Й — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
  • Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
  • Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
  • Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
  • — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади
  • Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що.

Уживається для вираження поганої якості, властивості і т.ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Приклади
  • Звести, то я її [Повію] сяк так звів до купи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний)
  • [Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький)
  • Шосе (тільки й слава, що шосе┌148917) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський)

ще [іще] [й] чорти́ навкула́чки не б'ю́ться.

Дуже рано. Приклади
  • Було, в пости, іще чорти не б'ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п'яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський)
  • Ще чорти навкулачки не б'ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах)
  • ще чорти́ навкула́чки б'ю́ться. — Ще темно, ні світ, ні зоря, ще чорти навкулачки б'ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа)
  • ще й чорти́ на кула́чки не б'ю́ться. Ще й чорти на кулачки не б'ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п'є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка)
  • ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах)

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади
  • — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають, — знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом. — Та вони: Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч (З газети)

і (ще й) кіт не валя́вся у кого.

Хто-небудь ще нічого не робив. Приклади
  • Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся…— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук)

ті́льки й мо́ви, перев. у кого, про кого--що, за кого--що.

Говорять виключно про когось або про щось. Приклади
  • — Дам тебе [панночку] за князя чи за графа. Та тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії (Марко Вовчок)
  • Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (Переклад М. Лукаша)
  • ті́льки й розмо́ви. У селі… тепер — тільки й було розмови, що за церкви, за монастирі (І.Нечуй-Левицький)

що куди́ й до чо́го.

Як повинно бути, як потрібно. Приклади
  • Порядкує [княжна] і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш)

з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти і под.

Охоче, з великим бажанням, задоволенням. Приклади
  • А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко)

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди.

Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Приклади
  • Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський)
  • На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дошок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник)
  • — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький)
  • Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко)
  • Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко)

[і (ще й)] до́вбнею (полі́ном) не доб'є́ш кого, ірон.

Хто-небудь має міцне здоров'я; живучий. Приклади
  • чорт до́вбнею не доб'є́ — Такого діда й чорт довбнею не доб'є, — і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський)
  • [Іван Степанович:] Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши, тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький)
  • — Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах)

до ти́тли й ко́ми.

Цілком, повністю; до найменших дрібниць. Приклади
  • Воістину чотири дні трудився [Тарас] в поті чола, і все заради того, щоб зрозуміли його до титли й коми не тільки рідні люди, а й ці пани (Василь Шевчук)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади
  • А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)
зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади
  • Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
  • тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
  • що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
  • Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
  • на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади
  • Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

[Й] на па́лець.

Зовсім, ніскільки. Приклади
  • Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства (В. Винниченко)
чого. Мало, небагато. Приклади
  • — Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло (В. Дрозд)

та й буде ре́шта!

Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Приклади
  • Як мати лежать [лежати] у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

не ма́ти [й (жо́дного і т.ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого--що і без додатка.

Не бути обізнаним з чимсь. Приклади
  • Навчити хоч би й Господи помилуй хлоп'ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка)
Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб)
  • Багато його товаришів бачили… тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко)
  • Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка)
  • Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич)

відбира́ти / відібра́ти се́рце [й ду́шу] у кого і без додатка.

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади
  • — Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

то ж то (ото́ж-то, ото́ж-бо) й воно́.

Уживається для підтвердження або наголошення на очевидності, істинності чого-небудь; справа в тому. Приклади
  • То ж то й воно, що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього… Оберігай її, Маковею, не звихни ніде!.. (О. Гончар)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади
  • куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
  • куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
  • Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

і (та й) квит.

І все; та й годі. Приклади
  • — Таке й скажеш! — одмахується од Гнатових слів Христя. — Будь як дома та й квит! (І. Вирган)
  • Фамільярним тоном обірвав його присадкуватий офіцер і рубонув у повітрі рукою.— Стояти й квит (Ю. Бедзик)
  • Хоч як утішали діда, хоч як умовляли його,— він затявся на своєму: буду помирати і квит (А. Дімаров)

туди́ й доро́га, зневажл.

