ЙОГА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

щоб тебе́ (її́, його́ і т.ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула/брикну́ла (ко́пнула), жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади
  • Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах)
  • — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк)

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
  • Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади
  • [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
  • Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
  • чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

де на́ше (ва́ше, його́ і т.ін.) не пропада́ло (не пропада́є).

Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т.ін. Приклади
  • — Сими днями сподіваюся бочку [риби] розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний)
  • Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах)

ли́хо [його́] зна́є що.

Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло ( перев. про неприємну, небажану ситуацію). Приклади
  • Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній)
  • [Павлусь:] Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • — Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
  • Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
  • Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає (С. Васильченко)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади
  • — Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

на́шого (ва́шого, їхнього і т.ін.) по́ля я́года, перев. із запереч.

Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т.ін. Приклади
  • з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових папуг і запаморочливим джазом! (М. Рудь)
  • — Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п'єш без смаку… (Ю. Яновський)
  • я́гідка його́ поля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав [Онопрій] навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук)
  • Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко)
  • — Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Бо гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало)
  • А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашо го поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади
  • [Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
  • — Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади
  • взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади
  • Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
  • — Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
  • — А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
  • Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
  • хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

не твій (не його́, не ваш і т.ін.) кло́піт.

Не стосується кого-небудь, не повинно турбувати когось. Приклади
  • — Бачу я, що кортить вам їх [сорочки] пропити, дурні все [завжди] нещасні..— Це вже не твій клопіт (З. Тулуб)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади
  • — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)
Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади
  • — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

Госпо́дь (хто і т.ін.) [його́] розбере́ що і без додатка.

Ніхто не знає, не можна зрозуміти чого-небудь; невідомо. Приклади
  • А врешті, хто його розбере тепер, куди ми посуваємось, коли більшість наших людей і сама того не знає, а так якось бреде навмання (Леся Українка)
  • Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний)

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т.ін.) взяв, лайл.

Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади
  • аби́ тебе́ ді́дько сколо́в.Аби тебе дідько сколов! — лаявся він [Прокопчук], вибираючи з голови пір'я (Григорій Тютюнник)
  • неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його [Йойну] від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той [ріпник], що дістав… ляпаса (І. Франко)
  • — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький)

грець з ним (з не́ю і т.ін.), лайл. , перев. жарт.

Ужив. для вираження втрати інтересу до кого-, чого-небудь, вимушеної згоди з кимсь, поради не звертати уваги на когось--щось і т.ін.; хай буде так. Приклади
  • — Запхну [шпагу] та ще не туди — грець з нею (С. Ковалів)
  • — Більш не дам [за свитку], бо вона і того не варта. — Ну, бери: грець з тобою, гаспиде! (П. Кочура)
  • — Зупиніть експрес! — волав я.— Уб'ю лжедіда! — Та грець із ним! — умовляв голова.— Тримайте краще оце (А. Крижанівський)
  • В голові майнула тверда думка: Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде (В. Кучер)
  • Він зайняв якусь вичікувальну позицію.. .Ну, і грець з ним!.. (Ю. Шовкопляс)
з ким--чим. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Приклади
  • грець його́. — А грець його з тією роботою,— махнув рукою Левко.— Сядемо, Маріє, послухаємо перепілку (І. Цюпа)
  • — Ну, і грець із ним, з твоїм вівсом,— вилаявся старуватий, похмурий запорожець (С. Добровольський)

не по його́ (її і т.ін.).

Не так, як хто-небудь бажає, хоче, планує і т.ін.; не подобається комусь. Приклади
  • не по йому́. Еней, похнюпившись, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв за голову узявся, Не по йому ся річ була (І. Котляревський)
  • Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (С. Васильченко)
  • — А що, дідусю, — перервав я мовчанку, —. . А чи не траплялося вам, у лісі живучи, зі справжніми злодіями стяватися [стрічатися], з такими, що не пожалує й ножаку в спину встромити, як діло не по його? (Г. Хоткевич)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади
  • Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
  • Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)
Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади
  • За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
  • — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади
  • тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
  • ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
  • тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
  • Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
  • Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
  • — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
  • — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

дій його́ ма́тері, лайл. , заст.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу певних дій, вчинків чиїх-небудь. Приклади
  • — От і стукає мені в голову: дій його матері! Та вони ж тепер сплять, а Шавканів Іван ночний [нічний] сторож, вигукує своє (П. Куліш)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади
  • — Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
  • — Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

кат його́ (її́) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Приклади
  • Теличка залишається вдома. Заберуть [німці], кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник)
Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • кат його візьме. Знають [Івана], кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар)
  • Хазяї, кат його маму бери,— сам не знає на кого сердиться [Левко], різко б'є віжками по конях (М. Стельмах)
лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький)
  • — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко)

моро́ка [його́] зна́є, несхв.

