МОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

езо́півська мо́ва, книжн.

Замаскований спосіб висловлення думок з натяками і недомовками, а також викладене таким способом. Приклади
  • езо́пова мо́ва. У наш час, звичайно, відпала потреба в езоповій мові. Але в байці зберігаються вироблені народною творчістю гнучкі алегоричні засоби (З газети)
  • Прийоми езопівської мови в підцензурних творах класиків дуже різноманітні і гнучкі (З журналу)
  • — Здається, вчорашній запис треба більше прикрити езопівською мовою (М. Стельмах)
  • Здавлений цензурними лещатами, Чернишевський змушений був вдаватися до езопівської мови (Життя і тв. Т. Г. Шевченка)
  • Побіг [Крайнюк] дзвонити до Горпищенка. Ледве знайшов його і езопівською мовою, натяками домігся згоди, що полковник вислухає наодинці обох своїх розвідників і прихильно поставиться до їхнього прохання (В. Кучер)

[на́че (ні́би і т.ін..)] відняла́ся мо́ва у кого.

Хтось від хвилювання, радості і т.ін. не може говорити; мовчить, замовк. Приклади
  • Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик)

мо́ва (розмо́ва) коро́тка, перев. у кого з ким.

Хтось рішуче діє в певних обставинах; не церемоняться, не рахуються з ким-небудь. Приклади
  • — У нас, знаєте, мова коротка,— креснув офіцера поглядом Баржак.— Хто не схиля голову перед працею — тому нахилимо (О. Гончар)
  • —Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні, щоб аж дух із них геть. З спекулянтами розмова коротка (Ю. Збанацький)

спі́льна мо́ва.

Те, що зближує, з'єднує людей. Приклади
  • [Черниця:] У всіх людей одна є спільна мова — Братерськая любов (Леся Українка)
Взаєморозуміння між ким-небудь. Приклади
  • Між ними не було спільної мови;

і́нша мо́ва.

Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було, не так, як було, а краще. Приклади
  • і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров)
  • — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар)

захо́дить / зайшла́ мо́ва про кого--що.

Починають говорити про кого-, що-небудь. Приклади
  • Зайшла мова про неї, про Вутаньку. — Красовита молодиця, — почав худорбастий… інженер з електростанції (О. Гончар)
  • Сперечався [Артем] з Павлом, про що б не зайшла мова (А. Головко)
  • Між братами ще ніколи серйозно не заходила мова про дівчат (Стельмах)
  • Як де заходила мова про віру, то він не ховав своїх думок (Леся Українка)

Езопівська мова.

Вислів утворено від імені грецького байкаря Езопа, який жив, за переказами, в VI ст. до н. е. Він був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми байки. Згодом «езопівська мова» стала означати особливу манеру викладу, застосовувану письменниками, щоб обійти цензуру. Приклади
  • Боротьба з ВУСППом, отже, продовжує стару лінію памфлетів Хвильового, але приглушено, натяками, своєрідною езопівщиною. (Ю. Шевельов, Про памфлети Миколи Хвильового)
  • Я міг би не йти в ленінградські окопи,
    Бо ще у дитинстві лишився без ока.
    Я міг би, засвоївши мову Езопа,
    Забути, як давить цензурна морока.
    (М. Руденко, Шлях до себе)

як (мов, ні́би і т.ін.) за поду́шне.

Невідступно, настирливо. Приклади
  • Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Т. Шевченко)
  • Настане ніч,— думки, як за подушне, оступлять… (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) у чаду́.

Неврівноважений у своїх діях та вчинках, позбавлений здатності чітко мислити, розуміти та сприймати що-небудь. Приклади
  • Настя прибігла додому ніби в якомусь чаду (І. Нечуй-Левицький)
  • Невідомо чому, але останні дні Артем жив ніби в чаду, крижаніючи серцем у передчутті близького лиха (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Час минав непомітно — в піснях і жартах. Андрій був як у чаду (О. Гуреїв)

як (мов, на́че і т.ін.) з во́ску ви́ліплений.

Надзвичайно блідий (про обличчя). Приклади
  • Вони [солдати почесної варти] байдуже поглядали на виссане мукою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

[як (мов, ніби і т.ін.)] кло́ччя жува́ти.

Нудно і настирливо повторювати те саме. Приклади
  • — Ти знов — таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка)
зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Приклади
  • — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало)
  • Говорить мов клоччя жує (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо.

Уживається для вираження незадоволення чим-небудь набажаним, непотрібним і т.ін.; недоречно. Приклади
  • Треба практикуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.. Заважає (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) Із зав'я́заними очи́ма, зі сл. ходи́ти, блука́ти і т.ін.

Не розбираючись, не орієнтуючись у чомусь, не маючи потрібних знань, потрібного досвіду; навмання. Приклади
  • То бувало ніби з зав'язаними очима блукали, танцювали на одному місці, за своїм горем і світу ясного не бачили (І. Цюпа)
  • — Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима — во тьмі?! (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) підстре́лений со́кіл (птах) зі сл. впа́сти.

Не володіючи собою, безсило, важко, як прийдеться, опуститися на що-небудь (на землю, траву тощо). Приклади
  • Неридаймоямати… з несамовитою силою вдарив кулаком у стовбур осики. Ноги підігнулись, і він не сів, а впав на траву, мов підстрелений сокіл (М. Лазорський)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] Ма́рко (рідше Сивко́) в пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т.ін., ірон.

Невпинно, безугавно, не перестаючи, без потреби і т.ін. Приклади
  • Мов Марко по пеклі товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко)
  • Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив,.. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)
  • Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький)
  • Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр. присл.). А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок)
  • А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський)

як (мов, ніби і т.ін.) інди́к, зі сл. наду́тися, напри́ндитися і т.ін.

Сильно, дуже. Приклади
  • Управитель сидить, наприндивсь як індик (П. Панч)
  • А Карпо й собі надувся мов індик (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) коло́да.

Дуже опухлий. Приклади
  • як коло́дка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув… нога як колодка (А. Тесленко)
  • Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар)
зі сл. лежа́ти і под. Нерухомо ( перев. про недомагання, лінощі тощо). Приклади
  • Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися.. Лежу як колода (Панас Мирний)

[як (мов і т.ін.)] [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска].

Язикатий, чванливий, пихатий. Приклади
  • Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями мов скеля, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк)

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
  • Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вели́кдень, зі сл. вдягну́тися і под.

Дуже, пишно, по-святковому. Приклади
  • — Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? — Зуба піду рвати (І. Драч)
  • — Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогою гостя… (М. Коцюбинськй)

як (мов, ні́би і т.ін.) затя́вся.

Уперто відмовлятися щось робити; стійко, непохитно налягати на своєму. Приклади
  • мов затя́тий (стійкий, непохитний). Тривожно в материній душі, ой, як тривожно! А Настя мов затята — мовчить. І не плаче, а тільки зітхає та нудить світом (В. Речмедін)
  • — Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (А. Хижняк)
  • Сказав [Павло] як затявся, що більше і зустрічатися не бажає… (В. Кучер)
Тривати довгий час, безперервно. Приклади
  • Дощі — як затялися: щодня та й щодня… (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.

Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного. Приклади
  • [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] мо́кра ку́рка.

Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина. Приклади
  • [Катерина:] Така дівчина була [Джульєтта], а ти мокра курка (О. Корнійчук)
  • як змо́клі ку́ри. [Веселовський:] Товариші, ви пробачте мені, але сьогодні всі ви, як змоклі кури. Що наступила тяжка хвиля, це так, але що саме тепер треба доказати витривалість, це тричі так (Мирослав Ірчан)

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т.ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т.ін.), як (мов, на́че і т.ін.) [ту (ту́ю, молоде́ньку і т.ін.)] ли́пку, кого, що.

Забрати у когось гроші, коштовності і т.ін., довести до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Бідний і так обдертий, як липка (Укр. присл.)
  • обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана [фашистами], як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник)
  • Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський)
  • Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович)
  • Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров)
  • — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо [голову]. .. та й писаря завряд [заодно] (Панас Мирний)
  • Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети)
  • Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки [тепер], як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок)
Змусити когось витратити багато грошей. Приклади
  • Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) бджіл у ву́лику.

Дуже багато, безліч. Приклади
  • як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З газети)
  • Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади
  • Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)
Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
  • гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
  • на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
  • як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
  • Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
  • — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
  • Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
  • Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
  • — Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
  • Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
  • Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) ля́лечка.

Дуже гарний, вродливий (про людину). Приклади
  • — Я займуся твоїм гардеробом, Ти у мене ходитимеш, як лялечка (П. Гуріненко)
  • [Павло:] Ну, й дівчинка ж, як лялечка (І. Кропивницький)
  • — А донечка, як лялечка (М. Зарудний)
Дуже гарне, красиве, привабливе і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Столяр із нього душевний, можна сказати, вже коли зладнає річ — мов лялечка! (Є. Гуцало)
зі сл. прибра́ти і под.Гарно, красиво і т.ін. Приклади
  • Острівок у парку, як ляльку, впорядкувано (Іван Ле)
  • Прибрали сад, як лялечку (Ю. Янов)
  • як ля́лька. Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) кара́сь у ве́ршу, зі сл. су́нутися, лі́зти і т.ін.

Необачно, необережно. Приклади
  • — Придумає казна-що і сунеться як карась у вершу (І. Рябокляч)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ка́меня ви́битий.

Нерухомий. Приклади
  • За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір'я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко)
Дуже гарний (про людину). Приклади
  • В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати і под.

Без запинки, дуже чітко. Приклади
  • — А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний)
  • О. [отець] Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький)

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади
  • Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади
  • Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
  • мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мо́сту впа́сти.

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • Оце пропав — як з мосту впав (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. охо́чий і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гу́ски (з гу́ся) вода́ з кого.

Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. Приклади
  • як з гусака́ вода́. Я пильно придивлявся до нього [Гризоти] тоді на бюро.. Сидить собі, а з нього як з гусака вода… Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін)
  • — Ох, і свиня ж ти! — не стримавсь Петро. Віктор нітрохи не образивсь, йому це як з гуся вода (А. Головко)
  • — Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина (О. Гончар)
  • — Траплялось, що одна [жінка] вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок)

ті́льки й мо́ви, перев. у кого, про кого--що, за кого--що.

Говорять виключно про когось або про щось. Приклади
  • — Дам тебе [панночку] за князя чи за графа. Та тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії (Марко Вовчок)
  • Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (Переклад М. Лукаша)
  • ті́льки й розмо́ви. У селі… тепер — тільки й було розмови, що за церкви, за монастирі (І.Нечуй-Левицький)

як (мов і т.ін.) з бо́чки.

зі сл. густи́ і т.ін. Дуже гучно, голосно, сильно. Приклади
  • Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: — Прокляв тебе єси в зачатії, — реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник)
  • Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: — Мат! (П. Панч)
  • як з поро́жньої (духово́ї┌33267) бо́чки. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чи правду я кажу, чи ні? — Святу правду, пане гетьмане? Святу правду! — загули кругом запорожці як із бочки (П. Куліш)
зі сл. ли́ти і под. Дуже сильно (про дощ). Приклади
  • Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Укр. присл. та прик.)
  • Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський)

як (мов, на́че і т.ін.) прикипі́В.

Щільно притулився до чогось. Приклади
  • Пріська, хитаючись, підвелася, та як припала до кухля — неначе її уста до нього прикипіли (Панас Мирний)
до чого. Залишився у тій самій позі, на тому ж місці; нерухомий на якомусь місці (про кого-небудь). Приклади
  • Степан… поліз на піч спати, а Пріська немов прикипіла до лави й не рушила з неї до світанку (Л. Яновська)

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти.

Дуже, нестримно. Приклади
  • Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) глухо́му му́зика, зі сл. тре́ба, потрі́бно і т.ін., жарт.

Ужив. для вираження заперечення зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно і т.ін.; аж ніяк. Приклади
  • Теє му [йому] так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало, глухому музика (Укр. присл.)

як (мов, на́че і т.ін.) пола́маний хто, що.

Хто-небудь відчуває біль у всьому тілі. Приклади
  • Все тіло ниє, наче поламане (І. Багмут)
  • Він від хвороби був такий, як поламаний (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) накупи́тися.

Дуже активно, інтенсивно виявлятися, діяти і т.ін. Приклади
  • Отой Панько.., мов накупився,.. знущатися над моєю матір'ю (Ю. Збанацький)
  • А воно [серце], як накупилося, голосно й часто калатало в грудях, стискувалося до болю (В. Кучер)

на ґвалт.

зі сл. готува́ти і под., діал. У короткий строк; швидко, поспішно і т.ін. Приклади
  • Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк)
зі сл. дзвони́ти, би́ти, уда́рити і т.ін., а також кри́чати і под. Дуже голосно, сильно (як знак про небезпеку, на допомогу, торжествуючи і т.ін.). Приклади
  • Мім, німий раб,. . б'є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка)
  • як (мов┌64205) на ґвалт. Цу-цу, Рябко! — тут всі, повибігавши з хат: Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський)
  • Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле)
  • Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній)
  • Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський)
  • Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах)
  • Коронний гетьман Потоцький бис на ґвалт про новий бунт,. .та цих накликувань не слухано (М. Грушевський)
  • — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка [на я́рмарку], зі сл. пропада́ти і под.

Безслідно. Приклади
  • Вони [шведи] пропали б тут, як на ярмарку собака. А це ж товариші наші і союзники, годі їх лишати на поталу судьби [долі] (Б. Лепкий)
  • А я пішов у гайдамаки, Та на Сибірі опинивсь. (Бо тут Сибір була колись). І пропадаю, мов собака,.. Помолись. За мене Богу, мій ти сину (Т. Шевченко)
  • — Держись… — пригрозив він йому [сину], — а то пропадеш, як собака на ярмарку! (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) ужа́лений.

зі сл. відска́кувати, зіска́кувати і т.ін. Різко, рвучко. Приклади
  • Ольга переступила поріг, підняла над головою свічку. Але в ту ж мить, мов ужалена, відскочила назад (І. Микитенко)
  • Степан Васильович прокидається і, мов ужалений, зіскакує з ліжка: хтось міцно тарабанить у двері (М. Стельмах)
зі сл. закрича́ти, завереща́ти і т.ін. Раптово, зразу. Приклади
  • Марія, як ужалена, ляскотно заверещала й вискочила з хати (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений.

Незадоволений, засмучений, зажурений, злий. Приклади
  • [Домка:] Що це ти сьогодні якась мов у воду намочена? (М. Кропивницький)
  • Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки (Грицько Григоренко)

як (мов, на́че і т.ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг.

Дуже, надто. Приклади
  • — Накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. — Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Ю. Мушкетик)

як (мов, ні́би і т.ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл.

Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Приклади
  • Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

як (мов, на́че і т.ін.) намальо́ваний.

Дуже яскраво, чітко. Приклади
  • Наче намальовані, встають передо мною всі картини, всі місця (І. Нечуй-Левицький)
  • Перед очима, мов намальовані, встають і обриси хати, і дерев'яний віз (М. Стельмах)
Дуже вродливий, гарний. Приклади
  • Вона стояла напроти парубка як намальована (Панас Мирний)
  • А з виду [Василь] як намальований: очі йому як зірочки (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з'яви́тися, звали́тися і т.ін.

Зовсім несподівано, зненацька. Приклади
  • Вона [дівчина] була безмежно вдячна своїм землякам. Адже коли б не з'явився як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав (Панас Мирний)
  • Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
  • обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
  • — Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
  • так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
  • Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
  • Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало (Панас Мирний)

[як] у праве́ць (прямце́м і т.ін.) поста́вило кого, безос.

