СЬОМА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон.

Дуже далека рідня. Приклади
  • — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко)
  • Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич)

Сьома печать. За сімома печатями (замками).

Цитата з Апокаліпсиса: «І я бачив у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу,., запечатану сімома печатями… І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї» (5, 1-3).
У метафоричному вживанні «зберігатися за сімома печатями (замками)» — бути неприступним, вкритим таємницею.
Приклади
  • Я не знаю, чи будемо жити після смерті. Може, коли затрубить ангел страшного суду, ти, який стільки разів чув сурму серед арени, яка сповіщає вхід бика, ти встанеш відразу, кажучи: «Це я, Антонів Pico Пастор, з моїм чорно-гаптованим одягом, з серцем відкритим, немов сьома печать». (П. Килинa, Плач на смерть Антонія Pica Пастора)
  • Володимир виховується й виховує, вчить і вчиться. Не тримає своїх знань, мов дорогоцінний скарб, за сімома замками. (Р. Галешко, Людині дано)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади
  • Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
  • Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
  • — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
  • — Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
  • Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого.

Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Приклади
  • Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний)
безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже непосильної роботи, діяльності. Приклади
  • — А ось я, наприклад, не можу в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м'які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький)

за сім верст киселю́ ї́сти.

Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату. Приклади
  • Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)

сім фу́тів під кі́лем.

Усталена форма побажання успіху, удачі. Приклади
  • Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети)

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчу́вати себе і т.ін.

Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Приклади
  • По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін)
  • Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко)
  • Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька [батько] був на сьомому небі (М. Зарудний)

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т.ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т.ін.).

Довго ходити, чекати, добиваючись чого-небудь. Приклади
  • [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко)

до сьо́мого (деся́того, тре́тього і т.ін.) колі́на

зі сл. карати, кля́сти і т.ін. Дуже гостро, нестримно, жорстоко. Приклади
  • Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде)
  • Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна (М. Стельмах)
зі сл. не забува́ти і под. Довгий час, дуже довго. Приклади
  • До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду (Ю. Збанацький)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
  • де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
  • де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
  • — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
  • Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) сім баб пошепта́ло.

Набагато кращий. Приклади
  • — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб… пошептало (Переклад С. Масляка)

сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого.

Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т.ін. Приклади
  • на ти́ждень сім п'я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п'ятниць (І. Нечуй-Левицький)
  • [Марта:] У вас, тату, сім п'ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний)
  • — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п'ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало)

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам'ята́ти і под.

Дуже довго, тривалий період. Приклади
  • — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб'ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко)
  • Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам'ятав (М. Ю. Тарновський)
  • Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха)
  • [Павло:] Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький)
  • — Та провчу ж, провчу, тітусю, так що до нових віників буде тямити (Г. Квітка-Основ'яненко)
На тривалий час; надовго. Приклади
  • Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик)
  • — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам'ятає! — втішає її братик (М. Стельмах)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

під (за) сімома́ (трьома́ і т.ін.) замка́ми, зі сл. трима́ти і под.

зі сл. знахо́дитися і под. У повній ізоляції, засекреченості. Приклади
  • Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про… аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети)
що. Дуже надійно. Приклади
  • — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах)
  • Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети)
Зовсім недоступний, незрозумілий для пізнання. Приклади
  • Ще порівняно недавно одержання штучних алмазів було таємницею за сімома замками.. .Тепер же алмази може виготовляти навіть… робот (З газети)
  • Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук)
Під особливим наглядом, охороною. Приклади
  • Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус)
  • Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)

всім по сім.

Порівну, так, щоб усі були задоволені. Приклади
  • Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч)
  • — От скоро почне голота землю ділити… Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, усім по сім… Ха-ха!.. (М. Коцюбинський)
  • Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип'ємо за то [те], аби всім було по сім (Казки Буковини..)

як сім га́лок, зі сл. чо́рний.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • На моє щастя полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок. Їй було років шістнадцять (Л. Яновська)

сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.

Багато зайвого, безглуздого. Приклади
  • сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
  • сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
  • — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
  • сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
  • Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)

сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти.

Багато зусиль, але даремно. Приклади
  • — Пані Наталко! Вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський)

здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.

Брати високу плату за щось. Приклади
  • Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
  • — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)
Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати. Приклади
  • Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
  • — Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
  • — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
  • Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)
Нещадно бити, карати когось. Приклади
  • Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
  • [Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
  • Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)

за три́дев'ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет.

Дуже далеко. Приклади
  • Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка)
  • за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь)
  • — Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах)
  • — Очі видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський)
  • — ..Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник)

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т.ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Приклади
  • Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський)
  • — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров'ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу)
  • Скоро, дуже скоро життя змусить нас поставити державний заслін повальній хімізації землі.. .Більше органічних добрив,.. більше самовідданості в роботі. До самозабуття, до ломоти в кістках, до сьомого поту. І хліб родитиме (З газети)
  • Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу)
  • Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд)
  • Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в німецьких котлованах, відбитих у противника ще вночі партизанами (П. Автомонов)

під сімома́ вітра́ми.

На відкритому, ніким і нічим не захищеному місці. Приклади
  • На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (З журналу)

[і] за си́нім мо́рем, нар.-поет.

У далеких краях; дуже далеко. Приклади
  • за се́ми (сімома́) моря́ми.
  • і за мо́рем. [Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко)
Де завгодно; скрізь. Приклади
  • за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона така, що і за синім морем правду шукатиме (З газети)

да́ти під [сьо́ме] ребро́ кому.

