AMOUR — ЕТИМОЛОГІЯ
шу́ри-му́ри «любовні справи, пригоди» (мн.)
можливо, запозичення з російської мови;
р. шу́ры-му́ры «любовні справи, пригоди», імовірно, походить від фр. cher amour «коханий, кохана, (букв.) дороге кохання» (Савинов РФВ 21, 34), утвореного зі словосполучення прикметника cher «дорогий, любий» (від лат. cārus «тс.», спорідненого з лтс. kãrs «хтивий», гот. hōrs «розпусник», дірл. carae «друг», кімр. caraf «(я) люблю, кохаю»), і amour «любов, кохання», що продовжує лат. amor «тс.»;
менш вірогідні пов’язання з тур. šurmur «безладдя», гол. schorremorie «наволоч, простолюд», нвн. Schurrmurr «безладдя»;
р. бр. шу́ры-му́ры (мн.) «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шу́ры-му́ры «тс.» (мн.) | білоруська |
| schorremorie «наволоч, простолюд» | голландська |
| hōrs «розпусник» | готська |
| carae «друг» | давньоірландська |
| caraf «(я) люблю, кохаю» | кімрська |
| amor «тс.» | латинська |
| cārus «тс.» | латинська |
| kãrs «хтивий» | латиська |
| Schurrmurr «безладдя» | нововерхньонімецька |
| шу́ры-му́ры «любовні справи, пригоди» | російська |
| шу́ры-му́ры «тс.» (мн.) | російська |
| šurmur «безладдя» | турецька |
| cher amour «коханий, кохана, (букв.) дороге кохання» | французька |
| cher «дорогий, любий» (від лат. cārus «тс.», спорідненого з лтс. kãrs «хтивий», гот. hōrs «розпусник», дірл. carae «друг», кімр. caraf «(я) | французька |
| amour «любов, кохання» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України