ЖЕБРАК — ЕТИМОЛОГІЯ

же́брати

запозичення з польської мови;
п. żebrać, як і слц. žobrať, вл. zebrić, нл. žebriś, походить від ч. žebrati, яке пов’язується з ч. ст. škebrati «канючити», звуконаслідувальним утворенням, можливо, контамінованим з двн. sefer «блукач, волоцюга»;
бр. жабрава́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жабрува́т
жебра́к
жебра́н
жебрани́на «жебракування; милостиня»
жебра́нка «пісня сліпого жебрака»
жебрати (XVIII ст.)
жебра́цтво
жебра́чий
жебра́чити
же́бри
же́бром
жебро́та
жебрува́ти
жебру́чий
жебру́щий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жабрава́ць білоруська
zebrić верхньолужицька
sefer «блукач, волоцюга» давньоверхньонімецька
žebriś нижньолужицька
żebrać польська
žobrať словацька
žebrati чеська
škebrati «канючити» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України