīnus «морський» латинська
Aquamarín німецька
Ache «тс.» нововерхньонімецька
akwamaryn(a) польська
more праслов’янська
Ока́ російська
аквамари́н російська
аквамàрūн сербохорватська
akvamarín словацька
akvamarín словенська
море українська
akvamarín чеська
mare «мо́ре» ?

акваре́ль

запозичено з французької мови у двох варіантах через російську і польську мови;
фр. aquarelle «акварель» походить від іт. acquerelle, acquerello, пов’язаного з acqua «вода», яке походить від лат. aqua «тс.»;
р. акваре́ль, бр. акварэ́ль, n. akwarela, ч. akvarel, akvarela, слц. akvarel, вл. akwarel, болг. м. акваре́л, схв. аквàрел, слн. akvarél ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

акварелі́ст
акваре́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акварэ́ль білоруська
акваре́л болгарська
akwarel верхньолужицька
acquerelle італійська
aqua «тс.» латинська
акваре́л македонська
акваре́ль російська
аквàрел сербохорватська
akvarel словацька
akvarél словенська
aquarelle «акварель» французька
akvarel чеська
akvarela чеська
acquerello ?
acqua «вода» ?

аква́ріум

нове запозичення з латинської мови;
лат. aquārium «водойма» є похідним від aqua «вода»;
р. болг. м. аква́риум, бр. аква́рыум, п. akwarium, ч. akvarium, слц. akvárium, вл. akwarij, схв. àква ријум, слн. akvárij;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аква́рыум білоруська
аква́риум болгарська
akwarij верхньолужицька
aquārium «водойма» латинська
аква́риум македонська
akwarium польська
аква́риум російська
àква ријум сербохорватська
akvárium словацька
akvárij словенська
akvarium чеська
aqua «вода» ?

Архи́п

гр. Ἀρχίππος (букв. «старший конюх») складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший», пов’язаного з ἀρχαĩος «старий», і ἵππος «кінь», спорідненого з дінд. ásva, лат. equus «тс.», лит. ešva «кобила» (від. іє. *ekuos «кінь»), можливо, пов’язаного також з лат. aqua «вода», гот. aƕa «тс.» як первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є»);
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
р. болг. Архи́п, бр. Архи́п, п. Archipp, ч. Archip, стсл. Архипъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Архіппъ «начальникъ коній, конюшїй, або княжя, або преложоны(й) на(д) ко(н)ми» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Архи́п білоруська
Архи́п болгарська
aƕa «тс.» готська
Ἀρχίππος складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший» (букв. «старший конюх») грецька
ásva давньоіндійська
equus «тс.» латинська
aqua «вода» латинська
ešva «кобила» (від. іє. *e$k$uos «кінь») литовська
Archipp польська
Архи́п російська
Архипъ старослов’янська
Archip чеська
ἀρχαĩος «старий» ?
ἵππος «кінь» ?
первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є») ?

голубки́ «орлики, Aquilegia vulgaris L.» (бот.)

похідне утворення від го́луб;
назва пояснюється подібністю квітки рослини до птаха;
пор. іншу назву тієї самої рослини о́рлики, р. [о́рлики], бр. [во́рлікі, го́рлікі] «тс.», п. orlik, orlica, ч. слц. orlíček, слн. orlica, orliček;
пор. також нім. Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»);
останній ряд назв зумовлений впливом лат. Aquilegia «тс.», сприйнятого як дериват від aquila «орел», хоча воно, очевидно, утворене з основ іменника aqua «вода» і дієслова lego «збираю», пор. р. водосбо́р «тс.»;
заміна назви о́рлики на голубки́ могла бути повʼязана з голубим кольором квітів одного з різновидів рослини;
р. голубо́к, голубки́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́рлікі, го́рлікі «тс.» білоруська
Aquilegia «тс.» латинська
Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка») німецька
orlik польська
о́рлики російська
водосбо́р «тс.» російська
orlíček словацька
orlica словенська
голубки́ «тс.» українська
orlíček чеська
го́луб ?
іншу ?
orlica ?
orliček ?
також ?
aquila «орел» ?
aqua «вода» ?
lego «збираю» ?
водосбо́р «тс.» ?
о́рлики ?
голубки́ ?
голубо́к ?

гуа́ш «вид фарб; живопис такими фарбами»

фр. gouache походить від іт. guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа», яке зводиться до лат. aquātio «добування води; водопій; калюжі», похідного від aqua «вода»;
через російську мову запозичено з французької;
р. гуа́шь, бр. болг. гуа́ш, п. gwasz, guasz, ч. gouache, kvaš, слц. gvaš, болг. гваш, схв. гваш;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гуа́ш білоруська
гуа́ш болгарська
гваш болгарська
guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа» італійська
aquātio «добування води; водопій; калюжі» латинська
gwasz польська
guasz польська
гуа́шь російська
гваш сербохорватська
gvaš словацька
gouache французька
gouache чеська
kvaš чеська
aqua «вода» ?

