ОКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

покла́сти о́ко.

Виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь. Приклади
  • Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку, та не поклав свого ока (Є. Гуцало)
  • Та й Фанас раніше за інших.. поклав око на Бурлаївну, підбивав клинці, вторував свою стежку до грушки над балкою (М. Рудь)
Намагатися привласнити що-небудь. Приклади
  • Губернатор поклав око на чуже зерно (З газети)

на пе́рше о́ко.

При поверховому ознайомленні з ким -, чим-небудь; спочатку. Приклади
  • На колгоспному подвір'ї, попри надто ранній час, селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік)

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко.

Чужа людина, люди. Приклади
  • Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа)
  • Дві ночі мчались.., ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський)
  • сторо́нні (людські┌60094) о́чі. — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький)
  • На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бездзик)
  • З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало)
  • Телеграма була… заплутана і для стороннього ока зовсім незрозуміла (О. Іваненко)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

не ви́дне о́ко кому і без додатка.

Не годиться, не можна. Приклади
  • Пробували обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око (Григір Тютюнник)
  • Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: Ти, синок, за фронтом іди… Правильно казав! Так що вертати назад мені не видне око (Григір Тютюнник)

о́ко впа́ло чиє, на кого, на що.

Хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло (І. Багряний)
  • На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню (М. Коцюбинський)
  • — Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах (І. Нечуй-Левицький)

сві́же о́ко.

Той, хто бачить когось, щось уперше. Приклади
  • Певне, дуже вже страшними були ми [військовополонені] для свіжого ока (В. Козаченко)
Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. Приклади
  • У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети)

спини́ти о́ко на чому, кому.

Звернути чиюсь увагу на що-небудь. Приклади
  • У розмові про національні риси характеру мені хочеться спинити око на тих проявах цього характеру, які свідчать про внутрішнє багатство народу (М. Рильський)

би́те о́ко у кого.

Здатність швидко все помічати, оцінювати, добре орієнтуватися в чомусь. Приклади
  • Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський)

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому — чому, чиє, кого.

Хто-небудь помічає, оцінює і т.ін. когось, щось з-поміж інших. Приклади
  • На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський)
Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу)

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади
  • Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
  • На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
  • Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
  • Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
  • Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
  • Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
  • Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

хоч в о́ко (в о́чі) стрель.

Зовсім нічого не видно, дуже темно. Приклади
  • На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі (П. Гулак-Артемовський)
  • Іван, не кажучи й слова, подався до повітки. Тхнуло сухою прілістю й було вже тут темно, хоч в око стрель (Є. Гуцало)
  • Темний морок опустився на землю, й тут нічого не видно, хоч стрель у вічі (Панас Мирний)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади
  • лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
  • Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
  • Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
  • Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)
Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади
  • — Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
  • На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
  • Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
  • Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади
  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

о́ко не дріма́є (не спить і т.ін.) чиє, у кого і без додатка.

Хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т.ін. Приклади
  • Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись (О. Гончар)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади
  • Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
  • Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
  • Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади
  • Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
  • Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

го́стре о́ко у кого.

Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т.ін. Приклади
  • Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко)

о́ко в о́ко.

перев. з ким, зі сл. говори́ти, залиша́тися і т.ін. Наодинці з кимсь, без інших людей; тет-а-тет. Приклади
  • Сцена — велика трибуна, і автор п'єси залишається на ній око в око з глядачем… (О. Корнійчук)
  • Йому теж іноді хотілося знайти боярина й поговорити з ним око в око (П. Загребельний)
зі сл. зустріча́тися, стоя́ти і т.ін. У безпосередній близькості; віч-на-віч. Приклади
  • Стояли око в око, як колись під верандою під час тризни по Аркадію Річинськім (Ірина Вільде)
  • Старий не любив сходитися з Ковалевським, стріватися з ним око в око уникав (Леся Українка)
  • В додатку ще й те важке почуття, яке огортає нас, коли станемо око в око з кимсь, що не хоче говорити з нами, а нам треба сказати щось (І. Франко)
зі сл. ста́ти, ви́ступити і т.ін. Відкрито, чесно і т.ін. Приклади
  • Хоч око в око ви не сміли стати, Не сміли свої правди нам сказати, Ви підступом побили м'я [мене] без бою! (І. Франко)
перев. зі словосп. таки́й са́мий і под. Нічим не відрізняється від іншого; точно, абсолютно, повністю і т.ін. Приклади
  • — Побачив у ній [статті] майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні принципи і ідеали (І. Франко)
  • Кожний рік око в око такий самий, як попередній (І. Франко)
Дуже схожий на когось; такий самий, як хтось. Приклади
  • Око в око наш брат Хвалько, як небитий вертається з служби та тішиться з себе (Марко Вовчок)
зі сл. схо́жий, скида́ється і т.ін. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Магаферіда породила не хлопчика, а дівчинку, що око в око скидалась на Іреджа (А. Кримський)

ма́ти пам'ятке́ о́ко.

Бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене. Приклади
  • Око… мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах)

милува́ти о́ко (о́чі, зір) чим і без додатка.

Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т.ін. Приклади
  • Після душного, тісного города найбільш захоплювала ця широта краєвиду; після пороху й диму особливо милували око зелені хліба та шпориш, що поріс край дороги (В. Винниченко)
  • Природа може милувати око, але пам'ятки культури навертають думку до людини, що їх створила (З журналу)
  • Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (П. Колесник)
Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. Приклади
  • Поле завжди милує зір буйним колосом (З газети)
  • Прекрасну вазу… створила художниця Криворукова. Милувала зір м'яка, ніжна гама її барв (І. Волошин)
  • Віддавали чолом [люди] тим чудовим горам, вкритим лісами, що від дитинства милували їхні очі (В. Гжицький)
  • Будинки дерев'яні, рублені, з різьбленими наличниками на вікнах. Колись вони, мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч)
  • Троїце-Сергієва лавра милувала око чистотою й доглянутістю, пишністю архітектури, мальовничістю храмів (З журналу)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

на о́ко.

перев. зі сл. визнача́ти, прикида́ти, рахува́ти і т.ін. Без точного підрахунку, обчислення, вимірювання і т.ін.; приблизно. Приклади
  • Агрохімія не терпить мірки на око, приблизно. Це досить складна наука. Вона дає користь лише тому, хто оволодіє нею (З газети)
  • — Тепер ти поки останній ківш набереш, з першого вже аналіз маєш, а тоді все на око, на око (О. Гончар)
  • Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше (В. Поліщук)
  • Чепіга прикинув на око яничарську орду, що вийшла з фортеці, і прийшов до висновку, що в її лавах не менше двох тисяч бійців (С. Добровольський)
  • Старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око (О. Гончар)
  • — Можна не раз і при тім ошукатися: торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги, а вона легка (І. Франко)
За зовнішнім виглядом. Приклади
  • Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око —.. найголовніш, з малюнками (Наука і культура)
  • Неможливо на око визначити вік цієї приємної літньої людини (О. Бердник)
  • Обгорнув землю. Ватяний килим [хмари], горбистий і м'який на око, здавався безкінечним, як сніжна пустеля (Ю. Бедзик)
  • Отак і йшло життя — в тоненькій якійсь гармонії… Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно (Г. Хоткевич)
  • Добре, просто на око вміють вибирати спілі кавуни і тато Терешка, і дядько Оврам Остапенко (Т. Масенко)
Не пов'язаний з точними розрахунками; не такий, як треба. Приклади
  • Були зібрані і узагальнені куховарські рецептури в єдині Збірники розкладок, вони давали можливість перейти від роботи на око до точного дозування продуктів (Технол. пригот. їжі)
  • Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий —.. на око, з дорослих (В. Яворівський)

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т.ін.

Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Приклади
  • Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною [селом], то й не впізнав її, так вона змінилася. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер)

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади
  • Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
  • — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

ма́ти пристрі́ляне о́ко.

Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Приклади
  • Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар)

ра́дувати о́ко.

Приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Тече Псьол… Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня)
  • Дивився Григорій на гостю, і серце кров'ю облива́лося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд)

сві́тле о́ко у кого.

Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т.ін. Приклади
  • — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

хоч о́ко (о́чі) ви́коли (ви́йми, ви́бий і т.ін.).

Зовсім нічого не видно. Приклади
  • У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Ліс кругом, болото і поночі, хоч око виколи (Григір Тютюнник)
  • Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Темно, хоч виколи очі, Мертва стоїть тишина (В. Бичко)
  • І пітьма, хоч око вийми (О. Довженко)
  • [Шеремета (входить):] Свисни ще раз, бо темно, хоч око вибий (Мирослав Ірчан)
  • — Нічого ж не видно, хоч око вибери! (Є. Гуцало)
  • хоч о́чі повико́люй. Темно, хоч очі повиколюй (М. Номис)

аж о́ко в'я́не від чого і без додатка.

Стає страшно, моторошно і т.ін. від чого-небудь. Приклади
  • Вовки витягали соло, аж око в'януло (І. Франко)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

хазя́йське о́ко.

Господарський, дбайливий нагляд, догляд. Приклади
  • Пропадало добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський)

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого.

Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Приклади
  • Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко)
Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. Приклади
  • До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий)
Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. Приклади
  • — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян)

пра́ве о́ко чиє, жарт.

Найближча комусь, найнадійніша для когось людина у справі, що вимагає пильності, спостережливості, обачності і т.ін. Приклади
  • То його праве око (Укр. присл.)

недре́мне о́ко чиє.

Той, хто вірно служить комусь, надто пильний. Приклади
  • А-а, вартових міняють! Жандармам теж не спиться. Недремне око його величності государя!.. (В. Шевчук)
  • — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? (М. Сиротюк)
Постійний нагляд, спостереження з боку кого-небудь. Приклади
  • Для них обох, засланців, які постійно перебували під недремним оком жандармських лакиз, було небезпечно (З газети)
  • Значні заслуги також має Грабовський як перекладач, публіцист, літературний критик. Цей різноманітний і значний доробок поета з'явився за якихось півтора десятка років — на степах, під недремним оком тюремного наглядача (З журналу)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

Дуже, точно, абсолютно. Приклади
  • Дочка в неї уродилася схожа,— як у око впала,— на того чумака-кремеза, що ото її батька покійного питав (Марко Вовчок)

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка.

Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати увагу (про когось). Приклади
  • Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник)
  • Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало)
Бути особливо помітним; недоречно виділятися серед чогось (про речі, предмети). Приклади
  • му́ляти о́ко. На фасадах нових споруд не повинні з'являтися малохудожні твори: кераміка — матеріал довговічний, і кожна помилка мулятиме око впродовж багатьох років (З журналу)
  • То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах)
  • Серед усіх будівель один він [сарай] стояв на замку й муляв очі (А. Головко)
Бути предметом зазіхань, заздрощів. Приклади
  • Земля, що її з давніх-давен запосів український народ, була надзвичайно родючою,..вона завше муляла очі ворогам нашим і вабила їх до себе (З журналу)
перев. без додатка. Бути на видному місці; виднітися (про що-небудь). Приклади
  • му́ляти о́ко. А там, де має бути шкільний сад, ще муляють око купи битої цегли, піску, трісок та різного сміття (Ю. Збанацький)
  • Їдем, їдем, а він усе є. Відсунути б його [собор] куди-небудь з горизонту, щоб очі не муляв (О. Гончар)
чим. Демонструвати, показувати що-небудь комусь. Приклади
  • Не будемо їм [людям] очі муляти своїм коханням (В. Шевчук)
Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Приклади
  • Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: Хоч очей не муляй (Я. Стецюк)
  • До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
  • Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник)
Викликати незадоволення, дратувати і т.ін. Приклади
  • наму́ляти о́чі. — Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан, і полісовщики в'їлися на тебе, намуляв їм очі (М. Стельмах)
  • — Поки ми в Польщі жили, тен [цей] панський звичай нам очі не муляв (З. Тулуб)
  • — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє (С. Добровольський)

хоч в о́ко дай.

Нічого не видно. Приклади
  • Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура)

всевидю́ще (всеви́дяч, видю́че і т.ін.) о́ко.

Всевишній. Приклади
  • А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока..?.. Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко)
чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Приклади
  • Тут його [Франка] рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський)
  • Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар)
  • Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах)

рі́зати о́ко (о́чі).

Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Приклади
  • На дверях було намальовано… нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)
  • Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер)
Неприємно вражати зір; викликати болючі відчуття в очах або утворювати неестетичні поєднання ( перев. про яскраві кольори). Приклади
  • Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк)
  • При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу)
кому. Викликати неприємні почуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник)

метки́й на о́ко.

Такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т.ін. Приклади
  • Слідом за вчителем виступав Юзеф П'єнтак — рудуватий селянин середніх років — жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович)

запа́сти в о́ко кому.

Дуже сподобатися. Приклади
  • Запала тоді мені в око Настя. Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля (М. Олійник)
  • [Текля (до Степана):] Знаю я, що й тобі Оксана запала в око, через те ти тепер і заступаєшся за неї (М. Кропивницький)

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

Один з одним; удвох, віч-на-віч. Приклади
  • з о́ка на о́ко. Запорожець виходив, щоб погомоніти з ока на око. — Каїк, ти не переживай. Рік пролетить швидко (Г. Колісник)
  • З граком ми зіглянулись око на око (Л. Боровиковський)

наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський)
  • Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник)
  • Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади
  • про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
  • Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
  • про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
  • — Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
  • Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
  • —.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
  • [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)
Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади
  • про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
  • Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
  • Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
  • — Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
  • — Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
  • І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
  • Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)
З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади
  • про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
  • Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
  • для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
  • Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
  • Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
  • — То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)
Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади
  • Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
  • Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Приклади
  • Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З газети)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

зі сл. догляда́ти, пильнува́ти, хова́ти і т.ін. Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п'ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула (М. Коцюбинський)
  • Цілий гай молодих дарувань, що виростають з року в рік, тішить наш погляд, і ми, старші письменники, як око своє, повинні пильнувати, берегти й доглядати цей гай (М. Рильський)
зі сл. берегти, стерегти і т.ін.Так, як ніщо інше; ретельно, пильно і т.ін. Приклади
  • Як очі свої стереже вона синів, та хіба встережеш від такого, як Наливайко? (Іван Ле)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

Недремне око.

Походження вислову пов'язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною».
Вислів став синонімом пильності.
Приклади
  • Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. (І. Цюпа, Вічний вогонь)
  • Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
Приклади
  • — Пан Бог дарує даруючим.
    — Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб!
    (П. Панч, Гомоніла Україна)

зійти́ (зсли́зну́ти) / схо́дити з оче́й.

Перестати з'являтися де-небудь, перед кимсь; зникнути. Приклади
  • Вона була рада, що панночка десь зслизла з її очей (І. Нечуй-Левицький)
  • [Служебка:] Невже ти не подякуєш мені? Невже забудеш? [Лицар:] Ох, забути трудно… Скажу тобі по правді, не забуду і все віддам, аби зійшла з очей (Леся Українка)

скі́льки о́ка.

Як далеко можна побачити. Приклади
  • Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)

ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма і т.ін.) по кому--чому.

Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Підвів [завідуючий] голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін)
  • Одначе обжився ти тут,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник)
  • Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич)

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому.

Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • Так от, щоб нам хоч трохи розвиднилось в очах, земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом. Розвиднілося трохи і Веризі в голові (П. Панч.)
  • В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) Із зав'я́заними очи́ма, зі сл. ходи́ти, блука́ти і т.ін.

Не розбираючись, не орієнтуючись у чомусь, не маючи потрібних знань, потрібного досвіду; навмання. Приклади
  • То бувало ніби з зав'язаними очима блукали, танцювали на одному місці, за своїм горем і світу ясного не бачили (І. Цюпа)
  • — Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима — во тьмі?! (М. Коцюбинський)

накида́ти / наки́нути о́ком.

на кого--що. Уважно дивитися, поглядати на кого-, що-небудь або приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Згаяв майор Яцуба тут часу чимало. Однак за роботою не забував раз у раз накинути оком і на дочку (О. Гончар)
  • Лише скоса ще раз накинув [водій] оком на гестапівця, розквашеного на сидінні в солодкій дрімоті (Іван Ле)
  • Софія накидала оком на кожну пані.— Ото вирядилась! Видно, що слаба! А ся!.. І чого таким їздити на води? (Леся Українка)
на ко́го, кого́. Цікавитись кимсь, подобатися кому-небудь, залицятися до когось. Приклади
  • Ішла дівка понад током, Накинула хлопця оком. Там-то хлопець, там-то гарний, Іще, к тому, кучерявий (Укр. пісні)
  • — Та він тебе, раз уже оком накинув, під землею знайде (А. Головко)
  • — ..Та ясно,— сміялася Настя,— ти більше оком накидаєш на інших дівчаток — трохи більшеньких (О. Бердник)
  • Коли помітиш, що парубок оком на тебе накидає, не липни до його [нього] зразу (С. Васильченко)
на кого, що. Звертати увагу на кого-, що-небудь з певною метою, розраховуючи на когось, щось. Приклади
  • — Коли б ти знав, як тяжко було мені його дістати. Два місяці морозива не їла — гроші приберігала. Я на цього ножа давно вже оком накидала. Дивися, який він гарний, як лялечка (М. Понеділок)
  • Від революції, звичайно, і він почав накидати оком на поміщицькі розлогі ґрунти (Ю. Смолич)
  • Вона давненько накидала на Ярину оком (М. Стельмах)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

виїда́ти о́чі кому.