Хтось заціпенів на місці; остовпів. Приклади
  • мов хтось у праве́ць поста́вив. Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний)
  • Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний)

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого--що, від кого--чого і без додатка.

Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Приклади
  • ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний)
  • ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка)
  • Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд)
  • І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник)
  • В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко)
  • Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху ні духу (В. Минко)
  • Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху ні духу (О. Гончар)
  • Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади
  • — Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
  • [Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

[як (мов і т.ін.)] соро́ка на хвості́ розно́сить / рознесла́.

Дуже швидко поширюються якісь чутки. Приклади
  • По Веселій, мов сорока на хвості розносить щоразу, яка там цього вечора юшка заварювалась… і які клались приправи (О. Гончар)
Ставати відомим всім або багатьом. Приклади
  • Чи рознесла сорока на хвості, Що я уже директорша? (О. Підсуха)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ці му́ха, фам.

Дуже мало, недостатньо ( перев. про їжу). Приклади
  • Це йому як собаці муха.

як (мов, ні́би і т.ін.) прику́тий (прико́ваний) до чого і без додатка, зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т.ін.

Нерухомий, непорушний, заціпенілий і т.ін. Приклади
  • Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилась перед собою (П. Колесник)
  • З переполошеним видом, блідий і ніби прикований до кам'яного тротуару, стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко)
  • мов (на́че) прику́тий (прико́ваний) до мі́сця. І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) потопа́ючий за соломи́нку, зі сл. схопи́тися і под.

З останньою надією. Приклади
  • мов потопа́ючий за до́шку. Тепер Мирон зрозумів, що вона говорить. Схопився за її руки, мов потопаючий за дошку: він усвідомив, що означають Вірині слова (Р. Іваничук)
  • — Дозвольте вас супроводжувати, — схопився [Тарас], як потопаючий за соломинку. — Прошу! Ми будемо вам дуже вдячні (В. Шевчук)

як (мов, на́че і т.ін.) вли́пнути.

Бути добре припасованим. Приклади
  • Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Марко Вовчок)
  • Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула…— Як влип,— засміявся Зуб (В. Собко)

як (мов, немо́в і т.ін.) крізь (че́рез) [густе́] си́то.

зі сл. сі́яти, сі́ятися і т.ін. Густо, безперервно (про дощ, мряку). Приклади
  • Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (А. Хижняк)
  • Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито (Панас Мирний)
зі сл. ви́дно, ба́чити і т.ін. Невиразно, нечітко, неокреслено. Приклади
  • На вулицях видно було, мов крізь сито (І. Франко)
  • Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (П. Панч)

як (мов і т.ін.) за́йцеві бу́бон, зі сл. потрі́бний.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрі́бний; зовсім не (потрібний). Приклади
  • — Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! — презирливо фиркнув Левко (М. Стельмах)

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т.ін.) як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці.

Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т.ін. стані ( перев. від страху, нервового напруження). Приклади
  • Кайдашиха вхопилась за полудрабки і трусилась як у пропасниці (І. Нечуй-Левицький)
  • Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський)
  • Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади
  • Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
  • На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт від ла́дану (від кукурі́ку), зі сл. тіка́ти і под., грубо.

Надзвичайно швидко і злякано. Приклади
  • — Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко)
  • За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада)
  • [Ганна:] А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий)
  • Клим бенкет носом знав. А діло? як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на пружи́нах (на пружи́ні).

Легко, швидко, енергійно. Приклади
  • Голос пані Бровко підскочив угору, як на пружині (Ірина Вільде)
  • Ще раз крутнувшись перед дзеркалом, він [Яків], мов на пружинах, вийшов з хати (М. Стельмах)
  • Самієв, підскочивши, як на пружинах, енергійно махнув кулачком офіцерам-артилеристам: давай (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади
  • Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
  • Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
  • Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
  • Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
  • Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути).

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов)
  • як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк)
  • — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми… (В. Кучер)
  • Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв'язаним до Ясенева. І дійсно, ганяв знов горами, винюхуючи слід, але отаман мов у воду впав (Г. Хоткевич)
  • — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький)
  • І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний)
Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Приклади
  • ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський)
  • Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти… Все це як у воду кануло (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) світ свіну́в кому.

Хто-небудь відразу здогадався про щось. Приклади
  • Їй зразу як світ свінув — це ж вона і є, та золота грамота! (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) відрі́зало (відруба́ло), безос.

Припинилося відразу, раптово чи несподівано. Приклади
  • І зразу — як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла (Панас Мирний)
  • — Якщо й писав, сину, то не ми твої письма читали. Може, хтось читав. Ото останнє було, де ти про землеустрій писав.. Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного [листа] не получав (А. Головко)
  • — Кожного разу на Новий рік один одного листівками поздоровляли. А як стали вони народними художниками, лауреатами — ніби відрізало (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) сич, зі сл. наду́тися і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Сидів [Середа] у машині надутий, мов сич, і в думці робив рознос Хорошкові та Несвітайлу (В. Вільний)
  • Цар цевенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться, Довгенько вдвох похожали [походжали], Мов сичі надуті, Та щось нишком розмовляли — Здалека не чути (Т. Шевченко)
  • Увесь обід він [папа] був таким, мало що їв і, як сич, надувшись, сидів (Панас Мирний)
зі сл. ходи́ти, бу́ти і т.ін. Невеселий, похмурий. Приклади
  • Подобалась і вона Федорові, і узяла думка безжурну парубочу голову, ходить, як сич, повісивши носа (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади
  • Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
  • Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
  • Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

як (мов, немо́в і т.ін.) [удру́ге (зно́ву)] на світ народи́вся.

Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін. Приклади
  • [Кряж:] — Зроблю! Хороше тут! Наче на світ народився. Душею і тілом спочиваю, Омельку (М. Зарудний)
  • Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли. Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилась (Панас Мирний)
  • На тебе я, мов на святу дивився, Твоїм умом і серцем просвітився, Немов на світ удруге народився (П. Куліш)
  • Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади
  • — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
  • на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
  • — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
  • — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти і т.ін.

Марно, безрезультатно. Приклади
  • — Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко)
  • Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гарма́ти, зі сл. гукну́ти і под.

Дуже голосно. Приклади
  • Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) хлющ (хлю́ща).

зі сл. п'я́ний. Дуже надзвичайно. Приклади
  • Насінник приходив на службу п'яний як хлющ (Ю. Збанацький)
Дуже мокрий, намоклий. Приклади
  • Бурхнуло з неба, мов із бочки.. Троянці стали всі як хлюща (І. Котляревський)
  • — Ой, набридли затяжні дощі. Земля вже їхню щедрість не приймає. Мовчать дерева як хлющікущі. І жодна пташка пісню не співає (О. Білаш)
  • — Чоботи он приволік як хлющі. Завтра висохнуть, як взуватимешся? (Григорій Тютюнник)
  • І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (П. Панч)
зі сл. мо́крий, змо́кнути і под. Зовсім, повністю, наскрізь. Приклади
  • на хлющ. [Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ (М. Кропивницький)
  • Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Ю. Збанацький)
  • Мокра як хлюща сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський)
  • Я мокрий як хлющ, але я радий цьому богатству води (М. Грушевський)

як (мов, ні́би і т.ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́.

зі сл. схо́жий і под. Дуже, зовсім, абсолютно. Приклади
  • як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний)
  • як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура)
  • [Березня:] ..Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Є. Кротович)
  • Тюремний [фашистський] ескулап… був, як дві краплі води, схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький)
Такий же, як; копія когось. Приклади
  • Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько, як дві краплі води (Панас Мирний)
  • Та таке [дитинча], кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько, мов дві краплі води, заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко)

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною несподіванкою. Приклади
  • Одно невеличке слівце Дін як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) трі́ска.

Дуже худий (про людину). Приклади
  • [Карпо:] — Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний)
зі сл. худи́й. Дуже, вкрай. Приклади
  • Проте мінери — ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кіло́чках.

Дуже занепокоєний, украй схвильований, збуджений і т.ін. Приклади
  • Устя сиділа як на кілочках, чужа й непотрібна (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на те́бе (на ме́не і т.ін.) ши́тий.

Добре припасований (про одяг, взуття). Приклади
  • — Повернись… Так… Все як на тебе шите (О. Гончар)
  • [Журавель:] Костюм як на тебе шитий (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру [на вітрі] (М. Коцюбинський)
  • Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт напла́кав.

Дуже мало. Приклади
  • кіт напла́кав. В Мотрі й трудоднів тих — кіт наплакав (М. Рудь)
  • В самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало)
  • Там і цукерок тих, як кіт наплакав (В. Кучер)
Дуже незначний, невеликий. Приклади
  • — Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в'язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти і под.

Дуже швидко, нестримно. Приклади
  • Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив'язі (І. Цюпа)
  • Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) ска́пувати сві́чкою.

Худнути, марніти від переживань, хвороби. Приклади
  • немо́в сві́чка ска́пує. А той, хто дружби зрікся безоглядно І задивився на багатство власне, Над своїм скарбом ниє безпорадно, — Немов та свічка скапує і гасне (М. Ю. Тарновський)
  • — Ти вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою (П. Козланюк)

мов кисли́цю з'їв, зі сл. подиви́тися і под.

Скоса, вороже. Приклади
  • Подивився мов кислицю з'їв (Укр. присл.)

як (мов і т.ін.) скаже́ного (скаже́ної) соба́ки, зі сл. боя́тися і под.

Дуже. Приклади
  • — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́ба з водо́ю.

зі сл. жи́ти. Дружно, мирно, у злагоді. Приклади
  • Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок)
  • Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..)
Нерозлучний з ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало)
  • [Гусак:] Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко)
  • — Ви з книжками, як риба з водою,— сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) рік, зі сл. день, дні і т.ін.

Дуже довгий, тривалий. Приклади
  • Дні — як рік (В. Сосюра)
  • [Одарка:] А день сьогодні як рік для мене (М. Зарудний)

як (мов, на́че і т.ін.) м'я́ло (макого́на) облиза́в, ірон.

Хтось у поганому настрої, невеселий після якоїсь невдачі. Приклади
  • Сердитий, наче м'яло облизав.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] по шнуру́.

Рівно, в ряд, в одну лінію. Приклади
  • В Кам'янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий)
  • З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко)
  • — Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа)

як (мов, наче́ і т.ін.). Мама́й пройшо́в (погуля́в і т.ін.), несхв.

Нічого не лишилося; усе знищено, зруйновано і т.ін. Приклади
  • Ніколи в минулому це проблеми не становило; майстровий люд сам собі наперед готував деревину і в шістнадцятому і в сімнадцятому столітті, а тут як Мамай погуляв: ні майстрів, ні матеріалів, ні традицій (З журналу)

обсно́вувати (обпліта́ти і т.ін.) / обснува́ти (обплести́ і т.ін.), як (мов, ні́би і т.ін.) паву́к кого.

Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Приклади
  • оплести́, мов му́ху павути́ною. [Василь:] Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький)
  • Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович)
  • Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко)

ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т.ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл.

Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Приклади
  • ви́скочити як Кузьма́ з конопе́ль. Євген Панасович почав, було, гарячкувати і мало не вискочив як Кузьма з конопель, щоб перебити ту облудну мову (В. Речмедін)
  • А на уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко)
  • — Артем, ніскільки не образившись, сприйняв її кепкування, як і належало, спокійно. Справді, вискочив із своєю догадкою ніби Пилип із конопель (П. Гуріненко)
  • Копії і фотографії документів та портретів, що я надсилав, мені повернуто з припискою: Не можуть бути використані. А чому? Що я — вискочив як Пилип з конопель? (Л. Смілянський)

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т.ін.) на лопа́ті.

Сказати що-небудь недоречно, недоладно. Приклади
  • ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але…— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. говори́ти і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Приклади
  • — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало)
  • Сказав як на лопаті вивіз (Укр. присл.)
  • — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха (му́хи) у спа́сівку; як (мов, ні́би і т.ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт.

зі сл. злий, кусли́вий і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — То ти, бачу, не біла голубка? Ти… ще й куслива, як мухи в спасівку. А я вважав на тебе, як на голубку (І. Нечуй-Левицький)
  • На тому місці, де щойно стояла ота мордяка, зла, як муха у спасівку, вже нічогісінько не стояло, а тільки валявся велетенський ремінь (Є. Гуцало)
Хтось злий, сердитий, уїдливий і т.ін. Приклади
  • Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. присл.)
зі сл. дійма́ти, дратува́ти, дзижча́ти і т.ін. Набридливо, невідступно, уїдливо і т.ін. Приклади
  • як ґе́дзи в спа́сівку. Старий фортеп'ян [старе фортепіано] швидко зрадив Олесі: через рік нитки порозмотувались, молоточки поодскакували, струни почали рватись і дзижчали, як ґедзи в спасівку (І. Нечуй-Левицький)
  • І сьогодні з голови Терентія майже цілий день не виходила циганська скрипка. Вона дратувала його, мов спасівчана муха, вона ж і грала йому, наче на весілля (М. Стельмах)
  • Ох, ці настирливі думки діймають, як мухи в спасівку, і нічим не відженеш їх (М. Старицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́бі парасо́лька, перев. зі сл. потрі́бний і под.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібний. Приклади
  • — В мене ж дружина! — Нічого тій жабі не станеться. Їй так потрібен чоловік, як рибі парасолька. Проживе і без тебе (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́йма пойняла́ кого.

Хто-небудь безслідно зник, когось ніде немає. Приклади
  • Ми ще було по весіллях, а Чайченка — як пійма пойняла — нема, ніде не буває (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка в обича́йці, зі сл. сиді́ти і под.

Самотньо, ізольовано від інших. Приклади
  • — Йди до світлиці та побалакай з нами,— почала говорити Соломія,— зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить мов квочка в обичайці (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) ви́хор.

Дуже швидко. Приклади
  • Час летить неначе вихор (М. Упеник)
  • — Татку, заждіть, я зараз! — скочив [син] з розлогих саней і навпростець городом побіг до хати. Влетів мов вихор і в чому був поліз на полик (В. Шевчук)
  • До кінолабораторії я влетів як вихор (Ю. Яновський)

як (мов, нена́че і т.ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости, з'явля́тися, виника́ти і т.ін.

Швидко й у великій кількості. Приклади
  • Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш)
  • нена́че гриби́. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний)
  • як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський)
  • Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко)
  • Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди [на курорт Трускавець] грошовиті люди (З журналу)
зі сл. шви́дко. Приклади
  • У великій кількості. Хоч МЖК [молодіжні житлові кооператив] і не ростуть так швидко, як гриби після дощу, однак… ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети)

як (мов, немо́в і т.ін.) ку́рячим зу́бом обче́ркнутий, жарт.

Такий, до якого не можна підступитися, звинуватити в чомусь і т.ін. Приклади
  • Де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму.. От і всі знають, а немов курячим зубом обчеркнута: не доступляйсь до неї, не впіймаєш (Дніпрова Чайка)

як (мов, ні́би і т.ін.) по пи́саному.

Легко, безпомилково. Приклади
  • За вісімнадцять літ свого подружнього життя Марія навчилася читати найдрібніші факти як по писаному ( Ірина Вільде);— Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі, дивлюсь туди, та дітство й дівування своє розкішне, і замужжя щасливе, й вдівство гірке — все мов по писаному вичитую (Марко Вовчок)
зі сл. говори́ти і под. Дуже чітко, не збиваючись. Приклади
  • — А ти добре завчив усі скарги нобілітованих [титулованих]. Як по писаному шпариш (Іван Ле)
  • Не роби з верховинців великих промовців, що говорять як по писаному (В. Поліщук)
  • Бригадири відповідали як по писаному. Один лише Сидір Підпара… переплутав усі цифри (М. Зарудний)
Ніби за наперед продуманим планом або схемою. Приклади
  • Одімкнув [заступник коменданта] хвіртку в огорожі корівника. За цим, як по писаному, рудий Цункер відчинив, нарешті, двері салону смерті [концтабору] (В. Козаченко)
  • Пообіцяла тьотя! Ну значить: Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість! Усе значить, як слід. Як по писаному (Остап Вишня)

як (мов, ні́би і т.ін.) жи́вий, з дієсл.

