ШЛЯХАХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (доро́ги і т.ін.) кого.

Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів. Приклади
  • Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) кому і без додатка.

собі. Здобувати визнання у кого-небудь, поширюватися. Приклади
  • Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу)
Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Приклади
  • Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець)
  • Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу)
Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Приклади
  • проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу)
  • Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький)

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади
  • Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
  • Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

відкрива́ти / відкри́ти шлях (доро́гу) кому, чому і без додатка.

Створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь. Приклади
  • Цього року весна відкрила шлях сівачам на поля на місяць пізніше від оптимальних строків (З газети)
  • Російська держава від ХVII ст. представляє суспільний організм, який мало-помалу, але стало йде наперед і розширює права осіб, відкриває дороги до їх освіти (М. Драгоманов)

ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях.

Чинити вбивства. Приклади
  • [Кассандра:] Стій! Невже пора ступати нам на шлях кривавий? (Леся Українка)

перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т.ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т.ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) кому, чому.

Ставати перешкодою у здійсненні, розв'язанні чого-небудь. Приклади
  • Жаль мені тебе, золота голово, хоть ти й перепинив мені дорогу! Так думав Шраменко, стоячи позад Гвинтовки (П. Куліш)
  • Він став на шляху тобі й таким, як ти, перетяв вам стежку (В. Собко)
  • — Не бійся, я тобі більше не перейду дороги, не докучу тобі ані не докорю (І. Франко)
  • Тиміш — людина дуже високої душі, адже за весь цей час не перейшов нікому дороги, не поламав життя ні навіть настрою (Ю. Мушкетик)
  • Було б негідним з мого боку переступати шлях достойному з найдостойніших, нашому високоповажаному Захару Олексійовичу (С. Добровольський)
  • — Де не сунеш — скрізь ці лайдаки перетинають нам шлях. Повезеш збіжжя на ярмарок,.. старшини навезуть удвоє і так збивають ціну, що хоч повертай валку додому (З. Тулуб)
тільки док. перейти́ доро́гу (шлях і т.ін.). Заподіяти кому-небудь нещастя, принести горе і т.ін. Приклади
  • — Нашому малому хтось дорогу перейшов!.. (Ю. Яновський)

шлях зака́заний кому.

Хто-небудь позбавлений можливості доступну до кого-, чого-небудь. Приклади
  • В країнах Східної Європи ми ще деякий час спостерігатимемо діяльність нечисленних і маловпливових соціал-демократичних… організацій, які, до речі, шукають способів зближення між собою, обминаючи Соцінтерн, куди їм шлях заказаний (Вісник НАН України)

схо́дити / зійти́ з шля́ху якого.

Відмовлятися від попередніх поглядів, переконань, наміченої мети, спрямування тощо. Приклади
  • Віра Павлівна не хотіла сходити з того шляху, на котрий… ступила… (Г. Хоткевич)

шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору.

Обирання найлегшего способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. Приклади
  • — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) до се́рця чийого.

Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Приклади
  • Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого [глядача] серця (О. Довженко)

зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́).

Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. Приклади
  • Ти [В. Сосюра] теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього не звернуть (М. Рильський)
  • З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади
  • Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
  • [Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в'ю зе́млю (шлях).

Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров'ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник)
  • Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров'ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак)

виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого.

Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. Приклади
  • — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар)
  • — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець)

верста́ти доро́гу (шлях, путь).

Прямувати, іти куди-небудь. Приклади
  • простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров)
  • З полону він німецього ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський)
  • — Буду в руки златоглави, Китайки хапати,.. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш)
  • Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко)
  • — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них [чумаків] і Явдоха (О. Ільченко)

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т.ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т.ін.) шлях.

Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Приклади
  • Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський)
  • проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч)
  • Хіба шлях цього великого майстра [Олександра Довженка] був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський)
  • Він любив сина, але надто сильно привик [звик] ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко)

вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку).

Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. Приклади
  • — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський)
  • Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці)
  • — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

торува́ти шлях (доро́гу)

зі сл. собі. Домагатися певного становища, успіху в житті, у якомусь виді діяльності. Приклади
  • Ця старша донька, панночка незвичайної вроди і так само незвичайної спритності, показалась понад сподівання здібною торувати собі шлях у житті (І. Франко)
кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. Приклади
  • [Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка)
  • — Чмихавки? А де ви були, коли ці чмихавки в Трансільванії понад хмарами гримали? Коли ми з в'юками до Бога дерлися крізь карколомне бескеття? Чи не ці чмихавки тоді вам шлях торували? (О. Гончар)
  • торува́ти межу́. Чий вік минув за працею, як днина, Сліпим братам торуючи межу… Перед тими я стану на коліна. Героям тим подяку я зложу! (П. Грабовський)

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору.

Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Приклади
  • Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети)

пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т.ін.).

Відмовляти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Роксана казала, що ви надумали віддати її [заміж] у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк)
Виганяти кого-небудь. Приклади
  • Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько)
  • [Руфін:] Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка)
  • [Степанида:] Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький)
  • — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади
  • Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
  • Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

прибира́ти / прибра́ти із шля́ху що.

Усувати перешкоди, створюючи нормальні умови для розвитку, функціонування і т.ін. чого-небудь. Приклади
  • Сюжет — це струмочок. Йдеш за течією цього струмочка і копітко прибираєш із шляху все, що заважає його швидкому й вільному рухові (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

збо́чувати / збо́чити з шля́ху́.

Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Приклади
  • Система гріхів створює також своєрідну огорожу, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу)
  • Вона [Регіна] домагається зміни напрямку [газети]… Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко)

стовпови́й (верстови́й) шлях; стовпова́ (верстова́) доро́га чого.

Головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь. Приклади
  • Дорога, якою народи йдуть до прогресу,— це стовпова дорога історії всієї людської цивілізації (Вісник НАН України)
  • Інтенсифікація сільського господарства — стовповий шлях розвитку його продуктивних сил (З газети)
  • Шевченко вивів українську літературу на широкий стовповий шлях художнього розвитку (З газети)

зби́тися з пуття́ (з шля́ху).

Розпуститися; стати розбещеним, морально нестійким, здатним на погані вчинки. Приклади
  • [Іван:] Я збився з шляху, я потеряв [втратив] смак до чистого життя (І. Карпенко-Карий)
  • [Палажка:] От хоч возьми [візьми] Хвеньку: зовсім з пуття збилася; так і пропаде (Панас Мирний)
  • — Тобі так легко збитися з пуття в твоїх літах, — говорила стара Михальчевська на прощанні з Василиною (І. Нечуй-Левицький)

вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях).

Визначати своє місце в суспільстві, в житті. Приклади
  • Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист.)

промІ́ряти [свій] шлях.

Прожити життя. Приклади
  • От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев'ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров)

шлях зарі́с те́рном, нар.-поет.

Неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного. Приклади
  • Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть терном шлях заріс (М. Рильський)
  • шлях зарі́с те́рнами. Та мені в борні важкій З темними думками Навіть у країну мрій шлях заріс тернами (І. Франко)
  • шляхи́ заросли́ т́е́рнами. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Т. Шевченко)

штовха́ти / штовхну́ти на шлях кого.

Спонукати кого-небудь до якихось дій ( перев. негативних). Приклади
  • Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (В. Собко)

обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого.

Не давати комусь можливості для здійснення його намірів, робити неможливим здійснення чого-небудь; не допускати когось до чого-небудь. Приклади
  • Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський)

відрі́зані шляхи́ кому.

Хто-небудь позбавлений можливості діяти, домагатися чогось. Приклади
  • [Зізі:] Я не думаю ні захищатись, ні замовчувати про ті мої вчинки, котрі вам відомі. [Харько:] Ага, через те, що вже добре бачите, що вам всі шляхи одрізані і що на цей раз вам не можна вишукать ніяких захистів, котрі я всі одкину одним рухом? (М. Кропивницький)

Заступити шляхи полю.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами…».
«Поле» тут — половці та інші племена, що нападали на Київську Русь.
У переносному значенні — оборонятися, спинити ворога.
Приклади
  • Були би ми «Полю»
    Шляхи заступили,
    Золотими шоломами
    З Дону воду пили.
    (І. Франко, На старі теми)

Тернистий шлях.

Вислів пов'язаний з латинським прислів'ям «Per aspera ad astra» («Крізь терни до зірок») і з численними згадками в Євангелії про терни — символ мучеництва, фізичних і духовних страждань.
Значення вислову: життя, повне нещасть, перешкод, тяжких переживань. Іти тернистим шляхом — наражатися на муки.
Приклади
  • Шлях — крутий, грудастий,
    та — не на Голгофу,
    Скарги — жанр сопливих.
    Не люблю ридань.
    Шлях — тернистий? Добре!
    Хрест? І — слава Богу!
    Я з своїх плечей на ваші не віддам.
    (І. Світличний, Позаяк)
  • Твоїми говоритиму устами
    До всіх народів і до всіх віків,
    Твоїми я тернистими стежками
    Вестиму своїх вибраних борців.
    (І. Франко, Було се три дні перед моїм шлюбом…)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні.
Приклади
  • В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)


Джерело:
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.