Лаючи, жорстоко, в'їдливо дорікати кому-небудь за щось. Приклади
  • —Це мені на мого найменшого братуху люди очі виїдають. От горе з ними! (Л. Яновська)
  • [Варка:] Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (М. Кропивницький)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

лихи́м (злим і т.ін.) о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Сердито, з неприязню, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Батько все-таки на його [нього] злим оком дивиться (Сл. Б. Грінченка)
  • Гайдук засопів, порипів ліжком, блимнув лихим оком: — Ти що, мо, продавать мене зібрався? (А. Дімаров)
  • Гості з-поза столиків невгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця! (Л. Мартович)
  • А тимчасом Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (М. Коцюбинський)

тума́н в (на) оча́х перев. у кого.

Хто-небудь погано почуває себе ( перев. від утоми, хвороби, хвилювання і т.ін.). Приклади
  • Козаки давно грозою стогнуть, в них од злості на очах туман (В. Сосюра)
У кого-небудь замріяний, невиразний погляд. Приклади
  • [Демко:] Придивись мені в вічі гарненько і вгадай, про віщо я думаю? [Вареник:] Туман, туман в очах, не зрозумію ваших дум! (М. Кропивницький)
  • Твої губи пахнуть матіолою, а в очах туман, такий туман (В. Сосюра)

припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом) до кого--чого.

Задивитися на когось, щось, замилуватися ким-, чим-небудь. Приклади
  • Перевів [Сахновський] на Наталку погляд.— Трохи литка виглядає в ажурній панчішці,— припав до неї поглядом (А. Головко)
  • Жінка підійшла до великої карти на стіні і зором припала до ясної зірки (В. Кучер)

гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці і т.ін.) у ві́чі.

Не страшитися чого-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха і Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко)
  • Ось, волочачи кайдани,.. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський)

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к).

Зовсім не спати. Приклади
  • Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк)
  • В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка)
  • Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак)

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка.

Набриднути своєю присутністю, виразом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. Приклади
  • Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський)
  • [Горніг:] Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод… Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка)
Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Приклади
  • Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає [мати] (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко)

неозбро́єним о́ком, зі сл. ви́дно і под.

Легко, просто, відразу і т.ін. Приклади
  • Інтереси Заходу видно неозброєним оком: країну хочуть бачити скоріш сировинним придатком (З газети)
  • Як існує, безперечно, якесь біополе особистості, так існує й аура цілої нації, хоч неозброєним оком її й не видно (Л. Костенко)
  • Навіть неозброєним оком видно все безглуздя 99 відсотків справ цих усіх ворогів народу (І. Багряний)

зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́ли́ти о́чі кому і без додатка.

Обдурювати кого-небудь, хитрувати; приховувати хиби, недоліки. Приклади
  • ми́лити о́чі. Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (І. Франко)
  • зами́лювання оче́й. Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня)
  • — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький)
  • — Ти мені старій очі не замилюй, — підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли. — Мужицький твій канал (О. Гончар)

на оча́х.

чиїх, кого. За життя, за час діяльності кого-небудь. Приклади
  • Але з часом, на очах Франка, відбувається важкий соціальний процес. Процес росту капіталізму (В. Речмедін)
  • На очах поета відбулися великі події (А. Хорунжий)
перев. зі сл. бу́ти, у кого, кого і без додатка. Відкритий, доступний для огляду, спостереження, контролю і т.ін.; видний, видно комусь. Приклади
  • І я, і моя невелика праця перед вами. Усе на очах! (М. Стельмах)
  • Шукаю очима якнайвигіднішого місця, звідки б усіх можна було спостерігати, а самому не бути на очах інших (П. Колесник)
  • При такому освітленні кожен був на очах, і це мимоволі змушувало триматися гідно й поважно (В. Кучер)
  • Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах. Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя (З. Тулуб)
у кого, кого, чиїх. У чиїйсь присутності, при комусь. Приклади
  • Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсек робив їй штучне дихання, так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб)
  • Поцілував у щоку. Вона злякалася, тому що це робилося на очах усіх парубків і дівчат (Григорій Тютюнник)
  • Він відчув: ось-ось засне посеред дороги на очах у молочарниць (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Він зріс на наших очах; ми його добре знаємо (І. Нечуй-Левицький)
Відразу. Приклади
  • Не дочекавшись від нас жодного слова у відповідь, [юнак] раптом на очах змінився — посмутнів (В. Козаченко)
  • Очі заблищали гарячково — як стій та бач, на очах захворів чоловік! (Ю. Збанацький)
Дуже швидко, помітно і т.ін. Приклади
  • Усе росло та доспівало на очах! (Б. Лепкий)
  • Мати натішитись не могла: на очах оживає син! (О. Гончар)
  • Рішучість, відвага та все інше тікали й зникали просто на очах (Ю. Смолич)
  • І відновлюєш села, будуєш міста, І столиця твоя на очах вироста (М. Рильський)
  • Ряба корова на очах худла і все менше та менше давала подою (М. Коцюбинський)

[аж] в оча́х мерехти́ть (мигти́ть і т.ін.) кому, у кого і без додатка, безос.

У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об'єктів, їх яскравості і т.ін. Приклади
  • Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить!.. (Леся Українка)
  • У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в'язала петелечку (Панас Мирний)
  • А всякого зілля, квіток!.. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок)
  • В очах мигтить, а в голові свистить (Укр. присл.)
  • Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик)
  • Від… яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк)

пропада́ти (пропа́сти) з оче́й.

Іти звідкись, непомітно залишати яке-небудь місце. Приклади
  • Нараз [Яків Сова] завернув за ріг й пропав з очей (М. Лазорський)

[аж] о́чі обарані́ли чиї, у кого і без додатка.

Хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої і т.ін. людини. Приклади
  • — То оце так ти учиш історію? — обурився на його [на нього] Макар.— Бач як начитався, аж очі обараніли!.. (С. Васильченко)

аж в оча́х мі́ниться, безос.

У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об'єктів і т.ін. Приклади
  • Таке синє поле, аж в очах міниться (Д. Косарик)

о́чі засвіти́ли (засвіти́лися і т.ін.) чиї, у кого і без додатка.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т.ін.); радісний хтось. Приклади
  • Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (С. Васильченко)
  • Трохи не застрибало хлоп'я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади
  • Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

поту́пити о́чі в зе́млю.

Дивитися вниз від сорому, ніяковості і т.ін.; засоромитися, зніяковіти. Приклади
  • Він замовк, потупив очі в землю (Панас Мирний)
  • Стояв [Андрій], потупивши очі в землю (О. Довженко)

пробіга́ти / пробі́гти очи́ма що, по чому і без додатка.

Швидко читати або оглядати що-небудь. Приклади
  • Пробігати очима по сторінці; Пробігати очима рядки.
  • Мазепа почав читати лист, по тому, як пробігав очима все далі, його обличчя мінялося (Ю. Мушкетик)

з п'я́них оче́й.

У стані сп'яніння, в нетверезому стані; п'яний. Приклади
  • З п'яних очей жениха через паркан перекинули. Ледь у кропиві не спікся (А. Крижанівський)
  • — Денисе, ти чув останню новину? —.. Та що ти? З п'яних очей? — оторопів Бараболя (М. Стельмах)
  • З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський)
  • З п'яних очей повінчався, а коли оглядівся — поруч сиділа підстаркувата Хмелівна — хазяйська донька (В. Речмедін)
  • Як підпили вже, то той заспівав з п'яних очей, той бідкався (Панас Мирний)

зама́зувати / зама́зати о́чі кому.

Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. Приклади
  • [Смик:] А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П. Куліш)
  • [Роман:] Скажіть, Бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе [доходить] до краю, до діла, ви [писар] зразу починаєте замазувати мені очі чорт батька зна чим (М. Кропивницький)

світи́ти в о́чі.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади
  • Не знав неборак, що пан тільки в очі світив, що лучче [краще] було б, якби він гудив (А. Свидницький)

дивити́ся / гля́нути і́ншими очи́ма на кого--що.

Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Приклади
  • гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко)
  • На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий)
  • Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах)
  • Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний)

[аж] о́чі ро́гом кому і без додатка.

У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. Приклади
  • о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: —. ..І вам не соромно? (М. Хвильовий)
  • — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик)
  • — Хіба цей Мручко не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався… Ттакого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти) перев. зі сл. як.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Всі на його місці давно б завербували його і оком не змігнули (І. Багряний)
  • [і] о́ком не змигну́ти. Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети)
  • Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний)
  • — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що рятуйте кричатимеш (Григорій Тютюнник)
Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Приклади
  • Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути… Тут коло неї і впав (Марко Вовчок)
  • Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич)

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому.

Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Приклади
  • Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка)
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
  • Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
  • — Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)
Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади
  • аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади
  • — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)
Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади
  • — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
  • [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

лупи́ти [свої́] о́чі, фам.

на (рідше в) кого--що і без додатка. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, вдивлятися в кого-, що-небудь, розглядати когось, щось. Приклади
  • лупи́ти ба́лухи, вульг. Вона [Варя] аж цвіте, коли на неї хтось з чоловіків балухи лупить (Я. Гримайло)
  • Луплю очі на книжку:. .що воно за книжка! (С. Васильченко)
  • І лупить Чіпка свої очі в темну темноту (Панас Мирний)
Марно витрачати час; байдикувати. Приклади
  • лупи́ти баньки́, вульг. — А ви чого баньки тут лупите? — визвірився на стетерілих хлопців Дришпак (І. Головченко і О. Мусієнко)

диви́тися очи́ма кого, чиїми, на кого--що.

Ставитися до кого-, чого-небудь з чужої позиції. Приклади
  • Я знаю, що то він дивиться моїми очима, що то він ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину смерті на світанні життя… (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади
  • — Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
  • [Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

Примусити звернути увагу на щось. Приклади
  • Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчаній)
Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади, робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Приклади
  • Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський)
  • — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах)
  • — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко)

одни́м о́ком ски́нути на кого--що і без додатка.

Глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. Приклади
  • — Хоч би собі хоч одним оком скинути! — скрикнув місяць і, наче дзиґа, на одному місці разів зо сто покрутився (Панас Мирний)

диви́тися в о́чі (у вічі).

чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр)
  • [Долон:].. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка)
кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Приклади
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)
  • Тітка може вернутись… щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький)
кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Приклади
  • [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка)
  • Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ'яненко)

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

Хтось часто, постійно плаче. Приклади
  • о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього [у старого] очі не завжди бувають сухими (М. Стельмах)
  • Очі їй [Юзі] днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом (Леся Українка)
  • — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник)

[аж] за о́чі хапа́ти.

Вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Приклади
  • Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (О. Кобринська)
  • У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..)
  • Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Ю. Опільський)

стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка.

перев. недок. Кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось. Приклади
  • Арістотель-мудрець по садочку гуля,— Бач, Аглая іде і очима стріля! (І. Франко)
  • Орися крутилася біля Сергія Золотаренка.. Так очима на нього і стриже (Григір Тютюнник)
  • — Ой, свекруха ж комусь попадеться,— одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (О. Гончар)
Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Приклади
  • Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові (О. Ільченко)
  • Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець)
  • Підперши кулаками боки, стригнула [Мар'я] очима по всіх: — А ви чого скалозубитесь? (Я. Баш)

вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого--що.

Довго вдивлятися в кого-, що-небудь ( перев. бездумно, не сприймаючи баченого). Приклади
  • вту́питися по́глядом на що. — Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити [мотоцикл] не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився (О. Гончар)
  • вту́пити позі́р. Жабі, втупивши позір в електричну лампу, замислилась… (Олесь Досвітній)
  • Він… втуплював очі в глуху стіну сусідського будинку і прислухався до своїх думок (П. Панч.)
  • — Іди,— гримнув Христофор, втупивши в неї злісний погляд (О. Довженко)
  • Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмарами, і думав (Ірина Вільде)
  • — Олександра була школярка першого року… Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Грінченко)

зрива́ти о́чі.

з кого--чого. Постійно дивитися на кого, що-небудь. Приклади
  • З колиски матуся очей не зривала; Колишучи журно, пісеньку співала (П. Грабовський)
собі. Захоплено дивитися на когось, щось. Приклади
  • Поїхав і купив три корови. Таких не було на все місто. Як ішли на пашу, люди очі собі зривали, лице викривляло їм із заздрості (А. Крушельницький)
кому і без додатка. Привертати чиюсь увагу, приваблювати. Приклади
  • Поруч з бананами та ананасами зривали очі різні солодкі принади в барвистих обгортках (С. Майданська)
  • — Ти,— каже він,— молодичко, зриваєш мені очі, ріжеш моє серце. У чім,— каже,— красна квітко, та личко своє іскупала, що воно мене з розуму ізводить? (Марко Черемшина)

вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що.

Оглядаючи, сприймати, запам'ятовувати бачене. Приклади
  • Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар)
  • Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко)
  • Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах)

коло́ти (випіка́ти) о́чі кому.

Дратувати когось, не давати комусь спокою. Приклади
  • Не доглянута хата коле всім очі, кожне думає: а чому ця господа обдертими стінами чорніє (Є. Гуцало)
  • Нам тільки сакля очі коле; Чого вона стоїть у вас, Не нами дана (Т. Шевченко)
В'їдливо дорікати, докоряти кому-небудь чимсь, кимсь. Приклади
  • Випікають йому вороги очі, що син його комуніст (Ірина Вільде)
  • — Чого ж цьому не бути? — розгублено запитав [Дмитро] Мар'яну.— Ти мені не рівня. Я не хочу, щоб тобі мною хтось колов очі (М. Стельмах)
  • Хотілося стати, вивернути свої долоні всьому майданові напоказ — гляньте: в мозолях, порепані, чорні, як шкуратки! Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти (О. Гончар)

о́чі розгоря́ються / розгорі́лися у кого.

на кого--що. Хтось з інтересом розглядає кого, що-небудь. Приклади
  • — Тільки що зупинились на ярмарку, у мене розгорілись очі на коней (Збірник про Кроп.)
Чий-небудь погляд, вигляд виражає почуття задоволення, захоплення і т.ін.; хтось радіє або стає збудженим. Приклади
  • У Марії розгорілись… очі. Вона бігала кругом Василини і не могла надивитись на ту хустку (І. Нечуй-Левицький)
  • Треба бачити, як розгоряються у Костя очі, коли зайде мова про голубів! (О. Донченко)

нави́снути / нависа́ти на о́чі кому.

Привернути чию-небудь увагу, зацікавити когось. Приклади
  • [Горпина:] Як ти почнеш балакати про те, як ти мене любиш, то мені здається, що тобі нависло на очі моє хазяйство та худоба… (М. Кропивницький)
Зустрітися, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • — Це вже хтось тобі навис на очі. Щось таке та є! — обізвався Роман.— Ніхто мені не навис на очі. Я тебе полюбила і більше нікого в світі не буду любити (І. Нечуй-Левицький)
  • [Виборний:] Так чом же ви не одружитеся?..Чи ще, може, сужена на очі не нависла? (І. Котляревський)

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.

Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. Приклади
  • [Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
  • Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)

соба́чими очи́ма, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін.

Віддано, покірно і т.ін. Приклади
  • Ситник дивився на князя ясними собачими очима (П. Загребельний)

обма́цувати / обма́цати очи́ма (по́глядом і т.ін.) кого, що, якими (яким).

Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Приклади
  • пома́цати очи́ма. Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко)
  • Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик)
  • Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко)
  • Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в'юки (З. Тулуб)
  • — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник)
  • Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура)
  • На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч)

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т.ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т.ін. Приклади
  • — Ну, а коли сказала [дочка] про булочника — залицявся ам один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький)
  • Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)
  • У мене так мурав'ї [мурашки] й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний)
  • Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок)
  • В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш)
  • Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

води́ти очи́ма.

за ким. Пильно стежити, дивлячись на кого-небудь. Приклади
  • Мотря цілий вечір водить за нею напруженими очима і вичікує слушного моменту, щоб одверто поговорити (Ірина Вільде)
  • Святий Миколай все за мною слідком водить очима (І. Нечуй-Левицький)
Дивлячись, виражати поглядом певний стан чи почуття ( перев. здивування, тривоги, неспокою тощо). Приклади
  • Цілковита розгубленість і безпорадність опанували кожного з пасажирів. Кожен водив навколо повними тривоги очима, шукаючи якогось порятунку (Г. Коцюба)
  • І знову продиралися комсомольці крізь нетрі, переходили через струмки, через яри й лісисті яруги. І знову зупинявся Павлусь і безнадійно водив очима: — Заблудилися! (О. Донченко)
  • Якась жінка стояла під розбитим осокором з двома дітками і печально водила очима (Є. Кравченко)

скі́льки [мо́жна] осягти́ (осягну́ти, охопи́ти і т.ін.) о́ком.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)

з дру́гих оче́й, перев. зі сл. дізна́тися, поба́чити і т.ін.

Не із власного спостереження, а за чиїмсь свідченням; від людей, через когось. Приклади
  • — Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей (В. Кучер)

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже важко, з великим напруженням. Приклади
  • Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети)

заму́лювати / заму́лити о́чі кому.

Непокоїти когось, викликати заздрість. Приклади
  • Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка… Заздро стало, що в рибалки в кошику тріпається деколи жива осятрина [осетрина] або стерлядь… (Панас Мирний)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • [Варка:] Погнав [чоловік] у ярмарок телицю.., продав за вісімнадцять карбованців і всі гроші пропив… [Харько:] Що ж ти очі людям замулюєш? А очіпка хіба я тобі не купив? (М. Кропивницький)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади
  • й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
  • В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
  • Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
  • У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)
Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади
  • о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
  • — А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)
Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади
  • Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
  • Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)
Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади
  • Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
  • — Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
  • Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого.

Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Приклади
  • Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Козаченко)
  • — Як вас величати? — спитав винахідник Жора, спопеляючи очима Джо Дассена на кофтинці феї (А. Крижанівський)
  • Чому ти… не спопелив зрадливця своїм зором? (М. Нагнибіда)

закида́ти / заки́нути о́ком на кого.

Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися на когось. Приклади
  • Хоть [хоч] хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський)
  • Лише зараз усвідомив [Філько], що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде)

по о́чі, зі сл. робо́ти, турбо́т і т.ін.

Дуже багато. Приклади
  • — Роботи було по очі, що тут згадувати. Головне, з якою любов'ю ти до неї стаєш (З газети)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
  • Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

пока́зуватися / показа́тися на о́чі.

З'являтися до кого-небудь, кудись і т.ін. Приклади
  • Ганна, як на зло, так і не показувалася на очі. Відкрито ж розшукувати її не наважувався (В. Козаченко)
  • Потім раптово Юрко… місяців зо два не показувався на очі, і їй стало неспокійно на душі (М. Стельмах)
  • Левенець не був винятком. Його світлоярівська дружина Сашка викрила обман і негайно вигнала землеміра, заборонивши будь-коли показуватися на очі (П. Загребельний)
кому і без додатка. Зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — А не приходила [жінка]? — Ні, — сказав Тихін і поклав ложку, — не приходила, і сам ходив до неї, то не показалась і на очі (А. Головко)
  • Тільки непокоїла його та думка, як він покажеться дома родичам на очі? (Л. Мартович)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

з пе́рших очей.

За власними враженнями, спостереженнями. Приклади
  • Картини трудових буднів села він малює, так би мовити, з перших очей. В цьому його сила, запорука невичерпаності тих вражень, які ще не раз прислужаться авторові (З газети)

аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т.ін.

Стає неприємно, моторошно. Приклади
  • молоко́ ки́сне від оче́й чиїх. — В мене свекруха люта змія… як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький)
  • О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало)
  • — Яка вона гарна! — закинула молодичка.— Поможеться, що гарна! — гукнув Назар,— коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок)
  • Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш — молоко аж кисне (І. Франко)
  • Гляне, аж молоко кисне (Укр. присл.)

за плечи́ма та за очи́ма.

Далеко позаду. Приклади
  • — Тільки що була Вербівка, а тут уже Grьnerberg!.. Еге ж, маєте собі так! Вербівка давно зосталася за плечима та за очима (Олена Пчілка)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

метну́ти очи́ма (о́ком) на кого--що, куди.

по чому. Швидко оглянути щось. Приклади
  • Він зразу схопився, метнув очима по хаті (Панас Мирний)
Швидко зглянути на кого-, що-небудь, кудись. Приклади
  • метну́ти колю́чі о́чі. Метнув [Левко] на Карпа колючі очі (І. Цюпа)
  • Вихор метнув оком на чепурний садок (В. Кучер)
  • Од несподіванки й крику люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору (М. Коцюбинський)

неха́й (хай) повила́зять о́чі кому, лайл. , перев. жарт.

Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • нех повила́зять очі. І Дмитро чує, як старий з серцем шепоче: — Сіль та печина з поганими очима. Хто уроче — нех йому повилазять очі (М. Стельмах)
  • Нехай вашим ворогам очі повилазять, а наші рачки лазять (Укр. присл.)

тремтя́ть сльо́зи на оча́х у кого.

Хто-небудь готовий заплакати. Приклади
  • Дівчинка не хоче плакати, та вже сльози тремтять у неї на очах (З газети)

на по́вні о́чі чого.

Дуже багато, вдосталь (чого-небудь цікавого, дивовижного і т.ін.). Приклади
  • І саме близько Чумакового хутора під старими вербами, на шляху біля… колодязя, привал бувало роблять. Отут уже хлопцям дива на повні очі (А. Головко)

поверта́ти / поверну́ти о́чі.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Захекані дівчата здивовано під одним кутом повертають очі на отця Вікентія (М. Стельмах)
Звертати увагу на що-небудь. Приклади
  • — От і ви в Києві живете, і людьми освіченими зоветесь! Здається б, повинні повернути очі на громадські справи (Панас Мирний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

тума́н застила́є / застели́в о́чі чиї, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, сприймати зором через хвилювання, сильний біль, потьмарення свідомості і т.ін. Приклади
  • Маруся почула, як крутиться у неї голова, як туман застилає очі (Г. Хоткевич)
  • Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану і чую уразливий біль (Ю. Яновський)
  • Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Леся Українка)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади
  • — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

крити́чним о́ком, зі сл. огляда́ти, диви́тися і т.ін.

Вимогливо, прискіпливо, дуже уважно ( перев. з метою виявити вади, хиби). Приклади
  • Інколи він [завідувач кав'ярні] проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко)

полу́да на о́чі впа́ла кому.

Хто-небудь неправильно розуміє, усвідомлює певні явища дійсності. Приклади
  • Вона нічого не чула, не розуміла, полуда впала їй на очі (З газети)

хоч ви́дивись.

Дуже гарний, вродливий. Приклади
  • [і] о́чі ви́дивився б. [Пашка:] Як одягне [Михайло] жупан, та дорогим поясом підпережеться, та сиву шапку набакир,— і очі б видивилась! (М. Старицький)
  • [Платон Гаврилович:] То яку ти мені хотіла панночку радити, Федоро? [Федора (сміється):] Е, там дівчина хоч видивись (С. Васильченко)
Негустий, пісний, несмачний (про рідку страву). Приклади
  • Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (А.Тесленко)

і о́ком не прогля́нути чого, куди.

Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т.ін.). Приклади
  • А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський)

о́чі припа́ли (прикипі́ли) до кого--чого, перев. чиї, які.

Хтось довго, невідривно, пильно, довго і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • На якусь хвилину всі скам'яніли, і тільки очі, сповнені жаху, прикипіли до вікон (А. Шиян)
  • Костя знову сміється, а очі несамохіть так і припали до Христі (А. Головко)

не потика́тися на о́чі кому.

Уникати зустрічі, не зустрічатися з кимсь, не з'являтися до когось, де-небудь. Приклади
  • Може, вона ще стільки ж не потикалася їй на очі, коли б не трапилась щаслива нагода (Л. Юхвід)
  • Я цілісінький день не їла і нікому на очі не потикалась (Ганна Барвінок)

па́сти о́чі перев. на чому.

на що. Зазіхати на що-небудь, прагнути заволодіти чимсь. Приклади
  • — А ти, Микито, ґрунтика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його [нього] очі (С. Васильченко)
Пильно дивитися. Приклади
  • Варто йому [учителю] відвернутися — і вже Конопельський пасе очі під партою (Ю. Збанацький)
  • Сльоза, похнюпившись, потайки спідлоба пас очі на Катриних колінах (П. Панч)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

Зовсім, повністю, надзвичайно. Приклади
  • — Ось не балакайте,— переконувала тітка,— на матір воно схоже, як з ока випало (О. Донченко)

з со́нних оче́й.

Недоспавши, щойно прокинувшись, не розібравшись; спросоння, сонний. Приклади
  • — Сам Бог нас тішить,— промовили декотрі надуті й легкодухі пани: вони й справді з сонних очей пойняли віри (І. Нечуй-Левицький)

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т.ін.) кого, що, де.

Оглядати кого-, що-небудь; дивитися на когось--щось, обдивлятися, роздивлятися. Приклади
  • огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський)
  • обво́дити вели́кими сі́рими очи́ма. Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа)
  • — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський)
  • Рустем.. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський)
  • Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч)
  • Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк)
  • Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко)
  • Збігла по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко)
  • Привітавшись з матір'ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян)
  • — Скажіть мені, що це? Правда? Правда, — сказав Щорс і повільно обвів очима всіх. — Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко)
  • Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач)
  • Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут)
  • — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах)
  • Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко)

па́дати / впа́сти в оча́х кого, чиїх.

Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Приклади
  • Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця (О. Гончар)

проми́ти о́чі кому.

Допомогти кому-небудь зрозуміти, усвідомити реальні факти; розкрити перед кимось сутність явищ, подій тощо. Приклади
  • На душі його почало робитися легше… при самій думці, що його капітал не… піде в руки неробів, котрі швидко зуміють промити йому очі (І. Франко)

сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі).

Зримо уявлятися кому-небудь. Приклади
  • Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич)

о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому.

чим і без додатка. Чий-небудь вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т.ін.). Приклади
  • Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися (Б. Лепкий)
  • Очі [Галі] горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Панас Мирний)
Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Приклади
  • о́чі горя́ть огне́м. Біле лице її [Горпини] як крейда стало, очі горіли огнем, уста тремтіли (Панас Мирний)
  • Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський)

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).

Уживається для підкреслення чийогось надмірного, надзвичайного гніву. Приклади
  • І мовила [Марія]. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко)
  • Рот у Чуприни чи Кравчини не закривається, з очей аж іскри крешуть (О. Довженко)
  • А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок)
  • [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан)
Дуже сильно, надзвичайно енергійно. Приклади
  • Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини)
  • Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький)
  • Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник)
  • Шість чоловік беремось і бараном таранимо, б'ємо, б'ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар)
Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю від напливу сильних непередбачених почуттів і т.ін. Приклади
  • і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко… затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний)
  • І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко)
  • Розсердився [Ентела] і роз'ярився. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський)

плига́ти у ві́чі.

Не стримуючись, говорити кому-небудь грубі ущипливі слова. Приклади
  • Не зовсім дарма нападалася [свекруха] на Оксану, бо та таки мало що в хазяйстві уміла, та тільки чого ж вона так і кипіла, так і плигала в вічі, так страшно лаялась замість того, щоб показати або розказати (Грицько Григоренко)

впива́тися / впи́тися (вп'ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого--що, несхв.

Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Офіцер вп'явся в Лялю очима (О. Гончар)
  • [Хведоска:] Раз по раз, каже, як тільки він увійде в церкву, то так і ввіп'ється в мене очима (М. Кропивницький)
  • Гайдук знову вийшов з-за столу, затис підборіддя Світличної поміж пальцями, впився поглядом у її очі (А. Дімаров)
  • Жалібно-переляканими очима крадучися, оглядались опришки, впиваючися зором в кожну темнішу від других пляму, в кожну групу дерев (Г. Хоткевич)
  • Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М. Стельмах)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади
  • — Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
  • Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому.

Безпредметно переводити погляд на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети)
  • Сидить в темниці в'язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка)
  • Горпина… довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний)
  • Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко)
  • Підвівся [Чіпка] з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї.

Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т.ін. Приклади
  • Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний)

приці́люватися / приці́литися о́ком.

Оглядати щось з певною метою, міркуючи про його місце десь, розмір, вагу і т.ін. Приклади
  • Розставляла [Устина] пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик)
на кого--що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому мимохіть зважуючи, оцінюючи щось. Приклади
  • — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим [оком] прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній)

о́чі вп'яли́ся чиї, в кого--що.

Хтось дуже пильно, невідривно дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • Очі Романа Петровича вп'ялися в обличчя дівчини (В. Козаченко)
  • Всі очі вп'ялися в нього, а він [Прокіп] спокійно все наближався (М. Коцюбинський)
  • Очі вп'ялися в знакомі [знайомі] школярські сторінки (С. Васильченко)
  • Очі його вп'ялися в постать механіка, що кинувся на видиму, невблаганну, жорстоку смерть (А. Шиян)

[мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й.

Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приклади
  • Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Приклади
  • — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам'явся Порадюк (І. Чендей)
  • Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович)
  • у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей [цей] можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко)
  • Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов)

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т.ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т.ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма і т.ін.) яким (якими), кого, рідше що.

Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення ( перев. негативне). Приклади
  • Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський)
  • Оленка метнулася, поглядом обпекла приплюснуте Леськове обличчя (Р. Іваничук)
  • Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик)
  • — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник)
  • Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний)
  • Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько)
  • Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб)
  • Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер)
  • Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький)

о́чі блука́ють (лі́зуть і т.ін.) чиї, по кому--чому, рідко поза кого.

Хтось повільно, прискіпливо, уважно і т.ін. оглядає кого-, що-небудь. Приклади
  • Стискаємо руки й схиляємо голови, але я чую, як його [хазяїна] очі лізуть десь поза мене (М. Коцюбинський)
  • Я бачив, як той добродій кілька раз проходив через вагон і кожен раз його неспокійні очі блукали по мені та по моїх речах (М. Коцюбинський)

свіну́ти (свіркону́ти) очи́ма.

Раптово глянути на кого-небудь, виявляючи поглядом радість, гнів і т.ін. Приклади
  • Мар'я тільки свірконула очима і замість зерняти розкусила лушпанину. І зо зла її виплюнула (Панас Мирний)
  • Вона повела плечима,.. гордо свінула очима (С. Васильченко)

о́чі [аж] злипа́ються у кого і без додатка.

Комусь дуже хочеться спати, відпочити. Приклади
  • Марія жде доньку на воротах. — Ну, як там було? — питає вона.— Сапали,— втомлено каже Ксеня, бо очі аж злипаються (В. Бабляк)

ла́сим о́ком, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

З корисливими намірами, остиво. Приклади
  • Ласим оком поглядав на молоденьких кріпачок (Легенди і перекази)
  • Віддавна вже поглядав на неї [кухарку] ласим оком. Отже, не міг зважитися навіть на ніякий натяк (Л. Мартович)

ви́дивити (ви́глядіти) / види́влювати [всі] о́чі.

перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т.ін. Приклади
  • ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама, — Як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас… (С. Васильченко)
  • ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров)
  • — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо… мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко)
  • От був у хаті її любий хлопець і знов пішов… Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький)
  • — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар)
Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь або чекаючи чогось. Приклади
  • Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький)
  • Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Народна лірика)
  • — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан)
тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Приклади
  • Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан)
Стежити за ким-небудь. Приклади
  • [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко)
Спостерігати що-небудь, за чимсь. Приклади
  • — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то… тяжко, то дуже тяжко… (Л. Мартович)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

во́вчим о́ком, зі сл. диви́тися, слідкува́ти і т.ін.

Жадібно, хтиво і т.ін. Приклади
  • Тимко слідкував за нею вовчим оком і снував по двору, щоб застукати її де-небудь один на один та хоч обняти по-парубоцькому (Григорій Тютюнник)

со́ром їсть (кри́є і т.ін.) о́чі чиї, кому і без додатка.

Хтось мучиться, страждає від докорів совісті; кому-небудь дуже соромно. Приклади
  • [Гнат:] Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу… другу — вся душа, всі думки у Варки! (І. Карпенко-Карий)
  • Як дізнаються, бува? Ото дівка? з паничем цілуватися?! Матінко!.. І Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Панас Мирний)

вести́ о́ком за ким--чим.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • От-от уже зрада за повід смикне… Та щось верхівця насупроти жене, Себе перемігши, до друга бреде. Розлючений крук за ним оком веде (Б. Олійник)

опусти́ти / опуска́ти о́чі [в зе́млю].

Відчуваючи незручність, сором, збентеження і т.ін., дивитися вниз; засоромитися, знітитися. Приклади
  • опусти́ти очи́ці в зе́млю. Тільки добіга [дівчина] до якої кучі, де вже зна, що на неї пильніш усіх дивляться, тут вона очиці опустить в землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • опусти́ти зір. — Сьогодні до одної [дівчини] ходять, а завтра до другої.— Я до одної ходжу,— сказав я й опустив зір (Є. Гуцало)
  • Умовила хвора, і черниця тихо Сиділа, очі в землю опустивши (Леся Українка)
  • Підберезов хотів щось сказати, але тільки ворухнув язиком і розгублено опустив очі (З газети)

сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!

Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили. Приклади
  • сли́хом слиха́ти. [Каленик:] А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! [Аблакат:] Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий)
  • ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти. [Настуся:] Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! [Сотник:] А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко)
  • — Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний)
  • [Назар:] Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому--чому.

Мимохідь дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк)
  • Перехожі сковзять [сковзають] очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський)

зір (по́гляд) то́не; о́чі то́нуть в чому і без додатка, безос.

Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Приклади
  • Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне (Панас Мирний)
  • Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Грінченко)
  • Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (І. Нечуй-Левицький)

о́чі пропіка́ють [на́скрізь (до кісто́к і т.ін.)] кого.

Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т.ін. Приклади
  • Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

світ за о́чі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т.ін.

Невідомо куди; у безвість. Приклади
  • світ за очи́ма. Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чи ти, бува, з глузду з'їхав? — сіпнулась Настя. — Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? І церкву, і рідню, і могили. О, ні! Це вже нізащо (У. Самчук)
  • у світ за о́чі. У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський)
  • Зігнали [фашисти] у вагони.. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко)
  • [Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живого втопити! Піду світ за очі (І. Франко)
Не вибираючи шляху, куди завгодно. Приклади
  • Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах)
  • Шевченко… пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб)
  • Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка)

ухопи́ти очи́ма кого, що.

Побачити, помітити. Приклади
  • [Килина:] Як з'явилась вона [баришня] на святках меж дівчатами, так Конон як вхопив її очима і вже відтоді і не зводе [зводить] їх з неї (М. Кропивницький)
  • Він злегка повернув голову, ухопив очима плечі й коротку шию Касія (І. Микитенко)

губи́ти з оче́й кого, що.

Переставати бачити кого-, що-небудь. Приклади
  • згуби́ти з оче́й. Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать (Іван Ле)
  • — Ти помітив якусь рухливу цятку. Стеж уважніше, не губи її з очей (Ю. Бедзик)

цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому.

Дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький)
  • —Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах)
  • Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер)
  • — Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т.ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т.ін.) о́чі (баньки́).