Чітко, яскраво, виразно. Приклади
  • Ставав легінь перед очима як живий — і все закручувалося в непримиримім танці, шаленім, запіненім. Не дишучи, розкривала очі в тьму (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) вЛи́тий, зі сл. сиді́ти.

Дуже добре (про одяг). Приклади
  • Онук якось аж неохоче вдягнув — костюм сидів на ньому як влитий (А. Дімаров)

як (мов, немов і т.ін.) ві́тром перенесло́ кого.

Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т.ін.) кудись. Приклади
  • [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) несамови́тий.

У такому стані, що не здатний контролювати свої вчинки, дії. Приклади
  • Увійшли [люди] у хату, засвітили каганець, чоловік стоїть, як несамовитий (О. Стороженко)
  • В кедрових палатах, мов несамовитий, Давид похожає [походжає] (Т. Шевченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т.ін.

Дуже швидко, зненацька і т.ін. Приклади
  • Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у молоці́.

Гарний зовні, виплеканий, випещений. Приклади
  • Посадник Коснятин… був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров'я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́ртвий.

зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно. Приклади
  • А вже сплять [діти], як мертві (М. Коцюбинський)
  • [Річард:] Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка)
Дуже стомлений, млявий і т.ін. хто-небудь. Приклади
  • Після змагань всі були як мертві.
Блідий, нерухомий і т.ін. Приклади
  • Галя вже водою підвела її [Параску] знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько [тільки] зубами цокотіла (Панас Мирний)
Чимось приголомшений, стурбований і т.ін. Приклади
  • Після пережитого вона ходила як мертва.

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) ду́рень із сту́пою з ким--чим.

Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий її. Приклади
  • — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач)
  • Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру).

Зруйнований, занедбаний. Приклади
  • [Семен Мельниченко:] Я покинув тебе [країну] ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у карася́ во́вни, ірон.

Зовсім немає. Приклади
  • В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) сього́дні (учо́ра і т.ін.) приве́зений, жарт. , несхв.

перев. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т.ін. Приклади
  • — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (І. Нечуй-Левицький). як приве́зений. — Гайда, дівчата, танцювати абощо,— каже Василь..— То чогось нудно. Сидять усі, як привезені (Григір Тютюнник)
Як чужий, пасивний і т.ін. Приклади
  • Він звернувся хмурий до наймички,.. гримнув на неї: — Ти наче вчора привезена: приїхали, значить, випрягти треба! (А. Головко)

накри́ти / накрива́ти мо́крим рядно́м кого.

Піймати, захопити зненацька. Приклади
  • — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок)
  • — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб)
  • — Ага, піймалась!..накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик)
Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Приклади
  • мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила: Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник)
  • — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах)
  • Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на гріх.

Наче навмисне, наче на зло; недоречно, невчасно і т.ін. Приклади
  • Досі дні стояли теплі, сонячні… а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуреїв)
  • У кого нікуди було ховати [худобу],.. той просто спускав до стіжка розлигону,.. Але худоба, як на гріх, гнулася попід стіжками в затишку, мов на припоні (А. Головко)
  • [Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (М. Кропивницький)
  • Їй довго не спалося,. . а геть далі їй так їсти захотілося. Вона аж здивувалася.. Ніколи сього зроду не було, а се — як на гріх (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вулка́ні, зі сл. бу́ти і под.

У тривозі, в передчутті загрози, небезпеки, неприємних подій. Приклади
  • Почуваємо себе як на вулкані — ця приказка висловлює нестабільність, напруженість становища (З журналу)
  • Ми живемо як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) у во́ду опу́щений.

Дуже похмурий, зажурений, сумний і т.ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. Приклади
  • У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний)
  • Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець)
  • Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце,. ..а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко)
  • Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний)
  • — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче,.. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров)
  • [Перун:] Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т.ін.

Без засобів існування, без підтримки, без грошей і т.ін. Приклади
  • Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село, де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру)
  • І зостались ми, 22 чоловіка, як рак на мілі (М. Кропивницький)
  • У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) оселе́дців у бо́чці.

Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Приклади
  • як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк)
  • В арсеналі художньо-зображальних засобів української мови не менше і фразеологічних синонімів, що виражають спосіб, місце, час та інші обставини, за яких відбувається дія. Наприклад:.. Тісно: ніде голці (яблукові┌151022) впасти — ніде пальцем ткнути — ніде курці клюнути — як оселедців у бочці.. та ін. (Фразеологія..)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути.

Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. Приклади
  • Сказав, як у воду глянув (Укр. присл.)
  • — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що… добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар)
  • — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) не сні́дав.

Слабосилий, млявий. Приклади
  • Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади
  • Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

як (мов, на́че і т.ін.) оса́.

Сердитий, роздратований і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • Чогось вона сьогодні як оса.
зі сл. лі́зти, вчепи́тися і т.ін. В'їдливо, невідступно (переслідувати, дошкуляти, набридати і т.ін. кому-небудь). Приклади
  • Лізе у вічі, мов оса (Укр. присл.)
  • — Що ж бо ви, мамо, мене [до мене] нині вчепилися, як оса? — відрекла вона, зібравшись якось на відвагу (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
  • До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

погуби́ти думки́ (мо́ву, слова́ і т.ін.).

Втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити. Приклади
  • — Та ви справді мене зведете на постіль!.. — І присів [генерал], погубивши всю мову (Б. Грінченко)
Обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку. Приклади
  • — Та й забарився ж ти! Де ти блукав так довго? Я вже й думки погубила (Л. Яновська)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади
  • мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
  • Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
  • як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило (М. Старицький)
  • Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

як (мов, нена́че і т.ін. ) у моги́лі.

Тихо, сумно і т.ін. Приклади
  • Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети)
зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. Приклади
  • На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар)
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • І Карпа заболіли руки від щирого вибивання [у двері]… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) со́нна му́ха, ірон.

Млявий, інертний, байдужий і т.ін. Приклади
  • На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на [гаря́чім] вугі́ллі, зі сл. бу́ти і под.

У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Він [Ремо] сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній)

як (мов, на́че і т.ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що.

Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Приклади
  • Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропав безвісті (П. Грабовський)
  • як (мов┌64205) вода́ вми́ла (зми́ла). Скільки працював [Деніс], дбав, щоб збитися на добрі коні, збився, придбав і — от тобі, маєш! В одну ніч — як вода вмила. Після крадіжки він аж плакав з жалю (Б. Грінченко)
  • — Всі ми запевняли, що з хворого як водою змило скаженість… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нарешті купив [Левко] чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива, як Левка наче водою вмило (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т.ін.), зі сл. сиді́ти і под.

У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко)
  • Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський)
  • Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила┌66363) (А. Головко)
  • Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері.., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар)
  • Меланія сиділа як на голках,намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко)
  • Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Г. Тютюнник)

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади
  • Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)
У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади
  • Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
  • Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
  • По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади
  • — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

як (мов, ніби і т.ін.) приши́тий на чому і без додатка.

Добре, міцно тримається на чомусь; вправний, красивий і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • Але він вже на коні — на коні як пришитий (Д. Мордовець)
зі сл. сиді́ти, ходи́ти і т.ін. Не відступаючи від когось, не виходячи звідкись; постійно. Приклади
  • Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий… провожатий, що не один чи два вечори знай проводив її до самої хати (Панас Мирний)
  • Поївши, Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (А. Дімаров)
  • [Дранко (кричить у себе на дворі):] І слухати не хочу! Знаю, які печериці підеш збирати! сиди мені у хаті, як пришита! (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) засва́таний.

Несміливий, сором'язливий, нерішучий або такий, що трохи пишається. Приклади
  • — І вже до Калинки, який все ще стояв, голий до пояса: — Чого стоїш як засватаний? Гарячку ще хочеш схопити? (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) [пече́ний, варе́ний] рак.

Дуже червоний ( перев. від сорому). Приклади
  • Вуха стали, як печені раки.
  • Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) на шарні́рах (на шарні́рі).

Рухливий. Приклади
  • Нехай будуть скоро підошви у дірах — Кружляє ця пара годин уже п'ять. Фігура у Маші немов на шарнірах: Таке виробля там, що й сором казать (С. Олійник)
Легко, вільно. Приклади
  • Голобородько наче на шарнірі повернувся на стільці і визирнув у віконце (С. Голованівський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у раю́, зі сл. жи́ти і под.

Безтурботно, спокійно, добре. Приклади
  • Ховрах… допитує куму. А та йому:. .Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей;. .Всі добрість бачили мою, Бо всі жили мов у раю (Л. Глібов)
  • Приїхавши, я три дні жила як у раю (Леся Українка)
У злагоді. Приклади
  • Живуть [хто щиро любить] як у раю: не тільки сварки і лайки межи ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т.ін.

Дуже шумно, важко тощо. Приклади
  • як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович)
  • Як говорить [дячиха], то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький)
  • Перебежить греблю [Гадючиха] — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський)
  • Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх, — обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький)
  • [Лейтенант:] Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут)
  • Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) хто підміни́в кого.

Хто-небудь змінився, став зовсім іншим. Приклади
  • Після того, коли повернулася з суду над Княжевичем та побувала на заводі у наших шефів, жінку наче хто підмінив (В. Кучер)
  • — Розумієте, Тарасе Демидовичу, моїх учнів ніби хто підмінив. Ваш патефон подіяв магічно (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сім баб пошепта́ло.

Набагато кращий. Приклади
  • — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб… пошептало (Переклад С. Масляка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ко́лесо без бу́кші, діал. , з дієсл.

Безупинно, безперервно. Приклади
  • — От ґава стара [жінка] розмололась, мов колесо без букші (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) недорі́заний, зі сл. крича́ти, вереща́ти, галасува́ти і т.ін.

Дуже сильно, пронизливо і т.ін. Приклади
  • Офіцер скочив на дорогу й став галасувати мов недорізаний (Ю. Яновський)
  • Вражений запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав, як недорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) в'юн [посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)].

зі сл. вертки́й. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Але й це правда, що Прокіп у колгоспі — господар, і коні в нас гладкі та верткі всі як в'юни (П. Козланюк)
зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Приклади
  • Хлопчик крутився як в'юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Ю. Мокрієв)
  • Архітектурний юнак вертівся мов посолений в'юн (П. Загребельний)
  • Вінцусиха, як в'юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Муратов)

[як (мов, нена́че ́і т.ін.)] під сурди́нку.

Стишено, глухо. Приклади
  • Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич)
  • Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський)

як (мов, на́че і т.ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Кричить наче на печінки (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти.

Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Приклади
  • Не можна ж сидіти як миші в норі. як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний.

Дуже мокрий. Приклади
  • Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (А. Головко)
  • — Бач, всього змочив [дощ], — утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний)
зі сл. чи́стий. Дуже, надзвичайно. *Образно. Приклади
  • Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (О. Гончар)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади
  • ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)
Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади
  • трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
  • А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
  • Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
  • Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади
  • Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
  • В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
  • [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
  • Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) мі́дному казанку́ (казанко́ві), ірон. перев. зі сл. служи́ти і под.

Дуже довго. Приклади
  • — Але я, напевне, залишусь в армії.— Звісно, тобі ще, як мідному казанкові. Треба ж буде комусь на кордоні стояти (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади
  • Ходить, як лин по дну (М. Номис)

як (мов, ні́би і т.ін.) картко́ва́ ха́тка зі сл. зруйнува́ти і под.

Дуже легко й швидко. Приклади
  • Перед нею проходило її сите, безтурботне життя. Спогади пекли її безсилою злістю до тих, хто це життя знищив, зруйнував, ніби карткову хатку (І. Микитенко)
  • [Лариса:] А-а! Мішель! Все… пропало… звалилося… як карткова хатка (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на пуп, зі сл. крича́ти і под.

Дуже голосно, з великим напруженням, надривно. Приклади
  • — Суперечка була така пекуча, що Ривка навіть не зважала на своє укохане дитю [дитя], що кричало мов на пуп, і намагалося їй вилізти на коліна… (М. Старицький)
  • Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) па́лець (перст).

Сам, наодинці, самотою; без нікого. Приклади
  • Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура)
  • Як ото я їхав в степу один як палець і слабий, без пам'яті і гроші віз за пазухою, то хіба б я їх тепер довіз? (Народні оповідання)
  • — Встаєш уранці — самотою, обідаєш — так само; лягаєш спати — знов. Сам раз у раз, як палець (В. Винниченко)
  • Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. одино́кий і под. Без сім'ї, без рідних, без близьких і т.ін. Приклади
  • — Та нема [жінки], нема,— затинався Павло.. Самісінький, мов перст (Є. Гуцало)
  • Жив він [дід Устим] у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст (Л. Первомайський)
  • Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім'я,— тоді інша річ! А то сам як палець (Панас Мирний)
Зовсім одинока, бездомна людина. Приклади
  • — Нема в мене… дому…— Як нема? — Як палець я… У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах. .. батько й мати померли (А. Тесленко)
Уживається для вираження великої міри якоїсь ознаки, якості і т.ін.; зовсім. Приклади
  • Голий, як палець (Номис)

як (мов, ні́би і т.ін.) обпльо́ваний (опльо́ваний).

Несправедливо принижений, ображений, зганьбленийі т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • — Та кого вона назвала? — допитувався Рубець у Проценка, що після того [невдалого залицяння] наче опльований ходив по садку (Панас Мирний)
  • Я, немов обпльований, затиснувся в свою кімнатку (Ю. Збанацький)
  • Галя так і залишилася стояти серед вулиці, ніби обпльована (В. Козаченко)
  • Встане, мов обпльований, на людей не гляне, зараз за шапку і… мерщій з хати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Посипав тости,.. і з моєю училкою [вчителькою] встиг перемовитись тиць-а-тиць [тет-а-тет]. А я сиджу, як обпльований (А. Крижанівський)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) з Бо́жої руки́, зі сл. несподі́вано і под.

Уживається для вираження інтенсивності, повноти ознаки; абсолютно, великою мірою. Приклади
  • Зо триста років [в Україні] лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівно дано незалежність (В. Барка)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади
  • Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
  • — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) заворо́жений.

Мовчазний, задуманий, глибоко зосереджений. Приклади
  • Вони [брати] стоять мов заворожені, бо ще перебувають під чаром іншої ночі, минулої ночі (І. Багряний)
  • Аж заслухається Катря [пісень] і сидить як заворожена (А. Головко)
перев. зі сл. диви́тися, слу́хати і т.ін. Пильно, уважно, зацікавлено. Приклади
  • Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов як заворожений (О. Довженко)
  • Володька… вмочив перо в чорнильницю, застиг. Всі завмерли: дивилися як заворожені на те гостре перо, нависле над чистим поки ще папером, боялися дихнути (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т.ін.

Ласо, жадібно, заздрісно. Приклади
  • У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти, як кіт на сало, позирає (Д. Бедзик)
  • Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти, спливти і т.ін.

Безслідно, безповоротно, назавжди. Приклади
  • — Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
  • Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.

Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)

знахо́дити / знайти́ спі́льну мо́ву з ким.

