ПОТЬМАРИТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

тьма́риться (тумані́є, му́титься і т.ін.) / потьма́рився (помути́вся і т.ін.) ро́зум кому, у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь пвд впливом чогось втрачає ясність думки, мислення. Приклади
  • — Бий, мене! Карай мене, Романе. Мій злочин. Я заслужив. Сам не знаю, що зі мною робилося… Мабуть, розум помутивсь у мене (А. Шиян)
  • Стис мені серце холод льодовий, розум потьмарився, І від тяжкого жаху я прокинувсь (Леся Українка)
  • — Як я здумаю про те [минуле], то в мене розум мутиться, в очах плями замріють!.. (Панас Мирний)
  • Страшні думки вставали в Зіньковій голові, вони пекли його, палили, що аж розум його туманів (Б. Грінченко)
  • Сміх так вразив Свирида Яковлевича, що він, задихаючись, став біля воріт, не знаючи, чи не тьмариться йому розум (М. Стельмах)

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади
  • Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
  • Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
  • В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)
Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади
  • Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
  • Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
  • Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)


Джерело:
"Словники України" on-line