Боляче вибити, покарати кого-небудь. Приклади
  • Козаки.. дали йому.. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади
  • У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
  • Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

[хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти.

Дуже дешево, майже даремно, недорого. Приклади
  • Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький)
Недорогий, дешевий. Приклади
  • — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський)

за сімома́ печа́тками (печа́тями).

Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Приклади
  • [мов] кни́га за сімома́ печа́тями. — Підходила Артемова черга, а він поки що не вирішив, який [напій] вибрати. Всі вони були для нього мов книга за сімома печатями (П. Гуріненко)
  • — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб (О. Гончар)
  • Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Козаченко)

спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.

Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
  • А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
  • — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
  • — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
  • — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).

Нічого не робити, уникати праці. Приклади
  • — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний)

трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми.

кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. Приклади
  • трима́ти під трьома́ замка́ми. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)
  • — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив'язав? (Є. Гуцало)
що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т.ін.). Приклади
  • *Образно. Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети)
  • За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах)

Книга за сімома печатями.

Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.
Приклади
  • Між іншим, я не раз уже висловлював думку, що треба видати популярну книжку про міфи… — без цього нашій молоді майже книгою за сімома печатями залишаються всі культури минулих віків. (М. Рильський, Лист до Бориса Тена, 28.1.1963 р.)
  • Якщо російські читацькі кола хоч частково, хоч у здебільшого сірих, а часом і фальшивих перекладах, знали твори Шевченка, а також, меншою мірою, Франка, Коцюбинського, Стефаника, Мартовича тощо, то художня спадщина нашої великої письменниці (Лесі Українки) залишилась для них, по суті, скарбом за сімома замками. (М. Рильський, Натхненне слово)

На сьомому небі.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки й планети. Про сім небес не раз згадано й у Корані; сам Коран був начебто принесений янголом з сьомого неба.
Вираз вживається на позначення найвищої міри радощів, щастя, блаженства.
Приклади
  • Батько новонародженого… був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)
  • Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Сім днів творіння.

За Біблією, Бог сотворив світ і людину за шість днів, а сьомий день призначив для відпочинку від праці (Буття, і, 1-3U 2,1-3).
У переносному значенні — основна, найважча робота.
Приклади
  • Янголи підмітали рештки глини, проте динозаврів ще не було видно. Навколо було так гарно, що, здавалося, тривав лише перший тиждень після семи днів творіння. (Ю. Вівташ, Чорні кульбаби)
  • В пейзажах Свідзінського, подекуди просто геніальних, світ оживлений і одушевлений за настроєм краси і добра. Здається, що ця краса і добро були законопокладені при виведенні світу — вже в перший день творіння. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)

Сім корів худих і сім корів товстих.

За біблійною оповіддю, єгипетському фараонові приснилося, як сім худих корів з'їли сім корів товстих, але залишилися такі ж худі, як були доти. Майбутній правитель країни Йосиф, витлумачуючи цей сон, сказав, що він віщує настання в Єгипті семи врожайних і семи голодних років (Буття, 41, 4).
У наш час вислів уживається переважно з іронічним забарвленням.
Приклади
  • І сниться сон: пасуться корови —
    Сім тучних, але більше тощих.
    Скубуть озиме, нищать ярину,
    Ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
    Трагічна мово! Вже тобі труну
    Не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
    (Л. Костенко, Біль єдиної зброї)
  • Та ще мудрішим може показатись,
    Коли столець лояльності поставиш
    На користі столець і аж наверха
    Сам сядеш, вищий понад тих нездарів,
    Що на самих худих лояльних стільцях
    Сидять, худі, мов сім корів з Єгипту.
    Амінь, амінь, кажу тобі, мій сину,
    Що не худі товстих їдять корови,
    Але товсті худих з'їдять з кістками
    І не подохнуть, тільки потовстіють.
    (І. Франко, Послухай, сину, що премудрість каже…)

Смертний гріх. Сім смертних гріхів.

Смертний гріх — найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в загробному житті. Вислів походить з Першого соборного послання Івана Богослова («Є гріх смертний…», 5, 16). Існує сім смертних гріхів: заздрощі, скнарість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.
У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин.
Приклади
  • Гаптують, шиють, і печуть, і варять, купують, продають, про свято дбають. Лиш той не дбає, хто шага не має, але й такий волів би заробити гіркою працею, ніж так «не дбати», бо гірші злидні в свято, ніж у будень, буденна одіж, наче смертний гріх, темніє серед ясних шат святкових… (Леся Українка, Що дасть нам силу?)
  • …стала вп'ять молитися і Бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх. (Г. Квітка-Основ'яненко, Сердешна Оксана)

Сьоме небо.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) У своєму творі «Про небо» вважав, що небо складається з семи непорушних кришталевих сфер, до яких прикріплено зірки та планети. Про сім небес згадує й Коран, що його нібито приніс янгол із сьомого неба.
У переносному значенні — найвища радість і щастя.
Приклади
  • Що ти надбав? Увесь у ґрунт угруз,
    з семи небес упав сторч головою.
    (В. Стус, Ще трохи краще край Господніх брам…)
  • Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
    Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
    При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
    Держать небо на плечах. Тому і є висота.
    (Л. Костенко, Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.