Досягати взаємного розуміння, згоди і т.ін. Приклади
  • З першого знайомства вони знайшли спільну мову. Ткачук не підводив начальства, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький)
  • Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них відчуває людяність, щирість (З журналу)
  • Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський)

як (мов, нена́че і т.ін.) прирі́с до землі́.

Хтось не може зрушити, зійти з місця; остовпів, нерухомий хтось. Приклади
  • Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (І. Нечуй-Левицький)
  • А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана. як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст… (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, нена́че і т.ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що.

Хто або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т.ін. Приклади
  • Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала (Л. Глібов)
  • Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (Речмедін)
  • Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) го́рлиця (як пта́шка).

Гірко тужити, горювати, побиватися. Приклади
  • Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький.. Його мати та старенька Як горлиця б'ється (Укр. думи..)

як (мов, ні́би і т.ін.) з води́.

зі сл. рости і под. Надзвичайно швидко. Приклади
  • — Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах)
  • — Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти… (Ю. Збанацький)
  • Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець)
Дуже легко, добре, вдало. Приклади
  • В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь)
Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар)
  • Аж ось Марко… Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися і т.ін.

Дуже, надто. Приклади
  • — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах)

як (мов, нена́че і т.ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти і под.

Дуже вправно, тонко, вміло. Приклади
  • Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький)
  • Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок)

як (мов, що і т.ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл.

Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Приклади
  • Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд)
  • мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п'ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах)
  • Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися.

Невпинно, безперервно, щедро і т.ін.; у великій кількості. Приклади
  • ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд)
  • Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній)
  • — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети)
  • А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа)
  • У той день вони [рекорди] сипалися, як із мішка (В. Собко)
  • [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його,..а він сипе [сипле] та й сипе [слова], як з мішка (М. Кропивницький)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади
  • Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
  • Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
  • — Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади
  • аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
  • Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)
Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
  • на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
  • Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
  • ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
  • Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
  • Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

як (мов, ні́би і т.ін.) язико́м злиза́ло кого, що, жарт.

Хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло). Приклади
  • Баба обійшла всі чотири кімнати, заглянула навіть у комору, але піч мов язиком злизало (В. Бабляк)
  • Рік, другий — і хатку, повітку, бичків та кобилу як язиком злизало (Л. Яновська)

як (мов, ні́би і т.ін.) квач, зі сл. п'я́ний і под.

Дуже, надто. Приклади
  • Опівночі з'являється [Валер'ян]… П'яний як квач!.. (Є. Кравченко)

як (мов і т.ін.) у бо́чку Данаї́д, книжн.

Марно, даремно. Приклади
  • — На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час… (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) згори́ пішло́ кому.

Перестало щастити кому-небудь; не везе. Приклади
  • Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) коро́ві сідло́, ірон.

зі сл. ли́чить, приста́ло і т.ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не. Приклади
  • [Охрім (до Гордія):] Ай пристало [вбрання] тобі, як корові сідло! (М. Кропивницький)
  • [Гервасій:] Я переконався, що нам дворянство… личить, як корові сідло (І. Карпенко-Карий)
Зовсім не підходить що-небудь. Приклади
  • — Для літньої жінки ці маки, пробачте, як корові сідло (І. Муратов)
  • — Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (В. Козаченко)

як (мов, на́че і т.ін.) по ме́ртвому (вме́рлому і т.ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т.ін.

Дуже сильно, голосно, нестримно і т.ін. Приклади
  • як над мерце́м. Вітер осінній заводить над ними [травами], як над мерцем (М. Коцюбинський)
  • Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич)
  • Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш)

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т.ін.), як (мов, ні́би і т.ін.) бі́лочку (бі́лку), кого.

Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. Приклади
  • То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець)
Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось або повернути своє. Приклади
  • Покрала вона срібло та золото в офіцера.. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний)
Привласнити чуже; обікрасти, пограбувати когось. Приклади
  • Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний)

як (мов, ніби і т.ін.) ви́кручена ганчі́рка.

Дуже стомлений, знесилений. Приклади
  • Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Іван Ле)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

Швидко втрачати сили, здоров'я через хворобу, горе; марніти, худнути. Приклади
  • Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров)
  • Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко)
  • та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок)
  • ста́нути як віск. Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) потайни́й (потайна́) соба́ка (пес).

Підступно, таємно. Приклади
  • як потайні́ пси. Гетьман замислився: — Виходить, мене обсіли з усіх боків вороги… — мовив він з гіркотою. — Може, є й друзі.., а я твій друг і остерігаю тебе від усіх старшин: вони ще не вкусять, вони, як ті потайні пси, виглядатимуть слушної години (М. Лазорський)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади
  • Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
  • А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

як (мов, на́че і т.ін.) [ті] голубки́, зі сл. жи́ти.

У повній злагоді, дуже дружно. Приклади
  • А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська)

як (мов, немо́в і т.ін.) на доло́ні.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • Він не стримався і, як на долоні, поклав усього себе передо мною..— йому ні з ким було поділитися своїми думками і своїм життям (Л. Первомайський)
  • [Олеся:] Я тобі всі, як на долоні, виложу свої думки (М. Кропивницький)
Зрозумілий, виразний, чіткий. Приклади
  • Манжос зараз був перед Павлом як на долоні; бачив його хижу натуру до найдрібнішої шпаринки в душі (Є. Гуцало)
  • — Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? — Яке там мудрування! Картина, як на долоні. А ми тільки дивимось та примічаємо (А. Головко)
  • Життя Маріїне, як на долоні, стояло перед нею [Христею], гірке та непривітне, зламане панськими вчинками (Панас Мирний)
перев. зі сл. ви́дно і под. Дуже добре, чітко, виразно. Приклади
  • Із куреня видно було долину, як на долоні (Панас Мирний)
  • Вони мене не бачать, а мені їх обох видно, як на долоні (І. Нечуй-Левицький)
Абсолютно ясно, чітко, зрозуміло. Приклади
  • Навіть Тимощак, котрий завжди кепкував з доморощених стратегів, раптом загорівся пристрастю пророкування. — Тут же все, як на долоні!.. Ось побачиш, знімемось ще цієї ночі (Григорій Тютюнник)
  • Ясно, як на долоні, що Юрко не винен. (Л. Мартович)
  • Пам'ятаю все, як на долоні (Народні оповідання)
  • Семен почне розказувати.., що робиться на світі… так усю правду й викладає, так усе й показує, як на долоні (М. Коцюбинський)
Виднітися в цілому, всьому. Приклади
  • Звідси, з високої кручі Дніпра, добре видно широку стрічку могутньої ріки… і промислова Дарниця немов на долоні (З газети)
Незаперечний. Приклади
  • На це переконання мав Славко видні докази, як на долоні (Л. Мартович)
Якому нічого таїти, приховувати; відвертий, щирий. Приклади
  • — А що мені приховувати? — привітно посміхнулася.. Калерія.— Я перед тобою, як на долоні (В. Собко)
перев. зі сл. бу́ти, лежа́ти і т.ін. На видному місці або так, щоб можна було бачити. Приклади
  • Місто [Париж], оповите легким бузковим світанком, лежить, мов на долоні (З газети)
  • Палаючий Будапешт був перед ним, як на долоні (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади
  • Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
  • Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко (Хома́ і т.ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т.ін., жарт.

Абсолютно нічого. Приклади
  • Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні (Д. Косарик)

ли́пнути, як (мов, ні́би ́і т.ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого--чого.

Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об'єкта своєї уваги. Приклади
  • На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук)
  • Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький)
  • Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) па́ва.

У яскравому, барвистому або багатому вбранні. Приклади
  • — Вирядив [чоловік] дівку як паву, син гоголем ходить, жінка у хустці такий, що всі баби очі рвуть од заздрощів, а в самого чоботи з рипом (А. Дімаров)
  • Багато живе Станіслав Кропивницький. Людмила вичепурена, вся в шовках як пава (С. Чорнобривець)
  • Кричить і собі ж червоний від біганини, рослий… та як пава вбраний парубок (І. Франко)
З надмірним почуттям власної гідності; гордо, поважно. Приклади
  • Походжає як пава (Укр. присл.)
  • — Хведора йшла до церкви. Найменшого несла на руках. Виступала попереду, огрядна, червонощока, як пава (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) [голо́дні] вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися.

Дуже жадібно. Приклади
  • Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)
  • Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, немо́в і т.ін.) руко́ю зняло́ що, безос.

Дуже швидко, раптово минуло, зникло щось. Приклади
  • З Одарки весь хміль мов рукою зняло (В. Міняйло)
  • Із Яся сон немов зняло рукою (Василь Шевчук)
  • — На, вражий сину, приложи оце листя, так завтра мов рукою зніме (П. Куліш)

як (мов, ні́би і т.ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т.ін.).

Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Приклади
  • як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник)
  • Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз)
  • як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний)
  • П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький)
  • Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів)
  • Тиждень минув як із батога тріснув у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей)

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́лох.

Дуже швидко. Приклади
  • Кузь не входив, а влітав у хату, наче на сполох (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] кві́точка (кві́тка).

Дуже гарна. Приклади
  • А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок)
  • У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце: сама сидить як квіточка (П. Куліш)

як (мов, ні́би і т.ін.) під [скляни́м] ковпако́м, зі сл. жи́ти і под.

Відірвано, ізольовано від реального життя. Приклади
  • — Що ви можете знати про це, коли все життя прожили наче під скляним ковпаком? (Ірина Вільде)

як (мов, ні́би і т.ін.) під шнуро́к.

Дуже рівний, в одну лінію. Приклади
  • В хорошому стані ввійшли в зиму посіви озимої пшениці. Сіяли високоврожайним насінням. Рядки — мов під шнурок (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
  • Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
  • Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся.

Не володіти собою (про поведінку, дії, рухи і т.ін.). Приклади
  • як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок)
  • Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався.. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький)
Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Приклади
  • Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний)
  • — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади
  • мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
  • Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) без рук без кого--чого.

Зовсім безпомічний, безпорадний і т.ін. Приклади
  • Я без рушниці як без рук. Без неї я боюся й мух! (Олександр Олесь)
  • Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук (Леся Українка)
  • Сулейман дуже зрадів, діставши чотки — без них він був як без рук (М. Коцюбинський)
Не можна обійтися без чого-небудь. Приклади
  • Ремонтували [в кузні] всяку всячину, без якої в господарстві — як без рук (А. Іщук)
  • — А в хазяйстві все ж, як не є, відерце мусить бути.— А звісно, без відра, як без рук,— погоджується Дорошко (І. Цюпа)

як (мов, на́че і т.ін.) соки́рою руба́ти, зі сл. говори́ти і под.

Різко, категорично, не добираючи слів. Приклади
  • А Логінов зовсім був позбавлений почуття обережності. Він говорив, наче сокирою рубав: завжди те, що думав (В. Канівець)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
  • — Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т.ін.

Міцно, дуже добре. Приклади
  • Переживши наліт, всі… заснули, як після маку (І. Муратов)
  • як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний)
  • Спав, як після маківок (З газети)
  • — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах)
  • Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький)
  • Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти.

Дуже сумно, невесело, зажурено. Приклади
  • — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) по́лум'ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос.

Хтось раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • Мене мов полум'ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́сі.

Дуже тихо, спокійно. Приклади
  • Сплять жита — буйний зелений розлив, що починається прямо під вікнами [хати]. Тихо навкруги, немов у вусі. Пізно вже… (В. Москалець)
  • Кругом як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний)
  • А з неба місяць так і сяє; І над водою і над гаєм, кругом як в усі все мовчить (Т. Шевченко)

як (мов, нена́че і т.ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т.ін.) поню́хав.

Неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т.ін. Приклади
  • — Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал)
  • Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Заграв, заспівав, як мов до своєї [дівчини]. А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..)

як (мов і т.ін.) [лихі́й, пече́ній і т.ін.] Боля́чці, зі сл. годи́ти.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко)
  • [Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький)
  • За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович)
  • Вони годили Грицаєві як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т.ін., жарт.

Ледве відчутно, злегенька. Приклади
  • Ударив, як муха крилом зачепила (Укр. присл.)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) [ду́рень (ци́ган, ста́рець)] з пи́саною то́рбою з ким--чим.

Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто (що) її не вартий (варте), не заслуговує. Приклади
  • носи́тися як ба́ба із сту́пою. Носиться як баба із ступою (Укр. присл.)
  • Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. І. Тарновський)
  • — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький)
  • — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний)

як (мов, не́наче і т.ін.) черепа́ха, зі сл. ходи́ти і под.

Дуже повільно, незграбно. Приклади
  • — Ходить [Ватя] неначе та черепаха (І. Нечуй-Левицький)
  • Хоч би швидкості були, я б зманеврував, а то йдеш як черепаха (Ю. Яновський)

як (мов, на́че і т.ін.) ця́цька.

Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений, оздоблений і т.ін. Приклади
  • На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., наче цяцька (І. Нечуй-Левицький)
  • І теє, й теє замишляв [я].., Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити, щоб як цяцьку (Укр. поети-романтики..)

носи́тися як (мов, на́че і т.ін.) ку́рка з яйце́м з чим.

Виявляти надмірну турботу, приділяти надто багато уваги чомусь ( перев. незначному). Приклади
  • — Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх. Кому він тільки потрібний? Носишся з ним наче курка з яйцем (М. Стельмах)
  • Моя баба носиться тижнів два з тою проскуркою як курка з яйцем (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) [холо́дною] водо́ю обли́тий.

Розгублений, пригнічений, приголомшений і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко)
  • Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш)
  • Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади
  • Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Дуже зніяковілий. Приклади
  • За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
  • Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) в окро́пі кипи́ть.

Активно, жваво виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т.ін. дуже завзято, енергійно. Приклади
  • День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) з хреста́ зня́тий.

Який дуже переживає, переляканий чим-небудь. Приклади
  • Походив він [інспектор] так важно по школі, посидів на уроках. А ми, мов мишенята,— нічичирк. Учителі наші, мов з хреста зняті — авторитет (Ю. Збанацький)
Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. Приклади
  • — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (А. Хижняк)
  • Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади
  • си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
  • Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) ку́цому до за́йця.

Дуже далеко, зовсім недоступно. Приклади
  • Здатні [економи] й дітей вчити в гімназії. А нам далеко тепер до гімназії, як куцому до зайця (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти і под.

Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т.ін. Приклади
  • — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський)
  • Живуть як кішка з собакою (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) арши́н (па́лицю, багне́та) проковтну́в.

Неприродно прямо, дуже виструнчено. Приклади
  • Волосся було старанно зачесане. Обличчя начебто застигло. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Ю. Шовкопляс)
  • Олексій ішов, випроставшись так, як Юрко, мов проковтнув палицю (П. Куліш)
Дуже виструнчений. Приклади
  • В попереку був прямий, як багнета проковтнув (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) земле́ю (пи́лом і т.ін.) припа́сти / припада́ти, перев. зі сл. лице, обли́ччя.

Потемніти, набути сірого кольору, змарніти. Приклади
  • Пролежав він тиждень, навіть не стогнав, а лице в нього стало ніби припадати землею (І. Нечуй-Левицький)
  • Ніс йому загострився, обличчя мов пилом припало, сам трясеться, худий (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́дом по губа́х кому.

Дуже подобається, приємне що-небудь комусь; приємно. Приклади
  • — Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький)
  • — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади
  • — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
  • о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
  • о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
  • — За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
  • Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

скупи́й на слова́ (на мо́ву і т.ін.).

тільки скупи́й на слова́.́ ́Стислий (про лист, звіт і т.ін.). Приклади
  • Звіт Марії Павлівни скупий на слова (І. Волошин)
Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину). Приклади
  • скупи́й на сло́ві. На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові (М. Лазорський)
  • [Захарко:] Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
  • Вона була… сухувата й скупа на слова (Я. Баш)

забра́кло мо́ви кому, безособ.