зневажл. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т.ін. Приклади
  • повитріща́ти ба́ньки́ (про багатьох). От ждуть вони [люди], стоять, Усі баньки повитріщали (Л. Глібов)
  • ви́ставити о́чі. Приятель мій і очі виставив. — Та Др[агоман]ов і не був у Галичині цього року (М. Драгоманов)
  • ви́рячити (ви́лупити) бульки́. — Абись не втратила того, що маєш! — вихопилося у Марічки отак раптово, як бува іншим разом ікнеться людині знічев'я. . Доцька вирячила бульки, а стара..: — Ти що? На чуже зазіхаєш? (Ірина Вільде)
  • Мати прислухалась і витріщала з дива очі: хлопець розказував українською мовою мужицьку казку (І. Нечуй-Левицький)
  • Ти начепи йому [Ослу] на шию срібний дзвоник. На вигоні телят перелякав: Ускочив у село — всяк очі витріщає (Л. Глібов)
  • — Це що таке? — він недоумкувато вилупив почервонілі від алкоголю очі (Л. Дмитерко)
  • Господар вирячив від здивування очі (А. Шиян)
  • [Мартин:] Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса — ну, чого очі вивалив? (І. Карпенко-Карий)
  • [Павло:] Хочеш, я тебе зразу одним словом остовпиню? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М. Кропивницький)
на кого--що. Пильно, уважно або з цікавістю дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • вибалу́шувати о́чі. Я витріщувала крізь темряву очі на неї, — таким голосом не говорила вона звичайно (О. Кобилянська)
  • ви́тріщити бу́ркала. — Чого буракла витріщила? Уклінно проси… (М. Стельмах)
  • Бігав [Іван] за Соломією, чудно витріщав на неї очі та докучав усякими дурними радами (М. Коцюбинський)
  • Мірошник вивернувся на широкій старомодній канапі і вилупив п'яні баньки на молодицю (І. Нечуй-Левицький)
  • [Федора:] Бач, який святий та божий. Женитись збирається, а на молодиць очі витріщає (С. Васильченко)
  • Підсунув [Мордко] окуляри аж на лисину й вирячив витрішкуваті баньки на Семена (М. Коцюбинський)
  • Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав: — Що баньки витріщив на мене? Скучив, мабуть, небоже Іване? (Н. Рибак)
  • Вона одразу впала [на гірці]. Спершу їхала головою донизу, потім її розвернуло, пальтечко, спідниця закотилися десь аж під шию, червонющі, наче пошиті з новісінького прапора, панталони запалахкотіли на сонці. Я мимохіть витріщив очі на те вогняне диво (А. Дімаров)

пра́вда о́чі ко́ле кому і без додатка.

Неприємно комусь визнавати себе винним, слухати істину, соромно комусь. Приклади
  • гірка́ пра́вда ду́же коло́ла о́чі. Шакун на лайку мовчав як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі (Панас Мирний)
  • Він просто говорив усюди правду… А правда.. очі коле (І. Цюпа)

вда́рити в о́чі кому і без додатка.

Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т.ін. Приклади
  • Коли відкрив бічні дверцята [броньовика], в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик)
  • Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний)
  • Яків протер очі, зиркнув на світло,— зелено-червоне кружало стояло над свічкою і боляче вдарило йому в очі (Панас Мирний)
Привернути увагу, стати особливо помітним. Приклади
  • Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько)

прода́ти о́чі псо́ві.

Втратити гідність задля якоїсь вигоди, користі. Приклади
  • — Розспівався. Найшов час!..— Не чіпайте його, хлопці,— подалі від лиха.— Усе скупив, бо псові очі продав!..— Наїв черево на чужому горі (М. Стельмах)

пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т.ін.).

тільки док. пове́сти о́ком. Подивитися на когось, щось. Приклади
  • Повів [Філіпчук] оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Ірина Вільде)
по кому--чому, на кого--що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь. Приклади
  • Ось він [лейтенант] зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (П. Колесник)
  • Вже він вважав грекиню удовою, волосся стало стовбула — цариця з гострою бровою на нього оком повела (Л. Костенко)
  • Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Н. Кобринська)
за ким--чим. Спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Тухольські громадяни, видячи її,.. з уподобою поводили за нею очима (І. Франко)

лю́бо о́ком гля́нути, перев. зі словосп.

таки́й, що. Гарний, привабливий. Приклади
  • По найновішому її [хату] поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко)
  • —Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади
  • ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади
  • — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
  • очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
  • о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
  • І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають (М. Хвильовий)
  • В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
  • Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти і т.ін.).

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Отаман Голий раптом вихопив свої обидва кольти, як моргнути оком, висадив у короб генеральського авта всі свої двадцять куль… (Я. Качура)
  • Як сполохнута перепілка, вона [дівчина] відскочила від його [Чіпки] і, тільки оком моргнути, майнула подовж жита (Панас Мирний)
  • І Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматику та вкинула її в піч (М. Коцюбинський)
  • Як оком кліпнути, вихопив [Грицько] лук і вмить зіскочив на землю (Юліан Опільський)

потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т.ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т.ін.) на о́чі.

перев. без додатка. Бути помітним, на видноті перед ким-небудь; привертати увагу, знаджувати. Приклади
  • Був у неї і собака з міді кований, і зайчик череп'яний, мережані ушка. Все те ні до чого, а вкупі воно блищить і на очі навертається, і рябіє — аж б'є (Марко Вовчок)
  • Нічого він [горобець] не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти,— де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з'їсть (Леся Українка)
  • А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний)
перев. док. Випадково зустрітися комусь. Приклади
  • [Сперанський] за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар)
  • Антон Герасимович на радощах кличе до гурту кожного, хто тільки на очі потрапить (О. Гончар)
чиї, кому. З'явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь. Приклади
  • Розмови з ним не шукала [Маруся], не наверталася йому на очі — хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок)
  • А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах)
  • В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар)

топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що.

Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Приклади
  • Фархад брав часом в руки той папір І затопляв в мальоване свій зір (М. Бажан)
  • Джон втопив зір у підлогу і хвилину мовчав (І. Багмут)
  • зато́плювати / затопля́ти зір. Довго він блукав по темних алеях, затоплював зір у високому спокійному небі (Дніпрова Чайка)
  • Уста з устами ізлились, І ми над зорі понеслись, В очах втопивши очі (М. Старицький)
  • Очі свої він [Івась] перевів уже в небо і топив свій ясний погляд у його непрозорій блакиті (Панас Мирний)
  • Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне;. .від його ж на мене недолею віє, Як гляну в крайнебо — серденько заниє (Пісні та романси..)

о́чі хапа́ють що, перев. чиї.

Хтось раз у раз дивиться, поглядає на що-небудь. Приклади
  • Дипкур'єр умирає. Його очі хапають стіни (Ю. Яновський)
Хтось швидко, блискавично помічає що-небудь. Приклади
  • Несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі (С. Васильченко)

впина́ти (вп'я́лювати) / вп'ясти́ (вп'я́лити) о́чі в (на) кого--що.

Пильно дивитись на кого-, що-небудь. Приклади
  • Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна (Д. Бузько)
  • — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір'я…— До кого, Маню? — спитав я і вп'ялив очі в її лице (О. Кобилянська)
  • Гальорка вп'яла очі на панів, розглядаючи їх, як цікавий, кольористий крам (С. Васильченко)

ті́льки дай на о́чі кому.

Покажи. Приклади
  • Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: Ото бомби кидають (Григорій Тютюнник)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

о́чі мета́ють і́скри, перев. чиї, куди, на кого і без додатка.

Хтось дивиться, поглядає сердито, гнівно, люто і т.ін. Приклади
  • о́чі ме́чуть і́скри. Хомині очі теж мечуть іскри (М. Коцюбинський)
  • Її злякали його очі. В цю мить вони, здається [очі], метали іскри (О. Гуреїв)
  • Голос його тремтів і зривався на високі ноти. Жести ставали різкими, очі метали іскри (І. Кириленко)
  • Очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (М. Чабанівський)

простроми́ти по́глядом (очи́ма) кого.

Подивитися на кого-небудь дуже неприязно, вороже. Приклади
  • Гаврило не скоро спитав: — Це ти, блазню, промовив? Кажи! Га? От саме тоді один одного простромили вони ненависними очима (І. Микитенко)
  • Гостроносий Галабурда.. простромив гострим роз'ятреним поглядом кошового (С. Добровольський)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади
  • [Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
  • [Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)
Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади
  • Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
  • Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
  • Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
  • Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
  • — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився (Панас Мирний)
  • Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
  • Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)
Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади
  • У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
  • Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
  • Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
  • Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
  • Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
  • [Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
  • Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

відкри́то гля́нути у ві́чі кому.

Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Приклади
  • Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому озлобленому газорізальникові Мамайчукові (О. Гончар)

продивля́ти / продиви́ти о́чі.

Неусипно виглядати кого-небудь. Приклади
  • Прислухалась наша мати Біля спаленої хати, Де чорніє яворина, Прислухалася три днини, Видивлялася три ночі, Продивляла мати очі (М. Стельмах)
  • Як голуб сивенький не верне до ночі, За ним друг миленький продивляє очі (Пісні та романси..)

розви́днилися о́чі, перев. чиї, які, у кого.

Хто-небудь став розуміти, зрозумів щось. Приклади
  • От недавно втекла [Василинка] до вас — і очі всі розвиднились. Ви до неї добром-ладком, вона й побігла… (Є. Гуцало)

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади
  • Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
  • Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
  • В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)
Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади
  • Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
  • Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
  • Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)

в оча́х.

На вигляд, помітно, швидко і т.ін. Приклади
  • Всі кажуть, що хтось в очах поправився за сей тиждень, та хтось навіть сам се почуває,— став сильніший (Леся Українка)
  • — І все мені починає подобатися тут: дівчина, і теща, і скриня, навіть волики в очах здалися більшими (М. Стельмах)
чиїх, рідше кого, чого. Як вважає хтось, за чиїм-небудь переконанням, враженням і т.ін. Приклади
  • Якщо десь у світі чують — Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, а якщо не маємо, то чому? (Л. Костенко)
  • Особливо дратує декого, що Шевченко в очах українців пророк (Л. Костенко)
  • Акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах)
  • [Мохаммед:] В моїх очах вона ні гарною, ні молодою ніколи не здавалась (Леся Українка)

бли́мнути очи́ма (о́ком) на кого--що і без додатка.

Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Приклади
  • І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко)
  • Кируша, не розуміючи, блимнув на нього [Зарубу] очима і почав швидко умиватися (В. Кучер)
Глянути на кого-небудь з певним виразом (докору, злості, гніву і т.ін.). Приклади
  • Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах)
  • Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний)

охопи́ти (осягну́ти і т.ін.) о́ком (по́глядом і т.ін.) що.

Оглянути, побачити перед собою що-небудь, усе на всю широчінь. Приклади
  • обхопи́ти би́стрим о́ком. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський)
  • Іноді… закльовувались у голові невеличкі ростки якихся таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний)
  • Ліси й ліси.. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник)
  • Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда)
  • Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет)
  • Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбрежжя [надбережжя] (О. Гончар)

бі́гати очи́ма.

по чому. Швидко читати що-небудь. Приклади
  • — Від Софочки [лист]! — скрикує дружина.., зразу ж нетерпляче надриває його, бігає очима по рядках, потім ахає (М. Стельмах)
Перебуваючи в стані збудження безпредметно переводити погляд. Приклади
  • Бігає очима [Климиха], З люті аж сичить, А про свого Клима Нічичирк — мовчить (Л. Первомайський)

о́чі стріля́ють чиї, на що, куди.

Хтось періодично швидко поглядає на кого-, що-небудь, кудись. Приклади
  • Іде [Юрко] прямо по стежці,.. косить десь ліворуч та ліворуч — туди очі стріляють, туди увага скерована… (І. Рябокляч)
  • Та не туди стріляли його очі.. не на непочатий моріжок польових квіток, а на підпушену грядочку огородних лілій (Панас Мирний)

прикипі́ти / прикипа́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром) до кого--чого.

Пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • прикипі́ти голуби́ми я́нгольськими очи́ма. Всі втупилися поглядами у цю маленьку блискучу кульку, навіть престарий Лаврін Червінка прикипів до неї голубими янгольськими очима (Ю. Щербак)
  • Роксолана, обернувшись до порога, зразу зрозуміла, до кого зором прикипів цей велетень. Бо ж дивились на Ярину Подолянку всі (О. Ільченко)
  • Настя швидко присіла на траву, обережно взяла фото, поклала його на долоню і прикипіла поглядом до Наталиного обличчя (В. Собко)
тільки до чого. Зосереджено читати щось. Приклади
  • Беручи до рук газету, він одразу ж прикипав очима не до того широкого розділу, де писалось про міжнародні події. Його, мов магнітом, тягли відомості під заголовком Боротьба з голодом (Ю. Збанацький)
  • Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату спальні і знову прикипає очима до сторінки (І. Багмут)

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам.

Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. Приклади
  • — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади
  • — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
  • — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
  • Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
  • Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд і т.ін.) до кого--чого, на кого--що, куди.

Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Приклади
  • Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік)
  • Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі.. у всі боки (Марко Вовчок)
Покладатися на когось, сподіватися на щось. Приклади
  • Був один… Він все до неба Свої зори обертав,.. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський)

пря́сти очи́ма.

Швидко оглядати кого-, що-небудь або раз у раз поглядати на кого-, що-небудь, швидко переводячи погляд. Приклади
  • Помічник став у дверях і швидко пряв очима по вишикуваних шерегах на рівні рук, пильно слідкуючи за тими руками (І. Багряний)
  • Поздоровкався [бандит], правда, а очима на всі боки пряде (Л. Гроха)
  • А інспектор підходить до неї та очима так і пряде по ній (С. Васильченко)

ні з плече́й, ні з оче́й.

Зовні непривабливий, непоказний (про людину). Приклади
  • Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за його лагідну вдачу (З газети)

у ві́чі.

зі сл. ба́чити, із запереч. Зовсім, ніколи. Приклади
  • Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу у вічі (Укр. поети-романтики..)
  • Другі, кого не питала Пріська, казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
  • Черниш схвильовано продовжував: — А перескочиш ти Мораву, вирвешся на широкий тактичний простір, прийдеш першим туди, де тебе люди роками ждуть. Тебе там ще ні разу і в вічі не бачили, а вже думають про тебе давно (О. Гончар)
зі сл. говори́ти і под. Особисто, безпосередньо кому-небудь. Приклади
  • — Хоч один, кажуть, не витерпів, сказав правду у вічі тому вискочці (І. Цюпа)
  • Ніхто до сьогоднішнього дня не казав такого у вічі: він надіявся, що люди не знають його хитрувань (М. Стельмах)
  • [Скарбун:] Нічого, ми ще зустрінемось… [Назар:] Не заперечую. Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
Відверто, неприховано, відкрито. Приклади
  • [Руфін:] Я тебе пустив би, я б не одержав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: Пусти мене, бо ти мені бридкий (Леся Українка)
  • Слухачі йому в вічі відповідали глумом: Сокирі не треба їх [настроїв у творах], бо вона [сокира] слухає тільки дерев'яною ручкою могутні настрої оточення… (Т. Осьмачка)
  • [Гіта:] Невже ви не можете приборкати цього маленького тирана! Він глузує з вас у вічі, а ви ще й раді! (І. Кочерга)
У присутності кого-небудь. Приклади
  • У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялися за очі (Панас Мирний)
  • — Не бійся вітру летючого, піску сипучого, стережися дами жирової. В очі добра — поза очі відьма (Григорій Тютюнник)

стриба́ти очи́ма.

Швидко, пропускаючи щось, переводити погляд з одного об'єкта на інший. Приклади
  • Далі Тетяна бачила, як він почав стрибати очима з рядка на рядок, а обличчя його блідло все дужче й дужче (Д. Ткач)

прогле́діти (прогляді́ти, продиви́тися) [всі] о́чі.

Втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись. Приклади
  • В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч)
  • Впала ніч… шакали виють… Вітер… Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема (А. Кримський)

щоб о́чі не запада́ли, перев. зі сл. пи́ти, жарт.

Уживається перев. як побажання здоров'я при вживанні міцних напоїв та порада не залишати недопитого; на здоров'я. Приклади
  • Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пити до дна, щоб очі не западали (К. Гордієнко)
  • З великої сулії чоловікам налили повні склянки, а жінкам — повні чари, щоб не западали очі (С. Чорнобривець)

світи́ти (засвіти́ти) очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка.

тільки світи́ти очи́ма, без додатка. Не мати чим освітлювати приміщення. Приклади
  • А ще [їмость] лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Л. Мартович)
  • — Оце ж, синку, ані сірників, ані гасу.. Світять люди очима (Ю. Збанацький)
Пильно дивитися на кого-небудь. Приклади
  • — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Паточка (Григорій Тютюнник)
  • — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник)
  • Мій парубок [Яків] тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок)
Виявляти поглядом якесь почуття ( перев. гніву, роздратування). Приклади
  • — Облиш! — завищала вона [Маланка] пронизуватим голосом і засвітила на нього [Андрія] зеленими, повними злорадної втіхи, очима. — Не займай, скалічить (М. Коцюбинський)
  • — Принесіть березки! — сказала генеральша поважно, тихо, мов звеліла хустину або води подати, тілько [тільки] засвітила очима хожо (Панас Мирний)
  • Сашко Коваль докірливо світить гарячими очима (Ю. Збанацький)
  • Строганиха… тепло світила очима і просила гостей сідати на садовій лаві (А. М'ястківський)
  • Свекруха світила очима на невістку ще й тоді, як чоловік був дома; а як його у військо взяли, то докорам кінця-краю не було (Панас Мирний)

бли́снути очи́ма (о́ком) на кого--що.

Швидко глянути, подивитися на когось. Приклади
  • бли́скати очи́ма (о́ком). — Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами,— сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (В. Кучер)
  • Посміхнулась вона, блиснула очима й побігла доганяти гурт хлопців (І. Кириленко)
  • З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснула очима на Дмитра (М. Стельмах)
Глянути на кого-, що-небудь, виявляючи певні емоції (злість або радіть). Приклади
  • Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиснула очима.— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)

па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого--що, за ким--чим, в що і без додатка.