одеколо́н

запозичення з французької мови;
фр. eau de Cologne «одеколон», букв. «вода з Кельну, кельнська вода», утворено з іменника eau «вода», що зводиться до лат. aqua, і назви міста Cologne «Кельн», де у XVIII ст. було винайдено одеколон;
р. болг. одеколо́н, бр. адэкало́н, слн. eau de Cologne;
Фонетичні та словотвірні варіанти

одеколо́нити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
адэкало́н білоруська
одеколо́н болгарська
aqua латинська
одеколо́н російська
eau de словенська
eau de Cologne «одеколон» французька
eau «вода» ?
Cologne «Кельн» ?
було ?

окови́та «міцна горілка високого ґатунку»

запозичено із середньолатинської мови, можливо, через посередництво польської;
слат. aqua vitae «горілка», букв. «вода життя» складається з лат. aqua «вода» і vīta (род. в. vītaе) «життя»;
р. [окови́тка, акави́тая], бр. акаві́та, акаві́тка, п. okowita, okowitka, ч. akvavit, слц. okovitka, слн. akvavita;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аквавита
оковита (XVII ст.)
окови́тка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акаві́та білоруська
aqua «вода» латинська
okowita польська
okowitka польська
окови́тка російська
aqua vitae «горілка» середньолатинська
okovitka словацька
akvavita словенська
акави́тая українська
акаві́тка українська
akvavit чеська
vītaе «життя» ?

о́рлики «Aquilegia L.» (бот.)

не виключена можливість калькування етимологічно неясної наукової назви лат. Aquilegia, яка інколи роз-глядається як похідна від aquila «орел», хоча припускається також, що вона може складатися з основ aqua «вода» і lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia»);
пор. [голубки́, яструбец] «тс.»;
похідне утворення від оре́л;
назва пояснюється будовою квітки орликів, пелюстки якої із загнутими вниз шпорцями нагадують кігті хижого птаха або голову хижого птаха із загнутим дзьобом;
р. о́рлик «орлики», [орлики] «герань лучна, Geranium pratense L.», бр. во́рлікі «орлики», [горлікі], п. orlik, [orlica], ч. слц. orlíček, слн. orlíca, [orliček, vorlica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ворліки «орлики звичайні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́рлікі «орлики» білоруська
Aquilegia латинська
orlik польська
о́рлик «орлики» російська
orlíček словацька
orlíca словенська
орлики «герань лучна, Geranium pratense L.» українська
горлікі українська
orlica українська
orliček «тс.» українська
vorlica «тс.» українська
orlíček чеська
aquila «орел» ?
aqua «вода» ?
lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia») ?
голубки́, яструбец «тс.» ?
оре́л ?

офо́рт «гравірування на металі за допомогою кислот»

запозичення з французької мови;
фр. eau-forte «азотна кислота» (якою витравлюють малюнок на металі) утворене з компонентів eau «вода», що походить від лат. aqua «тс.», і fort(e) «сильний, дужий, стійкий, міцний»;
р. болг. офо́рт, бр. афо́рт, слц. eaufort;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
афо́рт білоруська
офо́рт болгарська
aqua «тс.» латинська
офо́рт російська
eaufort словацька
eau-forte «азотна кислота» (якою витравлюють малюнок на металі) французька
eau «вода» ?
fort(e) «сильний, дужий, стійкий, міцний» ?

Кили́на (розм.)

через церковно-словʼянське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. ʼΑκυλĩνα походить від лат. Aquilīna (букв. «орлина»), повʼязаного з лат. aquila «орел», можливо, похідного від aqua «вода»;
р. Акили́на, (розм.) Акули́на, бр. Акулі́на, (розм.) Кулі́на, п. Akwilina, ч. Akvilina, болг. Акули́на, м. Акилина, схв. слн. Akilina, стсл. Акоунига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Кали́на (рідк.)
Кли́на
Куля́ха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Акулі́на (розм.) білоруська
Акули́на болгарська
ʼΑκυλĩνα грецька
Aquilīna (букв. «орлина») латинська
aquila «орел» латинська
aqua «вода» латинська
Акилина македонська
Akwilina польська
Акили́на (розм.) російська
Akilina сербохорватська
Akilina словенська
Акоунига старослов’янська
Akvilina чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України