Хто-небудь неможе нічого сказати через відсутність аргументів. Приклади
  • [Парис:] Спитав би я, Кассандро, де твій меч? Адже в твоїх руках він був сьогодні, чи ти ним запобігла честі й слави. Мовчиш, проречиста, забракло мови! (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади
  • — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади
  • Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
  • І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
  • [Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
  • Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

міня́ти, як (мов, на́че і т.ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт.

Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Приклади
  • Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети)
Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. Приклади
  • [Лицар:] А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади
  • Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
  • Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти і под.

Без почуття міри; жадібно, дуже і т.ін. Приклади
  • Припав до води, як муха до меду (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) сту́па (коло́да), зі сл. дурни́й.

Дуже, надто. Приклади
  • — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти мов колода (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) ошпа́рений (обпа́рений і т.ін.) [окро́пом].

Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т.ін. Приклади
  • Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко)
  • Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний)
  • Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній)
  • Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк)
  • І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець)
зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т.ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т.ін. Приклади
  • Мов обпарена, вона схопилась на ноги і… кинулась бігти додому (Ю. Збанацький)
  • Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена (В. Дрозд)
  • Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах)
  • Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово горить на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький)

лама́тися, як (мов, ні́би і т.ін.) греча́ний бу́блик (ді́вка на виданні́ ́ і т.ін.).

Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т.ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. Приклади
  • А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні (А. Крижанівський)
  • — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) грім.

Фізично витривалий, сильний, дужий (про людину). Приклади
  • — Панове! До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі… Ввійшов, як грім, обвітрений з дороги. Віддав чолом… (Л. Костенко)
  • — Ех, Даниле, ах, Даниле, Був же ти як грім! З молодим було б під силу Позмагатись їм (А. Малишко)
Міцний, ставний (про постать людини). Приклади
  • Чуб кучерявий, сам [отець Олександр] красивий, постать, як грім (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) рукави́чки, зі сл. міня́ти.

Часто, нерозсудливо, легковажно. Приклади
  • [Лицар:] А, ти, зрадлива!. .Женихів міняєш, мов рукавички! (Леся Українка)

як (мов, немо́в і т.ін.) на кри́лах леті́ти.

Швидко, легко йти, бігти ( перев. у стані збудження). Приклади
  • ніби на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко)
  • Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний)
  • на кри́лах летіти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш)
до кого, куди. З радістю поспішати. Приклади
  • І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети)
  • — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак)

як (мов, ні́би і т.ін.) п'ятака́ дав (подарува́в), зі сл. гля́нув, подиви́вся і т.ін.

Неприязно, непривітно, сердито, вороже. Приклади
  • Він так зиркнув на мене мов п'ятака подарував (Ю. Збанацький)
  • — Нічого не буде! — віддаючи назад прошеніє, одказав секретар.. — Як? — здивувався той. — Так… документів нема! — Та нам же громада цю землю одсудила… — То що, що громада?… . Скретар глянув, як п'ятака дав (Панас Мирний)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади
  • За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)
Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади
  • Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти і под.

Дуже тихо, невиразно, нечітко. Приклади
  • Хто ж не знає, що Мар'ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах)

кипи́ть як (мов, ні́би і т.ін.) у казані́.

Відбувається сварка, велика суперечка і т.ін. Приклади
  • Квасюк проганяв старих [наймичок] так саме, як вона [дружина] молодих. І через те в їх у хаті завсігди [завжди] кипіло як у казані (Б. Грінченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) за кам'яно́ю горо́ю (стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т.ін.; позбавлений турбот, захищений. Приклади
  • як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість.. .— Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало)
  • — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам'яною горою (Є. Гуцало)
  • Я з нею [Софією], можна сказати, як за кам'яною стіною живу (В. Собко)
  • — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам'яною горою (Марко Вовчок)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) птах у клі́тці.

Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т.ін. Приклади
  • — Жайсак б'ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) ма́слом по душі́ кому і без додатка.

Уживається для передачі відчуття великого задоволення; приємно комусь, а також приємне що-небудь комусь. Приклади
  • Ті слова були як маслом по душі.
  • Як по душі маслом (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) роса́ на со́нці.

зі сл. зни́кнути, зги́нути і т.ін.Швидко, безслідно, безповоротною. Приклади
  • Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (П. Чубинський)
зі сл. шви́дко і под. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Закоханість у доньку статського радника Бабаніна зникла [у Костянтина] швидко, як роса на сонці (М. Слабошпицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади
  • — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

як (мов і т.ін.) на арка́ні, зі сл. трима́ти і под.

Міцно, не випускаючи зі сфери свого впливу. Приклади
  • Мовби магнітом притягує [Настя] подружок і тримає біля себе як на аркані (М. Ю. Тарновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти.

У достатках, в розкошах. Приклади
  • Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду (В. Сосюра)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин му́лу, зі сл. наї́стися, набра́тися і т.ін., ірон.

Досхочу, вволю, багато. Приклади
  • Набрався, як лин мулу! (Укр. присл.)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади
  • Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)
зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади
  • Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)
Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади
  • Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)
Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади
  • на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
  • Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
  • — І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на [ту] біду́.

Зовсім недоречно, на нещастя. Приклади
  • Чи не вони [злодії] оце? — думаю собі. А тут іще, як на ту біду, ружжя [рушниці] в другій хаті (Г. Хоткевич)
  • Все ж і на Марусину долю випало чимало праці. А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати,— і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися і под.

З повним нерозумінням. Приклади
  • — Більшість, закінчивши гімназію,. .за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник)
Здивовано, розгублено, спантеличено. Приклади
  • як коро́ва на нові́ воро́та. Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очивидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він [Крук] тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (П. Козланюк)
  • Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, як теля на нові ворота (В. Речмедін)
  • — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, як теля на нові ворота (І. Чендей)
  • — Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах)

як (мов і т.ін.) соба́ка на по́свист, зі сл. йти і под.

Охоче; з великим бажанням. Приклади
  • Довго й не збирався Святополк, бо вже через два літа стояв під Києвом з печенігами, які йшли до нього, мов собака на посвист (П. Загребельний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з голо́дного кра́ю.

Дуже голодний. Приклади
  • Для мене, здається, готувався… справжній бенкет, так наче я… приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) [той] реп'я́х до кого і без додатка, жарт.

Набридливо виявляти свою приязнь, нав'язувати кому-небудь своє товариство; чіплятися до когось. Приклади
  • — Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп'ях. Що ти від мене хочеш? (П. Автомонов)
  • [Павло:] Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях! (І. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) хап ухопи́в кого.

Хто-небудь зник раптово і безслідно. Приклади
  • Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив, і до хати не йде (С. Чорнобривець)

як (мов і т.ін.) соба́ки обгри́зли, зневажл.

Дуже короткий. Приклади
  • Мундир на ньому з отакенними ґудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом уда́рило кого, безос.

Хто-небудь дуже вражений, приголомшений чимсь. Приклади
  • — Я почула його [крик] аж у долині. Мене мов громом ударило (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади
  • Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́лику.

Дуже шумно, гамірно. Приклади
  • В кімнаті — як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський). — З одного боку співають свашки, з другого дружки, в хаті мов в улику (М. Коцюбинський)

як (мов, нена́че і т.ін.) неживи́й.

Позбавлений життєвої енергії, бадьорості, дуже слабкий фізично. Приклади
  • Прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова (Укр. присл.)
  • І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? Сама ж [жінка] неначе нежива На плечі пада… Напоїла, І нагодувала, І спать його, веселого, В коморі поклала!.. (Т. Шевченко)
зі сл. ходи́ти і под. Дуже повільно, мляво без жвавості, без бадьорості. Приклади
  • — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива, робе [робить] діло, мов сонна (І. Нечуй-Левицький)
Приголомшений чимсь, дуже наляканий, вражений, заціпенілий. Приклади
  • Юрко сам прийшов до хати, і дівчина, мов нежива, застигла біля столу, не знаючи що сказати йому (М. Стельмах)
  • В палаті світлій ліжко біле, на нього Зою положили. І я стояв, мов неживий (В. Сосюра)
Нерухомо, без зміни положення. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Нерухомий, блідий і т.ін. Приклади
  • Я теж плакав, особливо коли труну опускали в яму, а мати спочатку щось кричала й ридала, а потім зробилась як нежива, і на неї бризкали водою (Л. Смілянський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати і под.

В усі боки. Приклади
  • — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на ши́лі, зі сл. крути́тися і под.

Дуже швидко. Приклади
  • Крутиться як на шилі. І штовхається (О. Вишня)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади
  • Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
  • кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
  • Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади
  • Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
  • Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
  • Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
  • Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
  • Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
  • Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
  • Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)

як (мов, нена́че і т.ін.) кип'яче́м обпа́рено кого, безос.

Хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т.ін. Приклади
  • — Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий.., а тут разом неначе тебе кип'ячем обпарено. Грошей не погубив? (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) ви́лизаний [язико́м].

Дуже чистий. Приклади
  • Вночі… був великий дощ. Це я побачив вранці, коли вибіг за ворота,— вся трава нахилилася в один бік, а колії були наче вилизані язиком (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] слима́к, зі сл. лі́зти, повзти і т.ін., фам.

Дуже повільно. Приклади
  • Ах, мій Боже! лізе, як той слимак! — думала Софія, ведучи свою пані. Їй було сором (Леся Українка)

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади
  • Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́).

Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Приклади
  • Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок)
  • — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов)
перев. зі сл. сиді́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Сидить, як на жару (М. Номис)
  • Він і сідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка на я́йцях, зі сл. сиді́ти і под.

Невідступно, старанно, дбайливо. Приклади
  • — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба. — Козак не на те, щоб возитися з бабами, Ти б сховала їх [синів] собі під спідницю та й сиділа на них як квочка на яйцях! (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) ни́тка за го́лкою.

Невідступно. Приклади
  • Існувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста як нитка за голкою (З журналу)
  • Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький)
  • — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар)

як (мов, немо́в і т.ін.) по ли́нві, зі сл. ходи́ти і под.

Відчуваючи постійну небезпеку, тривогу, повсякчас ризикуючи; дуже обережно. Приклади
  • О, скільки прикрощів завдав йому Рубан! Сергій увесь час ходив перед ним, немов по линві, кожну мить почувався насторожі (Ю. Мушкетик)

як (мов, ні́би і т.ін.) на льоду́.

Дуже непевно. Приклади
  • Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику.., а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв)
  • Почували себе як на льоду, але тримались (З журналу)

як (мов, немо́в і т.ін.) на дрі́жджах, зі сл. рости́ і под.

Дуже швидко. Приклади
  • — Глянь, мов на дріжджах росте повстанське військо (О. Гончар)
  • Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте, як на дріжджах (І. Нечуй-Левицький)
Дуже швидко поширюватися. Приклади
  • Добра слава про молодих, немов на дріжджах.. піднімась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Яновська)
Дуже відчутно, радіти. Приклади
  • Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі, мов на дріжджах росли (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) со́ви ночува́ли в голові́ у кого, чиїй.

Хто-небудь відчуває сильний головний біль від утоми, безсоння і т.ін. Приклади
  • Немов сови ночували в моїй голові,.. болить вона [голова] уся (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́.

Пригнічений, сумний, невеселий. Приклади
  • Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на живі́т, зі сл. галасува́ти, репетува́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно. Приклади
  • Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний)
  • Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (І. Котляревський)
  • [Деревіцький:] Ти чого ж, Петре, так галаснув, мов на живіт? Спокійніше не вмієш розмовлять? (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) Ґа́ву ковтну́в.

Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. Приклади
  • — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього [Проценка]. — Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) церко́вна ми́ша, перев. зі сл. бі́дний, жарт.

Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже бідний. Приклади
  • — І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (М. Стельмах)
  • Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна миша (Три золоті сл.)

як (мов, нена́че і т.ін.) у лихома́нці.

Хто-небудь тремтить, здригається і т.ін. Приклади
  • Сама як у лихоманці, так і труситься (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. труси́тися, тремті́ти, і т.ін. ( перев. у препозиції). Дуже, сильно. Приклади
  • Староста тіпався як у лихоманці (Я. Баш)
  • А далі як затруситься [Халявський] неначе у лихоманці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона забилась у самий куток печі; трусилася як в лихоманці (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. У постійній тривозі; неспокійно. Приклади
  • Жили, як у лихоманці (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади
  • Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
  • Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади
  • Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

як (мов, нена́че і т.ін.) на кілку́, зі сл. теліпа́тися і под.

Дуже вільно (висіти на кому-небудь — про одяг). Приклади
  • Але ж талія моя не кругла — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали (І. Нечуй-Левицький)
  • — А на кого ж вони там міряти [костюм] будуть, коли шитимуть? — На кого-небудь! — Що значить — на кого-небудь? Ну пошиють, а ти одягнеш, і висітиме він, як на кілку! (С. Олійник)

вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).

Говорити про що-небудь. Приклади
  • впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
  • здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
  • Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
  • — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
  • Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)

утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву.

На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т.ін. Приклади
  • Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський)
  • Сахно… довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич)

як (мов, ні́би і т.ін.) розпе́чений шво́рінь.

Дуже виразно, чітко. Приклади
  • — Я забула тобі сон розказати. Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді — на Херсонщині. Згадуєш? — Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його… (О. Бердник)

як (мов і т.ін.) з кло́ччя баті́г, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту речення, при якому вжитий фразеологізм; зовсім не (міцний). Приклади
  • Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр. присл.)
  • — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський)
Безвольний, безхарактерний, не здатний щось вирішувати самостійно. Приклади
  • баті́г з кло́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко)
  • Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький)
Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось, ніякий. Приклади
  • [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний)
  • З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) не́бо від землі́.

Дуже велика різниця; цілковита протилежність. Приклади
  • Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. дале́кий і под. Дуже. Приклади
  • Цілі цих партій далекі як небо від землі (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко з пасльо́ну, зі сл. виска́кувати, виліта́ти і т.ін., жарт.

Раптово, несподівано, недоречно і т.ін. Приклади
  • Відчиняються з гуркотом двері, з яких пробкою вилітає Круть…Мов Марко з пасльону (О. Підсуха)

як (мов, на́че і т.ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос.

Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т.ін.; дуже вражений чимсь ( перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Приклади
  • немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко)
  • Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін)

Як (мов, ні́би і т.ін.) із рукава́.

зі сл. си́пати, си́патися і под. Дуже багато, у великій кількості. Приклади
  • Був якось день, коли мов з рукава якогось чарівного морем летіли і летіли журавлі (М. Рильський)
  • Обід був веселий, гомінкий. Кирило сипав як із рукава: про бариню,. .про порошки для апетиту (С. Васильченко)
Дуже великий, густий (про дощ, сніг). Приклади
  • Сніг мов з рукава (Укр. присл.)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) смола́ [до піді́ска] до кого, грубо.

Нав'язливо виявляти свою приязнь, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. Приклади
  • До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле)
  • [Дранко:] Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади
  • як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
  • Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)
Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади
  • — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) пес пі́сля макого́на, зневажл.

Дуже зніяковілий, винуватий або дуже зніяковіло, винувато. Приклади
  • Спідлоба глянула [жінка] на чоловіка й метнулася до кабінету. А той мов пес після макогона плівся позаду (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

як (мов, ніби і т.ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т.ін., жарт.

Дуже, надто і т.ін. Приклади
  • Коли робітники й справді розходилися, вони махали рукою, воркотячи: Тьфу, що за народ! Дується, мов порося на орчику!.. (І. Франко)
  • — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади
  • Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
  • Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
  • — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
  • язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

ЯК (мов, ні́би і т.ін.) ЛІД.

