МОРЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

з-за мо́ря, жарт.

З далеких країн; здалека. Приклади
  • — Се ми таке для любезних [люб'язних] сватів з-за моря придбали,— каже Наум (Г. Квітка-Основ'яненко)

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди.

Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. Приклади
  • — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах)
  • Тепер чекай з моря погоди — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте.. Вони м'яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк)
  • Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети)
  • — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба)

[і] за си́нім мо́рем, нар.-поет.

У далеких краях; дуже далеко. Приклади
  • за се́ми (сімома́) моря́ми.
  • і за мо́рем. [Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко)
Де завгодно; скрізь. Приклади
  • за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона така, що і за синім морем правду шукатиме (З газети)

жите́йське мо́ре, уроч.

Життя з його турботами, неспокоєм і т.ін. Приклади
  • Дивиться мати вслід [Уласові], плаче: чи вистачить у нього сили вигребтися..? Чи піднесе вона [хвиля життя] його та й полине він з нею до невідомого щастя, чи замота в житейському морі, як мотає не одного на цьому білому світі (Григорій Тютюнник)
  • [Іван:] Скрізь хвилює море житейське, а мій човен без весел і без стерна: куди і як мені пливти і чим мені гребти, та й до якого берега причалити? (І. Карпенко-Карий)

не за моря́ми.

Недалеко, близько. Приклади
  • Кузьмі здавалося, що Донбас за морями десь (Григір Тютюнник)
  • Леонід насторожився.— Де це Шишаки? — Не за морями,— продовжував Сорока (О. Гончар)
  • за моря́ми. Той блукає за морями, Світ перепливає, Шука долі (Т. Шевченко)

кра́пля (ка́пля) в мо́рі.

Дуже мізерна, незначна частина чогось великого, цілого. Приклади
  • крапли́на в мо́рі. — Десь п'ятсот-шістсот примірників [листівок] друкуємо щоразу. Але це — краплина в морі (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Останніми роками вийшли невеличкі за форматом… збірки коломийок.. Ці видання краплина в морі пісенної поезії Закарпаття (З журналу)
  • Величезні сьогодні вигоди від приручення.. [женьшення] видаються краплею в морі (З журналу)
  • Усе те [культурна робота в народі] крапля в морі, та все ж, може, і ся крапля камінь точить (Леся Українка)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади
  • Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
  • Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
  • — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
  • Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
  • Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)
Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади
  • Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
  • — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
  • Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
  • — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)
Все можна, все дозволено комусь. Приклади
  • усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
  • й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
  • Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
  • Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
  • Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)
Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади
  • Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
  • П'яному і море по коліна (Укр. присл.)
Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади
  • — Що ж, мрійникам море по коліна (В. Підмогильний)
  • — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

Житейське море.

Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами зустрічається в багатьох літературах. Уподібнення життя бурхливому морю знаходимо ще у візантійських авторів. Значного поширення вислів набув у новітні часи. Так, в «Енеїді» І. Котляревського читаємо:
Як вибрались на чисте поле,
Еней з покійничком прощавсь.
Сказав: «О жизнь! Бурхливе море,
Хто на тобі оставсь?..»
Приклади
  • Житейськеє море шумить і кипить,
    У темному плесі русалка сидить:
    Зірнула русалка з далекого дна,
    І співом людей хоче вабить вона.
    (Дніпрова Чайка, Русалка)
  • Житейське море кидало ним, як тільки хотіло — суворо, безжалісно, жорстоко. Хвилі житейського моря не раз односили човен творця на небезпечну скелю; каламутний шум з гребеня хвиль перебризкував через голову піснетворця і, танучи біля самих ніг його, сичав по-гадючому, стікав і розтікався. (П. Тичина, К. Г. Стеценко)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.