ПОЖЕЖА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т.ін.

Дуже швидко, зненацька і т.ін. Приклади
  • Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру).

Зруйнований, занедбаний. Приклади
  • [Семен Мельниченко:] Я покинув тебе [країну] ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати і под.

В усі боки. Приклади
  • — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т.ін.

зі сл. крича́ти, склика́ти, ударя́ти і т.ін. Дуже голосно. Приклади
  • Ось стоїть він [Петро Синичка] напідпитку На порозі гуртожитку І кричить мов на пожар: Я вибійник! Я шахтар! (С. Олійник)
  • Обертався [Мемет] на всі сторони і скликав, як на пожежу: — Усеїн!.. Места-фа-а-а!.. (М. Коцюбинський)
Дуже швидко. Приклади
  • — Голуб жінку б'є! — дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу (Панас Мирний)
  • Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно, тому й поспішав мов на пожежу, щоб не дати очуматись законовчителю (О. Добровольський)
  • Замполіт послав ординарця покликати сюди Сперанського. Ад'ютант пробіг, як на пожар, важко брязкаючи блискучими трофейними шпорами (О. Гончар)


Джерело:
"Словники України" on-line