Дуже холодний. Приклади
  • Руки й ноги були в мене як лід (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади
  • на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
  • На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
  • Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
  • Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

як (мов, ні́би і т.ін.) у тума́ні.

зі сл. ба́чити, пам'ята́ти, уявля́тися і т.ін. Нечітко, невиразно. Приклади
  • Мигається мені та Орлиха мов у тумані — висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає (Марко Вовчок)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Невиразно сприймаючи, погано розуміючи те, що відбувається. Приклади
  • Думаючи лише про Карпа й про те, що їм доведеться жити під одним дахом, Прохор мов у тумані підійшов до невисокого паркана (А. Шиян)
  • Ще не затихла в голові моїй музика моїх школярських років, а проте в мене — думок-думок… Ходжу, як у тумані. Дійсніть — як сон, і сни — як дійсність (С. Васильченко)
  • Ми [учні] жили весь час мов у тумані (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн.

У великій кількості, щедро, рясно. Приклади
  • Розгорнувши блокнот, Зоня шпурнула цифрами, як з рога достатку (Ірина Вільде)
  • Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широке розіп'яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (М. Рильський)
  • — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон, за кожен снаряд мушу кланятись (О. Гончар)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ґедзь напа́в (укуси́в кого) на кого, кого, несхв.

Хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т.ін.; щось сталося з кимсь. Приклади
  • ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський)
  • — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало)
  • І, спаленівши, кинувся він [Віталій] від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар)
  • Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде)
  • Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний)
  • Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко)
  • — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) найня́вся.

Дуже активно, сильно. Приклади
  • Що ти кричиш, як найнявся (Ук… присл.)
  • Рубав [дрова] до самого вечора, мов найнявся (Леся Українка)
  • А дощ періщить, як найнявся (В. Кучер)
  • Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече (А. Хижняк)

як (мов, ні́би і т.ін.) на доло́ні напи́сано кому.

Відразу зрозуміло, помітно. Приклади
  • — Доживе! — глибоко переконаним голосом завіря Козолуп…Це ж, брат, як на долоні тобі написано (В. Винниченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого-чого, від кого-чого, ірон.

Немає зовсім. Приклади
  • як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко)
  • — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа)
  • Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик)
  • Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко)
  • Як подивлюсь на хист теперешніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський)

як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.

Так, що не можна знайти; безслідно. Приклади
  • Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак)
  • Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Г. Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) ври́тий, зі сл. стоя́ти і под.

Приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Він Все мовчав, і стояв наче вритий, І на Сясю поглянуть не смів (І. Франко)
  • Івоніка станув як вритий (О. Кобилянська)

як (мов, на́че і т.ін.) з-під землі́, зі сл. з'яви́тися, ви́никнути і т.ін.

Раптово, несподівано. Приклади
  • Попереду, наче з-під землі, вигулькнуло щось сіре, чим далі воно збільшувалось, росло — вітряк (З журналу)
  • Їдуть вони [дядьки] балакають.., коли це як з-під землі перед ними з'явився сам пан полковник (Народні оповідання)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади
  • У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
  • Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) [у се́бе] до́ма.

зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т.ін. Добре, безтурботно, безпечно. Приклади
  • Зажила вона [Христя] в Перепилихи, як у себе дома (Панас Мирний)
Безцеремонно, нахабно. Приклади
  • Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами, як дома (О. Гончар)
зі сл. бу́ти і под. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Приклади
  • — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник)
  • Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки. — Роздягайся,— сказав Льоня..— Будь як дома (О. Гончар)
Впевнено. Приклади
  • Горбань хазяйновито, наче в себе дома, подався до хлівця.., а невдовзі з'явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало)
  • Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився, як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) ли́зень (лиз і т.ін.) злиза́в, жарт.

Хтось згинув, пропав, щез. Приклади
  • як ли́зом зли́же, безос.— З них аж пір'я полетить! Всю цю прокляту гітлерню як лизом злиже (О. Гончар)
що. Щось безслідно зникло, перестало існувати і т.ін. Приклади
  • ли́зень злиза́в. Контрольно-слідову смугу давно лизень злизав (П. Загребельний)
  • [Лікар:] Я зварю тобі такого декокту [відвару з лікарських рослин], доброго на смак: поп'єш його три дні і все мов лизень злиже, будеш ізнов здоровий як бик (Переклад М. Лукаша)
  • Ні цурочки, ні цеглинки малої… Все мов лизень злизав (Олена Пчілка)
кого. Хтось швидко, непомітно, безслідно і т.ін. зник. Приклади
  • ли́зя злиза́ла. — Нема [телиці], лизя злизала (Є. Гуцало)
  • ли́зень лизну́в. А землевпорядників лизень лизнув! (Ю. Яновський)
  • Шукали, шукали Феньки — як лизь злизав! (Панас Мирний)
  • До Стьопки,— як його лизь злизав. Що вже було Петрові та Йванові, що випустили Стьопку (Панас Мирний)
  • Почали у Вужачому пропадати вівці, телята, кози. Відіб'ється якесь од гурту, і як лиз його злизав (Л. Юхвід)
  • Немовби й не було його тут. Як лизень злизав Козака (О. Ільченко)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка б'є кого.

Хтось тремтить, здригається і т.ін. Приклади
  • аж лихора́дка б'є ким. Ним аж теліпало щось, аж била лихорадка з великої нетерплячки (І. Франко)
  • Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година — стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував — то як рак червоний стояв, заплаканий (Панас Мирний)
зі сл. труси́тися, тремті́ти і т.ін. Дуже погано комусь. Приклади
  • Ускочила [Оксана] у хату… блідна [бліда], труситься, мов лихоманка її б'є (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти.

Досита, досхочу, надміру. Приклади
  • Дивлюсь, як сказилася моя баба.. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) всі ро́зуми пої́сти.

Уживається для підсилення ознаки у значенні дуже, надто, занадто. Приклади
  • Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок)
  • Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис)

як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.

Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк. Приклади
  • заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
  • Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади
  • З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) заве́дений, з дієсл.

Безперервно, невпинно, безугавно. Приклади
  • Серце гупнуло глухо й тривожно. А потім застукотіло наче заведене (А. Дімаров)
  • Я розкрив рота, хотів щось сказати. Куди тобі! Як засипала [Пріська], як затарабанила мов заведена (Є. Кравченко)
  • Гармоністи розпалилися і грали й грали як заведені (А. Хорунжий)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади
  • — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
  • як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
  • [Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)
Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади
  • — Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
  • [Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
  • Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)
Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади
  • — Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
  • — У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) з косо́ю пройшла́ смерть.

Багато померло, загинуло. Приклади
  • І того вже немає, і іншого. Цього на фронті, а того німці, коли в село вступали, застрілили. Мов з косою пройшла смерть по селу (Ю. Збанацький)

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).

Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Приклади
  • бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
  • І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
  • [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
  • [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
  • Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
  • Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
  • А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
  • Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
  • Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
  • Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
  • Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)

розв'яза́ти / розв'я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т.ін.).

Призвести до невимушеної розмови, бесіди. Приклади
  • порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос… Той розказує про зрадливу дівчину (Панас Мирний)
  • Нічна пізня доба, чарка горілки — розгортують душу, розв'язують мову (І. Нечуй-Левицький)
  • Перерва, на якій учасники засідань звичайно відпочивають від часу суперечок, на цей раз ще більше розв'язала язики (С. Добровольський)
  • Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний)
Почати говорити після мовчання. Приклади
  • Насилу розв'язав [Василь] рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький)
  • Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв'язати язика (Думки про театр)
Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці. Приклади
  • Так гомонить [отаман]. Думаю — от коли язика старому розв'язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський)
  • — Умова така: я розв'яжу тобі руки, а ти — свого язика розв'яжеш (В. Поліщук)
  • — Я знала, що моє тіло, моя ласка розв'яже вам язик, і… до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий)
кому. Дати можливість кому-небудь вільно висловлювати свою думку. Приклади
  • — Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби (І. Франко)
Багато, без міри говорити. Приклади
  • порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Дисципліна в усьому була!.. А зараз порозв'язували язики! Мелють таке за що раніш давно б уже на соловецьких випасах білих ведмедів пасли (О. Гончар)
  • Ах ноче! Вибач, що так охоче Я розв'язав свого язика! Це вже звичка в мене така — Поговорити! (Є. Плужник)
  • Що тільки не говорив йому той пронира!.. мабуть, сп'яна розв'язав свій язик (І. Цюпа)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з-за ро́гу (вугла́)́ мішко́м приби́тий.

Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. Приклади
  • на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч)
  • [Коваль:] Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?... (М. Кропивницький)
  • На Христю — як найшло що: безпам'ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний)
  • — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я — дурень,.. з-за рогу мішком прибитий (З журналу)
З дивацтвами. Приклади
  • Чоловіки мовби й були, а знайти підходящего не так уже й легко. Той каліка, той мішком із-за рогу прибитий (А. Дімаров)
  • — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися і под.

Жадібно, дуже енергійно. Приклади
  • Допавсь, як кіт до сала (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.

Зникнути, пропасти. Приклади
  • — Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)
Безслідно. Приклади
  • Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду (П. Автомонов)

як (мов, на́че і т.ін.) мо́щі.

Хтось дуже худий, виснажений і т.ін. Приклади
  • на́че жи́ві мо́щі. — Підходжу я до цього сухого, як тараня [чоловіка],.. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах)
зі сл. худи́й, сху́днути і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже. Приклади
  • Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади
  • — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало)
  • Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети)

як (мов і т.ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти і под.

Уживається для вираження повного заперечення змісту слова допомага́ти і под.; зовсім не (допомагати). Приклади
  • як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр. присл.)
  • Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але. .йому те допомогло як мертвому кадило (В. Речмедін)

мести́ як (мов, ні́би і т.ін.) помело́м (мітло́ю) що і без додатка.

Брати, забирати, знищувати і т.ін. все підряд; нічого не залишати. Приклади
  • Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади
  • — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
  • Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу (Є Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́) зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін.

Ніяково, несміливо, сором'язливо. Приклади
  • — Товаришу П'ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер)
  • Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа)
Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Приклади
  • Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) бара́н в апте́ці, зі сл. розбира́тися і под., ірон. , зневажл.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися). Приклади
  • Розбирається, як баран в аптеці (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) гвіздко́м (цвя́хом) приби́в, зі сл. сказа́ти і под.

Чітко, категорично, твердо, переконливо і т.ін. Приклади
  • — Ні! нема добра… немає — додасть [Мирон], як гвіздком приб'є, та й замовкне (Панас Мирний)
  • Сказав, як гвіздком прибив (Укр. присл.)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на підбі́р.

Найкращий (за якимись позитивними ознаками, рисами і т.ін.). Приклади
  • Матроси, На підбір — красиві, молоді,— З берега Дівчата русокосі Їм бажають щастя у труді (М. Гірник)
  • Мій батальйон на підбір: це юні фанатики комуни (М. Хвильовий)
  • Вулицею міста йдуть хлопці. Ставні, дужі, ну, як на підбір! (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) з відра́ (з цебра́), зі сл. іти і под.

Дуже сильно, потоками (про дощ). Приклади
  • Він дивиться на оградку, на кущі, на листя, все заливає,.. дощ цебенить як з відра (Т. Масенко)
  • Лило як з відра безперервним потоком (Ю. Збанацький)
  • Став і дощик накрапати, Поливає як з відра (П. Грабовський)
Дуже сильний, заливний. Приклади
  • Чи, може, там гриміли громи і дощ пролився як з відра (Д. Павличко)
  • Дощ як з відра линув на землю — і зразу покрив її калюжами (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос.

Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг кудись і т.ін.; поспішив кудись. Приклади
  • Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний)
  • [Коваль:] Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. [Хима Стратонівна:] Ото ж бо. (Семен вийшов)

як (мов, ні́би і т.ін.) ви́точений.

Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий. Приклади
  • Бісова Улька, ноги як виточені і пошкрябані соломою, мабуть, у полі пошкрябала (І. Микитенко)
  • Уся [дівчина] — як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (М. Старицький)

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

Кому-небудь дуже хочеться зробити щось. Приклади
  • Думки роздирали голову… Як там у городі? Що з Христею?..— Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний)
  • Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) шовко́вий.

Дуже покірний, слухняний. Приклади
  • — Я їх візьму в руки. Будуть вони у мене як шовкові! — похвалявся Сава Йосипович (П. Автомонов)
  • [Недоросток:] Підождіть трохи, буде вона [жінка] в мене як шовкова: й говоритиме, співатиме, ще й танцювати буде! (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці, зі сл. тремті́ти, труси́тися і т.ін.

Дуже сильно. Приклади
  • Жорна м'яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (М. Коцюбинський)
  • Жінка стоїть з заціпленими устами і від того все тіло тремтить, як у пропасниці (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) скі́пка, зі сл. сухи́й і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (М. Стельмах)
  • Біля першої шкапи стоїть високий чоловік, сухий, як скіпка (Панас Мирний)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на ножа́х.

У ворожих стосунках. Приклади
  • — Як же воно так випадає, що ми ніяк не можемо з ним вжитися? З першого дня на ножах (О. Гончар)
  • — Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так (Д. Косарик)
У напруженому стані; охоплений хвилюванням, тривогою. Приклади
  • Лодку раптово наклонить, очі у тебе — на жах… Милі тримаю долоні, Серце моє на ножах (В. Сосюра)
  • — Почин хороший,— каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Г. Квітка-Основ'яненко)

[як (мов, на́че і т.ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому.

Хто-небудь відчув полегкість, бо позбувся чогось обтяжливого. Приклади
  • Йшла — й наче якийсь тягар звалювався їй із плечей, наче вона в цій дражливо білій та чистій кімнаті залишила якусь свою біду, принизливу й жалюгідну (Є. Гуцало)
  • Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (М. Стельмах)
  • Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (М. Рильський)

не дава́тися (не здава́тися) / НЕ ДАТИСЯ на мо́ву, зневажл.

Не хотіти спілкуватися, не вступати в розмову з ким-небудь. Приклади
  • Ониська не заходила в хату і не давалася на мову ніяк (Л. Яновська)
  • Недавно приїхала до неї дочка Галька: пишна така, що й на мову не здається (Д. Косарик)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади
  • Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

як (мов, немо́в і т.ін.) ві́тром розві́яло що, безос.

Зникнути безслідно. Приклади
  • Кураторове обличчя розтяглось у широчезну посмішку. Та раптом страшна думка забилася в голові. Його веселість немов вітром розвіяло: що буде, коли та баба заговорить (О. Маркуш)
  • Восени були два добрих прикладки [стіжки сіна], а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з'їдини (Григорій Тютюнник)

як (мов і т.ін.) буга́й у боло́ті, зі сл. густи́.

Дуже голосно, сильно. Приклади
  • Гуде, як бугай у болоті (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ра́ки з мішка́, зі сл. розповза́тися і под.

У різні боки (розходитися, розтягатися і т.ін.). Приклади
  • — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки,— гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка)

як (мов, не́мо́в і т.ін.) у сні, зі сл. ходи́ти і под.

Не усвідомлюючи, підсвідомо. Приклади
  • Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (В. Сосюра)
У стані, близькому до непритомності. Приклади
  • Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Л. Первомайський)

ходи́ти [як (мов, ні́би і т.ін.)] по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т.ін.).

Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Приклади
  • Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, ічасто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник)
  • У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять (І. Квітка-Основ'янко)
  • — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу)
  • ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний)
  • [Іван:] Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний)

як (мов, немо́в і т.ін.) не в се́бе, зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін.