Дивитися на що-небудь, розглядати. Приклади
  • Зиркнув, аж мій Савка дригоміть під лісою та пасе оком, що я буду робити (І. Франко)
  • попаса́ти очи́ма (час від часу). Я часто вже крізь тин очима попасав. Який чудовий плід там… скрізь понависав (І. Франко)
  • Вадим вродливий надзвичайно, дівчата так і пасуть його очима (Ю. Мушкетик)
  • Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко)
  • Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Гончар)
Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Приклади
  • Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало)
  • Хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко)
  • Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр. присл.)
  • Знов строкатими табунцями розбрелися по садах гарему безжурні одаліски, знову пасли їх очима з-поза кущів і дерев невідступні євнухи (П. Загребельний)
  • Після першої спроби більше не приставав [слідчий], лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний)
  • Все нишпорить [в'язень] очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко)

лу́пнути очи́ма.

куди, на кого--що і без додатка. Глянути, зирнути на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він сів, лупнув очима на світло (Панас Мирний)
  • Левко тільки лупнув очима на Юрка (М. Стельмах)
  • ли́пнути очи́ма, діал. Роман липнув на його [нього] очима і знов втирив очі у вікно (І. Нечуй-Левицький)
  • Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Б. Грінченка)
Прокинутися або опритомніти, розтуливши повіки. Приклади
  • Матіночко! рідненька… Чи се ж ти?.. Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Лупнув очима [Максим], підвів із постелі голову, прислухається (С. Васильченко)

пуска́ти / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)] кому, на кого.

Привертаючи до себе увагу, поглядати на когось. Приклади
  • Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба гедзики пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти (М. Стельмах)
  • Не виглядають у… вікна вигодовані обличчя горничних, не пускають ґедзиків прохожим очима (Панас Мирний)
Кокетувати, загравати з ким-небудь. Приклади
  • А то сама [Тонька] присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала (О. Гончар)
  • Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима (Панас Мирний)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Ні в якому місці; ніде. Приклади
  • — Як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах)

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Приклади
  • Сіль тобі в очі,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах)
  • Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: сіль тобі в очі (М. Коцюбинський)

о́чі просо́хли у кого.

Хтось перестав плакати, у когось настало краще життя. Приклади
  • А тим часом Просохли очі у вдови. Неначе в Бога за дверима, У зятя та в сина Стара собі спочиває (Т. Шевченко)

хазя́йським о́ком, зі сл. огля́нути і под.

Дбайливо, уважно, по-господарськи і т.ін. Приклади
  • Хазяйським оком Віктор оглянув кімнату, придивляючись, чи все на місці, потім звернувся до братів (П. Автомонов)

хоч одни́м о́ком, зі сл. подиви́тися, гля́нути, погля́нути, поба́чити і т.ін.

Протягом короткого часу; побіжно, мимохідь. Приклади
  • Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село, хоч одним оком подивитися на його [на нього] (Панас Мирний)
  • Ми, тоді ще зовсім маленькі, з хвилюванням проходили повз садиби Короленка, щоб хоч одним оком глянути на усіма нами шанованого письменника-правдолюбця (О. Ковінька)
  • Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію (М. Коцюбинський)
  • — Так оце кортить сватів побачити хоч одним оком (Григір Тютюнник)

ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі.

Довго і часто плакати. Приклади
  • Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. Може,— думаю,— в його друга є дівчина (Марко Вовчок)
  • Розійшлися їхні долі, за них [дітей] батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко)
  • Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів)
Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Приклади
  • пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Українські народні пісні)
  • Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський)
  • Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади
  • — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
  • о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
  • о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
  • — За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
  • Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

досягну́ти (досягти́) о́ком.

Побачити. Приклади
  • Небо синє, чисте — ні плямочки.. Не продивитись його глибини, не досягнути оком до краю! (Панас Мирний)

помутні́ло в оча́х у кого, кому і без додатка, безос.

Хтось перебуває в стані запоморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Приклади
  • Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (І. Цюпа)
  • помутні́ло в голові́. Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (К. Гордієнко)
  • Коли побачив [Кузьма], що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Панч)

де́рти о́чі.

кому. Неприємно вражати, дратувати кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Максим знав, за кого віддав дочку. Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата (Панас Мирний)
кому і без додатка. Докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • Дари, та очі не дери (Укр. присл.)
на кого--що. Заздрісно чи з великим зацікавленням дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • — Та годі вам… на чужих зозуль очі дерти (Панас Мирний)

верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х).

Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приклади
  • Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний)
у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Запорожець:] Дайте нам свободу! (До Кошового) Вірно я кажу? [Кошовий (на піч):] Діду, вірно ми говорим? [Демид:] Ідіть, не крутіться перед очима (О. Довженко)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • не ски́нути оче́й. У дверях стала висока дівчина,.. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчко)
  • Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний)
  • Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко)
  • скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю.Бедзик)
  • Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах)
  • ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо протягла на берег: — Хапай, служавий, бо втону! (О. Гончар)
  • — Але де вона [Маріора]? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський)
  • — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний)
  • — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк)
  • Жінки мали велику цікавість до Єльки, але… з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию… обраницю (О. Гончар)
  • Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський)

перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) на кого-що.

Поглядати, почати дивитися на кого-небудь іншого, на щось інше. Приклади
  • Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (С. Чорнобривець)
  • Матушка перевела очі [на Гавриїла], оглядівши з ніг до голови, стала питати: — Як звуть? (І. Микитенко)
  • Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на [Федора].., і серце її замирало (Панас Мирний)
  • Дівчата винувато і злякано переводили очі з одного [чоловіка] на другого (С. Васильченко)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи.

Бідувати, страждати і т.ін. Приклади
  • ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Укр. присл.)
  • Сиротою жити — сльози лити (Укр. присл.)
чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. Приклади
  • розлива́ти сльози. Один у неволі скніє, а другий п'є, розливає сльози людські (Панас Мирний)
Плакати. Приклади
  • сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний)
  • Скільки сліз пролила [мати] потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар)
  • Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський)
  • [Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка)
  • — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький)
  • Довелось на чужині Тілько сльози лити (Т. Шевченко)

ні́де розгуля́тися о́ку.

Де-небудь немає можливості подивитися в далину (про обмежений якимись перешкодами простір). Приклади
  • На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний)

о́чі сльоза́ми (слізьми́) схо́дять чиї, кому.

Хтось часто плаче. Приклади
  • Сирітські очі сльозами сходять. очи́ці слі́зоньками ізіхо́дять. Зна вже,.. кому під вишнею рай, а кому під другою очиці слізоньками ізіходять (Марко Вовчок)

ви́порснути з-під о́Ка чийого, кого із запереч.

Залишитися непоміченим, непобаченим. Приклади
  • Уважна, доскіплива, жваво постукує [вчителька] по класу у своїх модельних на високих каблуках,. . зазирне сюди й туди, ніхто не випорсне з-під її ока (О. Гончар)

мани́ти [до се́бе] о́чі чиї, кого, чим і без додатка.

Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т.ін. Приклади
  • Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою (І. Нечуй-Левицький)
Викликати інтерес; цікавити. Приклади
  • А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день (З журналу)

хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно і под.

Дуже. Приклади
  • Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич)

клі́пати (бли́мати) очи́ма.

Мовчати, нічого не розуміючи або не знаючи, що відповісти. Приклади
  • — Ну, Левонтію Кириловичу, ти очима не блимай, а пояснюй, як і що (О. Донченко)
  • Зміркувавши, що Юрко тільки кліпає очима, Луць пояснив йому справу (П. Козланюк)
перед ким. Почувати себе ніяково перед ким-небудь, відчувати сором, провину і т.ін. перед кимсь. Приклади
  • — Та й що ж оце, з-за нього [батька] нам перед людьми очима блимати? (Григорій Тютюнник)
  • попоклі́пати очима (тривалий час). Добре, що я ще грошей од книжника не взяв. Попокліпав би очима, проциндривши чужі гроші (Т. Шевченко)
  • Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (В. Козаченко)

заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому.

Позбавляти здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Приклади
  • Але Роман не зрозумів [Петра]. Гнів очі хлопця засліпив, гірку, важку образу відчув він. Холод у душі ліг каменем зневіри (П. Дорошко)
  • Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя. Холод формалізму (О. Довженко)

ті́льки о́чі росту́ть у кого і без додатка.

Хтось дуже худий, схуд або худне. Приклади
  • Схудла, спала з лиця [Тамара], тільки очі ростуть (О. Гончар)

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т.ін.) кого, що, де.

Оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Приклади
  • — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи… поглядом усю вокзалію (Панас Мирний)
  • обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко)
  • Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко)
  • Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. Хіба я стара? (М. Коцюбинський)
  • Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов)
  • Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар)
  • Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький)
  • Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле)
  • Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах)
  • Він [Тимофій] окидає поглядом подвір'я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах)
  • Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький)
  • Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький)

ви́точити сльо́зи З ОЧЕ́Й чиїх, кого.

Своїми вчинками, поведінкою ви́кликати в кого-небудь страждання, плач. Приклади
  • А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив я з очей бідної моєї неньки (О. Стороженко)
  • Вона кинулася була розважати Пріську,.. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Панас Мирний)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади
  • Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
  • Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

гостри́ти о́чі на кого, рідше на що, жарт.

Стежити за кимсь, приглядатися до кого-, чого-небудь, прагнучи здійснити щось. Приклади
  • І ворог мій на мене очі гострить (Сл. Гр.)
Кокетливо поглядати на когось, намагаючись привернути його увагу. Приклади
  • — Катря на тебе так очі гострила, що мені тільки у ченці одна дорога (Н. Рибак)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

Хто-небудь не може заснути. Приклади
  • Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький)
  • Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний)

[і] о́ком (ву́сом) не моргне́ш.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • — Попомни [запам'ятай] моє слово — і вусом не моргнеш, як Микита всіх обжене (Ю. Збанацький)
  • — Я повернусь — оком не моргнеш! (Ю. Шовкопляс)
  • Ніч у Севастополі коротка, пролетить, і оком не моргнеш (В. Кучер)

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь почав плакати. Приклади
  • Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко)
  • Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська)
  • сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки.. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський)

луди́ти о́чі кому, чиї.

Дурити, обманювати кого-небудь, приховувати правду від когось. Приклади
  • Слухають одного з тих, що цілими десятиріччями… обдурювали їх, залякували, лудили їхні очі (Остап Вишня)

о́чі зайшли́ (закипі́ли і т.ін.) слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, у кого і без додатка.

Хтось ледве стримує плач або плаче, заплакав. Приклади
  • — Що ви говорите? — сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами (І. Нечуй-Левицький)
  • У цю хвилину на стару жінку, сиве волосся якої вибилось з-під чорної хустки, а очі закипіли слізьми, страшно було дивитись (С. Скляренко)
  • — Чого ви, Марусю, так задумались? Ваші очі зайшли сльозами. От-от заплачете! — спитала Христина (І. Нечуй-Левицький)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади
  • більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
  • Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

з (з-пе́ред) оче́й.

зі сл. іти, гна́ти і т.ін. Геть, від себе. Приклади
  • Ховрах допитує куму. А та йому: Наставили мене суддею до курей,.. Ні з кого по цей день не брала я й пір'їнки. А що ж за те кумі твоїй? З очей прогнали!! Боже мій! (Л. Глібов)
  • І між людей Отак подеколи буває: Хоч корисніша річ, а як ціни не знає Їй неук — то й жене з очей! (М. Старицький)
зі сл. зника́ти і под. Перестаючи бути видним, видимим; зовсім. Приклади
  • Лукія Назарівна сідає з бульдозеристом поруч під тент, і бульдозер одразу ж із скреготом зникає з очей в куряві, в бушовинні розритої траси (О. Гончар)

бі́сики гра́ють (стриба́ють і т.ін.) в оча́х.

Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному, радісному настрої. Приклади
  • бі́сик в о́ці гра́є. Буває [Маруся] часом страх сумна. А часом бісик в оці грає (М. Коцюбинський)
  • Хоч би раз отут дівочі ніжки по травиці пролопотіли,— ніби зітхнув Роман, а в очах аж стрибають бісики (М. Стельмах)
  • Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)
  • Марія простягла руку, теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її очах (Ю. Смолич)

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого.

Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Приклади
  • Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець)
  • Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр. присл.)

сві́жим о́ком, зі сл. гля́нути, погля́нути і т.ін.

Не так, як раніше, як інші; по-новому. Приклади
  • Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим оком (В. Козаченко)

рва́ти о́чі.

кому. Привертати чию-небудь увагу; приваблювати кого-небудь. Приклади
  • Смаглявий красень в генеральських лампасах, рвав очі він чулим до краси селищанським молодицям… (О. Гончар)
на кого. Задивлятися на кого-небудь. Приклади
  • — Не рви очей на чужих дружин, Васю,— повчально промовив він.— Окрім того, ніколи не пробуй закохуватися на весіллях і взагалі на святах (П. Загребельний)
Різко виділятися чим-небудь. Приклади
  • Любив [Зігфрід] красивий, елегантний, але такий, що не рвав очей, одяг (В. Козаченко)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади
  • До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети)
  • — Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч)

прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого.

Суворо, пильно оглядати кого-небудь. Приклади
  • — Чи не кур'єр — спитала вона [Марфа Галактіонівна], пронизуючи поглядом дальню фігуру, що самотньо сиділа на останньому ряду (М. Хвильовий)
  • — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Винниченко)
  • Пронизала [Галина] сірими сердитими очима хлопця і пішла не оглядаючись (М. Чабанівський)
  • Довбуш мовчки прошивав його [Блоху] очима, поки той не опустив своїх (В. Гжицький)

свердли́ти / посвердли́ти очи́ма (по́глядом) кого, що.

Пильно, пронизливо дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • За Юлькою стежить швець Раздорин, і, коли повертається вона до своєї кімнати, свердлить очима її струнку постать (А. Шиян)
  • Посвердливши якусь хвилину Васька очима, я мовчки схилився над столом (Ю. Збанацький)
  • Дивиться [Федір] на Реву, а той свердлить його поглядом (Ю. Мушкетик)
  • Чарнецький наморщив лоба і очима, повними ненависті, свердлив козаків (П. Панч)

о́чі завидю́щі.

у кого, чиї. Хтось дуже заздрісний, жадібний, ненаситний і т.ін. Приклади
  • Здавна вже відомо, що панські очі завидющі, а руки загребущі (А. Шиян)
  • — Панські очі завидющі, а руки загребущі (Б. Грінченко)
зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін. Заздро, жадібно і т.ін. Приклади
  • Маріора завидющими очима поглядала на золото (Г. Коцюба)

мозо́лити о́чі кому.

З'являтися де-небудь, зустрічатися з кимсь. Приклади
  • Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очі (І. Гончаренко)
  • Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома (А. Головко)
Постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Мокрина:] Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом. А на тобі все скропиться, коли будеш мозолити їм очі в селі (П. Козланюк)
  • Мозолить там очі усім, набрида (С. Олійник)
  • [Боб ( спалахнув):] Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Я. Галан)
  • Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити!..Прощавайте, Настасіє Андріївно! (Олена Пчілка)
Набридати своїм виглядом, заважати (про речі). Приклади
  • Стільці так мозолять йому [діду] очі, що він кричить до Оксани (І. Драч)

відво́дити / відвести́ о́чі.

від кого--чого. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Наталка не могла одвести від нього очей (О. Гончар)
  • Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився (Я. Гримайло)
кому, від кого. Навмисне відволікаючи увагу від кого-, чого-небудь, обдурювати когось. Приклади
  • Украде [Тимошко] бувало… та й підкине другому, щоб від себе очі одвести (Панас Мирний)
  • — Доведеться, панове-товариші, — каже отаман, — туркові очі одвести. Чи є охочі? (П. Панч)
  • Іч, як він, падлюка, викручується! Жолкевський їде до нас по виписчиків, а він [Сагайдачний] нам очі відводить! (З. Тулуб)
від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь; уникати зустрічі очима з кимсь. Приклади
  • Аж од дверей ніс на собі Давид її погляд, а це тільки вловив. І щось було в ньому, від чого порубок швидко відвів очі (А. Головко)
  • Галка розглядала по кімнаті; її таки щось непокоїло. Ярослав уловив її погляд, відвів очі (Ю. Мушкетик)
  • Помирає їх [товаришів] улюблений командир Андрій Федорченко.. Молодший їздовий Тягнибіда відводить очі набік, щоб приховати сльози (О. Довженко)

не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі).

Не спати, не могти заснути. Приклади
  • Лише перед світанком склепила [Марійка] очі, але зараз же і прокинулась (О. Донченко)
  • склепи́ти о́чі. Не стелившись, полягали спати, але чи склепив хто очі на часинку? (А. Головко)
  • Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч)
  • Знає напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко)
  • Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (В. Кучер)

неси́тим о́ком, зі сл. загляда́ти, диви́тися і т.ін.

Жадібно, заздрісно і т.ін. Приклади
  • Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа [світу] зазирає (Т. Шевченко)
  • Григорій Сковорода співав про те саме, про що писав свої філософські твори. Пізнавай себе, не дивися неситим оком на край світу і на свого сусіда (З журналу)

нови́ми очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т.ін.

Не так, як раніше; по-іншому, інакше. Приклади
  • Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (З журналу)
  • Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (М. Коцюбинський)

побі́гти очи́ма (по́глядом).

Швидко оглянути що-небудь. Приклади
  • Василина побігла очима схилом, до Бистрої (І. Чендей)

відкри́лися / відкрива́ються о́чі кому, на кого--що.

Хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стає зрозумілим щось. Приклади
  • о́чі розкри́лися. Тільки що відправив [молебень Божої Матері], а у мене очі й розкрились. Воно, бачиться, молитва й одоліла дияволову силу (М. Костомаров)
  • Тепер.. відкривались йому очі, починав бачити і розуміти (І. Франко)
  • — Слухай,— мовив я, бо мені раптом наче відкрились очі на те, що я досі бачив (Є. Гуцало)
  • на́че о́чі відкри́лися. Шевченко на власні очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник)
  • По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку (О. Гончар)
  • [Курінний:] Я радився з Рипнюком… [Мирон:] Ви б з людьми більше радились,.. вам би очі відкрились (М. Зарудний)

хова́ти / схова́ти очі (по́гляд) від кого і без додатка.

Відвертатися, не дивитися на кого-небудь від сорому, ніяковості, незадоволення тощо. Приклади
  • [Никандер:] То ти хочеш, щоб і я з громади випав, а батькові блудним сином став, щоб поза кутками огинався, од брата очі ховав?.. Ні, вже годі! (М. Куліш)
  • Аж назустріч їм ще двоє школярів, років по шістнадцять, а може, й по сімнадцять. За руки взялися.. Забачивши старших, пустилися, пішли порізно, нахиливши низенько голови, очі ховають… (Григір Тютюнник)
  • — Так я, люди, кажу? — непевно обернувся до лісовиків, але ті ховали від нього погляди (М. Стельмах)
  • Я на тебе моргаю, а ти сховав свої очі, неначе загорнув їх у ту книжку (І. Нечуй-Левицький)

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом і т.ін.) кого, що.

Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький)

стра́тити о́чі.

Осліпнути, втратити зір. Приклади
  • Я його спитав, яким побитом стратив він очі. Він розповів, як… вів троє коней напувати.. Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою (Г. Хоткевич)

о́чі вила́зять у кого, кому, від чого.

Комусь неприємно, незручно, совісно і т.ін. Приклади
  • Давно вже в мене очі вилазять од того сорому за шляхетне панство (С. Васильченко)

спа́сти на о́чі кому.

Раптово стати поміченим ким-небудь. Приклади
  • Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко)

[аж] і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх.

Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т.ін. Приклади
  • Вперше за весь час [бесіди] академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко)
  • Мар'я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний)

о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка.

Швидко змінюючи об'єкт спостереження, хтось оглядає відразу багато чогось. Приклади
  • Очі його [панича], як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний)
Швидко читати. Приклади
  • Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич)
Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т.ін. Приклади
  • о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко)
  • Збентежено забігали очі в старої.. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук)
  • — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвост попідгинали, як ото цуцики (В. Большак)
  • Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев'яне, а в'їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко)

коло́ти очи́ма кого, що.

Уважно розглядати ( перев. підозріло, недоброзичливо і т.ін.). Приклади
  • Врешті Лазар з'явився. Його обступили, питали, кололи очима (М. Коцюбинський)
  • На цареві був важкий коштовний одяг… його кололи очима явні і приховані змовники (Л. Дмитерко)

обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком і т.ін.) кого, рідше що, перев. яким.

Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т.ін. Приклади
  • І обняла щасливим оком сіру фігурку сина (М. Коцюбинський)
  • Тепер коли йому, хай навіть жартома, було заборонено дивитись на неї [Марію], він просто обняв її поглядом (Ю. Бедзик)
  • Прокіп обіймав оком Гафійку (М. Коцюбинський)
  • І кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (О. Гончар)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш (Панас Мирний)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому.

Викриваючи що-небудь, показувати комусь справжній стан речей, сутність чого-небудь. Приклади
  • Шевченко ніколи не мирився з панами, відстоював інтереси трудівників, розкривав їм очі на соціальну неправду (З журналу)
3.на кого--що. Дати можливість переконатися у помилковості своїх поглядів стосовно когось. Приклади
  • Це свята правда, і колись ви дякуватимете, що я відкрив вам на неї очі (В. Дрозд)
  • [Леся:] Я вам вдячна, Тарасе, Ви відкрили мені очі на цю людину (Л. Смілянський)
Показувати, розказувати усю правду про щось. Приклади
  • Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб)
  • [Чумак:] Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко)
  • — Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі… Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук)
  • Мабуть, що так… якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя… (Л. Дмитерко)
на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Приклади
  • Петербург, курси багато чого мене навчили, багато на що розкрили очі (І. Кочерга)
  • Вона [вчителька] багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила (П. Тичина)
  • Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький)
  • Учень, а нині високоосвічена людина, згадки свої закінчив так: Кобзар Т. Г. Шевченка відкрив мені очі на чимало тоді незнаного (О. Ковінька)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади
  • Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка.

Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Приклади
  • рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. ..Не люблять неволі, напівправди, менжування людьми, крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу)
  • Рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте, — кажу, — пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: Все попереду… (А. Крижанівський)
  • рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик)
  • — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов'яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети)
  • Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик одважиться, по стародавній мові. Що хлібець їж. А правду ріж. Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади
  • — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
  • Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

обдава́ти / обда́ти очи́ма (по́глядом) кого, перев. якими (яким).

Промовисто дивитися на когось, передаючи певні почуття. Приклади
  • Пувичка… підійшов ще ближче до Альоші, обдаючи його нахабним, зневажливим поглядом (І. Микитенко)
  • Він усміхнувся їй з вітанням, а вона ясно обдала очима парубка (А. Головко)

залива́ти / зали́ти о́чі [горі́лкою].

Дуже напиватися. Приклади
  • — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало)
  • позалива́ти о́чі (зневажл. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п'янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять… (Панас Мирний)
  • — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян)
  • — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний)
перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). Приклади
  • о́чі горі́лкою позалива́ти ( перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб… грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають… всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко)

мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма) кому і без додатка.

Поставати в уяві; ввижатися, згадуватися. Приклади
  • Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум'яне, піджарене… (О. Донченко)
Знаходитися на видному місці; бути помітним, привертати увагу. Приклади
  • [Одарка:] Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу [серед] дня з парубком на вулиці стояти? — маяче [маячить] усім у вічі, як та верства! (Г. Квітка-Основ'яненко)

о́чі появи́ти де, куди, до кого.

З'явитися десь, навідатися кудись, до когось. Приклади
  • Такий мені сором, що вже швидко не можна буде далі мені між люди і очей появить (І. Нечуй-Левицький)
  • [Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний)
  • Тепер стидно в селі і очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (П. Куліш)

о́чі бли́снули [гні́вом] чиї.

Хтось глянув дуже сердито, суворо, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (О. Довженко)

оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом).

що. Швидко прочитати, проглянути щось написане. Приклади
  • Ориська оббігла записку очима й перелякана зімняла [зім'яла] її, мало що не проковтнула (Ірина Вільде)
кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • Він оббігав поглядом своїх дивно сивих очей тісний форум, різонуло його по самому серцю буйністю барв на святкових шатах (П. Загребельний)
  • Дівчина зніяковіла і ще прикріше почервоніла. Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі (Ю. Яновський)
  • Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий)
  • Вдова оббігла все оком,.. усміхнулась (В. Бабляк)
  • Хутко очима оббіг натовп (А. Головко)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

в о́чі.

зі сл. не б́а́ч́ит́и і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, ніколи. Приклади
  • В Одесі думаю ще й нове що-небудь почать… Там уже й Гейне знов буду писать, а то я тут його і в очі не бачу (Леся Українка)
У присутності того, про кого йдеться. Приклади
  • Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Л. Мартович)
При безпосередньому спілкуванні. Приклади
  • В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах)
  • В очі добра — поза очі відьма! (Григорій Тютюнник)
зі сл. говори́ти і под. Прямо, відверто і т.ін. Приклади
  • В очі жадне ані слово не писне, бо боїться (Б. Лепкий)
  • [Назар:] Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
  • — Таке безстидство в очі говорить і ні крапельки не соромиться (М. Стельмах)
  • Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (М. Коцюбинський)

прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого.

Довго, не відриваючись, дивитися на кого-небудь, услід комусь. Приклади
  • Учнів молодших класів Мартин Іванович проводить поглядом до самої роздягальні (О. Копиленко)
  • Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка, і проводить того москаля очима (Марко Вовчок)

прили́пнути очи́ма.

до кого--чого. Пильно дивитися на кого-, що-небудь; вдивлятися в щось. Приклади
  • [Бентлі:] Більше жодних коштовностей у вас там не було? [Фрау Мільх (розгублено мовчить). Бєлін (прилип до неї очима і ледве помітним рухом голови підказує їй відповідь)] (Я. Галан)
до чого. Уважно читати. вчитуватися в щось. Приклади
  • Сопливе книжки перегортає і, Боже, Боже, прилипло очима — читає! (О. Ковінька)

невесе́лим о́ком, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін.

Безрадісно, з сумом, журячись і т.ін. Приклади
  • Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист… (Панас Мирний)

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

Постійно наглядати, стежити, спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • А нуте, нуте, чого стали? — гукнула панська ключниця.— Оце така робота? Аби вас з очей спустить, то вже й шабаш? (Олена Пчілка)
  • спусти́ти з о́ка (з оче́й) кого, рідше що. Ключар удає, ніби спустив її з очей, і звертається до інших (Леся Українка)
  • — Додому втрапиш відтім, Олексієчку? — зітхнула мати. — Втраплю, мамо. — Чому не втрапити, втрапить,— прогув, як джміль, присадкуватий орач у доброму кожусі..— Треба брати все по сонцю, а вночі не спускати з очей Чумацького Воза, тільки забирати все ліворуч (М. Лазорський)
  • не спуска́ти з оче́й кого. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний)
  • — З кузні треба не спускати очей, щоб наші плуги не останніми плентались у зведеннях (М. Стельмах)
  • Я ступаю крок убік, але не спускаю ока з мого переслідувача: він такий самий крок — до останнього вагана (Р. Іваничук)
  • — Бачу, не спускає з тебе очей,— вела своє мати,— за кожним ступпем стежить. Мабуть, цариця наказала так робити, ніби не радник, а, прости Боже, зрадник,.. недобра то людина, чує моє сердце (М. Лазорський)
  • Боячись, як би під впливом лихих чуток і розмов покоївка чогось не накоїла, Уляна Григорівна наказала Христині не спускати ока з Наталки (С. Добровольский)
Приділяти постійну увагу чому-небудь. Приклади
  • Знаменно, що на всіх етапах свого творчого розвитку Рильський не спускав з ока питань краси і з неабиякою мужністю захищав свої погляди (С. Крижанівський)
Милуватися ким-, чим-небудь, задивлятися на когось. Приклади
  • Маковей, сам того не помічаючи, весь час не спускав очей з Ясногорської (О. Гончар)
  • оче́й не спусти́ти. Очей з неї [Галі] не спустить [офіцер], і що розказував Олексієві, забуде, замовчить; а коли Олексій що розказує, то він і не чує нічого (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За що вони [люди] тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? (Т. Шевченко)
Постійно пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Маруся їхала конем. Була змучена і фізично, і морально. Опришок не спускав з неї ока (Г. Хоткевич)

заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т.ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т.ін.) о́чі.

на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Приклади
  • Багато на що заплющували очі і діяв закон загальної амністії (З газети)
  • Отож люди жили в основному із власних городів, що зеленіли при кожній хатині, на що герой наш, совіслива людина, поки що заплющував очі (А. Дімаров)
  • Гадають, певно, що він заплющив очі на те шкідництво або навіть й потурав йому (М. Ю. Тарновський)
Умерти. Приклади
  • — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Є. Гребінка)
  • — Я все більше та більше ослабаю… і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (О. Кобилянська)

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади
  • затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
  • нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
  • У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
  • І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)
Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади
  • Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
  • Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром).

Зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події і т.ін.). Приклади
  • Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя — в огні, в тривогах,.. в нестатках (І. Микитенко)

о́чі відбира́ти.

Вабити, приваблювати своєю яскравістю, приємним виглядом і т.ін. Приклади
  • — Підкликає мене вчора пальцем Петро-лавошник..: привіз, каже, одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)

зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм).

Дивитися один одному в очі. Приклади
  • Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (П. Панч)
  • Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (А. Головко)

прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір і т.ін.) чиї (чий).

Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Приклади
  • Дивився, як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір (Є. Гуцало)
  • Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (М. Коцюбинський)

в сто оче́й диви́тися за ким.

Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи його дії, вчинки; старанно пильнувати. Приклади
  • — За такими треба було в сто очей дивитись.. От і догрались (О. Гончар)

втопи́ти о́чі (зір, по́гляд) у що, рідко в чому.

Пильно, уважно і невідривно вдивлятися в щось. Приклади
  • Він вхопив синка, посадив на коліна і пригорнув його свіже личко до свого блідого лиця, а потім втопив свій погляд в блискучих Марусиних очах (І. Нечуй-Левицький)
  • Обушний знову втопив очі в стрункі разки мертвих букв, і поволі вони оживали в його уяві, спалахували каскадами бесемерівських вогнів, гуркотіли тракторними колонами (І. Кириленко)
Бездумно дивитися куди-небудь, на щось, не відводячи погляду. Приклади
  • — Оленка мовчала, втопивши очі в підлогу (А. Хижняк)
  • Хазрет не відповів. Він щось міркував, втопивши зір в одвірок (Олесь Досвітній)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] на кого і без додатка.

Поглядом виявляти гнів. Приклади
  • Докія сипонула іскрами з очей, ніби й справді невдоволена з того, що її перебили: — Та не заважайте ж читати! (І. Цюпа)
  • Нарешті один не витримує: — То ж як, Петре, візьмемося? — Беріться, — повів плечем Дорощук. — Без тебе погано. — А мені що до того? — І Дорощук сипонув іскрами на товаришів (М. Ю. Тарновський)

лі́зти на о́чі кому і без додатка.

Часто з'являтися перед ким-небудь, набридливо перебувати біля когось; бути на видноті. Приклади
  • — Обійдеться,— заспокоював її [Ксеню] Гнат.— Головне, не лізти на очі (С. Голованівський)

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх.

Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Приклади
  • Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник)

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма, і т.ін.) з оче́й чиїх, у кого і без додатка.

Роз'яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. Приклади
  • Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський)
  • А він [Тарас] писав,.. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук)

трима́ти на о́ці кого, що.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не важко було помітити, що його [капітанові] люди пильнують за нами, постійно тримають нас на оці (В. Земляк)
  • Друковані органи Спілки письменників України постійно тримають на оці творчість одеситів (З газети)

не відрива́ючи (не відво́дячи) оче́й (по́гляду), зі сл. диви́тися і под.

Уважно, пильно, весь час. Приклади
  • Марися Павлівна не відводячи погляду стежила за молодою матір'ю, знаходячи в ній схожість із сином (О. Гончар)

о́чі впа́ли чиї, на кого--що.

Хто-небудь помітив когось, щось, зупинив погляд на комусь, на чомусь, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Яків ще раз обвів хату. Очі його упали на бабу Оришку (Панас Мирний)
  • А тут мур розвалений од саду. На латку подзьобану очі впали, отут розстрілювали (А. Головко)
  • Він зирнув через одчинені двері в кімнату і його очі впали на Тодозю (І. Нечуй-Левицький)

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі.

Виявляти подив, здивування. Приклади
  • Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми… намагалися не помічати. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусана зробила великі очі (М. Коцюбинський)

перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом).

Нашвидку перечитувати, проглядати якийсь текст. Приклади
  • Я хутко перебіг очима усі об'яви й незабаром знайшов… ту, що була мені потрібна (Олесь Досвітній)
  • Михайло шелестів газетними аркушами, перебігав поглядом по заголовках (П. Загребельний)

згуби́ти о́чі.

Дуже соромитися, зніяковіти. Приклади
  • — Як твої справи? — сказав мені Олекса! — Тезиси [тези] готові? Я, згубивши очі, почав нишпорити по кишенях, шукаючи міфічні тезиси (Л. Первомайський)
Втратити зір, осліпнути. Приклади
  • Мені відчинив сліпий дідок, що колись згубив очі на музичній фабриці (Олесь Досвітній)
  • — А може, це я згубив очі на греблі? Нічогісінько не бачу! Їй-богу, нічогісінько!.. — говорив Кайдаш сам до себе (І. Нечуй-Левицький)

стирча́ти (стримі́ти і т.ін.) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому.

Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т.ін. Приклади
  • Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний)
  • Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній)
  • Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний)

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й).

Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади
  • Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник)
Бути невидимим. Приклади
  • Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний)

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого--що.

Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об'єктивно, реально. Приклади
  • На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усної мови)

одни́м о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися, гля́нути, загля́нути і т.ін.

Трохи, все-таки, між іншим і т.ін. Приклади
  • Якщо я тільки рік повчився.., якщо тільки одним оком зміг заглянути в інший світ — то й цього досить, щоб я назавжди залишився сформованою людиною (Р. Іваничук)
  • Я ж святі слова кажу,— прогрес вимагає одним оком і на Захід позирати (О. Ковінька)
Без поваги; зверхньо, непривітно і т.ін. Приклади
  • Вийшов пан. Він був гарний на лиці, ставний такий і дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком, через плече (Марко Вовчок)

примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма) до чого і без додатка.

Ретельно оглянути щось, намагаючись визначити його розмір, обсяг і т.ін. Приклади
  • примі́ряти о́ком. Окинувши вивчаючим поглядом місцевість, він… ще раз приміряв оком, ніби пересвідчуючись у своєму висновку. — Так, — сказав він комусь уголос. — Отут найкраще місце… (З журналу)
  • — Вікна будуть великі, їй би такі теж згодилися, примірилася оком Катерина (Л. Первомайський)
  • Дідусь замислено почухав борідку, помахуючи мотузкою, що тримав у руках, приміряючись очима до речей, як їх краще взяти (О. Копиленко)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади
  • — Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
  • — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

із зав'я́заними очи́ма.

