ЭГОИЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
егої́зм
очевидно, запозичення з французької мови;
фр. égoïsme є книжним утворенням від лат. ego «я», спорідненого з гр. ἐγώ «тс.», стсл. азъ, укр. я;
р. эгои́зм, бр. эгаі́зм, п. вл. нл. egoizm, ч. egoismus, слц. egoizmus, болг. егои́зъм, м. егои́зам, схв. егоùзам, слн. egoízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
егої́ст
егоїсти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эгаі́зм | білоруська |
| егои́зъм | болгарська |
| egoizm | верхньолужицька |
| ἐγώ «тс.» | грецька |
| ego «я» | латинська |
| егои́зам | македонська |
| egoizm | нижньолужицька |
| egoizm | польська |
| егоùзам | сербохорватська |
| egoizmus | словацька |
| egoízem | словенська |
| азъ | старослов’янська |
| я | українська |
| égoïsme | французька |
| egoismus | чеська |
| эгои́зм | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України