чому. Так тому й бути, не варто про це журитися, шкодувати. Приклади
  • — Не в хаті діло,— глибокодумно зауважував Свербивус.— А в чому ж? — дивувався Коритний.— В тому, що її спалили.— Туди їй і дорога,— жартував Коритний,— нема чого шкодувати (М. Ю. Тарновський)
кому. Уживається для вираження згоди, схвалення на то, що хтось заслуговує свою долю і нічого шкодувати за ним. Приклади
  • Принц… розповів, як старий цар загинув.— Туди йому й дорога! — погодилися судді (Три золоті слова)
  • Коли було побачить [Тихон], що чоловік. . йде в шинок.., то і скаже: — Туди ледачому і дорога! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А Хлопєшка — ти чув? — зник, кажуть, уночі. В олешківські плавні, мабуть, до Гаркуші подався.— Туди йому й дорога (О. Гончар)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади
  • й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
  • В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
  • Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
  • У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)
Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади
  • о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
  • — А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)
Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади
  • Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
  • Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)
Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади
  • Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
  • — Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
  • Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Приклади
  • не ма́ти гроша́ щерба́того в кишені. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк)
  • — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук)
  • Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп'ятьтисячником [двадцятип'ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч)
  • Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади
  • Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
  • Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)
з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади
  • — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця (Григорій Тютюнник)
  • [Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
  • Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

що й каза́ти.

Уживається для підтвердження певної думки, висловлення відсутності сумніву в чому-небудь; не можна заперечувати. Приклади
  • Свободолюби — що й казать, Свободу бідну захищать. Приїхали з-за океану (Д. Павличко)
  • Обід тягнувся, як здавалося Надійці, дуже довго. І, що й казати, досить нудно (В. Козаченко)

[й] на по́дзвін не дба́ти.

Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Приклади
  • Коло вогню старий циган з люлькою куняє. Позирає на приблуду й на подзвін не дбає (Т. Шевченко)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади
  • спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
  • спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
  • — Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
  • — Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

нема́ (нема́є) й чу́тки про кого.

Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Приклади
  • [Семен (до Микити):] Як пішов ти з села, то либонь через місяць.. Маруся збожеволіла й… підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький)
  • Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок)

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж].

Весь час повторювати те саме, ту саму думку. Приклади
  • [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало)

рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].

Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін. Приклади
  • — Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)
Всіма силами, повністю, абсолютно. Приклади
  • Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
  • Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)

де́шево й серди́то, жарт.

Легко, просто, нескладно; вигідно. Приклади
  • Шию собі чоботи тільки на одну ногу, а другій завжди тепло. Дешево й сердито, правда? (Є. Гуцало)
  • — Спробуйте ви на моєму місці, товаришу Лебединець, перевезти з одного місця на інше бурову. І так, щоб швидко, і дешево й сердито (І. Цюпа)

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн.

Людина великої сили волі і високих моральних якостей. Приклади
  • [Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка)
  • ли́цар без дога́ни й страху́.́ Ми лицарі всі без догани й страху́, Ми в серці ховали не марну пиху́, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка)

напра́во й налі́во.

Усіх підряд. Приклади
  • Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво, косився буряковим оком на здоровенного Гошку, що маячив, як скеля в горі (Григорій Тютюнник)
Не розбираючись, не вибираючи; усім підряд; на всі боки. Приклади
  • налі́во й напра́во. Крокуючи вулицею, подоляк метав жартами наліво й направо, а словаки, весело юрмляючись довкола, на ходу зазирали йому в рота (О. Гончар)
  • напра́во, налі́во. Чи не те ж саме в сфері нашої психіки? Хіба не так само сліпо й завзято, всякими способами, сіємо я, шпурляємо направо, наліво, де тільки можна, готові до всього вчепити (М. Коцюбинський)
  • Овсій Колодій… у чашках і в пляшках святу воду, направо і наліво, хвацько за грошики роздавав (О. Ковінька)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

от тобі́ й раз!