зі сл. знайти і под. За будь-яких обставин; обов'язково, неодмінно і т.ін. Приклади
  • — Земля наша міряна, перемірювати її вдруге нам не треба; межу ми з зав'язаними очима знайдемо (О. Кониський)
Такий, що погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний, недосвідчений і т.ін. Приклади
  • В Андрія було таке відчуття, немов це говорить з ним не Артем Григорович, а рідний батько, який зичить йому добра і хоче послати його в люди не з зав'язаними очима (О. Гуреїв)
  • [Марко:] Ну, й подумав: куди краще, як не в свої краї, де мене ще, може, знають, та й я буду не з зав'язаними очима (М. Куліш)
  • Треба було жорстоко відплатити за ті смерті, відплатити тому класу, що виховав мене із зав'язаними очима й зробив мене спільником ганебного діла (О. Слісаренко)

поба́чити на [свої (вла́сні)] о́чі.

Переконатися, упевнитися особисто в чому-небудь. Приклади
  • поба́чити своїми очи́ма. Як доля коли-небудь понесе Вас до Полтави, то своїми очима побачите, чи здатна та Лимерівна на що-небудь (Панас Мирний)
  • Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі (Марко Вовчок)
  • [Аецій Панса:] Щось там гомоніли немовби ви розлуку мали брати Тепер я бачу: брешуть. Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка)

о́чі вели́кі в кого.

Хтось занадто цікавий ( перев. до чужих справ); безцеремонний. Приклади
  • У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький)

[і] о́чі повила́зять (ви́лізуть) кому і без додатка, зневажл.

Хтось помре, загине. Приклади
  • — Добре знаю, що треба жити по правді. Але знаю і друге: роби по правді — очі вилізуть. Того й бредеш поміж двома берегами, рятуючи тіло і топлячи душу (М. Стельмах)
  • Коли по справедливості розберуться — випустять [з тюрми], коли не доберуться до правди — сидітимеш, поки й очі повилазять (Ю. Збанацький)

встроми́ти о́чі в зе́млю.

Не дивитися прямо на кого-небудь, потупити погляд. Приклади
  • Устромила очі в землю і слова не промовить (Словник Б. Грінченка)
  • Глянув цар на сестер, питає, а вони дрижать, неначе трясця їх трясе, устромили очі в землю і слова не промовлять (О. Стороженко)

па́че о́ка, заст., зі сл. берегти і под.

Дуже пильно, дуже старанно. Приклади
  • Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура)

кра́єм (крає́чком) о́ка.

зі сл. гля́нути і под. Непомітно для інших, крадькома. Приклади
  • Німкеня.. краєчком ока глянула в дзеркальце і, не виявляючи ніяких ознак неспокою, повільно потягла до себе дверцята (П. Загребельний)
  • Ольга ніби непритомна, а сама краєчком ока позирає, а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник)
Хоч трохи. Приклади
  • От би Крайнюкові чаїні крила хоч на день! Полинув би він у Севастополь краєм ока глянути, що там діється на полях битви (В. Кучер)
зі сл. поміча́ти і под. Між іншим, мимохідь. Приклади
  • Краєчком ока помічаю, що в моєї Віти, як і в мене, вже визирнули сивини з волосся (З газети)
  • Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (О. Гончар)
зі сл. ба́чити і под. Не повертаючи голови до об'єкта, що знаходиться збоку. Приклади
  • Марія шанобливо, але з гідністю здоровкається з Терентієм і краєчком ока помічає, що в другій кімнаті сидить над книгами Яків (М. Стельмах)
  • Глухенький дивився в поле, проте бачив Марину краєм ока (О. Гончар)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади
  • Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

ходи́ти з те́мними очи́ма.

Бути неосвіченим, неписьменним, неграмотним. Приклади
  • — А хіба уже як мені, то й вік ходити з темними очима? Та як на мене, то хоч би і всі учились, — тільки за що, діти? (С. Васильченко)

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади
  • Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади
  • Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
  • В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
  • Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
  • Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
  • [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились (М. Кропивницький)
  • Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
  • З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
  • — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
  • Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
  • Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
  • Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)

вироста́ти / ви́рости в очах.

Поставати перед ким-небудь, уявлятися комусь. Приклади
  • Я тільки раз його [Кропивницького] на сцені бачив — Титана, що зламали вже літа,— Та молодим в очах він вироста, Бо я таким в душі його відзначив (М. Рильський)
чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Приклади
  • — За той час, що я вас не бачив, ви в моїх очах виросли більше, ніж можна уявити (А. Хорунжий)
  • Був [Микола] приємно вражений тим, як повернув справу Андрій. Товариш враз виріс у його очах (Ю. Збанацький)
  • Після свого успіху ще більше виріс [Маковей] в очах телефоніста (О. Гончар)
  • Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Нечуй-Левицький)

не могти́ відірва́ти оче́й від кого--чого.

Пильно, з інтересом дивитися на кого-, що-небудь; милуватися кимсь, чимсь. Приклади
  • Не могла [Варвара] одірвати очей від гамірливої вулиці (В. Кучер)
  • І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)

не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)], з дієсл.

Не бентежачись, не ніяковіючи, не соромлячись; упевнено. Приклади
  • А він [Хома Хаєцький], бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку його, знав, з чого почати (О. Гончар)
  • — Саме з Стадницьким по чарці випивав,— не моргнувши оком, відповів Дзвонар і запишався (М. Стельмах)
  • — Та мені це все легше було зробити, ніж зайця на ходу підкувати,— не моргнувши оком, продовжував Харитон Макарович (Ю. Мокрієв)
Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т.ін. Приклади
  • — Брехні повірила! — не моргнувши оком, заперечив, щоправда не дуже упевнено, Грицько (А. Головко)
  • — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Собко)
Без почуття страху; спокійно, рішуче і т.ін. Приклади
  • — Прибити, чи що хочеш? — не рухаючись з місця, не зморгнувши оком, питала вона (Переклад С. Ковганюка та ін.)
  • Дай же, Боже, так спокійно І мені в труну зійти… Знавши втіхи, знавши втрати,— Горе й радість заодно,— Не моргнувши споглядати На могильне полотно (П. Грабовський)

за краси́ві (прекра́сні) о́чі.

Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Приклади
  • — Танки теж, знаєш, народне добро і за так не даються, за красиві очі (І. Малишевський)
  • ра́ди (зара́ди) га́рних (прега́рних) оче́й. У тій самій фразеологічній одиниці можуть співіснувати: а) непрефіксовані і префіксовані, а також різнопрефіксні утворення: дерти (задирати) носа;.. ради (заради) гарних (прегарних) очей та ін. (Фразеологія..)
  • Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Добровольський)

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

Хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні. Приклади
  • — В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема, — а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня)
  • оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький)
  • — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
  • [Галя:] Я знаю деяких дівчат… Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюска, крихітна, сіра (О. Левада)

[аж] в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка. безос.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т.ін. Приклади
  • Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Ю. Смолич)
  • Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. В очах рябіло від яскравозелених, жовтогарячих і червоних гарусових та шовкових хусток (З. Тулуб)
  • А верби виблискують, аж у очах рябіє (А. Тесленко)
У кого-небудь наступає стан перенапруження, перевтоми і т.ін. Приклади
  • Не стукаючи, вскочив [Саїд] у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря (Іван Ле)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й.

Починати сприймати що-небудь таким, яким воно є в дійсності, насправді. Приклади
  • Варка мов стрепенулася: — Ти лікуєш німців? О господи праведний!.. То ходи ж до нас у Севастополь та подивися, що вони, прокляті душі, роблять своїми бомбами. Прийди та подивися. Скинь полуду з очей (В. Кучер)
  • Ой, скиньбо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (М. Старицький)

низа́ти очи́ма.

кого. Пильно, уважно обдивлятися кого-небудь. Приклади
  • Дівчата принишкли і тремтіли. А хлопці оступили Гаврила й низали його очима (І. Микитенко)
що. Читати. Приклади
  • Сидить [Андрій Маркович] над книжкою, як муровина, непорушний, мовчки ниже рядки очима (С. Васильченко)

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Приклади
  • Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль (Б. Олійник)
  • мета́ти бли́скавки [з оче́й]. І, мечучи блискавки з очей, він гримнув на Сентара (М. Коцюбинський)
  • мета́ти громи́ з оче́й. Чув [Юра] у грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і закликав хмару (М. Коцюбинський)
  • Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький)
Гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..?! (Вибр. праці М. Г. Холодного)
  • мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким обух ще не знав його (Я. Стецюк)
  • бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович)
  • Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах)
  • І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
  • Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій (Колесник)

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. Приклади
  • — ..І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник)

прикида́ти / прики́нути о́ком на кого--що.

Оглянути когось, щось з метою визначення обсягу, розміру, кількості і т.ін. Приклади
  • Коли закінчили вичитувати і я прикинув оком на тих, кого викликали, то побачив, що мало хто залишився в тій конурі (Ю. Збанацький)

пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом) кого.

Дивитися на кого-небудь гостро, проникливо, з осудом і т.ін. Приклади
  • Роман спересердя пропік сестру поглядом, чортихнувся (М. Стельмах)
  • Переді мною Борис Стоян з рудим їжачкуватим чубом.— Ти чому не був на першій парі? — пропікає він мене своїми гострими очима (Ю. Бедзик)

гра́ти очи́ма до кого і без додатка.

Грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес. Приклади
  • загра́ти очи́цями. — Кавалер приїхав. — І [секретарка] лукаво заграла очицями (Я. Баш)
  • загра́ти очи́ма для кого. Приклавши руку до грудей, зітхнула [Зінька] для Івана і заграла очима для Данила (М. Стельмах)
  • виграва́ти очи́ма. — А то що буде? — виграє очима Северин (Григорій Тютюнник)
  • — Хай дивиться — не поживиться! — каже Марина, граючи веселими очима (Панас Мирний)
  • гра́ти свої́ми мале́нькими олов'я́ними очи́ма. Особливо часто він підходив до мене й грав своїми маленькими олов'яними очима. Ця гра робила з нього майже мавпу, але він цього не помічав (М. Хвильовий)
  • Стояла Мотря й, граючи очима, ласкаво всміхалася (В. Винниченко)
  • Як не грала очима [Настя], а він оминав її хату (Ю. Мушкетик)
  • Грав [Йон] до неї очима та міцно тримав за руку (М. Коцюбинський)
  • Віталикові, здається, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пускає бісики (О. Гончар)

гля́нути недо́брим о́ком на кого.

За народними уявленнями поглядом пошкодити, заподіяти нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; наврочити. Приклади
  • — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок)

стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю) кому.

Постійно з'являтися в уяві, не зникати (про образи, картини і т.ін.). Приклади
  • — Мені все стоїть перед очима Брянський, звучить його голос (О. Гончар)
  • І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)
  • Як живії, вони стоять перед душею моєю: Андрійко веселий, кучерявий.. Василько над квітками та зіллям сидить, задумався… (Марко Вовчок)

смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі) кому, над ким.

Не приховувати свого глузування над ким-небудь у його присутності. Приклади
  • Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялись за очі, малювали малюнки, як Яків Грицай ганявся по майдану (Панас Мирний)
  • [Михайло:].. Так, вона [мати] скупа,.. старомодна, але сміятися їй у вічі грішно (В. Собко)

куди́ о́чі поведу́ть кого і без додатка, перев. зі сл. іти і под.

У будь-якому напрямі, тільки б не залишатись на тому самому місці; будь-куди. Приклади
  • [Микита:] Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть (М. Кропивницький)
  • Закликав його [батько] і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти. Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.)
  • — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..)

оче́й не пока́зувати / не показа́ти.

Не приходити, не з'являтися і т.ін. куди-небудь, до когось. Приклади
  • — А чого це ти загордився, Тимофію? Всі люди, як люди, а ти котрий уже день і очей не показуєш (В. Кучер)
  • Не можна Мотрі нікуди очей показати, щоб на неї пальцями не тикали (Панас Мирний)
  • [Пріська:] Ну й сусідочки кругом обсіли. Тут такі тобі… обсудливі, що хоч у свій двір очей не показуй (С. Васильченко)
  • Часом цілі дні й тижні Єремія не показував очей в своїй господі, їздячи по своїх маєтностях (І. Нечуй-Левицький)

поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т.ін.) кого, що.

Жадібно, з напруженою увагою пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Кузь аж ахнув, побачивши таку розкіш [тютюн]. Поглинав багатство очима та все промовляв: — Божже ж мій, які добрі люди є на світі! (Григорій Тютюнник)

встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого--що, куди.

Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Приклади
  • втира́ти ба́ньки, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний)
  • А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський)
  • Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади
  • — Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

по́за очи́ма, перев. зі сл. говори́ти і под.

У відсутність, не в присутності когось. Приклади
  • — Я до челяді піду..— Ще чого бракувало! Побачить хто з гостей, то й патякатиме поза очима! (М. Стельмах)

і [о́ком] не мигну́ти.

Дивитися на кого-, що-небудь дуже уважно, пильно, не відриваючись. Приклади
  • Застигла Ганна й не мигне (П. Дорошко)
  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Т. Шевченко)

креса́ти / кресону́ти очи́ма.

Гнівно, сердито дивитися, поглядати. Приклади
  • А на сходці в селі Він піднявся, похмурий і грізний. Креснувши очима,. . охрипло сказав: — Отака моя, хлопці, пісня: Признавайтесь, де хліб (Б. Олійник)
  • Павло кресонув очима на Чумачиху, стиснув кулаки під столом (В. Кучер)

обсуши́ти (обте́рти і т.ін.) [гіркі́ (гаря́чі і т.ін.)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка.

Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Приклади
  • А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (М. Стельмах)
  • Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний)
  • Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний)
  • — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко)

мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого--що і без додатка.

Сердито, зі злістю дивитися. Приклади
  • мета́ти і́скри. Чорноволосий студент з очима і постаттю бунтаря тримав у руці затиснутий камінь і, розмахуючи ним, метав іскри на терасу і своїх супутників (М. Стельмах)
  • метну́ти лю́ті і́скри з оче́й. Сашко тільки метнув люті іскри з очей (С. Журахович)
  • — Мовчите, значить, правду мовлю: негодні ми супроти..князів Шуйських? — знову запитав Болотніков, уже метаючи очима іскри (Іван Ле)

ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, видра́ти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́).

кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, інтереси або заступаючись за когось. Приклади
  • о́чі з ло́ба повидира́ти. — Ну… а як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський)
  • [Павло:] Прощай, село, прощайте, дівчата й молодиці! Кого-то ви без мене кохатимете, за кого одна одній очі видиратимете?.. (М. Кропивницький)
  • — Нам не слід в чуже гніздо мішатися. Коли б хто прийшов до тебе та сказав: Насте! чого ти так з дітьми поводишся,— що б ти тому заспівала? Адже ж і очі видрала? (Панас Мирний)
  • — І не подивлюсь у той бік, де йдеш; очі тобі видряпаю, як приступиш на крок до мене! (О. Кобилянська)
  • — Ото був старий! Теж штукар! Іде в аптеку, і яструбок на плечі: не чіпай, мов, мене, бо й очі повидираю!.. (О. Гончар)
  • [Зінька:] Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький)
  • Зо Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
за що. Настирливо, не гребуючи жодними засобами, домогтися свого. Приклади
  • — Не вміє правити за свої ліки. Інша очі видерла б, а ця за спасибі старається (М. Стельмах)
  • Думає [мати], що не скаредний син, такий і Тимофій був — за копійку не видряпає очі (М. Стельмах)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти , а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого .

Хто -небудь зник безслідно ; про кого -небудь зовсім невідомо нічого . Приклади
  • ні ви́дом вида́ти , ні сли́хом слиха́ти . Його ексцеленція приступив до стола з газетами . . Ов , а се що таке ? Другого опозиційника , «Сінника Польського» ні видом видати , ні слихом слихати ! (І . Франко )
  • не слиха́ти , ви́дом не вида́ти . От година по годині Стила упливати , А Якима не слихати , Видом не видати (С . Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно , ані слихом слихати , ані видом не видати (З газети )

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) [бі́лі (весе́лі і т.ін.)] мете́лики у кого і без додатка.

Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп'яніння, втому тощо. Приклади
  • В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський)
  • Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко)

пе́ред очи́ма, перев. чиїми.

Зовсім близько від когось, поряд з кимсь. Приклади
  • Перед очима виднівся ліс (З газети)
  • Теперішній час може вживатися замість минулого часу, коли треба показати, що дії ніби відбуваються перед очима читача або слухача (Укр. мова)
у кого і без додатка. Уявляється, згадується щось кому-небудь. Приклади
  • Ті події весь час перед очима.
Наяву, в дійсності. Приклади
  • Яків з перепою зліг. Чи такого Горпина коли на себе ждала? А тепер воно перед очима, ссе серце, гнітить душу (Панас Мирний)

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т.ін.) очи́ма (о́ком)

кого--що. Дуже уважно, з великим інтересом розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Приклади
  • Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко)
  • Виявилося, що він [фельдфебель] уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний)
  • Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко)
  • Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар'яна, і Матвія (М. Стельмах)
  • Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський)
кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т.ін.). Приклади
  • — Він мене буде… брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький)
  • — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Тарновський)
  • Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах)
  • — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін)
  • І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець)

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити і под.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • Не впевнюсь, поки не побачу дива на свої очі (П. Куліш)
  • — Я на свої очі бачила, як воно плазувало в бур'яні (І. Нечуй-Левицький)
  • Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня)
  • — Хіба ти з нами не був? — Я? Борони Боже! Я сидів вдома.— От так. Я ж тебе бачив на власні очі (М. Коцюбинський)

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які).