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; незрозуміло, невідомо і т.ін. Приклади
  • Таки й справді морока його знає, що воно за молодиця (С. Васильченко)
Уживається для вираження захоплення, подиву з приводу чого-небудь. Приклади
  • Був собі колись-то якийсь-то маляр… Там морока його зна, як то гарно малював! (Г. Квітка-Основ'яненко)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади
  • Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
  • — Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)
Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
  • А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
  • — Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
  • Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
  • [Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
  • — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

чорт (біс) [його́ (вас і т.ін.)] бери (забирай) / візьми́ (побери́, забери́ і т.ін.).

Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Сев, а хороше море, чорт його забери? — Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами (Ю. Яновський)
  • [Бугров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)
  • Виходячи з-під акацій, Данько на ходу розмашісто тернувся обличчям по обважнілій білим калиттям гілці: — Чорт візьми, здорово пахне, еге ж? — і засміявсь (О. Гончар)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади с приводу чогось. Приклади
  • Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві┌87352) — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко)
  • Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко)
  • Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан)
  • — Я ще… не вмер. Коліть, чорт вас забирай! (Ю. Мушкетик)
  • — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар)
  • [Красовська:] Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі наймать! [Саша:] Ну й чорт його бери! (О. Пчілка)

розіпни (розпни́) його (її)! книжн.

Уживається для вираження несправедливої вимоги розправитися над невинною людиною. Приклади
  • І знов горбатіла Голгота, Там, де всміхалися лани, Вилазив ворог на ворота, Кричав: розпни її, розпни! (М. Драй-Хмара)
  • Круг мене дика п'яна зграя, Запінившися від слини, Готовить хрест, реве, горлає: Розпни його! Розпни, розпни! (П. Карманський)

моє́ (ва́ше, його́ і т.ін.) ді́ло сторона́.

Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. Приклади
  • моє́ ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич)
  • Кажан… цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий)
  • — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? Пляма на всю область, а я збоку (О. Гончар)

їдя́ть [його] му́хи [з комара́ми] кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т.ін. Приклади
  • не їдя́ть його́ му́хи. Він… скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
  • ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
  • — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний)
  • А, їдять вас мухи! (Укр. присл.)
  • А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. Приклади
  • Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра)
  • — Рахубиста товаряка [верблюд], — засміявся Кузь.— Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник)

святи́й [його́] зна́є.

Невідомо; ніхто не знає. Приклади
  • Став і насеред церкви — стою. Постояв трохи — дрімається, далі все дужче та дужче. Святий його знає, чого воно так мені (А. Тесленко)
  • Отаке-то на сім світі Роблять людям люде! Того в'яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить… А за віщо? Святий знає (Т. Шевченко)

лихи́й [його́]́ зна́є що.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, осуду когось і т.ін. Приклади
  • Забандюрилось старому Самому в дурнях побувать [одружитися з дівчиною].. .А жіночки… лихий їх знає! Уже сміялися над ним! Вони цю справу носом чують (Т. Шевченко)
Уживається для вираження необізнаності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Лихий їх зна, що там робили,— Було не видно з-за могили (І. Котляревський)
  • Лихий їх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспішають (Т. Шевченко)
  • — Ховай, бабо, ховай [п'ятизлотник]! Заховаєш лихий знає кому!.. (М. Коцюбинський)

не взяв його́ (її́, їх і т.ін.) кат, згруб.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади
  • Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок)
  • Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
  • — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
  • Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
  • — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає (В. Бабляк)
  • Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади
  • [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
  • — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

ну його́.

Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось. Приклади
  • До кошового підбіг запорожець, облитий окропом, з запорошеними очима. — Ну його з такою війною! Поливають гарячими помиями та піском, начебто не козаки ми, а шершні, прости Господи! (О. Довженко)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади
  • — Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)
Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади
  • [Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
  • — Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
  • — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
  • Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

Розпни Його!

За Євангелієм, підбурений первосвящениками натовп вимагав у римського намісника Юдеї Пілата страти Христа, вигукуючи: «Розпни Його!» (Марк, 15,13—14).
У переносному вживанні вислів означає несправедливу вимогу розправи над неповинною людиною.
Приклади
  • І знов горбатіла Голгота там, де всміхалися лани, вилазив ворог на ворота, кричав: розпни її, розпни! (М. Драй-Хмара, Я полюбив тебе на п'яту…)
  • Вони слухали, як нервовий, трохи приглушений голос читав: «…нову криваву жертву поклало наше неуцтво на визвольнім престолі. Озвірілі від ненависті фарисеї горлають без упину: «Розігни його! розпни його!..» А всякі пілати вмивають руки від невинно пролитої крові…» (Г. Хоткевич, Троє)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.