Уживається для вираження здивування, занепокоєння, незадоволення з приводу чогось небажаного, несподіваного, непередбаченого і т.ін. Приклади
  • От тобі й раз! Справді, співи сьогодні… — розгубився Данило. — Що ж його робити? (Ю. Смолич)
  • — А хто ж тобі давав розпорядження там пасти? — От тобі й раз!. .. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Григорій Тютюнник)
  • — А за що продав [хліб], Чіпко? — Ні за що..подарував..— От тобі й раз! от і прогуляємо… чортового батька!..— чухаючи потилицю, блеє Матня (Панас Мирний)

ті́льки [й] твого́.

Єдине, що належить кому-небудь, що хтось може собі дозволити, на що має право. Приклади
  • [Оришка:].. На яку хвилинку приляжеш після обід [обіду] — ото тільки й твого!.. (М. Кропивницький)
  • Мати вносить сорочину, А мережка ж — як огонь! — Погуляй, моя дитино, Тільки, сину, і твого (Б. Олійник)

вчепи́тися [рука́ми й] зуба́ми за що, в що.

Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось. Приклади
  • Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець)
  • Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах)

нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.

Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Приклади
  • Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади
  • кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
  • — Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)
Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади
  • — Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
  • й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути).

Дуже багато людей; немає вільного місця. Приклади
  • ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський)
  • ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі… (Панас Мирний)
  • У церкву навалило стілько [стільки] — пальця просунути ніде — і все тобі. . кріпацтво голодрабе. Усі раді, у всіх очі так грають (Панас Мирний)
  • На завтра… пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний)
  • Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади
  • Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
  • Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда).

Споконвіку, одвічно; дуже давно, з незапам'ятних часів; здавна. Приклади
  • з пре́дка, з ді́да. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда. . Незавидний жив козак (Л. Боровиковський)
  • Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко)
  • з діді́в і пра́дідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів, — знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький)
  • Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети)
  • Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко)
Спадковий, уроджений. Приклади
  • Іван Темний з діда-прадіда — селянин, все життя по господарству порався (Остап Вишня)
  • Багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади
  • до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
  • Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
  • А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади
  • пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
  • Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

оце (це) [й] я розумі́ю!

Уживається для вираження захоплення чим-небудь, схвалення чого-небудь, заохочення до чогось. Приклади
  • Слова, фрази.. А от ділом довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (М. Коцюбинський)
  • — Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург (О. Довженко)

[на] й по всьо́му.

Цим все і закінчиться. Приклади
  • То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало)
  • Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський)
Більше нічого. Приклади
  • Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч)
  • Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський)

дале́ко [й] ходи́ти до кого.

Уживається для підкреслення чиєїсь переваги над ким-небудь у чомусь. Приклади
  • [Явдоха:] А очі у нього, — я таки придивилась, — прямо проклятущі! Куди Терешкові до нього, далеко й ходить! (М. Кропивницький)

відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого.

Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту. відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький)
  • — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади
  • Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
  • Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
  • — Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади
  • Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
  • Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
  • сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
  • Максим Бобровник любив ліси — і не сказати (Ю. Збанацький)
  • Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

[й] го́лосу не відво́дити / не відвести́.

Втрачати здатність говорити, розмовляти. Приклади
  • Часом так груди заложить, що й голосу не одведу (О. Стороженко)

ті́льки й ба́чив [ба́чили]

що. Втратити назавжди що-небудь. Приклади
  • Йому [пану Польському] тільки одному годили й служили… Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч — тільки б і місце бачив! (Панас Мирний)
кого. Хто-небудь зник безслідно, назавжди або швидко виїхав звідкись. Приклади
  • Дала йому і свиту, і шапку.. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Попрощався генерал з ними… Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний)
  • Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: Ой синочки мої, голубочки…, як герої вже зникли в голубій імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко)

та й го́ді.

