ЕТИМОЛОГІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

етимоло́гія

запозичено з грецької мови за посередництвом латинської (лат. etymologia), про що свідчить, зокрема, наголос;
гр. ἐτυμολογία «етимологія; істинне, тобто первісне, значення слова або встановлення первісного значення слова» складається з основи іменника ἔτυμον «правда, істина; етимон, справжнє, тобто первісне, значення слова», пов’язаного з прикметником ἔτυμος «істинний, правильний», похідним від ἐτεός «дійсний; правдивий, правильний» чи від ἐτός ( ‹*se-tós «який є»), можливо, пов’язаних з дієсловом ἐστί «є», – пор. дінд. satyáḥ (‹*snt-ios) «дійсний; правильний», гот. sunjis (‹*sent- від *es-) «тс.», і компонента -λογία, що виступає тільки як друга частина складних слів і походить від λόγος «слово; значення; поняття; наука»;
р. этимоло́гия, бр. этымало́гія, п. etymologia, ч. etymologie, слц. etymológia, вл. etymologija, болг. етимоло́гия, м. етимологија, схв. етимолòгија, слн. etimologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

етимо́лог
етимологіза́ція
етимологізува́ти
етимологі́чний
етимологія (XVI ст.)
етимонъ (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
этымало́гія білоруська
етимоло́гия болгарська
etymologija верхньолужицька
sunjis «тс.» (‹*sent- від *es-) готська
ἐτυμολογία «етимологія; істинне, тобто первісне, значення слова або встановлення первісного значення слова» грецька
satyáḥ «дійсний; правильний» (‹*s$nt-$ios) давньоіндійська
етимологија македонська
etymologia польська
этимоло́гия російська
етимолòгија сербохорватська
etymológia словацька
etimologíja словенська
etymologie чеська
ἔτυμον «правда, істина; етимон, справжнє, тобто первісне, значення слова» ?
ἔτυμος «істинний, правильний» ?
ἐτεός «дійсний; правдивий, правильний» ?
ἐστί «є» ?
satyáḥ «дійсний; правильний» (‹*s$nt-$ios) ?
-λογία ?
λόγος «слово; значення; поняття; наука» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України