ДНО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади
  • Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
  • Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади
  • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
  • на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
  • Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

золоте́ дно для кого-чого і без додатка.

Невичерпне джерело прибутків або дуже багате на що-небудь місце. Приклади
  • Торфово-болотні землі справедливо в народі називають… золотим дном (З журналу)
  • Берегам річки нададуть плавного заокруглення. Для аматорів-рибалок це буде справжнє золоте дно (З газети)
  • Середня Азія — золоте дно для торгівлі. Недурно англійці так тягнуться сюди (З. Тулуб)

подві́йне дно у кого.

Хто-небудь приховує справжні думки, почуття, наміри і т.ін.; нещирий, лицемірний. Приклади
  • Наша політика — політика принципова. У нас немає подвійного дна (З газети)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади
  • Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)
Морально спустошуватися, опускатися. Приклади
  • спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
  • Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)
Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади
  • [Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
  • А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади
  • Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
  • Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади
  • А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
  • Усі плани летіли догори дном (З газети)
  • — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

во дні о́ни, заст., ірон.

Колись, дуже давно. Приклади
  • [Ярослав:] Вже знялася бранная тривога, І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурнії дні (І. Кочерга)
  • Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали — таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас (Т. Шевченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади
  • Ходить, як лин по дну (М. Номис)

перехиля́ти / перехили́ти [аж] до дна.

Випивати повністю все. Приклади
  • Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал)

щоб (бода́й) ні дна, ні по́кришки кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, обурення, досади з приводу чогось. Приклади
  • — Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна, ні покришки (М. Зарудний)
  • [Параска:] І коли їх [дідів] домовина візьме, щоб вам ні дна, ні покришки (О. Корнійчук)
  • — Ти вихорської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вас мало, щоб вам ні дна, ні покришки (Григорій Тютюнник)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади
  • Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
  • Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
  • дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
  • Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
  • І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

медо́ві дні чиї, жарт.

Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Приклади
  • Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від хазяїна кожного разу після того, як приводили важливого язика (О. Гончар)

чо́рні дні для кого-чого і без додатка.

Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т.ін. Приклади
  • Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар)
  • Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець)
  • чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день.. Завдав мені три жури (Українські народні пісні..)

дні полі́чені (лі́чені) чиї.

Кому-небудь залишилося дуже мало жити. Приклади
  • дні порахо́вано. Радіон Костецький добре розумів свою хворобу і краще, ніж хто інший, знав, що дні його пораховано (Л. Первомайський)
  • Кожному збоку видно було, що пані конає, що дні її полічені (Л. Яновська)

до дна.

Повністю, зовсім. Приклади
  • Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути і його [Калиновича] тихе, самотнє життя (І. Франко)
  • Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала, усім перебирала (Марко Вовчок)
зі сл. звору́шувати, бенте́жити і т.ін. До глибини (про почуття). Приклади
  • до дна душі́. — Кожда [кожна] найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі (І. Франко)
  • Є жінка, що її ми звемо: Паша… Такою книжкою озвалася вона, що чесні всі серця зворушує до дна (М. Рильський)
Усе вичерпно, до кінця. Приклади
  • У повітрі грають ворони. Значить — от уже й весна… Скільки це разів говорене, А не сказане до дна (М. Рильський)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади
  • [Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

вильну́ти наве́рх ДНОМ (де́нце́м), ірон.

Померти, загинути. Приклади
  • Фарона першого погладив По тім'ю гострим кладенцем [мечем] І добре так його уладив, Що сей вильнув наверх денцем (І. Котляревський)

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що.

Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Приклади
  • переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув… його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш)
  • оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич)
  • переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець)
  • переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов)
  • Ота шепелява… тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде)
  • Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський)
Приводити що-небудь до безладдя, хаосу. Приклади
  • На копійку вип'є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний)
  • З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко)
Перешукати детально. Приклади
  • У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади
  • Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
  • — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
  • На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)
Постійний. Приклади
  • з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади
  • черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
  • ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
  • пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
  • — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
  • За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
  • Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
  • О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
  • Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
  • З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
  • Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
  • — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

Випити чашу до дна.

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву Його, вихилив до дна чашу сп'яніння, осушив її» (Ісайя, 51,17).
Значення вислову: перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі.
Приклади
  • Розв'язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)
  • Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)
  • Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. (М. Горинь, Право бути собою)

Во дні фельдфебеля-царя.

Вислів з поеми Т. Шевченка «Юродивий» (1857) вжитий автором для характеристики часів Миколи І, Царя-солдафона. Приклади
  • Наступник «фельдфебеля-царя» змушений був зняти деякі обмеження і з українського слова. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • А наче ще недавно, во дні фельдфебеля-царя ти в мертвій пустині в засланні мучився. (П. Тичина, Ожили степи, озера)

Труди і дні.

Назва твору грецького поета VIII—VII ст. до н. е. Гесіода, в якому докладно змальовано хліборобську працю й наводиться сільськогосподарський календар, що ґрунтується на народних прикметах та забобонах. «Труди і дні» поетизують працю.
У переносному значенні — час, сповнений корисною діяльністю, творче життя.
Приклади
  • Найперша у житті циганська поетеса!
    Живе, як Гесіод. Труди і дні… і дні…
    І снились їй вночі забрьохані колеса,
    кибитки і вогні… вогні…. вогні… вогні…
    (Л. Костенко, Циганська муза)
  • Знову спускається дощ. «Хоч ти плач!»
    І так само минають дній роботи, як за часів Гесіода.
    (В. Мисик, Возовиця)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.