І тільки. Приклади
  • — Та оцей Ломицький,.. він не дуже любить бали і, здається, й танцює тільки кадриль, та й годі,— сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький)
  • — Що ми? Хіба ми люди? Обличчя носимо людське та й годі, а душу і серце в хмелі потопили (Панас Мирний)
  • Дівчини він майже не знає. Якось випадково, років зо два тому, зустрічав її в економії та й годі (М. Стельмах)
Уживається для підтвердження вичерпності сказаного; та й усе. Приклади
  • Встануть сердеги працювати, Корови підуть по діброві, Дівчата вийдуть воду брать, І сонце гляне — рай та й годі! (Т. Шевченко)
  • Горе тепер, Олю, та й годі (В. Винниченко)

без ро́ду й пле́мені.

Абсолютно одинокий, сам-один. Приклади
  • Чи думав.. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович)
  • Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк)
Той, хто забув свои витоки, походження, історію. Приклади
  • ні ро́ду ні пле́мені у кого. [Петро:] Не убивайте мого сина!. .Бачите, у мене нема ні роду ні племені, він у мене один одним (М. Костомаров)
  • Ростуть манкурти без роду і племені. без ро́ду й праро́ду. Сама я, дитино моя,— каже баба.. ..Дев'ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду.. (Ю. Яновський)

й ноги́ не су́не куди, зневажл.

Ніколи не з'явиться хто-небудь десь. Приклади
  • Макуха запевняв, що… німчура й ноги не суне (Ю. Бедзик)

ні на гріш.

із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Приклади
  • й на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд)
  • Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка)
чого. Відсутнє щось; немає чого-небудь. Приклади
  • [Круть (розводить руками):] Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха)

відни́ні й дові́ку.

Назавжди. Приклади
  • [Деїфоб:] Ну, пам'ятай, як тільки Бог звелить сказать не згода,— до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка)
  • — Будь,— кажу [чоловікові],— ти проклят однині й довіку (І. Нечуй-Левицький)
Ніколи. Приклади
  • Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний)

от (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш.

Уживається для вираження подиву, незадоволення і т.ін. з приводу чогось несподіваного, неприємного тощо; отак. Приклади
  • от ма́єш. Графік плавання витримувано, команда сподівалась на успіх, і от маєш — надзвичайна подія (А. Хорунжий)
  • — А може, той… може, таки, Мар'янко, підемо до кого?.. До Порфирія… — От тобі й маєш, — посміхається Мар'яна (І. Вирган)
  • Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. — От тобі маєш! — Що ж це за диво?.. (М. Коцюбинський)
  • От тобі й маєш! — покликнула Софія, — а як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? (Леся Українка)

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу).

Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Приклади
  • Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан)
  • Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко)
Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок)
  • Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце (Панас Мирний)
  • Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко)

почу́хатися, де [й] не сверби́ть, жарт.

Пережити несподівану невдачу, прикрість і т.ін. Приклади
  • Почухався [чоловік], де й не свербить (М. Номис)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади
  • Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
  • хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
  • хоч ляж та й вмира́й.Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)
Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади
  • Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
  • — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
  • Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

аж [що й (ті́льки) і т.ін.] пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т.ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т.ін.).

Дуже сильно, завзято. Приклади
  • — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (С. Чорнобривець)
  • [Хмельницький:] Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих [гусар]. Ох, і дають, аж пір'я сиплеться (О. Корнійчук)
  • Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить (С. Васильченко)

й говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що).

Без сумніву, безперечно. Приклади
  • Ні, і що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко)
  • А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива,.. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (коли́) мед, то й ло́жкою.

Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. Приклади
  • Що се виходить, коли мед, то й ложкою, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка)
  • — Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький)

ча́сто й (та) гу́сто.

Майже весь час; постійно. Приклади
  • Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п'яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко)
  • Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний)

ні па́ва [й] ні ґа́ва (ні воро́на).

Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). Приклади
  • Наш герой — такий собі сіруватий тип середньої людини, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу)
  • — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай сам спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

покропи́ти кро́в'ю (по́том, слізьми́ і т.ін.).

Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т.ін. Приклади
  • [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… кров'ю й потом покроплена (Ю. Яновський)
  • покро́плений кро́в'ю [й по́том]. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров'ю, мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка.

Бути побитим. Приклади
  • — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса.. Лупив німоту і драв, та.. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський)
  • скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її [Катрю] доля там [у панському дворі], щоб на волі рости,.. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний)

не ви́курити і ла́даном кого.

Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. Приклади
  • не ви́курити й сі́ркою. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький)
  • — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний)

кро́в'ю й (та) по́том, зі сл. здобува́ти, заробля́ти і т.ін.

Важкими зусиллями, непосильною працею; тяжко. Приклади
  • [Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка)
  • [Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (М. Кропивницький)

[і] пече́не й варе́не, зі сл. ки́дати і под.

Все або взагалі будь-яка робота. Приклади
  • — Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак)
  • То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її.. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко)
  • Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович)
  • Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Легенди і перекази)
Всілякі страви. Приклади
  • варе́не і пече́не. Гей до мене! Є у мене і варене і печене: Буде людям, буде й вам (Л. Глібов)
  • Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, — рай… На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський)

не то ж бо й що.

Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. Приклади
  • — Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки [у брата] нам важко буде веселитися.. [Мар'яна:] Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Вона ж так кликала (І. Вирган)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади
  • й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
  • Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
  • — Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
  • Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

За гаря́че й студе́не хапа́ти / Ухопи́ти.

Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Приклади
  • Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (О. Кобринська)
  • За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод. Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко)

обіру́ч не піднести́.

Дуже багато, велика кількість чогось. Приклади
  • Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок)
  • й не піднесе́ш. — Дурний би я був виступати.. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади
  • А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
  • В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади
  • ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
  • не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
  • На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
  • — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно. Приклади
  • й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
  • А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
  • Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

раз-два — і [й] гото́во (і кіне́ць).

Уживається для підкреслення швидкості дії. Приклади
  • раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко)
  • — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський)
  • А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади
  • [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
  • Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
  • Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

рва́ти й мета́ти.

Бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування ( перев. перед підлеглими). Приклади
  • Армія окупантів не виконувала наказу свого командування… Генерал Д'Апсельм — командуючий окупаційною армією — мав підстави рвати й метати (Ю. Смолич)

ні гра́ма чого і без додатка.

Нема зовсім. Приклади
  • Культури ні грама, А в шляпах велюрних!.. — Нема,— свідчить дама,— Нема в нас культурних (С. Олійник)
із запереч. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • й гра́ма. — Та-ак, значить, і для речового доказу не лишили й грама [самогону] — гримнув Ілля шумовик (І. Сочивець)

[й] ку́рці ні́де клю́нути.

Дуже багато. Приклади
  • Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (З газети)
  • — Приходимо в Зіньків, а там війська — курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник)
Дуже мало. Приклади
  • По землі ходив [селянин] і землі не мав. Або мав, що й курці ніде було клюнути (П. Рєзніков)
Дуже тісно, мало місця. Приклади
  • Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими книгами (Леся Українка)
Немає вільного або чистого місця. Приклади
  • — Панічко.., не женіть тільки Мар'ї з двору..— Та що ж там з нею? — Збита вся — курці ніде клюнути! (Панас Мирний)

й доло́ню проти́снути не мо́жна.

Дуже тісно. Приклади
  • Й одразу ж пролунало вимогливе: — Ваш білет!.. Ваш білет!.. Ага, ревізори. Як завжди, заходилися ловити зайців саме тоді, коли й долоню протиснути не можна. Вгвинчуються в натовп, огризаються (А. Дімаров)

за що [й], про що? Невідомо чому, з яких причин.