Дуже багато. Приклади
  • Єдине, що вмів Санько робити з успіхом, — це їсти. Їв він немов не в себе (З газети)
  • Гості пили і їли як не в себе. Особливо старався панок. Він допався до курятини, до ковбас (В. Большак)

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

Раптово, безслідно і т.ін. зник хтось, зникло що-небудь. Приклади
  • на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок)
  • як крізь зе́млю пішли́.— І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко)
  • Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу)
  • —. .Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд)
  • Кума десь ділась, неначе крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький)
  • А дитя одного вечора щезло, мов крізь землю провалилося (І. Колесник)
  • — Люданський тільки що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (Є. Кротевич)
  • Мов крізь землю провалився Той співець — утік од лиха (Леся Українка)
  • Переходить день; минає другий, третій… Як крізь землю провалився! (Панас Мирний)
  • І зник [чоловік] так само несподівано, як і появився. Я.. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди та перекази)

[як (мов, немо́в і т.ін.)] на кри́лах.

У доброму настрої, у стані піднесення. Приклади
  • Під шал оплесків сходила Вутанька — сяюча, розпашіла — з трибуни.. Легко, мов на крилах, ішла поміж рядами (О. Гончар)
  • З міськкому Максим вертався на крилах. Слова Гречаного: Підемо тобі назустріч лунали у вухах (Н. Рибак)
зі сл. леті́ти і под. Дуже швидко. Приклади
  • Не чуючи сходів під ногами він наче на крилах спустився на тротуар (А. Головко)
  • Час летів немов на крилах (Леся Українка)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. Приклади
  • — Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко)
  • — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок)

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в окро́пі.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади
  • як му́ха в окро́пі. — Юрій Зварич не помічав цих змін у природі. Він з ночі до ночі як муха в окропі (М. Івасюк)
  • — Та що з тобою, Тихоне? — дивувалися товариші.— А те, братці, що цілісінький день крутився як муха в окропі, а ввечері вирішив занести до сільради обіцяне (В. Речмедін)
  • [Хартина:] Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь [кручусь] (І. Карпенко-Карий)
  • Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) руда́ ми́ша [зимо́ю].

зі сл. лиши́тися, оста́тися і т.ін. У скрутному становищі, без ніяких запасів, речей і т.ін.; без нічого. Приклади
  • — Добре, що хоч кожушка та чоботи напоумило вдягти! — у вузлик ще дещо захопила. А то лишилась би на зиму, як руда миша (Ю. Збанацький)
зі сл. заги́нути, пропа́сти і т.ін. Напевне, неодмінно, обов'язково і т.ін. Приклади
  • Згинеш, як руда миш (М. Номис)
  • як руда́ миш. Пропав, як руда миш (Укр. присл.)
  • — Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака)
  • Загинув, як руда миша (Укр. присл.)
  • — Кажи,— наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський)

як (мов, нена́че і т.ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти.

Нерухомо, непорушно, застигши на місці. Приклади
  • як у зе́млю уко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко)
  • Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко)
  • як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький)
  • — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він [Власов] і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)

перево́дити / перевести́ розмо́ву (мо́ву) на що.

Починати говорити про що-небудь інше, спрямувавши увагу в інший бік. Приклади
  • — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (А. Головко)
  • Він почав.. переводити її [розмову] на другі речі (Панас Мирний)

носи́тися як (мов, ні́би і т.ін.) з пи́санкою з ким--чим.

Приділяти надмірну увагу комусь, чомусь. Приклади
  • — І ти, хлопче, з тою Оленою носишся як з писанкою! (М. Томчаній)

як (мов, на́че і т.ін.) по но́тах.

Легко, без ускладнень, як слід; ніби за наперед продуманою схемою. Приклади
  • У головах над труною схилилась Легейдиха..і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко)
  • — Ач, як співає!.. Як по нотах! (В. Винниченко)
  • Все добре йшло. Сказать не гріх, як в пісні, як по нотах (П. Дорошко)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рома́ні, зі сл. люби́ти і под.

Пристрасно, мрійливо, як рідко буває у реальному житті. Приклади
  • І справді, вона любила як у романі… Так, як у романі! Чи ж могла доля з неї гірше насміятися? (В. Підмогильний)

як (мов, на́че і т.ін.) розва́рений.

Який перебуває у розслабленому стані; розморений, незібраний, втомлений. Приклади
  • Біганина по різних районних установах та організаціях добре натомила Зарубу й Кавуна, і вони сиділи за столом наче розварені (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ша в па́стці.

зі сл. бу́ти, опини́тися і т.ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Приклади
  • Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети)
  • на́че в па́стку [бі́дна] миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т.ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся, не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка)
зі сл. метуши́тися, крути́тися і т.ін. Безладно, розгублено, панічно і т.ін. Приклади
  • Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський)
  • — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці (А. Хорунжий)
  • Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) вогне́м пече́ кого.

Хто-небудь дуже страждає морально; хтось занепокоєний чимсь. Приклади
  • — Розкажи ж нам, Одарочко, усі пригоди свої, любко,— кажу їй.— Та розкажи ж бо, розкажи! Нехай послухають! — каже брат та й вийшов з хати, мов його огнем пекло (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) кип'ятко́м (кип'ятку́) на кого.

зі сл. кри́кнути, зо́йкнути і т.ін. Дуже голосно, сильно, різко і т.ін. Приклади
  • Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (І. Нечуй-Левицький)
Хтось почервонів або скрикнув тощо від почутого, побаченого і т.ін. Приклади
  • — Може, москаль який зайде.. — Чого ж вони сюди зайдуть? — дивується Христя.— А може, до тебе! На Христю наче хто кип'ятку линув! (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) [з-під (з) землі́] вроди́тися.

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади
  • Як тільки почула на роботі, що прибув у контору такий лист, а прийшла додому — гарба соломи на подвір'ї, наче вродилася (О. Гончар)
  • — Олексу тернівщанського ловлять! Не було, не було, і ось він є: як з-під землі вродився, щоб збаламутити увесь ярмарок (О. Гончар)

як (мов, немо́в і т.ін.) з во́ску злі́плений.

Дуже виснажений, блідий, змарнілий. Приклади
  • [Тіпка:] Перш які були з себе показані, тілесні [бариня], а тепер немов з воску зліплені (М. Кропивницький)
  • На нього чекала Іринчина мати, мов з воску зліплена Доротея Адамівна Ковальська (М. Ю. Тарновський)
  • Він [батько] такий був замучений, жовтий, як з воску зліплений (Народні оповідання)

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися і под.

Надто, особливо. Приклади
  • Сиджу я під образами, пишаюсь мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах)

за сімома́ печа́тками (печа́тями).

Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Приклади
  • [мов] кни́га за сімома́ печа́тями. — Підходила Артемова черга, а він поки що не вирішив, який [напій] вибрати. Всі вони були для нього мов книга за сімома печатями (П. Гуріненко)
  • — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб (О. Гончар)
  • Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Козаченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом приби́ло кого, безос.

Дуже вразило, приголомшило когось щось-небудь (несподіване, непередбачене і т.ін.). Приклади
  • Як громом прибило Масю, так цими словами: їй не жаль було за о. Гервасієм, як за батьком (А. Свидницький)

як (мов, немо́в і т.ін.) мішо́к розв'яза́вся, перев. з чим, жарт.

Дуже багато чого-небудь. Приклади
  • Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами і іншими прикростями, що так і сипалися (І. Франко)
  • Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня… (С. Васильченко)

[як (мов, ні́би і т.ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці].

Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т.ін.; заціпеніти. Приклади
  • — Біжи за мішками, а він — як скам'янів — і не рухнеться (А. Головко)
  • Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський)
зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т.ін. Без найменшого руху, нерухомо. Приклади
  • І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам'янілий неначе (М. Вороний)
  • Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислуха́є [вислуховує] Оту зневагу (Леся Українка)
  • Орися стояла за крок від матері, мов скам'яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід)
  • як (мов, ні́би і т.ін.) скам'яні́лий (скамені́лий). Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам'янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик)
  • Галецька сиділа на тапчані, неначе скам'яніла (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон. , зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрі́бний; зовсім не (потрібний). Приклади
  • — А може буду так потрібна, як п'яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Потрібний він мені як п'яте колесо до воза (М. Стельмах)
  • Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п'яте колесо до воза (О. Іваненко)

як (мов, нена́че і т.ін.) ро́зум розгуби́ти.

Втратити здатність діяти обдумано, помірковано. Приклади
  • На те лихо неначе розум розгубив він на порозі при зустрічі з графинею (Іван Ле)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.

Дуже багато. Приклади
  • Багато, як за гріш маку (М. Номис)
  • Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський)
  • Міністрів отих. . зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах)
  • — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на соба́ці, зі сл. загої́тися, зажи́ти і т.ін., згруб.

Дуже швидко. Приклади
  • Оце просте і грубувате… зажило, як на собаці ніби рукою зняло тінь журби, що легеньким крилом війнуло було в хаті (М. Чабанівський)
  • — Може, тебе до фельдшера повезти? — заплакала жінка… — До якого там фельдшера… кажу: засохне, мов на собаці (М. Стельмах)
  • Я злякалася.— Не бійся, дівчино,— сказав,— заживе, як на собаці (Б. Харчук)
  • — Загоїлася твоя рука? — Як на собаці (В. Бабляк)

як (мов і т.ін.) сві́чка.

зі сл. горі́ти і под. Рівним, високим, яскравим полум'ям; яскраво. Приклади
  • Сторожка біля воріт горіла, як свічка, частина селян вбігла вже в будинок (П. Панч)
зі сл. рі́вний і под. Дуже. Приклади
  • І я знову йшов серед рівних, як свічка, стовбурів, серед пишних кетягів хвої (М. Грушевський)
  • мов сві́чечка. [2-а дівчина:] Наталочка. Вона ж у нас струнка, мов свічечка (І. Кочерга)
  • Незабаром прибув дипломат. Сухорлявий і рівний, як свічка (С. Олійник)
  • Олександра стояла, спершись на сапу, рівна, як свічка (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на зарі́з, зі сл. годува́ти.

Дуже ситно, щедро. Приклади
  • Найме йому кухаря, щоб годувати Славка як на заріз (Л. Мартович)

як (мов і т.ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого.

Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Приклади
  • Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (О. Пчілка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ієрихо́нська (єрихо́нська, ярихо́нська) труба́, зі сл. го́лос.

Дуже гучний, сильний. Приклади
  • [1-й гість:] У вас, сваток, го! гол… лос як труба ярихонська (І. Микитенко)
  • Хіба попові потрібні знання? — глузував не раз Славко.— Попові потрібен голос як єрихонська труба (П. Колесник)
  • [Колос:] І що ж? Ви в атаку — за Батьківщину, ура?.. [Орлик:] Куди мені, там у командира голос як труба ієрихонська (О. Корнійчук)

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

Разом, водночас, дружно. Приклади
  • Ченці, наче по команді, підвелися, перехрестилися до образів (І. Нечуй-Левицький)
  • Хвилю сиділи, як остовпілі, і тілько [тільки] опісля мов на команду обі жінки заридали вголос (І. Франко)
  • Денис несподівано рвонув соб.. Хропіння на возі затихло. Хлопці як по команді кинулися навдьори (Григорій Тютюнник)
  • В цю мить мов за командою вздовж цілої валки заторохтіли постріли (Олесь Досвітній)

відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого.

Позбавляти кого-небудь здатності говорити. Приклади
  • У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський)
Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т.ін. Приклади
  • — Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик)
  • річ відтя́ти. — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний)
  • Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький)
  • Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало)
  • Біленьке, злегка пойняте загаром, воно [дівча] так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка, зі сл. голо́дний, злий і т.ін.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Каже жінка.— Він [чоловік] мене вб'є, як наздожене. Тут хоч дурний, та такий злий, як собака (П. Куліш)
  • Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака (Укр. присл.)
  • — Ну, то поклади мене у віз із рибою.— Ай! Риба! По всій Польщі люди голодні, як собаки. Рибу розкрадуть (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом вра́жений.

Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. Приклади
  • немо́в гро́мом приши́блений. — Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
  • — Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити…— Тобто як? — Без очей зостався… Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар)

як (мов і т.ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися і под., зневажл.

Виявляючи повне нерозуміння, здивування. Приклади
  • як козе́л на нові́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його, як козел на нові ворота (Марко Вовчок)
  • Вночі, як ми [шевці] поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський)
  • Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в смета́ні, зі сл. ди́бати і под., ірон.

Повільно, помалу, незграбно і т.ін. Приклади
  • — Я швидко, ваше преосвященство,— відповів отець Зосим.— Диба, як муха в сметані,— сердито буркнув Глек (О. Ільченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися і под., грубо, ірон.

Дуже сильно. Приклади
  • Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях і т.ін.).

Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Приклади
  • Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була… придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко)
Докладати величезних зусиль. Приклади
  • би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б'ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко)
  • Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець)

як (мов, на́че і т.ін.) на духу́, зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • — Ласкавий наш Аркадій Валеріанович говорив із нами, люди добрі, наче на духу (М. Стельмах)
  • Коли.. Підіпригора… закінчив свою розповідь, Клименко запитав..: — З головного нічого не забули?..— Я все сказав мов на духу (М. Стельмах)
  • — Та ви їжте, поправляйте своє городське здоров'я, а я вам усю історію переповім як на духу (А. Крижанівський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади
  • на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
  • Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. Приклади
  • Меле язиком, неначе з гарячки (Укр. присл.)
  • — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах)
Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. Приклади
  • — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки!— затарабанила Олена (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) шале́ний.

Дуже швидко, з великим завзяттям. Приклади
  • Він працював як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку (С. Чорнобривець)
  • На обрії… замаячили постаті. Вони бігли як шалені (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна ба́нька, зі сл. зни́кнути і под.

Відразу. Швидко, безслідно. Приклади
  • Потім розлетілося все, щезло, мов мильна банька (А. Крушельницький)
  • По довгій годині прокинулися [втікачі] від голосних вигуків: — Тут вони! Тут! Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (В. Гжицький)

як (мов, на́че і т.ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт.

Неспокійно, нервово і т.ін. Приклади
  • На великому шляху панство заметушилося, як мухи в окропі (С. Чорнобривець)
Хтось енергійний, швидкий, проворний і т.ін. Приклади
  • Від ранку до ночі як муха в окропі.
зі сл. прово́рний, швидки́й і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно (проворний, швидкий і т. ін). Приклади
  • Добрі родичі за нею [жінкою] — усі на мене. А я проворний, як муха в окропі: хоч не вискочу, та кручусь (Марко Вовчок)
з дієсл. Проворно, швидко, невтомно. Приклади
  • Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І.Нечуй-Левицький)
  • Дочка Лавися — чепуруха.. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п'яла (І. Котляревський)
  • Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) з лу́ба, зі сл. ли́ти.

Дуже сильно (про дощ). Приклади
  • Часом дощ ллє як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках (С. Ковалів)
  • Насунули такі хмари, що лило як з луба (В. Логвиненко)
  • Дощ ллє, як з луба (М. Номис)

як (мов, ні́би і т.ін.) стріла́, зі сл. ки́нутися, мча́ти і т.ін.

Дуже швидко, стрімко. Приклади
  • як стрі́лка. Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти, Як стрілки, човники неслися, Мов ззаду пхали їх чорти (І. Котляревський)
  • Соломія вгляділа Аврума і, як стріла, кинулась просто в грязюку, щоб помогти Аврумові (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) скупа́ли в окро́пі кого.

