РАНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.

Викликати тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. Приклади
  • соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко)
  • От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т.ін.) / роз'я́трити (розтрою́дити, розворуши́ти і т.ін.) [незаго́йну (да́вню)] ра́ну [в се́рці (в душі́)] кого, чию, рідше кому.

чим. Викликати важкі спогади, переживання. Приклади
  • Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (І. Цюпа)
  • Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький)
Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємнею. Приклади
  • Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка)
  • Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз'ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб)
  • — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський)

хоч до ра́ни (до боля́чки і т.ін.) клади́ (приклада́й і т.ін.).

зі сл. таки́й і под. Добрий, лагідний, податливий і т.ін.. Приклади
  • Мати у неї така, хоч до рани прикладай. хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади… Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко)
Надзвичайно дуже, занадто. Приклади
  • [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка)
  • Дивиться [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко)
  • Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан)

влучи́ти в живу́ ра́ну чию, кого.

Зачепити найвразливіше, те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь. Приклади
  • Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (О. Гончар)

бальза́м на ра́ну (ду́шу) чию.

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн.

Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т.ін. Приклади
  • посипа́ти сі́ллю ра́ну кому і без додатка. Нагадувати про щось, пов'язане з тяжкими споминами; завдавати душевного болю. — Не посипайте рану сіллю.. Хіба не знаєте, що Меланія Левченко — моя найкраща учениця.. Тепер на її путі з'явилися ви, щоб зрушувати те, що я вибудував, виплекав (П. Туріненко)
  • поси́пати собі́ ́го́лову по́пелом. — Сердишся на старого директора? Ждеш, щоб він посипав собі голову попелом?. .Хочеш назвати консерватором? Називай. Приймаю все (П. Загребельний)
  • — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами [Жук]. — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк)
  • Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник)
  • Надягнувши траур і волосяниці, посипали голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний)

ра́но чи пі́зно.

Неодмінно, у будь-якому випадку, якщо і не зараз (про те, що обов'язково відбудеться, здійсниться і т.ін.). Приклади
  • рані́ше чи пізні́ше. Варвара розуміла, що… її зустріч з Лажечниковим була неминучою; раніше чи пізніше вона мала його зустріти (Л. Первомайський)
  • Тарас Шевченко передчував, знав і розумів, що, рано чи пізно, йому не минути сутички з царатом (З газети)
  • Cерце Прохорове наливалося безсильною злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро (А. Шиян)
  • Все жде його, все вірить, що рано чи пізно повернеться він і визволить її з Гаркушиного полону (О. Гончар)

Бальзам на рани.

Вислів, очевидно, виник у добу Середньовіччя, коли була поширена віра в магічні ліки, які негайно повертають здоров'я, загоюють рани та ін.
У переносному значенні — засіб для полегшення важкого стану.
Приклади
  • Буває слово, як бальзам на рани,
    Буває вірш, немов сигнал в бою…
    Вони прийдуть — грядущих ер Бояни,
    Людські серця й сумління розкують.
    (А. Легіт, Буває образ, наче пісня вічна…)
  • Хоч, може, не кожен погодиться з думками Нахмана, що власне ті ліки, якими він хоче загоїти рани свого народу, справді матимуть бажані наслідки, але кожен відчує потребу вилити цілючий бальзам на ці рани. (С. Петлюра, Уваги про завдання українського театру)

Вкласти персти в рани.

Вислів походить з Євангелія. Апостол Хома, почувши про воскресіння розп'ятого Христа, сказав: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу перста мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра його, то не повірю» (Іван, 20, 24-29).
Сучасне значення вислову: пересвідчитися самому з власного досвіду.
Приклади
  • Вони несли дітей — і не чули, що ті вже конають,
    І не вірили, навіть як в раму вкладали персти,
    І ніхто не ридав,
    І ніхто не кричав: — Адонаї!
    Захисти свої люди,
    бо хто ж, як не ти, захистить…
    (О. Забужко, Диптих 1986 року)

За землю Руськую, за рани Ігореві!

Цитата зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, буйного Святославлича».
У поезії та публіцистиці ці слова стали відомим патріотичним закликом.
Приклади
  • З отсих недобитків найбільше поплило крові, — погибли нещасні, за землю руськую, за Народний Дім… Тільки кілька курок лишилося — бідні вдови по нещаснім когуті… (О. Маковей, Народний Дім)
  • Невідомий співак походу степового…
    Замісто струн нап'яв тетиви спижеві,
    Давно забуту рать з сну будить вікового
    І до походу, знай, накликує нового
    «За землю Руськую, за рани Ігореві».
    (І. Франко, На старі теми)

Рани і скорпіони.

Біблійний вислів. Син царя Соломона Ровоам так відповів ізраїльтянам, які просили полегшити їхнє життя: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше: батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами» (І Книга царів, 12, 14). Скорпіони тут — канчуки з кількома хвостами та гострими металевими пластинами, схожими на жало скорпіона.
У переносному значенні «бичі й скорпіони», «рани і скорпіони» — посилення гноблення та знущань.
Приклади
  • Ті, хто скаржився, підпадав новим утискам і скорпіонам, тоді як ті, на кого скарга йшла, заохочувались до дальших зловживань. (С. Петлюра, Міліція пана Балицького і юстиція пана Скрипника)
  • Не прозріла значна частина тих рутенців ще й тоді, коли уряд замість цукерків у формі посад і авансів для одиниць почав давати широким масам рани і скорпіони… Рани і скорпіони в заміну за сподіване щастя почалися, зрештою, досить вчасно і дізнав їх на собі швидко сам часопис Гушалевича. (І. Франко, Іван Гушалевич)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.