[Раб-єгиптянин:] Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). Приклади
  • [а] за що? [а] про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький)

огляда́тися / огля́нутися на за́дні коле́са, перев. жарт.

Дивитися на себе збоку. Приклади
  • оберну́тися на за́дні коле́са. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко)
Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. Приклади
  • огляда́тися і на передні й на задні. —…Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський)
  • [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий)
Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Приклади
  • — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся (С. Журахович)
  • Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади
  • Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
  • — Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади
  • й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
  • Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
  • Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т.ін.).

Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. Приклади
  • Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах)
  • хоч (на́віть┌66174) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти і т.ін.). Оглянувся я й на власне життя Чи мав я хоч одну чисту радість,. .хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні… хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський)
  • й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик)
  • [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка)
  • Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров)
  • В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко)

куди́ круть, куди́ й верть.

Дуже непослідовний, нестійкий. Приклади
  • Реалізм… автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко)

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словосп.

таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. Приклади
  • — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах)
  • [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький)

ли́хо та й го́ді.

Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т.ін. Приклади
  • Ніяк не розбере, що йому товкуєш [пояснюєш]. Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок)

бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем.

Користуватися одночасно усіма вигодами. Приклади
  • — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий)

не могти́ [й] ха́ти перейти́.

Бути дуже слабим, хворим, немічним. Приклади
  • Годі, я не можу й хати перейти (Олександр Олесь)

що [воно́] й до чо́го.

Як є насправді, усе до кінця. Приклади
  • Присолоджував Гилак гірку долю свого роботящого наймита до того часу, поки Дорощук не розібрався, що воно й до чого. (М.Ю. Тарновський)
  • — Я вже стара, я, дитино, й повитухою була, коли треба, то я з усього бачу, що й до чого, від мене не сховаєшся (Є. Гуцало)

то [й] що.

Нема нічого страшного. Приклади
  • — Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Г. Хоткевич)
  • Лихий поніс його туди, до тих божевільців… А тут ще сон такий, наче віщує щось… Погано… Е, що там, врешті, сон — дурниця (М. Коцюбинський).Як ти хоч мого ножа не загубив,— турбувався Хома Хаєцький..— А якби й загубив, то що? — лукаво задирався хлопець (О. Гончар)
  • — Хіба ж так можна? Це ж увечері тільки прибудеш. — То й що, смачніше їстиметься! (М. Стельмах)

ті́льки й ду́мки у кого.

Хто-небудь має якесь постійне бажання. Приклади
  • Сказано, як молоде, то. . тільки й думки як би погулять весело (Марко Вовчок)
  • ті́льки й на ду́мці кому, що. Спокійно живе [графиня] серед панських вигод, їй тільки й на думці пишнота (Леся Українка)

уже́ й мох порі́с на кому.

Хтось дуже постарів, комусь недовго залишилось жити. Приклади
  • Вже на ньому й мох поріс (Укр. присл.)

[і] мале́ й вели́ке (старе́).

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади
  • Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер)
  • [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня)
  • — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак)
  • Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич)
  • [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка… щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади
  • Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
  • Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
  • — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
  • Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
  • Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)
Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади
  • Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
  • — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
  • Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
  • — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)
Все можна, все дозволено комусь. Приклади
  • усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
  • й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
  • Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
  • Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
  • Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)
Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади
  • Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
  • П'яному і море по коліна (Укр. присл.)
Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади
  • — Що ж, мрійникам море по коліна (В. Підмогильний)
  • — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

[уся́кими (усіма і т.ін.)] пра́вдами й непра́вдами.

Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т.ін.; будь-що. Приклади
  • — Що ж, не сидить він склавши руки… Це правда. Десяток літ уже крутиться, як муха в окропі. Усіма правдами і неправдами — по цеглині, по кубометру бетону (В. Дрозд)
  • Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич)
  • Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх… шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний)

закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма від кого і без додатка.

