ТЕНДІТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тенді́тний
не зовсім ясне;
пов’язується з (Shevelov Hist. phonol. 326; Фасмер–Трубачев IV 42) [танди́тний] «який стосується товкучки, який продається на товкучці; старий, поношений, ні для чого не придатний»;
порівнюється також (Фасмер тж) з фр. tendre «ніжний», що походить від лат. tener «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тенди́тний
«чемний, витончений, видресируваний, ніжний?»
тенди́тник
«пестун?»
тендітник
«розпещена людина»
тендітниковати
«голубитися»
тендітничати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tener «тс.» | латинська |
| танди́тний «який стосується товкучки, який продається на товкучці; старий, поношений, ні для чого не придатний» | українська |
| tendre «ніжний» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України