ЖАР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

чужи́ми рука́ми жар загріба́ти (вигорта́ти).

Використовувати працю, зусилля інших у своїх інтересах, часто там, де небезпечно. Приклади
  • — А ти [Василь] розумний? — уїдливо, гірко спитала Галя.— Ти розумний свою вину на чужих складати, чужими руками жар загрібати (Панас Мирний)
  • Я зостаюсь при моїй думці про Громадський голос, себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка)
  • Розумні люди завжди чужими руками жар вигортають, а дурні поперед батька в пекло лізуть… (М. Стельмах)

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади
  • Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)
У кого-небудь піднялась температура. Приклади
  • Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)
Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади
  • — А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
  • Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)
Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади
  • Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
  • Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
  • Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

докида́ти / доки́нути хми́зу в жар.

Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін. Приклади
  • Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав (Панас Мирний)
  • Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
  • обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
  • — Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
  • так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
  • Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
  • Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало (Панас Мирний)

підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру.

Говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом, осудом і т.ін. аби ускладнювати стосунки з кимсь, сприяти посиленню неприємних емоцій. Приклади
  • Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (В. Большак)
Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Приклади
  • піддава́ти жа́ру. Вирує весілля… А музиканти сиплють приповідками, піддають жару — до найдальших околиць луна йде (З газети)
  • Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — і враз Підскочить аж під хмару! (Переклад М. Лукаша і В. Мисика)
  • Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала… і кидалась в танець (М. Коцюбинський)

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади
  • жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
  • — Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
  • Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
  • Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
  • В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)
перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади
  • Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
  • Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади
  • аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
  • Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)
Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
  • на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
  • Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
  • ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
  • Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
  • Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою).

Червоніти від сорому, збудження і т.ін. Приклади
  • — Я думала, ти хотів мені щось сказати.. — І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа)
  • Оторопіло помітив [Лісовський], як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.

Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось. Приклади
  • Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
  • Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) жа́ру кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади
  • Чутно голоси з народу: Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару (Панас Мирний)
  • Дружина дала жару [чоловікові], запідозривши його в амурних стосунках із сусідкою (З газети)
Бити, громити кого-небудь. Приклади
  • Билися [білогрудівці], як личить червоним воякам: не раз і німцеві задавали жару, не раз і самі з тяжкими втратами виривалися з оточення (Ю. Бедзик)
  • Бився [полк] ..по-простому, по-донбасівському, слюсарі слюсарили з гармат, шахтарі довбали шабельками.., газівники давали жару з гвинтівок (Ю. Яновський)
  • Гидливо обмина уламки броневі, й ворожі трупи, їх обличчя почорнілі, не трупи — гній їдкий… Катюші добре тут давали жару їм… (В. Сосюра)

як (мов, ні́би і т.ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́).

Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Приклади
  • Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок)
  • — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов)
перев. зі сл. сиді́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Сидить, як на жару (М. Номис)
  • Він і сідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч)

приклада́ти / прикла́сти вогню́ до жа́ру, перев. чим.

Дошкуляти чим-небудь комусь, посилювати біль, переживання тощо. Приклади
  • Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець)

додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому.

Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття. Приклади
  • Не раз йому [Гаві] лучались і страти в його ґешефтах, але ті страти додавали палу його голові (І. Франко)
  • А тут іще хтось із молодих і додав дядькові Йванові жару. — Е, що ж це ви, дядьку Йване, сьогодні здали! (А. Головко)

піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь.

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь яку-небудь суперечку чи певне почуття, переживання і т.ін. Приклади
  • — Володимире, я прошу тебе! — морщилась шокована тітка Ніна і цим тільки піддавала жару в вогонь (А. Дімаров)

піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т.ін.) кому і без додатка.

Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т.ін. Приклади
  • А тут ще піддала жару й Педоря; з грюкотом відчинивши двері, вона… кинулась до самовару [самовара] (Панас Мирний)
  • Поспішають [прочани], щоб до клечальної суботи прибуть на прощу. Тарасик налягає на ноги і духу піддає усім (Д. Косарик)
  • У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (В. Стефаник)
  • Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустить (П. Панч)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади
  • Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
  • З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
  • — Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
  • — Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади
  • І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
  • На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
  • обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
  • Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
  • Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)


Джерело:
"Словники України" on-line