Відгородившись, відійшовши від усього навколишнього, не втручатися ні в що, не помічати нікого, нічого. Приклади
  • Вона рада була б умерти, закритися од усього й плечима, й очима; та смерть її не приходила (Панас Мирний)
  • Він мене забуде, насміється з мене..— Як пійде [піде] з села, так і закриється плечима й очима (Ганна Барвінок)

і (та й) край, з дієсл.

Більше нічого, і все. Приклади
  • Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко)
  • Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко)

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Приклади
  • носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона. . чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок)
  • Коли майстер гумору з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу)

Алчущі й жаждущі.

У Нагірній проповіді Ісуса Христа сказано: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Матв., 5, 6). Цитується на означення дуже зголоднілих і спраглих (у прямому й переносному значенні). Приклади
  • Цікаво, що в групі так званих «пророчих книг» Біблії увагу Шевченка привернули найбільш насичені соціальним протестом книги: Осії, який… палко виступає на захист «алчущих і жаждущих», і Ісаї. (О. Білецький, Шевченко і західноєвропейські літератури)

Без гніву й пристрасті.

Римський історик Таціт в «Анналах» (115 н. е.) обіцяв розповідати про події «без гніву й пристрасті» (вислів часто цитується латинською мовою: «Sine ira et studio»).
Синонім слова «об'єктивно».
Приклади
  • Sine ira et studio — так, звичайно, говорять, коли хочуть хоч вигляд удати безсторонності, близькі події викладаючи, — я навіть за це не хочу та й не можу ховатися. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
  • Маковей розгорнув sine ira літературознавчий та біографічний нарис на сторінках «Літературно-наукового вістника» в 1900 (тт. ІХ-ХІІ), «П. О. Куліш, огляд його діяльності». (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш)

Крізь бурю й сніг.

Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити. Приклади
  • Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)
  • О гроно п'ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)

Хліба й видовищ!

Гасло римської юрби, плебсу, що постійно вимагав подачок від правлячої верхівки (латинською мовою — «Panem et circenses»). Цей вислів наводить римський поет Ювенал (бо — після 127 н. е.) у своїй VII сатирі.
У сучасному значенні — вимога юрби, що прагне задоволення своїх низьких інстинктів.
Приклади
  • — Вимагач, егоїст пробивається — ось що страшно… Прибіг, поїв, дай грошей — біжу в кіно. Бажання одне — хліба й видовищ… (О. Гончар, Бригантина)

Хто взяв меч, від меча й загине.

За Євангелієм, коли слуги первосвященика прийшли схопити Ісуса Христа, один із його учнів витяг меча. «Тоді сказав йому Ісус: «Поверни меч твій на його місце; бо всі, хто візьме меча, від меча й загинуть»» (Матв., 26,52).
У метафоричному слововживанні — пересторога проти насильства.
Приклади
  • Нартал: О, ясна зброє, Чом я тебе на ворога не зняв?
    Ф л е г о н: Хто меч підійме, від меча загине.
    (Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
  • Природник: Але Христос сказав: «Хто взяв меч, від меча й загине»4.
    Генерал: Так, загине той, хто не вміє з мечем поводитися, пане професоре.
    (В. Винниченко, Пророк)

Чисті й нечисті.

За Біблією, праведник Ной врятував від всесвітнього потопу у своєму ковчезі по сім пар чистих (тобто таких, м'ясо яких можна їсти) і по парі нечистих тварин (Буття, 7, 2-9).
У переносному значенні «чисті» — добрі, порядні люди, а «нечисті» — погані.
Приклади
  • А тодішній секретар ЦК КПУ А. Д. Скаба у доповіді на нараді активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників України 8 квітня 1963 року спробував розділити молодих на «чистих» і «нечистих», наївно сподіваючись приманити цим навіть Василя Симоненка. (І. Дзюба, Забуті — поруч)
  • — Так сказала наша голова. От і почнемо пересівати вашого брата на сито, відділяти чисти від нечистих. (М. Стельмах, Правда і Кривда)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.