перев. зі сл. на собі. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Приклади
  • Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар)
  • лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний)
  • Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав:. .Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак)
  • Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко)
  • Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)
  • Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко)
Дивитися на когось, перев. намагаючись привернути до себе його увагу. Приклади
  • Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк)
  • А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало)
  • Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк)
  • — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв)
  • Біжить назустріч дівча… і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський)

у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк.

Зовсім не бачити. Приклади
  • ви́дом не ви́дано. Видом ніколи не видано, Щоб такая буря злая на козаків так міцно виступала й уставала… (Дума)
  • — Мені ніколи в житті на думку не спадало будь-кого образити, а щодо якогось генерал-майора, то про нього я навіть і не чув і видом не видав (Переклад С. Масляка)
  • У султана білії палати, а під ними чорнії темниці, там сидять в неволі бідні бранці, Світа-сонця не видають в очі (Леся Українка)
  • — Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав Ні з грішними, ні у Плутона? (І. Котляревський)

щоб о́чі повила́зили кому, чиї, лайл. , перев. жарт.

Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, як недобре побажання комусь. Приклади
  • повила́зили б о́чі. Та повилазили б йому очі, хто це побачити може (Остап Вишня)
  • — І щоб тому й очі повилазили, хто їх [малі чарки] купує,— відповідає зять (Укр. анекдот)
  • Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили (Укр. присл.)

о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка.

Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Приклади
  • — У нас аж очі розбіглися. Он віз чумацький справжній… А он карета золота, у якій митрополитів київських возили (В. Нестайко)
  • Тут [на ярмарку] раз у раз надбігають жваві та веселі дівчата, вже гроші у них у руці наготовлені платить крамарю, та очі розбіглись — що його в Бога купити (Марко Вовчок)
  • Марія окинула зал. Очі розбігались, і тільки згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа)
  • — Ходім зі мною до бібліотеки. Глянеш на ті полиці — очі розбігаються (С. Журахович)
  • У юнаків розбігаються очі… Ще не прочитано й третини об'яв [оголошень] московських інститутів та технікумів, а вони вже губляться від розбіжності бажань… (П. Панч)
  • Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах.. Очі розбігаються, дивлячись! (Панас Мирний)
по чому, поміж чого. Хто-небудь швидко, блискавично, без певної послідовності оглядає щось. Приклади
  • І враз їх очі розбіглися по стінах кімнати, шукаючи здобичі (Л. Первомайський)
  • Відвідувач з солідним виглядом пройшов у кабінет лікаря, але відразу очі в нього розбіглися по всіх стінах і кутках кабінету (О. Іваненко)
  • Очі в неї [Соломії] розбігались поміж довгими рядами яток і рундуків із купами різної одежі (М. Коцюбинський)
  • Слуги нічого не казали, тільки їх очі жалібно розбігалися по наставлених на столі наїдках і напитках (І. Франко)
Чийсь погляд, вигляд передає задоволення від чогось побаченного; хтось приємно вражений чимось побаченим. Приклади
  • Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (С. Чорнобривець)
  • Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше і від яких у нього тепер розбігалися очі (О. Гончар)
  • Мар'я стояла, дивилася [на Христю] — і очі її розбігалися.— От бач! От що значить — до лиця (Панас Мирний)
  • І люди з цікавістю поглядали на ці гарненькі, доладно збудовані приміщення. Особливо розбігалися очі Канушевича (Г. Коцюба)
  • Дивиться мій Яків на село, аж йому очі розбігаються (Марко Вовчок)

о́чі повила́зили у кого, кому, чиї, грубо.

Хтось не бачить, не помічає або не хоче бачити, помічати кого-, чого-небудь. Приклади
  • баньки́ повила́зили, вульг. Мабуть, тілько [тільки] Парасці повилазили баньки, прибігла і почала брехати тому пихатому битливому панові (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

лу́пати очи́ма на кого--що і без додатка.

3.Передавати поглядом що-небудь. Приклади
  • — Панич тут ззаду їх лупа на мене очима; нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Панас Мирний)
Кліпаючи, мовчки дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не відповідати комусь. Приклади
  • лу́пати банька́ми, вульг. Мій супутник сидить, тільки баньками лупає (Ю. Збанацький)
  • Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима (М. Чабанівський)
  • А дівчата, якби ви бачили, які тоді були!.. гляне на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (О. Стороженко)
  • А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить,— не знає, що вже йому й робити (Марко Вовчок)
перед ким і без додатка. Переживати почуття неприємності, сорому і т.ін. Приклади
  • Перед ким провинився, перед тим й лупай тепер очима (А. Хорунжий)
  • Нехай розбираються, перевіряють.. Навчився красти, нехай уміє й очима лупати (З газети)
  • Батько помовчав трохи, далі промовив: — Ну, що ж, спасибі, сину: дуже приємно було батькові лупати очима (А. Головко)
Не мати чого їсти; голодувати; бути голодним. Приклади
  • Приробили хлібця — їмо, а ні, то очима лупаємо (Укр. присл.)
Виявляти поглядом зацікавленість, дивуватися. Приклади
  • Стоїть [зайча] і лупає очима: — Та що ж це сталося вночі! (Н. Забіла)
Марно витрачати час; сидіти без діла. Приклади
  • — То що ж нам, братику, сидіти й лупати очима, мов барани? Хай гине все? (В. Шевчук)
  • — Хоч би зенітку дали,— знову порушив мовчання Таранець.— Сидимо, як кроти, в норі та очима лупаємо (Д. Ткач)
  • [Голос:] А ми тим часом що робити маєм? [Голос (іронічно):] Очима лупати! (Леся Українка)

лоскота́ти о́чі чиї, кому, які, жарт.

Привертати до себе увагу; дивувати або дратувати своїм виглядом. Приклади
  • Страшне й прокляте [Чіпчине дворище], стало воно тепер навдивовижу всім людям, лоскотало їх заздрі очі (Панас Мирний)

о́чі тума́ном захо́дять, перев. чиї.

Хтось стає зажуреним, смутним. Приклади
  • Семенові очі туманом заходять (Леся Українка)

вида́влювати / ви́давити [з очей] сльо́зи (сльозу́) перев. з кого.

Зворушуючи, впливаючи на почуття або вражаючи чимсь, доводити кого-небудь до плачу. Приклади
  • Біль і образа видавили з мене сльозу (Є. Кравченко)
  • Ніжні звуки [музики] млосно стискували серце, видавлювали з очей сльози (Ю. Збанацький)
  • [Кнур:] Такої співай… важкої… щоб, як камінь, давила на серце. Може, хоч сльози видавить! (Панас Мирний)

притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т.ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка.

Привертати чиюсь увагу, вабити. Приклади
  • Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак)
  • Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле)
  • Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко)
  • Ті шлейки, нові, блакитні,.. притягували до себе заздрісні очі парубоцтва та приязні — дівоцтва (М. Коцюбинський)

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т.ін.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка)
  • — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив [ніс] щось на плечах (Л. Яновська)
  • —Хто казав? Відки знаєте?.. — Сам бачу своїми очима (І. Франко)

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́).

Тверезо, об'єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Приклади
  • Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом.. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети)
  • Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар)

закри́ти о́чі кому.

Перебувати біля вмираючого до останньої його хвилини. Приклади
  • Он там… мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушки, не було б кому й очі закрити (М. Коцюбинський)
  • Сиротина я безродний, десь загину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (С. Руданський)

протира́ти / проте́рти о́чі.

Прокидатися, вставати після сну. Приклади
  • — Даю тобі слово, Тимоше,— озвався він по якійсь хвилі,— що завтра ви ще й очей не протрете, як я вже упораюсь з своїм [трактором] (Д. Бедзик)

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком, криви́м о́ком) на кого--що і без додатка.

Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру у ставленні до когось, чогось. Приклади
  • погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк)
  • — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився [тато].., а той і розгубився (О. Кобилянська)
  • — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах)
  • Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко)
  • Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний)

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́ і т.ін.).

Хтось дуже плаче, ридає. Приклади
  • Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський)

прома́цувати / прама́цати очи́ма (по́глядом) кого, що.

Вивчати, вивіряти, вдивлятися в кого-, що-небудь. Приклади
  • Лукан обома руками розгладив кущики вицвілого волосся,.. рудими очима промацав клас (Ю. Збанацький)
  • Редактор довго промацував Ярослава поглядом (Ю. Мушкетик)
  • Данило помітив, як його промацував очима здоровий дядько (М. Стельмах)

о́чі на мо́крому мі́сці у кого.

Хтось заплаканий або плаче. Приклади
  • — А ти чого плачеш? Скільки радості навколо на світі, а в тебе очі на мокрому місці. Ну і дівчина… (С. Масляк)
  • — Я не плачу,— одмовив батько,— то у мене очі на мокрому місці (М. Кропивницький)
Хтось плаксивий, часто плаче. Приклади
  • о́чі на солонці́. Хіба ж вам невідомо, що в нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом — вже й одвологли (Дніпрова Чайка)
  • Марко не полюбляв жінок, у яких очі були на мокрому місці (С. Чорнобривець)
  • — А в мене очі від природи на мокрому місці, — відповідає він і сміється.— Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (М. Стельмах)

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка.

Затуманювати чиюсь свідомість. Приклади
  • [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка)
Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Приклади
  • Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький)

не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.

Весь час, уважно, пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежити за ким або чимсь. Приклади
  • Під стіною, біля включателя стояв вже пикатий чоловік у чорному халаті і не відводив очей з того, що держав у руках годинника (Мирослав Ірчан)
  • Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка (Ю. Збанацький)
Милуватися ким-, чим-небудь, дивлячись на когось, щось. Приклади
  • З тебе, красо, очей не зрушу (М. Старицький)
  • не зру́шити оче́й з кого. З вас у думці очей я не зрушу: Краса ваша — се ті ідеали, Що на час озаряють нам душу… (П. Грабовський)
  • Коли стемніло, на галявину прийшла Лукія. І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)
  • Стоїть він у садочку з своєю милою й очей не відірве від її хорошого личенька (М. Старицький)

змі́ряти (змі́рити) / змі́рювати (зміря́ти) очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Пильно, уважно оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • — Але ми ще стрінемось, пане сотнику! — не вдячними, а непримиренними очима змірює Підіпригору.— Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах)
  • Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (М. Коцюбинський)
  • — Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати.— Парубкую,— відповів Василь неохоче, піднімаючи склянку з вином (М. Томчаній)
  • Голубенко постояв трохи, повернувся і зміряв очима безконечну порожню палубу другого та першого класу (Г. Епік)

ви́пустити / вИпуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що.

із запереч. Постійно бачити кого-, що-небудь або весь час дивитися на когось, щось. Приклади
  • Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок)
  • Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони [червоноармійці] поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький)
Послабити увагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: — Випустили його [Степана] з ока.. (Ю. Бедзик)

о́чі тума́няться слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, які.

Хтось готовий заплакати, починає плакати. Приклади
  • Орися зіскакує з лави, очі її туманяться слізьми. Вона швидко підходить до Тимка (Григорій Тютюнник)
  • Старі козацькі очі не раз туманились сльозами (С. Васильченко)

і (ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти.

Не відчувати ніяковості, не бентежитися. Приклади
  • Недавно один молодий і обдарований поет хвалився мені: Знаєте, була така овація…. Я процитував Маяковського.. Але молодик навіть оком не моргнув (З газети)
  • А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов)
Впевнено вести себе, приховуючи що-небудь. Приклади
  • Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко)
  • — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко)
  • Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає. (Я. Гримайло)
Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. Приклади
  • — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би.
Не поворухнутися, завмерти. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не зреагувати. Приклади
  • Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко)
  • Це й був той третій,.. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади
  • Ці неприємності їм вже як порох в оці.
зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади
  • Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких.

Хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось. Приклади
  • Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко)

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. Приклади
  • сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан)
  • — Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк)
  • В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко)

підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх.

Поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь. Приклади
  • Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора (О. Гончар)
  • Проміння тої слави осявали й її… Це її підносило у власних очах (М. Коцюбинський)

У голові́ помути́лося у кого і без додатка, перев. безос.

Хто-небудь перебуває в стані запоморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Приклади
  • помути́лося в оча́х чиїх. Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю (А. Шиян)
  • Щось несподівано трапилось з Іваном: у голові помутилося, зачервоніло у віччю [в очах] (Л. Яновська)
  • У голові в Уляни зовсім помутилося,— вона не знає, що робить, забуває, чого виходила в сіни (Панас Мирний)

оче́й у сірка́ (рябка́, вовка́) позича́ти / пози́чити.

Втратити почуття сорому, власної гідності. Приклади
  • — І Павло пішов [до Заруби], очей у Сірка позичивши? Де ж твоя совість, чоловіче? (В. Кучер)
  • Такії очей у вовка Позичать не стануть: Вони сорому ізроду Не мали й не мають (Укр. поети-романтики)
Постійно відчувати сором, негідність свого вчинку. Приклади
  • [Бичок:] І кращі від твоєї дочки живуть без шлюбу та ще й як живуть!.. [Стеха:] Живуть та цілісінький вік у Сірка очей позичають! (М. Кропивницький)

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т.ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т.ін.) в о́чі кому.

Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Приклади
  • Почалося тривожне підпільне життя.. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко)
  • — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко)

продира́ти / проде́рти о́чі.

Прокидатися. Приклади
  • Перевертався з боку на бік й Ілько. Звечора начебто задрімав, а потім продер очі, і вже ніяк сон його не брав (І. Чендей)
Прозрівати, розуміти що-небудь. Приклади
  • Промайнула воля, Задурманений неволею люд почав продирати очі (Панас Мирний)

відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) від кого-чого і без додатка.

Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [комбриг] хотів відірвати погляд, але його очі якось самі впали на зціплений кулак [вбитого бійця] (Ю. Бедзик)
  • Черниш зморщився і, з зусиллям відірвавши очі від картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гончар)
  • Харкевич іноді відривав погляд від рівного, мов асфальт, грейдера і скоса поглядав на моряка (С. Голованівський)
  • Імператор відривав очі від гнітючого краєвиду і знову продовжував ходити по залі, вдивляючись в гладенький паркет (П. Кочура)

двої́ться в оча́х чиїх і без додатка.

Хто-небудь сприймає навколишнє нечітко, невиразно ( перев. під час виснаження, хвороби і т.ін.). Приклади
  • Степан хотів підвести голову, але вона була важка, не слухалась, в очах двоїлося (В. Кучер)
  • Руки [Гандзині] починали боліти. Від напруги двоїлося в очах (М. Трублаїні)

закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма від кого і без додатка.

Відгородившись, відійшовши від усього навколишнього, не втручатися ні в що, не помічати нікого, нічого. Приклади
  • Вона рада була б умерти, закритися од усього й плечима, й очима; та смерть її не приходила (Панас Мирний)
  • Він мене забуде, насміється з мене..— Як пійде [піде] з села, так і закриється плечима й очима (Ганна Барвінок)

як зіни́цю о́ка, зі сл. берегти і под.

Дуже пильно. Приклади
  • Ще більше будемо… берегти як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну (П. Тичина)
  • Сам не знаю, як те сталося, а загадав я собі: Якщо не загублю сопілку, то живий буду! І беріг її як зіницю ока (І. Цюпа)
  • Люба мамочко!. .Розписка у мене єсть — ховаю, як зіницю ока (Леся Українка)

за (по́за) о́чі, перев. зі сл. говори́ти, смія́тися, обзива́ти і т.ін.

У відсутність того, про кого йдеться. Приклади
  • — За Тимоху нічого не скажу… плетуть поза очі всяку дурницю (А. Головко)
  • [Олексій:] У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чого, брате, іноді не кажеться? Аби за очі, а не в вічі! Кажеться, брат, одно, а робиться друге… (Панас Мирний)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
  • — Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
  • Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)
Стерегти що-небудь. Приклади
  • Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)
Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади
  • Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
  • От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)
на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади
  • За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
  • Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
  • Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)
Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
  • Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади
  • пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
  • — Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
  • Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

Хто -небудь зник безслідно; про кого -небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами. . Ов, а се що таке ? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати ! (І. Франко )
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати , Видом не видати (С. Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети )

для відво́ду оче́й.

Щоб відвернути увагу від чого-небудь, лише для створення певного враження; удавано. Приклади
  • Записи ці старий робив при великій таємниці, так що домашні не знали, що він там пише, і думали, що старий вдарився в релігію, бо він для відводу очей кидав перед собою старе, в дерев'яних палітурках євангеліє (Григорій Тютюнник)

не схо́дити з-пе́ред оче́й кому і без додатка.

Постійно з'являтися в чиїйсь уяві, поставати в пам'яті. Приклади
  • Не сходили з-перед очей [Данила] картини знущання зі старого гуцула, з його жінки (В. Гжицький)
  • — Думаю, а вона мені, оця Ольга, з-перед очей не сходить (Ганна Барвінок)

А братія мовчить собі, Витріщивши очі!

Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи. Приклади
  • …Отечество так любить,
    Так за ним бідкує,
    Так із його, сердешного,
    Кров, як воду, точить!..
    А братія мовчить собі,
    Витріщивши очі!
    Як ягнята; нехай, каже,
    Може, так і треба.
    (Т. Шевченко, Сон, 1844 р.)
  • «Отечество» у кожного раз у раз на язиці, — та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші», а з люду сердешного точать кров, як воду. А дрібна «братія», розуміється, не хоче й не сміє навіть забороняти їм се, «мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята… Нехай, — каже, — може так і треба!» (І. Франко, Темне царство)

Берегти, як зіницю ока.

Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін. П