Хтось дуже розгніваний, запальний, гарячий. Приклади
  • Він дуже розлютився. .його ніби скупали в окропі.
Хтось раптом відчув жар в усьому тілі від несподіваного здогаду, від сильних переживань, страху і т.ін. Приклади
  • І враз Гогіашвілі мовби скупали в окропі! На жалюгідних залишках слідової смуги він побачив довгасту ямку.., зовсім не схожу на слід людської ноги (П. Загребельний)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

Настирливо, уїдливо, настійно. Приклади
  • мов реп'я́х кожу́ха. [Дід Семко:] Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп'ях кожуха (О. Підсуха)
  • — Ет, втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп'ях у собачий хвіст (М. Стельмах)
  • От, думай собі причепився [Квасоля] як реп'ях дурноголовий (О. Донченко)
  • — Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється мов реп'ях, Доброго слова не слухав, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський)
  • Пізніше, правда, вже не покрикував [інженер], зате чіплявся, як реп'ях до штанів (М. Ю. Тарновський)
  • Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях (М. Кропивницький)
  • Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп'ях! (А. Головко)
  • Роями цілими вони глотилися [товпилися] по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого [кожного] ґазди приставали мов реп'яхи до кожуха (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т.ін.

зі сл. крича́ти, склика́ти, ударя́ти і т.ін. Дуже голосно. Приклади
  • Ось стоїть він [Петро Синичка] напідпитку На порозі гуртожитку І кричить мов на пожар: Я вибійник! Я шахтар! (С. Олійник)
  • Обертався [Мемет] на всі сторони і скликав, як на пожежу: — Усеїн!.. Места-фа-а-а!.. (М. Коцюбинський)
Дуже швидко. Приклади
  • — Голуб жінку б'є! — дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу (Панас Мирний)
  • Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно, тому й поспішав мов на пожежу, щоб не дати очуматись законовчителю (О. Добровольський)
  • Замполіт послав ординарця покликати сюди Сперанського. Ад'ютант пробіг, як на пожар, важко брязкаючи блискучими трофейними шпорами (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) блекоти́ об'ї́вся (наї́вся), зневажл.

зі сл. говори́ти і под. Так, що нічого не можна зрозуміти; беззмістовно, нерозбірливо і т.ін. Приклади
  • Говорить, мов блекоти об'ївся! (Укр. присл.)
Дивно, безглуздо хтось поводить себе; нерозумний. Приклади
  • блекоти́ наї́лась. [Світлана:] Я… за нього заміж вийду! [Кряж:] Ти що, блекоти наїлась? (М. Зарудний)
  • нена́че соба́чої блекоти́ наї́лася. — Цур тобі, пек тобі! Ти неначе собачої блекоти наїлася (І. Нечуй-Левицький)
  • — Він у нас трохи теє… ніби як блекоти об'ївся (Григорій Тютюнник)
  • Що діється, що твориться! Село ніби блекоти об'їлося: галасує, метушиться, тішиться чогось (Д. Прилюк)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] мара́.

Уживається для вираження неприязні до когось. Приклади
  • Дмитренко, як мара та, сидів над його [Чіпчиною] душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на його раду (Панас Мирний)
Хто-небудь дуже брудний, неохайний і т.ін. Приклади
  • Після гри у футбол він був як мара.

як (мов, ні́би і т.ін.) скаже́ний.

Дуже сильно, інтенсивно. Приклади
  • Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (І. Франко)
  • Мотор заревів, як скажений, машина рвонула з місця повним ходом (Л. Первомайський)
Втрачаючи самовладання, не стримуючись у гніві; несамовито, нестямно. Приклади
  • Хоч стріляй, хоч рубай, лізуть [низовики], наче скажені (П. Куліш)
  • — Бач… який ти! — каже йому [Чіпці] Галя. — Бач, який?!.. Як я за такого піду?.. Прийде така година, що й жінку задавить… кинеться й на неї, як скажений (Панас Мирний)
  • Бонковський, мов скажений, повернув коня назад (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) пи́санка.

Дуже гарно. Приклади
  • — Маєте ще тиждень строку: щоб за цей час замок мені був розмальований як писанка (Легенди і перекази)
Який вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і т.ін.; дуже гарний ( перев. про неживі предмети). Приклади
  • Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (І. Нечуй-Левицький)
  • Село на нашій Україні — неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Т. Шевченко)
  • Як писанка лани (В. Сосюра)
  • — Коли на такий крик мчить зачарований селезень… — прекрасний, як казка, в своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розмальований, — я завмираю (Остап Вишня)
Гарний на вроду; дуже вродливий ( перев. про жінку, дівчину). Приклади
  • Приходь, найду тобі дівчину як писанку (М. Стельмах)
  • — Гарна [молодиця] як писанка, дідько б її взяв, — промовив Єремія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т.ін.

Відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • Питаю зустрічних, що тут сталося, а мені, ніби на сповіді, шепочуть у відповідь: щойно в нас хлопці Калашника-партизана гостювали… (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Ну, ти ось що, діду, не хлипай, а, як на сповіді, розкажи (Григорій Тютюнник)
  • — Хто йшов до баби Мокрини, то той уже їй усю правду повідав — як на сповіді (Б. Грінченко)
  • Нічого робити бідному чоловікові: взяв та й признався князеві, як на сповіді (О. Стороженко)

як (мов, на́че і т.ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос.

Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло). Приклади
  • Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик)
  • Касирша зникла, наче її вітром змело (В. Винниченко)
  • — Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло (С. Журахович)
  • Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до ми́ші, зі сл. ки́датися і под.

Жадібно, пристрасно. Приклади
  • Кинувся він до Солохи, як кіт до миші, обняв, пригорнув до себе (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

Дуже далеко. Приклади
  • — На кого ж ти нас покидаєш? Та як і сам таку даль пройдеш? Се мов на кінці світа (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений і т.ін.).

Приголомшений якоюсь недоброю звісткою, схвильований чимось несподіваним, дуже вражений чимсь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т.ін.). Приклади
  • Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький)
  • Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко)
  • Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його [од нього] старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький)
  • Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний)
  • — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади
  • горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
  • мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
  • що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
  • — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
  • — От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
  • — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
  • як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
  • Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
  • — Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
  • — Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)

як (мов, не́наче і т.ін.) уби́тий (заби́тий).

зі сл. спа́ти і под. Міцно. Приклади
  • Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець)
  • Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський)
  • Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький)
Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Приклади
  • Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький)
  • Старий Трохим по надвір'ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) [чо́рна] хма́ра (ту́ча).

Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. Приклади
  • — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвящений із неї вийшов мов чорна туча (В. Шевчук)
  • як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник)
  • А Чайчиха.. мов хмара чорна (Марко Вовчок)
  • Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич)

як (мов і т.ін.) соба́ка (пес) у пили́півку, зі сл. трясти́ся і под.

Дуже. Приклади
  • Обернув [дід] свій гнів на онука: — ..Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у пилипівку (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

Неприємно вражає, викликає дражливі відчуття. Приклади
  • аж по душі́ дере́. Хто з нею.. [скрипкою] добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере (Л. Глібов)
  • Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере (Українські народні прислів'я та приказки)

як (мов, на́че і т.ін.) сарана́.

зі сл. су́нути, лі́зти і т.ін. Великою масою, навально. Приклади
  • Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Н. Рибак)
  • — Боженьку мій, світоньку мій! — сплеснула руками мати.— Хто тебе такому навчив?.. — Ваш Явтух,— спокійно відказав Кирик. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Лазорський)
  • — Лізете, мов сарана,— сказав пан сотник.— А ви [козаки] не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (О. Ільченко)
зі сл. їсти, об'їда́ти і т.ін. Дощенту, повністю. Приклади
  • — І де ти бачив доброго москаля! — вже гнівалася мати. — Гетьманщина ледь спекалася тих постоїв, як сарана, все поїли і в додаток наробили стільки шкоди, що не затамуєш того і за сотню літ, і все те робили прості жовніри (М. Лазорський)
  • — Твої родичі… об'їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе він (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади
  • Ці неприємності їм вже як порох в оці.
зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади
  • Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) пень.

зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Приклади
  • — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник)
  • як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах)
  • Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов)
  • Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський)
Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т.ін.; дуже. Приклади
  • — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко)
  • О всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (М. Рильський)

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган со́нцем, зі сл. крути́ти і под.

Дуже сильно або вправно. Приклади
  • як ци́ган ре́шетом. — Течія тут крутить як циган решетом,— озвався дід Коваль (С. Голованський)
  • — На шахту йду! — гукав Карпо дружині.— Годі мною крутити як циган сонцем! (Ю. Яновський). Для інших він працівник райвідділення, лейтенант, авторитет, а для неї просто Костя, почувається, що крутить ним це дівча як циган сонцем (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) середа́ на п'я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т.ін., жарт.

Дуже. Приклади
  • — А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п'ятницю (В. Нестайко)
  • Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п'ятницю (В. Речмедін)
  • Він… намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись, як середа на п'ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський)
  • Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п'ятницю (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ви́чавлений лимо́н.

Людина, яка має поганий вигляд через хворобу, переживання, втому тощо; змучений, знесилений, худий і т.ін. Приклади
  • Після хвороби тепер був як вичавлений лимон, важко було впізнати [чоловіка] (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) гірка́ (па́рена) ре́дька, зі сл. набри́днути, надоку́чити, обри́днути і т.ін.

Дуже, сильно, надзвичайно. Приклади
  • як соба́ці ре́дька. Обрид, як собаці редька (Укр. присл.)
  • За ці дні надокучив йому балакучий начальник, як парена редька (М. Стельмах)
  • — Набрид мов гірка редька (О. Донч.)
  • Сидять, розмовляють, таки все про свої шкільні справи. Така вже звичка у вчителів! От, здається, повинно б те все обриднути, як гірка редька. Ні, дивись, як зійдуться, зараз таки про своє (Олена Пчілка)

як (мов, ні́би і т.ін.) соло́ного за́йця, перев. зі сл. ганя́ти, гони́ти.

Без перепочинку, весь час. Приклади
  • Іван гонить кота, як солоного зайця (М. Білкун)
  • — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти.

Дуже мало. Приклади
  • — Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка)

крути́тися як (мов, на́че і т.ін.) бі́лка в ко́лесі.

Бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т.ін. Приклади
  • — Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров'я (В. Москалець)

як (мов, немов і т.ін.) переми́тий.

Дуже гарний. Приклади
  • — Гарнеє житце, помнож його, Боже! Колос немов перемитий, Щіткою густо ізвився пригоже, Божою ласкою ввитий (І. Манжура)
  • Дівчата там як перемиті, прості, ніяких примх не знають (С. Васильченко)
  • Металурги наші гордовиті, Гарні, дужі, всі як перемиті (Ю. Яновський)
  • А на нашій та вулиці Насипано жита, Ой як вийде челядь гулять — Так як перемита (Укр. пісні)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кам'яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т.ін.

Цілком, повністю, безсумнівно і т.ін. Приклади
  • як на камі́нну го́ру. [Анна:] Я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Леся Українка)
  • — На нашу Ольгу Степанівну, як на кам'яну гору, спертися можна (В. Собко)
  • Покладалися [на протекції], як на кам'яну гору (О. Полторацький)
  • — А на хлопців своїх я покладаюся, як на кам'яну гору: не підведуть! (А. Головко)
  • — Оце ті тигри і фердинанди! Оце на них… надіються, як на кам'яну гору! (П. Автомонов)
  • [Антон:] Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтеся на мене, як на кам'яну гору (М. Кропивницький)

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т.ін. Приклади
  • — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль.. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк)

як (мов, ні́би і т.ін.) ноже́м відрі́зати.

Сказати що-небудь дуже різко, категорично. Приклади
  • — Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може як ножем відрізати (М. Стельмах)
  • — Дудки! — як ножем одрізав дід Бенеря (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) опе́чений (рідше обпе́чений).

зі сл. схопи́тися, ско́чити і т.ін. Швидко, різко, несподівано, відразу і т.ін. Приклади
  • мов кропиво́ю попе́чений. Гава, під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і собі ж схопився на рівні ноги (І. Франко)
  • Його жінка, як обпечена, схопилася з місця (Панас Мирний)
  • Графиня шарпнулась, наче опечена. Вона ще не розуміла, в чому річ (О. Донченко)
  • Він схопивсь, ніби опечений, протер очі, позіхнув і пішов вмиватись (І. Нечуй-Левицький)
  • Раїса, мов опечена, скочила з постелі й застукала в вікно (М. Коцюбинський)
  • Друцький як опечений схопився на ноги. Перед ним стояло якесь страховисько (А. Кащенко)
  • Він перший і побачив [коваля] у вікно. Схопився, як опечений,.. боязко подався лавою поза столом (А. Головко)
  • Прокидаюсь од чийогось доброго штурхана. Як опечений, схоплююсь і спочатку нічого не розумію (П. Колесник)
  • Мірошник, як опечений, скочив з канапи (І. Нечуй-Левицький)
Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т.ін. Приклади
  • В цій контратаці бійці мали славну перемогу… Німці бігли од них як опечені (О. Довженко)
  • Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

Сталося з кимсь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Приклади
  • Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа)

носи́тися як (мов і т.ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким, згруб.

Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Приклади
  • Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) чума́цька во́ша, зі сл. велича́тися і под., ірон.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Він [пан Купа] бундючиться, величається мов чумацька воша супроти простих людей (О. Ільченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) неприка́яний, перев. зі сл. ходи́ти, ве́штатись і т.ін.

У стані душевного розладу. Приклади
  • Явдоха як неприкаяна йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик)
Не знаходячи собі місця, не знаючи, чим зайнятися. Приклади
  • До відходу поїзда було ще досить часу, і Антон, як неприкаяний, тинявся по станції (С. Чорнобривець)
  • — Лізь у погребник! Чого вештаєшся як неприкаяний? — командував старий Кухта, заганяючи до сховища дітей (А. Іщук)
  • І Гризельда, і усі двірські ходили як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)

марнува́ти мо́ву (слова́).

Говорити безпредметно, без потреби і т.ін. Приклади
  • [Деїфоб:] Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ку́рка ла́пою, переважно зі сл. писа́ти і под.

Недбало, неохайно, неакуратно і т.ін. Приклади
  • Оце я так пишу — дивіться? гарно? Як курка лапою (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) поби́тий (поби́та) соба́ка (пес).

Усвідомлюючи свою провину; винувато. Приклади
  • Виговський, як побитий пес, знітився, наче став менший на зріст, упав знесилено у фотель, опустив голову на руки (Н. Рибак)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади
  • На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт до сухої́ верби́, зі сл. причепи́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади
  • — Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ла ковтну́в (з'їв).

Бути у поганому настрої. Приклади
  • — Чого це ти, Чіпко, як мила з'їв? — питає [Лушня]. — Чого ти журишся? (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) по псалтирю́ чита́ти.

Дуже чітко, швидко, без запинки. Приклади
  • Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає (Марко Вовчок)

Фенікс. Мов Фенікс із попелу.

Міф про Фенікса виник у давнину, очевидно, в Аравії, але згодом поширився в Єгипті та Греції. Фенікс — птах з пір'ям вогненно-червоного й золотого кольорів — раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра. Там він спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу.
У переносному значенні фенікс — символ безсмертя, вічного оновлення.
Приклади
  • В добу занепаду й руїни руйнується церква, а на великих історичних припливах вона воскресає, як фенікс з попелу, і висуває великих будівничих. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)
  • Кажуть: — Все в тобі — маячня.
    Попіл, вданий за пломінь зопалу!
    А вона: — Птиця Фенікс я.
    Воскресаю й відроджуюсь з попелу.
    (С. Йовенко, Надія)
  • Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс,
    Згори на попіл в думах і літах.
    Хай вилітає не той самий фенікс,
    А зовсім інший, неймовірний птах!
    (Л. Костенко, Криши, ламай, трощи стереотипи…)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.